31 липня 2017

Cтежками давидівської децентралізації

Як живе одна із найбільш інвестиційно привабливих ОТГ Львівщини через сім місяців після виборів.

Варіанти продовжують розповідати про життя об'єднаних територіальних громад Львівщини, і саме тут  історія про технічні інновації Давидівської ОТГ, розбудову соціальної інфраструктури, підтримку ОСББ та перший на Львівщині затверджений статут громади. 

Здобутки Давидівської ОТГ

До Давидівської об'єднаної громади увійшли 5 сільських рад: Давидівська, Винничківська, Кротошинська, Пасіки-Зубрицька та Чишківська. Загалом у складі громади є 12 сіл.

Чисельність населення громади – понад 13 000 осіб, втім через те, що вона розташована просто під Львовом, у селах є багато дачних поселень, де люди не зареєстровані офіційно. Тому ймовірно, що в Давидівській ОТГ проживає близько 20 000 осіб.

Вибори тут відбулись 18 грудня минулого року, незабаром після цього у громаді обрали й старост.

Як розповідає голова Давидівської ОТГ Володимир Керницький, який протягом п'яти років був сільським головою Пасік-Зубрицьких, далеко не всі місцеві жителі сприйняли "на ура" його перемогу на виборах. Втім чоловік налаштований рішуче.

Володимир Керницький

"Практично у всіх селах люди на новообрану владу реагують добре. Тільки в Давидові кажуть, що до них прийшов чужий, тобто я. Але я це розумію, адже в принципі, така ж реакція була, коли у 2010 році я переміг на виборах у Пасіках-Зубрицьких. Потім думка місцевих жителів змінилась, коли вони за кілька років побачили реальні результати моєї роботи. Тому я впевнений, що це є питанням часу, так буде і з Давидовом", – зауважує Володимир Керницький.

А насправді Керницькому є чим похвалитись: одним із вагомих досягнень екс-голови Пасік-Зубрицьких є встановлення на кількох вулицях села світлофорів, що працюють від енергії сонячних батарей, а також камер відеоспостереження.

Незважаючи на те, що Пасіки-Зубрицькі вважають одним із найбагатших сіл на Львівщині, такі технічні запровадження є великою перемогою для органу місцевого самоврядування.

Найбільшою перевагою Давидівської ОТГ є її вигідне місце розташування. Більшість сіл є вздовж або поруч із трасою "Київ-Чоп" та автошляхом Н-09, що проходить територією Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей.

І саме це приваблює підприємців, які, до речі, сплачують податки в Давидівську ОТГ. Відтак основним джерелом наповнення бюджету громади є надходження від підприємств.


Згідно з законодавством, 60% від суми податку на доходи фізичних осіб, які сплачують підприємства, розташовані на території об'єднаної територіальної громади, надходять саме у її бюджет.

Станом на кінець червня, тобто через 7 місяців після об'єднання, бюджет Давидівської ОТГ склав 53,4 млн грн. Із них майже 20 млн грн в ОТГ надійшло власне від сплати податків підприємствами.

"Якщо подивитись на загальний бюджет сільських рад за 2015 та 2016 роки, то станом на сьогодні бюджет Давидівської об’єднаної територіальної громади зріс майже на 50%", – пояснює заступниця голови з гуманітарних питань Давидівської ОТГ Зоряна Кіт.

За її словами, фінансово найпотужнішою є Пасіки-Зубрицька сільська рада, на другому місці – Давидівська сільрада. Якщо у 2015 році бюджет Пасіки-Зубрицької сільради складав 7,6 млн грн, то станом на сьогодні він зріс до 17 млн грн, бюджет Давидівської сільради збільшився із 4,8 млн грн до 6,5 млн грн.

Володимир Керницький зауважує: планів у нього багато, втім наразі розповідає, що вже встигли зробити у Давидівській ОТГ.

"Ми вже накрили дах у давидівській школі на 655 учнів, адже він протікав 25 років, зробили головну дорогу в селі, також у садочку відремонтували харчоблок. Плануємо тут, у Давидові, відкрити ще одну групу у дитсадку. До грудня у Чишках хочемо завершити будівництво нового садка на 75 місць. Також ми активно ремонтуємо дороги: недавно відкрили дві дороги у Чишках та в Давидові. Тому я вважаю, що за півроку вдалося зробити немало", – підсумовує голова Давидівської ОТГ.

