31 березня 2017

Дім для солдата

Все, що потрібно знати учасникам АТО про отримання земельних ділянок на Львівщині.

Питання виділення земельних ділянок учасникам АТО на Львівщині сьогодні й надалі залишається актуальним, незважаючи на те, що таку ініціативу запровадили ще у 2014 році. 

Згідно з даними Головного управління Держгеокадастру  у Львівській області, з того часу бійці АТО та члени їхніх сімей отримали у власність 5747 ділянок, площа яких сягає 1531 га. Всі землі призначені для будівництва, садівництва та ведення особистого селянського господарства.

Проте як зауважили Варіанти, до самої процедури отримання ділянки у мешканців Львівщини сьогодні все залишається чимало запитань, адже інтернет-форуми просто переповнені різними питаннями від бійців АТО.

Відтак Варіанти вирішили з'ясувати, яким чином учасники АТО отримують земельні ділянки та скільки часу забирає оформлення всіх необхідних документів.

Землі для АТОвців: що? де? коли?

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу, право на безоплатне отримання земельної ділянки має кожен громадянин України. Втім ветерани війни, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", мають першочергове право на відведення ділянки. Тому якщо на одну і ту ж земельну ділянку претендують відразу кілька осіб, то перевагу у цій ситуації віддадуть саме учаснику АТО чи іншим категоріям ветеранів війни.

Водночас Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надає право учасникам АТО на першочергове отримання земельних ділянок лише для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. В інших випадках ветеран війни має рівні права з іншими громадянами.

Варто зазначити, що законодавство визначає чіткі обмеження площ земельних ділянок, на які претендують громадяни України. Ці обмеження поширюються також і на учасників бойових дій. Згідно зі земельним кодексом України, боєць АТО може приватизувати такі земельні площі:

ділянка для садівництва – не більше 0,12 га;

для ведення особистого селянського господарства – до 2 га;

для індивідуального дачного будівництва – до 0,1 га;

для будівництва житлового будинку в селі – 0,25 га, в селищі – 0,15 га, в місті – 0,1 га.

Як повідомили Варіантам у Держгеокадастрі Львівщини, учасники АТО найбільше цікавляться тими землями, які знаходяться у 25-кілометровій зоні від Львова. 


Найпопулярнішими районами області серед бійців АТО є Пустомитівський, Жовківський, частина Яворівського та Городоцького районів.

Попит на ці райони Львівщини є настільки великим, що станом на сьогодні там практично немає вільних земель, тому в обласному Держгеокадастрі вже шукають нові ділянки в інших районах.

Зокрема, протягом березня землевпорядники зарезервували додаткові масиви на загальну площу 290,3 га. Серед них найбільша кількість розташована у Сокальському (51 га), Буському (37 га) та Яворівському (35 га) районах Львівської області.

Загалом же у Буському районі станом на сьогодні є 617 га землі, заброньованих для учасників АТО, у Сокальському – 552 га, у Бродівському – 437 га. Всі ці землі бійці можуть використати для будівництва та обслуговування житлових будинків, ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства.

Відтак перш, ніж іти у Держгеокадастр Львівщини,  військовослужбовець повинен визначитися із цільовим призначенням ділянки, яку хоче отримати. Саме від цього залежить, в який саме орган управління потрібно звертатися.

Держгеокадастр Львівщини є розпорядником державних земель за межами населених пунктів, які мають лише сільськогосподарське призначення. Переважно військові звертаються за виділенням ділянок під садівництво та особисте селянське господарство.


Якщо ж учасник АТО хоче приватизувати землю під будівництво індивідуального житла, то йому потрібно звертатися до органів місцевого самоврядування: сільських, селищних, міських рад.

Органи місцевого самоврядування, в свою чергу, розглядають заяву бійця АТО та шукають вільну ділянку для нього. Також у компетенції сільських, селищних і міських рад – виділення землі під гараж, особисте селянське господарство (у випадку наявності таких земель у межах населеного пункту). 

Зрозуміло, що якщо ділянками під особисте селянське господарство та садівництво завідують і місцеві органи влади, і Держгеокадастр Львівщини, то військовослужбовець може звертатися і туди, і туди. До прикладу, коли учасника АТО не влаштовують ті земельні масиви, які зарезервовані у Держгеокадастрі, він може поїхати у будь-яку сільську раду й дізнатися інформацію про вільні земельні ділянки.

На багатьох інтернет-форумах військовослужбовці неодноразово запитують, чи має значення їхня прописка до місця розташування земельної ділянки, яка його цікавить.

