Володимир Гірняк: Необхідно оптимізувати систему комунальної власності Львівської облради
Розмова з заступником голови Львівської обласної ради Володимиром Гірняком.
Львівська обласна рада у березні ухвалила рішення про приватизацію декількох комунальних приміщень, вперше чітко визначивши, куди скерують кошти, які отримають від їхнього продажу. Про зміни в підходах до управління комунальним майном Варіанти й розмовляють із Володимиром Гірняком.
Пане Гірняк, останні рішення Львівської облради щодо приватизації комунальних приміщень – це вимушений крок, бо в бюджеті не так багато грошей чи системна зміна підходів до управління комунальним майном?
Це стратегічна зміна пріоритетів у політиці управління комунальним майном, яка відображає позицію як керівництва Львівської облради, зокрема, як мою, так і позицію більшості депутатів.
Обласна рада має у власності багато приміщень, значна частина яких сьогодні використовуються нераціонально, а видатки на їх утримання не тільки зросли, але й продовжують зростати у геометричній прогресії. Щоб уникнути неефективного використання бюджетних коштів, необхідно оптимізувати систему комунальної власності, тобто провести аналіз і залишити у комунальній власності лише ті приміщення, які необхідні Львівській облраді та її підрозділам для виконання своїх функцій. Решту приміщень слід продати за ринковими цінами, а кошти використати на розвиток інфраструктури у формі капітальних вкладень.
До цього рішення насправді ми йшли від початку нашої каденції. Воно стало сьогодні реальним тому, що нам у Львівській облраді вдалося зробити процес приватизації комунального майна максимально прозорим і публічним. На перших громадських слуханнях в 2015 році ми дискутували понад три години щодо наших дій. Було багато підозр та недовіри.
Восени 2016 року подібні слухання не викликали ажіотажу серед громадськості і журналістів. Для мене це послугувало своєрідним маркером того, що ми рухаємося у правильному напрямку.
Тоді ж, восени 2016 року, керівництво Львівської облради доручило органам виконавчої влади провести аудит майна, яке є в розпорядженні департаментів освіти, медицини і соціального захисту, і з'ясувати реальні потреби та наявність приміщень, які використовуються неефективно. Ми вже тоді задекларували, що зайві приміщення виставимо на продаж, а кошти, які отримаємо від продажу зайвих приміщень, скеруємо на розвиток цих галузей.
Варто додати, що коли ми ведемо мову про продаж, то маємо на увазі, перш за все, проведення аукціонів, які дозволяють публічно та прозоро виторгувати максимальні кошти, і лише в деяких випадках, зокрема коли неможливо провести аукціон, будуть розглядатися інші способи реалізації майна.
Чи можете пояснити, як обираються об'єкти для продажу саме за новими умовами?
Приміщення колишньої обласної друкарні у Львові, на вулиці Пекарська, 11 а. Вперше його хотіли продати в 2007 році. Але депутати тоді не підтримали це рішення. Будинок зараз не експлуатується. Відповідно, його вартість різко зменшується, адже ріелтори вважають, що за рік простою зношеність будинку дорівнює 12 рокам. Приміщення виставлять на аукціон, адже реальних пропозицій щодо його перепрофілювання не надходило. Кошти, отримані від продажу, скерують у бюджет розвитку області на капітальні видатки: садочки, школи, дороги тощо.
На аукціоні також продадуть три приміщення фтизіопульмонології на вул. Лемківська, 24, Личаківська 233, Устияновича, 14. Згідно з висновком департаменту охорони здоров'я зараз протитуберкульозна лікарня проходить процес реорганізації. Сучасні підходи до лікування туберкульозу змінилися, отож лікарні достатньо площ, які є на вулиці Бой-Желенського.
Вартість утримання трьох приміщень, які Львівська облрада збирається продати, зараз складає понад мільйон гривень у рік. Загалом лише на комунальні видатки медична галузь Львівщини витрачає 300 млн. грн. з близько 2 млрд. грн., що закладені у бюджеті.
У разі успішного проведення аукціону з продажу цих трьох об'єктів нерухомості департамент медицини складе перелік видатків, зокрема, й на закупівлю медтехніки, ремонти та інші видатки, які затвердять депутати. Тобто гроші від продажу цих об'єктів скерують на потреби медичної галузі області.
І останній (четвертий) об'єкт – частка Львівської облради в приміщенні "Універмагу на Ринку". Це якраз випадок, коли приміщення було би неправильно продавати з аукціону. Адже Львівська облрада та ТзОВ "Універмаг на Ринку" ще в 2003 році уклали договір оренди, дійсний до 2053 року, відповідно до якого орендар має право на суборенду.
Вартість оренди на даний момент складає 46 тис. грн. в місяць за 6 тис. кв. м., тобто півтори тисячі доларів у центрі Львова. Львівська обласна рада реально отримує копійки і це – злочин.