Також він наголошує: всі ремонти в об'єднаній громаді роблять власним коштом, а також із дня на день чекають на отримання державної субвенції на розвиток інфраструктури. Для Давидівської ОТГ її розмір становить близько 5,3 млн грн. Ці гроші скерують на дитсадки та школи.


Розмір субвенції на розвиток інфраструктури, яку виділяють із держбюджету, для кожної ОТГ є різним. Суму виплат вираховують відповідно до кількості населення та площі об'єднаної громади.

Також у трьох селах Давидівської ОТГ встановили дитячі майданчики, замінили кабелі електромереж у с. Черепин, зараз розробляють проектно-кошторисні документації на каналізування сіл, а також на вуличне освітлення.

За прикладом Пасік-Зубрицьких у Давидові облаштували камери відеоспостереження й ліхтарі економного живлення. Аби забезпечити цілодобову безпеку наразі цим двом селам, у Пасіках-Зубрицьких розташований пульт приватної охорони.

"Охороні ми платимо 200 000 грн в рік за Пасіки-Зубрицькі. Це небагато. Та зважаючи на те, що тепер і в Давидові є камери відеоспостереження, сума зростає вдвічі. Це є приватна охорона, і вона живе не так коштом місцевого бюджету, як завдяки тому, що бере під охорону й приватні будинки мешканців", – пояснює Володимир Керницький.


В. Керницький: "Цього року плануємо у Чишках почати будівництво нової школи на 360 дітей. У нас запитували, навіщо нам така велика школа, якщо в Чишках немає так багато дітей? Так, сьогодні поки немає. Але ми вже зробили центральну дорогу, облаштуємо вуличне освітлення, стадіон, і все буде, от побачите. Багато людей зі Львова перебирається у ближчі села і замість того, щоб віддавати своїх дітей до львівських садків і шкіл, вони приведуть їх до нас".

Попри немалий об'єм проведених ремонтів у Давидівській ОТГ, Володимир Керницький зауважує: роботи ще – непочатий край.

"Дуже багато треба працювати з дорогами, бо їх у принципі немає. Також у Давидові при школі є басейн, який вже не працює понад 20 років. Тому можете собі тільки уявити, у якому він зараз стані, було б добре його відновити, – ділиться планами Керницький. – Школи потрібно утепляти, міняти батареї, запускати повноцінну котельню, адже з 10 котлів у нас працює тільки один. І потрібно терміново щось із цим робити, бо ми не зможемо перезимувати".

Дороги, які відремонтували в громаді, замостили бруківкою, а не покрили асфальтом. Більше того, вздовж основних доріг у Давидові та Пасіках-Зубрицьких купами лежить ще не використана бруківка.

Чим живеш, громадо?

Говорячи про реформу децентралізації, мова йде не лише про передачу повноважень й додаткових фінансів органам місцевого самоврядування, а й про те, що місцева влада повинна ефективно розпоряджатись своїми коштами, забезпечуючи громаді комфорт та якісні послуги.

У Давидівській ОТГ до цих питань підійшли комплексно: тут активно розбудовують соціальну інфраструктуру та дбають не лише про дозвілля дітей.

Щотижня в громаду приїжджає юрист та фахівець із пенсійного фонду, аби місцеві жителі могли отримати безоплатну консультацію.

"Ми вважаємо, що послуги повинні бути близько до населення. Старше покоління має вирішувати свої питання щодо пенсій, не їдучи спеціально до Пустомит. Тому такі щотижневі консультації вважаємо своїм досягненням і першим кроком назустріч людям", – хвалиться начальниця відділу культури та інформаційної політики Давидівської ОТГ Христина Кучак.


В об'єднаній громаді також дбають про створення ОСББ у 12 багатоквартирних будинках. Тут навіть надають стартовий капітал для майбутніх ОСББ, аби допомогти мешканцям у вирішенні нагальних побутових проблем.

Як розповідає Христина Кучак, в громаді взялись за реформування бібліотек, адже умови у частини із семи бібліотек, які перейшли на баланс Давидівської ОТГ, виявились взагалі непридатними. А книжковий фонд, який був створений ще за часів СРСР, вже давно не актуальний. Саме тому в громаді взялись за модернізацію.

