Захоплення на Теліги

Які шахрайські схеми працюють і чому ніхто не несе відповідальність за це беззаконня?

У львівських ЗМІ уже багато розповідалося про рішення судді Личаківського районного суду Сергія Гирича щодо незаконної трансформації права власності на 1/5 частку в будинку на вулиці Олени Теліги 6 в особисту приватну власність на прохідну кімнату даного будинку, та перетворення приналежності даного будинку – сараю в окремий житловий будинок.

Отже, що відбувається далі, після рішення суду. Як саме злодії під прикриттям судових рішень іменем України та Личаківського суду продовжують силою захоплювати землю, проводити комунікації, отримувати дозвіл на реконструкцію, яка мала ще провести в 90-х роках, тобто перед отриманням права власності на об'єкт. Згодом, під виглядом реконструкції, варто вже очікувати й будівництво та захоплення земельної ділянки.

Сім'я Троценків є власниками 4/5 часток у домоволодінні на вулиці Олени Теліги, 6 у місті Львові з приналежною до нього земельною ділянкою, виділеною на підставі рішення виконкому Львівської міської Ради 1959 року. Саме Олег Володимирович Троценко  є землекористувачем присадибної ділянки будинку № 6 згідно Довідки про правовий статус земельної ділянки, що видає Відділ Держгеокадастру у м. Львові та сплачує земельний податок з 1993 р. за всю ділянку.

29 листопада 2016 року близько 9:00 на територію земельної ділянки, що є в користуванні сім’ї Троценків, увірвалася громадянка Анастасія Ярославівна Фречка, яка є власницею сараю на вулиці Теліги з відомими особами, які вже неодноразово нищили на очах сім'ї замки на фіртці будинку, крали фіртку, зрізали ворота, нищили сад та погрожували фізичною розправою, висловлювалися в нецензурній формі.

До того, ще взимку, Ярослав Васильович Фречка (батько Анастасії Фречки) в лютому місяці самовільно відрізав опалення та світло родині Троценків з метою виживання їх із будинку, де проживають малолітні діти (2 та 4 роки).

Разом з Анастасією Ярославівною Фречкою, яка працює юристом в Винниківський міськраді, приїхали робітники ДП "Львівенергорембуд" ПАТ "Львівобленерго". Згідно Дозволу № 50 на тимчасове порушення благоустрою ця організація мала право виконувати роботи "електропостачання стандартного приєднання житлового будинку №6-а на вул. О. Теліги у м. Львові від КШ-25-КШ-198 методом проколу дорожнього полотна та шляхом розриття траншеї на тротуарі загального користування включно до присадибної ділянки буд. №6 та №6-а на вулиці О. Теліги. Проведення розриття на присадибній ділянці, де розміщені буд. №6 та №6-а на вул. О. Теліги узгодити з співвласником буд. №6".

Тобто, громадянка Анастасія Фречка, як юрист за фахом, знала, що мала погодити проведення кабелю із землекористувачем, тобто Олегом Володимировичем Троценком.

Але навіщо їй погоджувати щось з кимось, якщо можна силою провести будь-яку комунікацію найнявши тітушок? Тим більше, що вони не матимуть жодного покарання чи відповідальності за протизаконні дії, і вони це добре знають.

Вищевказана організація провела кабель до початку присадибної ділянки будинковолодіння № 6 та силою, з допомогою  кількох десятків осіб підозрілої зовнішності, яких привели Ярослав та Анастасія Фречки, прорвалася на територію присадибної ділянки будинку № 6 та провели електрокабель до пожеженебезпечного об'єкту, що нібито є будинком, а насправді сараєм – господарською будівлею будинковолодіння № 6, без  погодження з сім'єю Троценків, грубо порушивши їхні права.

Під час рейдерського захоплення сім'я Троценків попередила представників ДП "Львівенергорембуд" ПАТ "Львівобленерго" та інших осіб, яких привів Ярослав Фречка, що в них  немає жодних правових підстав перебувати на земельній ділянці і, що за незаконне проникнення на чужу територію  передбачено кримінальну відповідальність. Однак, вони не тільки не прореагували, але почали силою та бійкою проникати на  територію приватного будинку та земельної ділянки, та провели кабель.  

Таким чином, посадові особи ДП "Львівенергорембуд" ПАТ "Львівобленерго", за співучасті  замовника робіт Анастасії Фречки, умисно, з метою отримання неправомірної вигоди для Ярослава Фречки та його дочки Анастасії Фречки, використали своє посадове становище всупереч інтересам служби,  завдавши істотної  шкоди сім'ї Троценків, тобто, скоїли злочин, передбачений ст. 364-1 КК України. Щодо факту цього злочину згодом відкрили кримінальну справу.

Крім того, під час таких протиправних дій зазначені особи грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та цинізмом, тобто, скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.

На днях родина Фречків планують подібними методами, із застосуванням грубої фізичної сили, провести водопостачання та водовідведення до господарської будівлі будинковолодіння № 6 на вулиці Олени Теліги, якою заволоділи шляхом підробки документів.

Щоб отримати дозвіл на це вони знову проігнорують погодження з сім'єю, що роками обслуговує родинний будинок та земельну ділянку. Як і у випадку з проведенням електрокабелю, Личаківська РА зобов'яже Анастасію Фречку погодити проведення водопостачання з родиною Троценків, які є землекористувачами і без погодження яких проводити будь-які дії не дозволяється. Та, як і у першому випадку, це зроблять за участі тітушок. Але цей злочин відносно Анастасії Фречки вже розслідуватиме інша поважна організація.

А тепер запитання! Якщо людина з кримінальним минулим продовжує чинити відверто беззаконня, якщо при цьому вона не несе жодної відповідальності перед Законом і громадою? Що буде далі? А далі ми будемо розповідати, як рейдери продовжують виживати сім'ю Троценків з їхнього родинного будинку з метою заволодіти земельною ділянкою під будівництво.

автор: Марина Ренке