Але десять років ніхто нічого не робив, щоб виправити ситуацію. Тому необхідно було приймати управлінське рішення щодо продажу, бо в цій ситуації це є єдиним ефективним вирішенням. Звісно, що облрада не буде продавати цю нерухомість за копійки, як свого часу це сталося з часткою Львівської міської ради в цьому будинку, і тому проведе конкурс щодо його оцінювання.
Всі кроки цього процесу контролюватиме громадськість та керівництва Львівської облради. 50 відсотків отриманих коштів від продажу цього об'єкта скерують на реконструкцію Львівського обласного клінічного перинатального центру.
Які є складності в реалізації ухвалених рішень щодо приватизації цих об'єктів?
Для виставлення цих об'єктів на продаж необхідно отримати кадастрові номери земельних ділянок, на яких вони розташовані. Отже потрібні відповідні рішення Львівської міськради.
Сподіваюся, що проблем з цим цього року не буде, хоча минулого, 2016 року, саме через цей чинник Львівська облрада недовиконала план поступлень з приватизації: планували 70 млн. грн., а отримали лише 30 млн. грн. Цього року заплановано 50 млн. грн., і сподіваюся, що цей показник ми значно перевиконаємо.
Якщо Львівська облрада розпродасть все зайве нерухоме майно в найближчі роки, то у майбутньої каденції вже не буде такого ресурсу наповнення бюджету.
Це нереально, бо у власності Львівської облради є багато нерухомого майна.
Тобто вже є детальна інвентаризація, оцінка та повноцінна база цього майна?
Остаточної оцінки ще немає, хоча її варто зробити щодо всіх об'єктів нерухомості комунальної власності. Її зробили лише для приміщень, які здаються в оренду та виставляють на продаж. Але такої ситуації, яка трапилася в Львівській міськраді, де сорок приміщень вивели шахрайським способом з власності громади міста лише тому, що вони не використовувалися і щодо них ще не завершили оформлення права власності, у нас не виникне.
Це історія про те, як нотаріуси переоформили у приватну власність приміщення, що належали Львівській міськраді?
Саме так. Львівська обласна рада допомагатиме місту повернути ці приміщення, але ця схема сталася лише тому, що не було зареєстровано право комунальної власності міста за цими приміщеннями, тобто не було відповідного рішення Львівської міської ради. У Львівській облраді ми намагаємося такого не допустити, отож перевіряємо наявність всіх юридичних документів на нерухомість.
Чи не виникне у депутатів спокуси витратити кошти, отримані від приватизації комунального майна, на латання дірок в обласному бюджеті, наприклад, на покриття пільгових перевезень, тобто проїсти ці гроші?
Кошти від продажу приміщень комунальної власності можуть йти лише на капітальні видатки, тобто в бюджет розвитку. Безумовно, можуть бути виключення і депутати ухвалять рішення щось інше за них зробити, але я вважаю, що гроші мусять йти на розвиток трьох основних галузей: медицини, освіти та соціального захисту.
Зараз не найкраща ситуація на ринку нерухомості, ціни падають, то чи не варто відкласти приватизацію?
Не думаю, що в перспективі ситуація покращиться. Бум на нерухомість був в 2003-2008 роках. Вважаю, що ціни на нерухомість у Львові й зараз ще є завищеними. Завжди є охочі придбати нерухомість. Насправді варто не лише продати нерухомість, але й важливо швидко і ефективно використати кошти, які ми отримаємо від продажі.
Львівська облрада виграла у Російського товариства ім. Пушкіна всі судові інстанції щодо розірвання оренди на приміщення на вулиці Короленка у Львові. Що зараз відбувається у цій справі?
Державні виконавчі служби слідкують зараз за виконанням судового рішення.
Натомість керівництво Львівської облради оперативно працює над втіленням ідеї заснування у Львові великого Центру національно-культурних товариств, тому й підшуковуємо відповідне приміщення.
У політичних колах Львова зараз говорять про Ваш можливий перехід на роботу в Адміністрацію Президента та зміну політичних орієнтирів.
Жодних пропозицій не надходило. Я був і залишаюся членом команди "Громадянської позиції". Немаю жодного наміру йти на іншу роботу з Львівської обласної ради. Бути заступником голови Львівської обласної ради – це велика відповідальність.
Як політик, я маю довіру громади, довіру голови нашої партії Анатолія Гриценка, підтримку колег з депутатського корпусу. Саме тому не боюся братись за реальні реформи, хоч тема майна вважається невдячною та аж ніяк не сприяє росту рейтингів популярності. Але я за посаду не тримаюся, оскільки для мене важливішим завжди є результат.
А мої візити до Адміністрації Президента (чи будь-якої іншої державної установи) пов'язані з моїми посадовими обов'язками у Львівській обласній раді та вирішенням проблем у житті нашої громади.