"На баланс ми прийняли 7 бібліотек, дві із яких були без світла і опалення. Через це всі книги вкрились пліснявою, тому ми їх зараз масово списуємо, натомість закупили вже багато і дитячої, і дорослої літератури. Взагалі ми взялись за реформацію бібліотечної системи, адже бібліотека у селі якраз є тим місцем, де можна зустрітися, поговорити, де можна проводити літературні вечори. Ми вже встигли провести чимало таких заходів, і всі були дуже задоволені", – веде далі, не втримуючи захвату, Христина Кучак.

Також у народному домі Пасік-Зубрицьких облаштували шаховий клуб, тут започаткували й мистецькі гуртки для дітей. 


Давидівська ОТГ підписала договір про співпрацю з Польщею (ґміна Красічин). Разом із сусідами громада працює у межах проекту "Польща-Білорусь-Україна" над можливістю отримати 800 000 євро грантових коштів.

У Давидівській сільській раді діє відділ, де мешканцям надають різні адмінпослуги: реєстрація документів про народження  та смерть, архів, військовий облік, а в майбутньому хочуть створити також і паспортний стіл.

У будь-якому селі Львівщини для мешканців є дуже важливим рівень надання медичної допомоги. Незважаючи на сприятливе місце розташування об'єднаної громади, тут місцеві жителі можуть отримати практично всі ті ж медпослуги, що й, наприклад, у Львові.

В Давидівській ОТГ діють дві великі амбулаторії загальної практики сімейної медицини (с. Давидів, с. Чишки) та ще чотири фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи).

Як розповідає головний лікар Давидівської амбулаторії Ірина Гнатів, медзаклад сьогодні обслуговує понад 8000 осіб. Тут мешканці можуть отримати не лише консультацію лікаря, а відразу здати потрібні аналізи, при потребі хворих тут направляють у денний стаціонар, де вони проходять різні процедури.

"Спочатку амбулаторія обслуговувала тільки села Черепин і Давидів. Після об'єднання до нас на лікування приїжджають й мешканці інших сіл. Звичайно, у чотирьох селах є ФАПи, але там неможливо отримати той весь комплекс медичних послуг, який пропонуємо ми, – починає Ірина Гнатів, проводячи екскурсію амбулаторією. – Раз на тиждень із Пустомитівської райлікарні до нас приїжджають лікарі з портативним апаратом УЗД, також щотижня приїжджає і акушер-гінеколог, який веде вагітних. І це дуже зручно, адже їм, фактично, не потрібно далеко їхати. Лише наразі ми не можемо нашим пацієнтам робити рентген і флюорографію. Для цього ми їх скеровуємо у Пустомити".

Незважаючи на те, що медустанови об'єднаної громади ще не отримали ліцензії на медикаменти, лікарі запевняють: амбулаторії та ФАПи забезпечені всіма необхідними препаратами. Більше того, в Давидівській амбулаторії мають всі необхідні вакцини для щеплень та матеріали для державної стоматології.

"Коли ми розпочали процес об'єднання в громаду, Пустомитівська центральна районна лікарня забезпечила нас медикаментами та бланками. Всіма препаратами ми забезпечені. Кошти на оплату праці маємо, адже знаю, що зараз в деяких ОТГ є певні проблеми з коштами навіть на оплату праці. Взагалі цьогорічна субвенція – 3,3 млн грн – нам покриє витрати і на зарплати, і на закупівлю медикаментів", – зазначає Ірина Гнатів.

Нещодавно у Пасіках-Зубрицьких запрацював і приватний стоматологічний кабінет. Як пояснює голова Давидівської ОТГ, припливу "свіжої крові" тут раді. І оскільки стоматологія є приватною, з власником домовлятимуться про пільги для пенсіонерів й учасників АТО.

"Цей стоматологічний кабінет почав працювати буквально тиждень тому. Підприємцю, який прийшов повністю зі своїм обладнанням, ми надали приміщення. Він там також власним коштом зробив ремонт. Взагалі це була не моя ідея, а старости Пасік-Зубрицьких. Він мені розповів про таку можливість і я, звичайно, дав згоду. Всім підприємцям, які хотіли би зайти до нас, ми раді. Навіть якщо це буде якийсь бізнесовий проект, головне, щоб він приносив користь, в тому числі й місцевим жителям", – наголошує Володимир Керницький.