Як пояснили у Держгеокадастрі Львівщини, земля, яку може приватизувати будь-який громадянин України, в тому числі й учасник АТО, не закріплена за їхніми місцями прописки чи фактичного проживання.

Відтак живучи у Львові, людина має нагоду отримати землю, до прикладу, в Карпатах чи в іншому куточку України. Єдиною перепоною може бути відсутність вільної ділянки в бажаній частині країни.


На Львівщині учасники АТО зазвичай обирають землі для ведення індивідуального садівництва.

Чимало бійців також думають, що приватизувати можуть лише одну земельну ділянку. До прикладу, отримавши землю сільськогосподарського призначення, вони автоматично більше не мають права здобути ділянку під індивідуальне житлове будівництво. Проте це зовсім не так. Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатну передачу громадянам земельної ділянки у власність здійснюють один раз щодо кожного виду використання.

Тобто кожна людина може отримати землю і для будівництва, і для садівництва, і для ведення сільського господарства. Проте тут існує ще один нюанс.

"Якщо людина вже раніше скористалась правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, вона не може безоплатно отримати ще одну таку ж ділянку. Наприклад, якщо військовий отримав раніше землю під садівництво і зареєстрував своє право власності на неї, то він автоматично не може отримати ще одну ділянку для садівництва. Натомість йому пропонують альтернативу, адже за ним зберігається право приватизувати ділянки за іншим цільовим призначенням", – пояснюють у Держгеокадастрі Львівщини.

Отримання земельної ділянки: покрокова схема

Тож якщо учасник АТО хоче отримати у власність земельну ділянку, першим його кроком є написання заяви.

Визначившись із цільовим призначенням ділянки, а також бажаним місцем її розташування, він іде писати заяву або в Держгеокадастр Львівщини, або в місцеві органи влади.

Після розгляду заяви військовий отримує дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення даної ділянки. Термін видачі такого дозволу – не більше місяця.

Отримавши такий дозвіл від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області чи від органів місцевої влади, учасник АТО заключає договір із суб'єктом господарювання, який має право виконувати роботи із землеустрою. Він і виготовляє проект землеустрою протягом 6 місяців.

Коли такі документи готові, протягом 10 робочих днів їх повинен затвердити обласний Держгеокадастр або орган місцевого самоврядування протягом 2 тижнів.

Якщо проект землеустрою підлягає обов’язковій державній землевпорядній експертизі, відповідно до ст.9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", такий проект відправляють на держекспертизу (наприклад, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду,  природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення тощо).

Термін проведення такої експертизи – 20 робочих днів. А її вартість становить 3% від вартості проектно-вишукувальних робіт.

Втім наприкінці минулого року в Україні запровадили вимогу, згідно з якою проекти землеустрою повинні надсилатися на перевірку за принципом екстериторіальності в інші області.

"Принцип екстериторіальності запровадили, аби уникнути корупційних ризиків, адже експерти, що працюють при Держгеокадастрах в областях України, перевіряють проекти з інших регіонів. Тобто документацію із Львівської області завантажують у спеціальну програму, яка автоматично визначає область, експерт із якої її перевірятиме. Це може бути будь-який регіон країни, але тільки не Львівщина", – пояснив начальник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Андрій Кавецький.

Якщо ж у проекті землеустрою за результатами розгляду в порядку екстериторіальності виявили невідповідності, тоді суб'єкт господарювання, який його розробив, переробляє цей проект та подає повторно на розгляд.

Після погодження проекту землеустрою в іншій області земельну ділянку безкоштовно реєструють у Державному земельному кадастрі протягом 14 календарних днів, відповідні органи влади приймають рішення про передачу її у власність.

Чи це буде наказ Держгеокадастру, розпорядження місцевої адміністрації, рішення міської/сільської/селищної ради, залежить від цільового призначення ділянки, місця її розташування та, відповідно, у чиєму розпорядженні ця земля перебуває.

Отримавши цей документ, громадянин звертається до ЦНАПу чи до нотаріуса за реєстрацією права власності в територіальних органах юстиції. 

Досвід самих учасників АТО

Варіантам вдалося побачити, як проходить та частина земельної процедури, що найменше пов'язана із подачею та розробкою різних документів. Ми побували при встановленні меж ділянки для учасників АТО на місцевості.

Вирушаємо у Городоцький район. Під час подорожі нас погодився супроводжувати заступник начальника відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області Володимир Жук.

