Варіанти пролетіли над пам’ятками довоєнного пролетарського Львова – Домом працівників громади міста та барачним кварталом між проспектом Чорновола та вул. Хімічною.
У міжвоєнному Львові Палац культури імені Гната Хоткевича був відомий як "Червона фортеця". Так його називали неформально, як символ місцевого робітничого руху. А офіційно ця будівля носила назву – Дім працівників громади міста Львова.
Збирати кошти на свій осередок робітники почали в середині двадцятих років. І лише через майже десятиліття їм вдалося накопичити потрібну суму. Будівництво почалося у 1933 році і тривало упродовж року. Робітники працювали у позаурочний час, ночами та вихідними.
У ті часи будівля була дещо меншою, але розмах тодішнього Дому вражає – кілька великих і малих залів для зібрань, лекційні аудиторії, кімнати для різних гуртків, буфет, кегельбан, пральня, бібліотека!
Після війни в будинку розмістився Клуб Львівського трамвайно-тролейбусного управління, більш відомий як "Трамвайщик". Кілька поколінь львів'ян провели тут свою молодість на танцях.
Згодом Клуб назвали іменем радянського розвідника Миколи Кузнецова і будівля ще пам'ятає свій відповідний нікнейм "Кузнєчік".
Наприкінці 1970-х будівлю реставрували та добудували фасадну частину. Подейкують, що тоді планувалося "оживити" дах і влаштувати там кафе. Але, на жаль, ці плани, якщо такі були, не здійснилися.
На даху можна помітити цікаву чи то мансарду, чи то криту терасу. Втім, судячи із залізних бочок зі сміттям, використовується вона суто для побутових потреб.
А з вікон визирають цікаві працівниці Палацу культури.
Зйомки даху несподівано наштовхнулися на опір місцевих голубів, які сприйняли дрон як небажаного зайду та почали відганяти механізм крутими віражами.
Завдяки чому, вдалося зняти дещицю "хічкоківщини":
Поряд із Палацом культури стоїть пам'ятник загиблим у львівському гетто під час війни.
А далі, по той бік проспекту інше місце, теж пов'язане з історією гетто.
На цьому зеленому трикутнику поміж вулицями Під дубом, Хімічною та проспектом Чорновола розмістився давній квартал соціального житла барачного типу, збудований для робітників у міжвоєнному Львові наприкінці 1920-х років. Це була одна з небагатьох спроб тодішньої міської влади потурбуватися про найбідніших мешканців.
Сьогодні у цих будинках роташувалися офіси різноманітних фірм та підприємств.
А під час німецької окупації їх охоплювала територія єврейського гетто. У бараках мешкали люди, що працювали тут на фабриках. Фактично, це був міні-концтабір. Звідси знесилених робітників вивозили вже у Янівський табір.
Під залізничними коліями нещодавно постав музей "Територія терору", який, висвітлює злочини радянського та нацистського режимів. Музей ще не відкрився, але з допомогою дрону вже можна зазирнути на подвір'я, стилізоване під пересильний пункт.
А за коліями видніються колоритні краєвиди старих двориків, завішаних пранням, на тлі торгового центру "Форум".