Інвестиційна привабливість громади

На території Давидівської об'єднаної територіальної громади розташовані аж 6 автозаправок. За словами Володимира Керницького, за півроку від них до бюджету надійшло 8 мільйонів гривень.

Сама Давидівська ОТГ, зважаючи на її вдале місце розташування, є ласим шматком для підприємців та інвесторів. Конкретної кількості підприємств, які працюють та території громади, Володимир Керницький не називає. Втім навіть кілька наведених ним прикладів уже справляють неабияке враження.

"У нас розміщені склади двох великих підприємств: "Магік" (виробництво будматеріалів) та "Сандора". Остання сплачує нам близько 250 000 – 300 000 гривень щомісяця. Також у нас працює виробництво меблевої фурнітури – компанія "Блюм". Щомісяця з податку на доходи фізичних осіб підприємства ми отримуємо близько 86 000 грн. Тому можете собі уявити які там зарплати, – хвалиться Володимир Керницький. – До нас зайшла вже Укрпошта, ми їй виділили 6 га землі з умовою, що до вона забезпечить 2000 робочих місць. На наступний рік вже, мабуть, почнуть будівництво".

Втім Давидівська ОТГ мала нагоду залучити до себе канадського інвестора, який займається сміттєспалювальним бізнесом. Причому умови входження такого бізнесу були надзвичайно вигідними: за попередніми домовленостями, 20% із прибутку заводу мали б надходити в громаду. А це, за словами Володимира Керницького, приблизно 10 млн грн щомісяця.

Та зважаючи на те, який ажіотаж та спротив місцевих громад області викликала проблема вивозу сміття зі Львова та будівництва в районах сміттєпереробних заводів, у Давидівській ОТГ мешканці були налаштовані категорично.

"У Давидові проходили громадські обговорення щодо облаштування сміттєспалювального заводу, який працював би навіть без жодних викидів в атмосферу. На ці обговорення, власне, й мали приїхати самі канадці та пояснити всі технологічні особливості. Але мешканці настільки збунтувались, почали казати, що нікого не впустять, перекриють цим канадцям дорогу і вони не зможуть заїхати до них. І мене не слухали. Почали говорити, що я вже їхньої згоди про все домовився, все сам одноосібно вирішив. Я ж то намагався їм пояснити, що наразі ці інвестори просто пояснять вам, яким чином працюватиме завод, розкажуть про технологічні і екологічні нюанси, а також про переваги для нас. Але про що можна було говорити, коли я стояв перед п’ятьма сотнями людей, які кричали, мало не піна з рота йшла. Я просив: дайте мені слово сказати. Мене чути не захотіли. То про що можна було говорити?", – схвильовано згадує Володимир Керницький.

Через такий протест Керницький приймав закордонних інвесторів зі старостами. Тому про всі деталі сміттєспалювального заводу дізнавались не на громадських обговореннях, а в кабінеті голови ОТГ.

"Це мав би бути завод останнього покоління, який не викидає назовні продуктів діяльності. У ньому є труба, де збирається лише попіл, який потім можна продавати на асфальтний завод. А той дим, що утворюється від спалювання сміття, можна використовувати на вторинне опалення. Тобто це є такий замкнутий цикл, який не несе шкоди довкіллю. В воду також нічого не потрапляє, завод обладнаний бетонними шахтами, куди висипається сміття, і запаху немає, бо всі відходи відразу скидають у ці шахти для спалювання. Такий завод є у Кракові. І там ніхто не жаліється на шкоду довкіллю", – веде далі, розводячи руками, Володимир Керницький.

За його словами, такі перемовини закінчились нічим, адже жодних договорів навіть про намір канадських інвесторів звести такий завод на території Давидівської ОТГ не підписали через спротив місцевих мешканців.


Ідея про ймовірну появу сміттєспалювального заводу в Давидові, під будівництво якого депутати шукали навіть можливу земельну ділянку, лише підкреслила сміттєву утопію села. Річ у тім, що вже майже 30 років давидчани викидають власні відходи просто у місцевий кар'єр, бо платити за їхній вивіз не хочуть. Тому, на думку голови Давидівської ОТГ, такий завод, в першу чергу, вирішив би місцеву проблему зі сміттям.