Чоловік відразу вводить нас у курс справи і розповідає, що з початку запровадження земельної ініціативи у районі учасники АТО отримали вже 547 ділянок. Цільове призначення більшості з них – ведення садівництва, а також будівництво гаража. Найменше бійців із Городоччини цікавили землі під ведення особистого селянського господарства.

"Зараз у нашому районі є понад 220 демобілізованих учасників АТО. Сьогодні землевпорядники виносять межі кожної земельної ділянки на місцевості для більше, ніж сотні військових. Тобто вони переносять координати з карти на реальну земельну ділянку і таким чином окреслюють її межі. При такій процедурі завжди присутні самі бійці АТО", – зауважує Володимир Жук.

Володимир Жук

За його словами, вільні землі у районах розбивають на окремі масиви, які потім ділять на окремі ділянки, зважаючи на кількість охочих. Тому чим більше людей подали свої заявки на конкретний масив, тим меншу площу землі вони можуть отримати.

"Такі моменти ми обов'язково узгоджуємо з військовими, проводимо попередні збори, на які приходять ті, хто подав свою заявку на конкретний масив. Учасники АТО вирішують, чи влаштовує їх менша площа, але землю тоді отримують всі, чи вони хочуть більші площі. Зрозуміло, якщо обирають останній варіант, то забезпечити всіх ділянками у тому масиві, на який вони подалися, ми не можемо", – веде далі Володимир Жук.


Тим учасникам АТО, які не хочуть отримувати меншу за площею ділянку, у Держгеокадастрі Львівщини шукають альтернативну.

Масив, на який вирушили Варіанти, розташований у передмісті Городка, його площа становить 18,4 га. Дану територію поділили між 184 учасниками АТО.

Прибувши на місце, бачимо з десяток чоловіків, що стоять гуртом та смачно викурюють ранкову цигарку.

Поруч ходить із дивними вимірювальними пристроями землевпорядник Юрій. Про особливості своєї роботи говорить, сміючись: "Які особливості моєї роботи? Як взуваю рано-вранці ґумаки, то тільки ввечері їх і знімаю. Ні дощ, ні сніг, ні мороз для землевпорядника не перешкода. Бували й випадки, коли доводилось працювати і при -10°C".

За його словами, перед тим, як виносити межі ділянки, її не розчищають від чагарників та дерев. Тому часто Юрію доводиться лазити поміж кущів та гілляччя.

"Але сьогоднішньою ділянкою я натішитись не можу. Вона є ідеальним  варіантом для роботи, кращого годі й бажати: трави як такої ще нема, дерев і кущів – тим більше", – говорить весело Юрій.

Натомість самі учасники АТО стоять трохи насуплені та особливого бажання поділитися власним досвідом приватизації ділянки не виявляють. Дехто намагається віджартуватись, хтось просто опускає очі, ще хтось розповісти не має що, адже всіма земельними питаннями займались їхні дружини.

"Особливо розказати не маю що, бо всі документи оформляла і подавала моя дружина, адже я весь час був на сході. Але вона мені розповідала, що довелося їй багато побігати, щоб всі папери виробити та потім підписати. Зараз я, а особливо дружина, раді, що все вже закінчилось", – швидко каже чоловік у камуфляжі, який не захотів називати свого імені, і йде вбік.

Інший учасник АТО, боєць добровольчого батальйону "Львів" Сергій також стверджує: радий, що справа із приватизацією ділянки вийшла на фінішну пряму.

"У 2015 році я звернувся у Держгеокадастр Львівщини, там на 10 поверсі є такий окремий кабінет, де займаються земельними ділянками для учасників АТО. Попередньо я не приглядався до жодної конкретної ділянки, я хотів, щоб там мені підказали, де є вільні. У кадастрі мені розповіли, що в Городку робитимуть наділ землі. І якщо я хочу ділянку там, то потрібно почекати, аби зробили саме розмежування земельних ділянок", – розпочинає Сергій.

Сергій – військовий добровольчого батальйону "Львів", 31 рік. На Донбасі воює вже більше 1,5 року. За цей час відстоював українські позиції по всій межі Луганської області: у Станиці Луганській, Дебальцевому, Кримському, Золотому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Слов’янську. Зараз тимчасово повернувся додому, у Городок, проте згодом вирушає під Маріуполь.

Сергій розповідає, що цілий рік не знав, чи взагалі включили його в розподіл даного масиву, і взагалі на якій стадії перебуває розгляд його заявки.

