Sadout

Ворожі вихори віють над Львівською міською радою, але їм вже ніхто не вірить.

І тому це коротенький звіт (фото та відео) про нинішні події під Львівською міською радою та всередині неї.

Так УНА-УНСО кучкується своїм антисадовим та антипорошенківським мітингом, щоб організованим натовпом піти Підвальною до Ратуші.

Там якраз згортає свій мітинг свободівський Розвиток Громади.

На мить обидва мітинги змішуються і у тій круговерті мітингових графіків можна натрапити на море цікавих облич, і навіть парсуну вічного псевдо-революціонера Радика у комісарській шкірянці.

Центральні двері до лігва Садового чомусь закриті тілами самопальних муніципалів і тому треба заходити бічними. На сесії кожен думає та страждає про своє. Веремчук, наприклад, опісля нової реклами про Валєрчика, знову мріє стати Наполеоном і вкотре робить усе заради досягнення такої священної мети.

Свобода привселюдно добрішає вустами Розвитку Громади і запрошує дорогу галицьку родину до консолідації, навіть Юлік, на мент, шифрується під ніжне дівчаче тіло.

Гріша Козловський розгадує таємницю молодильних яблук на своєму обличчі і наче хлопчисько падає на корти перед старшими пацанами напередодні приватизації Романтику, де колись свій концерт давав Вася Васильців.

Кожен думає про своє у цей буремний час сміттєвої блокади Львова і це особливо помітно на лицях усіх фракцій цієї міської ради. Кожен з них приносить свою, неповторну дещицю емоцій до загальної картинки львівських депутатів.

Але самопомічна частина сесійної зали найбільше думає про вуста і так цим самопещенням нагадує фільм Трюффо 451 за Фаренгейтом.

Самопомочі завжди бракуватиме любові, бо її очільник Садовий завжди був фанатом спригування з насправді важливих речей.

Садовому добре там, де Самопомочі – смерть.

Садовому добре бути мучеником і тому юрба самопомічних послідовників йому не особливо потрібна. Це він їх тягне за собою, а не вони підносять його на власних руках.

Він може викидати львівське сміття будь-як: хоча так, а хоч ось так.

І це зовсім не дивина для стабільних учасників його молодої команди.

Тому тільки цікаво поглянути на молоді обличчя його команди (Демкович, Полихату, Одинця, того кумедного хлопчика з новими вуличними знаками, і навіть Ельвіру Колос), які він несе на жертовне заклання заради вищої мети.

Навіть прийшов директор Львівспецкомунтрансу Тарас Стефанишин. Йому є що сказати про 122 мільйони за львівське сміття, але він більше мовчить, чогось просто не знає, поволі огризається, але більше ще сподівається на обіцяний захист Садового.

Але всі вони в уяві Садового навіть не люди, а просто якісь дресировані звірі.