"Сьогодні у Давидові зі сміттям повний жах. Вже, мабуть, років 30 сміття звідти вивозять і скидають просто у кар'єр, адже платити за вивіз відходів люди не дуже то й хочуть. Сміття просто везуть на тракторах чи навіть на машинах, викидають в кар'єр і присипають землею. І така ситуація є лише тут, у всіх інших селах кожен будинок має свій сміттєвий бак, їх регулярно очищає фірма, якій ми платимо за це гроші. Є чистота і порядок", – додає Володимир Керницький.

сміттєві баки

Така категорична позиція давидчан голову ОТГ неабияк дивує. І з деяким сумом він підсумовує: "Я переконаний, що все одно хтось погодиться на такий сміттєспалювальний завод, адже це вигідна річ: і екології не шкодить, і великі гроші до бюджету будуть. Мені лише шкода, що це буде не в Давидівській ОТГ".


Зараз у Давидівській ОТГ працюють над розробкою стратегічного плану розвитку.

Стратегічний план розвитку об'єднаної громади дозволяє чітко визначити перелік галузей, які можна ефективно розвивати на її території. Відтак такий документ спрямований, в першу чергу, на залучення потенційних підприємців і, відповідно, додаткових коштів до бюджету й створення нових робочих місць.

Більше того, сьогодні інвестори дедалі частіше обирають саме ті території, де є затверджений такий стратегічний план розвитку, особливо це актуально для іноземного бізнесу.

Як підтверджує виконавчий директор ГО ІПЦ "Наше право", аналітик ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" Марія Дзюпин, для бізнесу в Європі наявність стратегічного плану розвитку є обов'язковим для інвестування у конкретний регіон.

"Інвестор, розглядаючи стратегію розвитку, моніторить сайт ради, наскільки вона є публічною та як використовує свій бюджет. Важливою є наявність Інтернету та якісних доріг. Це є якраз ті ключові пункти, які повинні бути в ОТГ, яка хоче залучити до себе інвесторів, особливо з Європейського Союзу", – пояснює Марія Дзюпин.

В Давидівській ОТГ планують розробити туристичний маршрут, адже у кількох селах громади є старі дерев'яні церкви. Одна із – у с. Черепин, 1760 р.

Статут як стимул до об'єднання

Давидівська ОТГ першою на Львівщині зареєструвала власний статут. І саме цей документ, на думку Володимира Керницького, повинен стимулювати інші громади області до об'єднання.

Як нещодавно пояснив Варіантам один із сільських голів Бродівщини, його громада, яка непогано заробляє на оренді землі, виступає проти об'єднання, бо "не хоче ділитись своїми коштами з іншими селами".

Справді, небажання ділитись заробленими коштами – один із основних аргументів противників об'єднання в територіальні громади. Запитуємо у Володимира Керницького, який контраргумент може він, зважаючи на власний досвід, висунути проти таких пояснень.

"Ті, хто ще дотепер каже, що не хоче об'єднуватись, насправді не розуміють, що втрачають. У своєму статуті ми чітко розписали витрати на кожен населений пункт у відсотковому співвідношенні: 80% поступлень вертається і використовується на той населений пункт, звідки й надійшли гроші. А 20% коштів ми скеровуємо на фінансування апарату та на допомогу слабшим селам, яким надходить менше грошей. Їм також потрібно допомагати, хай і повільнішим темпом. Тому статут – це наша Біблія, за якою ми й працюємо", – відповідає голова Давидівської ОТГ.

фото: davydiv-otg.com

Згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування", сільська, селищна і міська ради можуть приймати статут територіальної громади, але вони не зобов'язані цього робити.

Відтак місцева влада на Львівщині, яка виступає проти об'єднання, насправді навіть не знає про те, що суперечливі питання стосовно розподілу бюджетних коштів можна зафіксувати у статуті громади.