"Я знову поїхав в обласний Держгеокадастр, бо від них було жодної звісточки, вже почав хвилюватися, щоб про мене часом не забули. Це вже був 2016 рік, тобто майже цілий рік я не знав, що там відбувається з моєю ділянкою, – пояснює боєць АТО. – Але мені повідомили, що масив поділили на 184 земельні ділянки і запропонували вибрати свою. Щоправда, вільних на той момент залишилось не більше десяти. Якби прийшов раніше, то вибір був би більшим. Проте я довго буваю на сході, а коли повертаюся додому, то часу не вистачає навіть на найважливіші справи, не те, щоби їздити у Держгеокадастр. Тому свою ділянку я вибрав із того, що залишилось. І я все одно залишився задоволений, адже звідси до батьківського дому пішки іти 30 хвилин, а до Львова дістатися можна за хвилин 30-35, не більше".


Учасник АТО Сергій: "Мене дуже втішило те, що коли я прийшов у Держгеокадастр Львівщини, на мене ніхто не дивився скоса, не розводив руками, мовляв, де ти цілий рік був? Мою заяву скоро знайшли, пояснили, що до мене ще мали подзвонити, аби я вибрав собі земельну ділянку. Добре, що я сам прийшов".

Після візиту в Держгеокадастр Львівщини Сергій також їхав у Городоцьку міську раду, аби там зібрати необхідні документи.

За словами військового, у вирішенні земельного питання місцева влада сприяла. Нерідко держслужбовці давали власні контакти, щоб при потребі можна було зв'язатися й проконсультуватись.

До приватної компанії, яка розробила б проект землеустрою, Сергій не звертався, оскільки йому порадили економніший варіант.

"Я скористався послугами експертів Держгеокадастру Львівщини (ЛРФ "ДП ЦДЗК", – ред). Там мені розповіли, що при розробці проектів землеустрою для учасників АТО у них діє знижка. Все разом обійшлося мені не більше, ніж 1000 гривень", – наголошує Сергій.


Держгеокадастр Львівщини справді рекомендує учасникам АТО звертатися до держпідприємств, що йому підпорядковуються, – до Інституту землеустрою та Центру державного земельного кадастру. Ці установи пропонують свої послуги військовослужбовцям практично за собівартістю виконаних робіт.

Цільове призначення земельної ділянки Сергія – для ведення садівництва. Втім через те, що вона розташована під самим Городком, у міській раді пообіцяли, що включать її в межі міста, а тоді можна буде змінити її призначення на будівництво індивідуального житла.

Але для цього Городоцькій міській раді потрібно завершити виготовлення проекту змін меж, який зараз перебуває у стадії розробки.

"Ця процедура, звичайно, потребує часу. Більше того, землі, що навпроти наших, призначені для будівництва. Тому й для наших змінять цільове призначення. Гадаю, що це вже тільки формальність, яку потрібно перечекати", – додає Сергій.


Учасник АТО Сергій: "Питання земельних ділянок для військових потрібно обов’язково тримати на власному контролі. Там, у кабінетах держустанов, люди йдуть тобі назустріч, але якщо думати, що написавши одну заяву, тобі відразу дадуть землю тільки через те, що ти є учасником АТО, неправильно. Ця ініціатива повинна іти від самої людини, бо просто сидячи вдома, нічого не отримаєш".

житлова забудова поруч із землями для бійців АТО


Очільник Держгеокадастру Львівщини Андрій Кавецький: "Надання земель біля Городка – це вдалий приклад співпраці Держгеокадастру, органів виконавчої влади з місцевими радами. Насправді службовці перейнялися цим питанням і зробили все можливе, щоби учасники АТО, незалежно від місця реєстрації, могли скористатися своїм правом на приватизацію земельної ділянки, адже захищають одну Україну".

Наостанок Сергій ділиться планами на майбутнє щодо власної земельної ділянки і сподівається, що йому там вдасться побудувати дім і створити у ньому власну сім'ю:

"Я б дуже хотів спорудити свій будинок, хоча розумію, що сьогодні це недешево. Але навіть той тягар будівництва, який може затягнутися на роки, для мене є кращим варіантом, аніж виплачувати кредит за квартиру чи сплачувати орендну плату, тим самим викидаючи гроші на вітер. Тому із чогось треба починати. По цеглині, по дві. Якщо руки і ноги цілі, дай Боже, то думаю, все вдасться".

P.S. Ознайомитись із переліком пропонованих земельних масивів для надання у власність учасникам АТО та іншою важливою інформацією можна на сайті Держгеокадастру Львівщини у розділі Учасникам АТО.

Автор: Наталя Антонишин