Наталія Андрієць: На роботу до Фуджікури мене привело кохання

Вакансії Фуджікура.

Все про роботу на Фуджікура.

Варіанти продовжують знайомитися з працівниками компанії Фуджікура.

Наталю, коли Ви прийшли на роботу в компанію?

Ще на самому початку роботи підприємства і я була поміж тих, хто їхав на навчання до Румунії.

А де працювали до Фуджікури?

Я родом з Тернополя. Там народилася, жила і навчалася в Тернопільському національному економічному університеті, спеціальність – облік та аудит. Після закінчення університету пішла працювати в Тернопільську обласну державну адміністрацію,  департамент архітектури, житлово-комунального господарства, будінивцтва та енергозбереження.

Тобто, Ви покинули державну службу і пішли працювати у міжнародну компанію? Чому прийняли таке рішення?

На той час я уже два місяці зустрічалася з хлопцем зі Львова, який йшов також на роботу у Фуджікуру і покликав мене з собою. Я погодилася. Тобто, можна сказати, що кохання мене привело в компанію.

Фуджікура робота, вакансії.

А якою була реакція Ваших рідних? Не було страшно?

Події розвивалися дуже швидко. Я ще працювала у Тернопільській ОДА і поїхала на співбесіду у Фуджікуру, там пройшла тести і мені повідомили, що поїду на навчання в Румунію. Я повернулася до Тернополя, звільнилася з роботи і через три дні поїхала в Румунію. Мама звичайно ж казала, що нікуди мене не пускає. Але я спокійно пояснила їй, що не їду на заробітки на роки, а їду всього-на-всього на три місяці на навчання.

І чого Ви там навчилися?

Там я навчилася всього, оскільки фактично нічого не знала. Для мене це був страшний шок, я дуже переживала. До Румунії ми приїхали вночі, поселилися в готелі і вже в шостій годині ранку пішли на роботу. Нас привезли на великий завод, країна чужа, не зрозуміло хто на якій мові говорить і я собі подумала – що я буду тут робити? Я ж нічого не вмію. Бо дехто з людей, які їхали також зі мною, вже до цього часу працювали на схожих роботах і мали уявлення, я собі уявити роботу навіть не могла.

Але працівники в Румунії мене заспокоювали і потроху навчали. Я була направлена у відділ зварювання (ультразвукове зварювання проводів спеціальними машинами). Робота сидяча і спокійна, ідеально підходить для людей неактивних, малорухливих. Мені ж все таки не вистачало якогось руху.  

Коли приїхали до Львова, то також пішли працювати у відділ зварювання?

Ні. За два тижні до того, як ми мали повертатися до Львова, до нас приїхала керівник відділу навчання Христина Погорілець, в нас була співбесіда і мене планували перевести в цей відділ. І мене таки перевели після повернення, але я жодного дня так й не пропрацювала тренером.

А ким?

Це був стартап компанії. Роботи налагодженої фактично ще не було. Головний офіс був у Солонці, а на заводі працювали одні лише оператори. І от ми приїжджаємо на завод, а відмічати людей, які приходять на роботу не було кому. І цю справу доручили мені, бо я була єдиним працівником на той час, кого перевели з операторів у інший відділ. Після двотижневої такої роботи начальник відділу кадрів запропонував мені бути табельником. І я погодилися.

Хто такий табельник? Яку роботу Ви виконуєте?

Усі працівники підприємства, коли приходять і йдуть з роботи, скануються. Але люди є різні, хтось забуває  скануватися, хтось не одразу бачить помилки, які виникають в системі при скануванні. Тобто може бути усіляке.

Тому, ми роздруковуємо списки працівників на кожну зміну і йдемо обліковуємо кожну людино фізично. Якщо хтось не сканувався, то повертаємо на вхід, щоб сканувалися. Дівчатка з нашого відділу роблять відповідний звіт щодо відсутніх працівниках. Потім телефонують до кожного відсутнього і з'ясовують причину невиходу на роботу.

Робота табельника досить таки клопітка, Вам подобається?

Роботи у нас дійсно є багато, хоча оператори насправді думають, що ми цілий день п'ємо каву. Але, наприклад, обхід дівчаток – табельників, яких я навчаю та координую, займає приблизно півтори години часу. Ще півгодини вони мають на те, аби зробити аналітику щодо відсутніх. Начальник відділу обліку приходить на роботу на 8:30 ранку і в нього на столі уже повинен бути готовий звіт.

Крім того, усі працівники також вносять в систему свою ефективність праці. І ми вже відносно відпрацьованих годин і ефективності праці вираховуємо їм зарплату, бонуси і премії.

Роботи є багато, але вона цікава. Адже ми щодня самі корегуємо і вдосконалюємо всю систему обліку, бо вона є застарілою. Фуджікура, то є наше життя, це трудомістка  робота, але якщо хочеш реалізуватися, досягти певного кар’єрного росту, то можливість є.

Якого кар'єрного росту Ви прагнете?

Я б хотіла дорости до відділу фінансів.

Активно берете участь заходах, які організовує компанія? ?

У благодійному забігу "Щасливий кілометр", на жаль, участі не брала. Бо якось з бігом у житті в мене не склалося. А от на екскурсії, які компанія організовує для працівників, ходжу постійно. Це дуже цікаво, тим більше, що я не є львів'янка. А зараз ще плануються і виїзні екскурсії, то я  з нетерпінням чекаю.  

А як щодо Вашого кохання, яке Вас привело на цю роботу? Не пошкодували? Працюєте зараз разом?

За весь цей час жодного разу не пошкодувала. Робота цікава, завжди щось нове і  треба бути в тонусі. Маю постійне вдосконалення і це добре. Щодо кохання, то влітку ми одружилися. Чоловік мій зараз працює електромеханіком. Щоправда робочі зміни у нас не збігаються, тому ми бачимося переважно на вихідних і дуже цінуємо час проведений разом.

А от цікаво, чи є на Фуджікурі ще пари, які познайомилися на підприємстві, одружилися?

Так, Фуджікура об'єднує людей. Тут є дуже багато пар, які зустрічаються, є й такі, які вже одружилися, є і такі, що вже вагітні та народили дітей. Різні долі склалися. У нас на роботі, окрім всього, ще й можна знайти справжнє кохання. Запрошуємо.

Компанія Фуджікура запрошує до своєї команди ініціативних, цілеспрямованих, активних та працювитих людей. Звертайтеся за телефонами 063 202-4001, 097 126-9769, 066 105-0008, 095 092-0390. Будемо раді Вас бачити.