"Насправді останні кілька років в Україні тривають дискусії про те, щоби внести зміни до закону і тим самим передбачити обов'язкове прийняття радами статутів. Адже затверджувати чи не затверджувати статут наразі вирішують самі ОТГ. А якщо говорити про сільські і селищні ради, то зазвичай голови і депутати навіть не розуміють, для чого потрібно приймати такий документ", – зазначає виконавчий директор ГО ІПЦ "Наше право", аналітик ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" Марія Дзюпин.

Прапори Давидова (ліворуч) та Черепина (праворуч)

За словами Марії Дзюпин, статут – це своєрідна конституція територіальної громади, у якій визначаються всі ключові положення, культурні особливості, механізми місцевої демократії, межі громади тощо. Чітких вимог, що саме потрібно прописувати у статуті, законодавство не регламентує. Це все вирішуються індивідуально, адже кожна громада має різні потреби та власні особливості.


М. Дзюпин: "Сьогодні лише близько 20% сільських, селищних, міських рад й ОТГ мають свої статути. Якщо говорити про міста обласного значення, то статути мають майже всі, а міста районного значення – десь 50-60%. У селах і селищах цей відсоток взагалі мізерний".

"Статут потрібно приймати тому, що в нас є такі два ключові механізми місцевої демократії як загальні збори та громадські слухання. І Закон України "Про місцеве самоврядування" чітко регламентує, що ці два механізми врегульовує виключно статут територіальної громади. До прикладу, саме тут потрібно прописувати, у якому випадку громадські слухання є легітимними, хто має право їх ініціювати. Це важливо тому, що таким чином запроваджуються чіткі правила гри. І коли в громаді виникають певні спори, то тоді суд може скасувати рішення, яке прийняла рада на основі громадських слухань", – пояснює Марія Дзюпин.

Статут громад обов'язково затверджують органи юстиції, які попередньо перевіряють, чи немає у ньому порушень законодавства, Конституції України. Цей документ, за словами експерта, є рівноцінним бюджету громади, регламенту виконавчого комітету.

А в процесі його створення брати активну участь можуть і самі мешканці, пропонуючи власні зауваження та ідеї. Таким чином сама громада може контролювати прийняття тих правил, за якими і житиме ОТГ, в тому числі, яким способом здійснюватиметься розподіл бюджету.

"Щодо Давидівської ОТГ, то це, мабуть, одна із перших практик в Україні, де в статуті чітко передбачено у відсотковому співвідношенні розподіл коштів між селами громади. Це, безперечно, є своєрідною новацією. Думаю, що це є правильним ходом. Сам статут є цікавим і якісним. Головне – щоб він працював, – наголошує Марія Дзюпин. – Взагалі в Україні є тенденція: які ОТГ є більш розвинені, розташовані ближче до великих міст, де є громадський контроль, то там швидше приймають статути. І Давидівська ОТГ – яскравий приклад цьому".


В. Керницький: "В ОТГ за тобою зростає рівень відповідальності, адже це тобі не сільська рада. Тут ти відповідаєш буквально за все. Хтось висипав сміття в кар'єр у Давидові, а я крайній. У когось не вродила корова того року – крайній сільський голова. Тому це не є просто".

Володимир Керницький також наголошує на певних законодавчих нюансах, з якими зустрічаються об'єднані територіальні громади: "У законодавстві потрібно чітко зазначити, що ОТГ має ті ж повноваження, що й місто обласного значення. От недавно я мав інцидент із районними земельниками, які не хочуть реєструвати землю і не приймають висновків нашого архітектора, бо в земельному кадастрі немає такого поняття як об'єднана територіальна громада. От це потрібно виправити, а загалом мінусів в об'єднанні я поки не бачу".

Наостанок Володимир Керницький зауважує: чим швидше Верховна Рада прийме закон, згідно з яким землі, розташовані за межами населених пунктів, належатимуть ОТГ, тим швидше громади на Львівщині почнуть об'єднуватись. Адже саме можливість розпоряджатись додатковим ресурсом, яким наразі завідують лише райдержадміністрації, стане одним зі стимулів до утворення нових ОТГ.

Тому як тільки Верховна Рада на законодавчому рівні врегулює деякі проґалини, які сьогодні перешкоджають повноцінному розвитку та сприянню в утворенні нових ОТГ, на думку голови Давидівської громади, реформа децентралізації в Україні набере нових обертів.

Автор: Наталя Дуляба