Неписані правила для велосипедистів

Цьогоріч на дорогах Львова побільшало активних велолюбителів, – про це свідчить участь близько півтори тисячі учасників на львівському десятому велодні, що був наймасовішим порівняно з попередніми. Аби безпечніше почуватися на дорозі, або потрапляючи в затори, або ж просто від незнання, вони переходять на тротуари. В свою чергу, пішоходи стають найвразливішою категорією учасників дорожнього руху, хоч і є наймасовішою.

Велосипедист на дорозі стає повноцінним учасником дорожнього руху з дещо меншою кількістю правил, але не обов'язків. А більшість з них не дотримується ПДР, адже вони або їх не знають, або не читали.

Складається враження, що левова частка велосипедистів вважають, ніби правила дорожнього руху написані не для них, а тільки для автомобілістів, і останні повинні дотримуватися цих правил. Однак елементарно виставити руку і показати, в який бік прямуєш, можна, потрібно, а головне не складно. Виходить, що автомобілісти та пішоходи – не трамваї, – поступляться. Тому ігнорування ПДР, пересування тротуарами на шаленій швидкості та без спеціального обладнання на велосипедах є майже повсякденною нормою.

У ПДР встановлені конкретні вимоги до обладнання велосипедів без яких їздити заборонено. Вдень на велосипедах обов'язкова наявність світловідбивачів: спереду білого, ззаду червоного, а з боків помаранчевого кольорів. Вночі повинна бути увімкнена біла фара спереду. У ПДР не зазначено, але бажано, щоб для нічного катання був і червоний ліхтар ззаду. Для підвищення безпеки руху рекомендують одягати шолом, рукавички та світловідбиваючу жилетку. Також забороняється їздити велосипедом з несправними гальмами та без звукового сигналу. 

Загалом штраф не є великий, але якщо б патрульні справді штрафували, може б, велосипедисти дотримувалися правил дорожнього руху і поважали пішоходів.

За 2017 рік, на Львівщині поліція зареєструвала 88 дорожньо-транспортних пригод за участю велосипедистів, з них 15 ДТП по Львову. Статистики щодо порушень ПДР велосипедистами чи ДТП з їхньої вини Нацполіція у Львівській області не надала, посилаючись на те, що технічні можливості не дозвалють цього зробити. Однак, цих статистичних даних мабуть і не існує, так як порушення не фіксуються, через те, що поліція дуже-дуже рідко звертає на них увагу, на жаль.

Що вже говорити про звичайнісіньких велолюбителів, якщо самі активісти та ініціатори велорозвитку у Львові нехтують ПДР!? Наприклад, радник міського голови з питань розвитку велоінфраструктури Львова Олег Шмід на своїй сторінці у Facebook ділиться фото, де він актитивно користується велосипедом на якому відсутні світловідбивачі, без яких заборонено їздити. Не кажучи вже про шолом, як додатковий захист. 

Вгодити всім важко, тому розпорядники доріг шукають альтернативні рішення, тим чи іншим чином, намагаючись врахувати потреби всіх учасників руху. Альтернатива, яку так часто використовують розпорядники, називається спільна вело-пішохідна доріжка або "ні нашим, ні вашим". Окрім того, поєднання руху велосипедистів та пішоходів є незручним для людей з ослабленим зором.

Та ще й велошляхи починаються нізвідки та ведуть в нікуди. А чи чули розпорядники про норми ДБН (Державні будівельні норми) України? Очевидно ні, адже ширина велосипедної доріжки повинна бути не менше 1,5 м, а спільної вело-пішохідної – не менше 2,5 м.

Тому в результаті маємо знижену якість та створені незручні умови для руху велосипедистів і пішоходів. Велосипедні доріжки і пішохідні тротуари просто занадто вузькі для безпечного та комфортного руху. 

"Взагалі наші велодоріжки зроблені за правилами ДБН і, як на мене, велосипедисти навпаки скаржаться, що велодоріжки зроблені за правилами, а не так як вони хочуть. Державні норми тільки заважають розвитку велоінфраструктури, а наші велодоріжки завширшки мінімум 1,5 м, окремий випадок – це вулиця Городоцька, однак ми її виключимо з веломережі, але всеодно вона має 1,5 м, інша спарва, що там важко помістити пішоходів і велосипедистів", – виправдовується Олег Шмід.

Також пан Олег зазначив, що ми не знайдемо у Львові велодоріжки, ширина якої була б менша, ніж 1,5 м: "У Нас у Львові збудовано 100 км велодоріжок і всі вони мають ширину мінімум 1,5 м, мінімум!"

Та не треба забувати про принцип "довіряй, але перевіряй", тому ми виміряли ширину декількох велодоріжок Львова. На ділі все далеко не так, як говорив Олег Едвардович. 

Велодоріжці на парній стороні проспекту Свободи невистачило близько 20 см, щоб відповідати загальноприйнятим нормам.

На Коперника ситуація аналогічна. По обидва боки вулиці велодоріжки занадто вузькі, адже ширина однієї із них всього 1,1 м, тож про 1,5 м і мови бути не може.

А тепер піднімаємося трішки вище. Історія повторюється знову. Велодоріжка прокладена від вулиці Коперника, 40 (школа №9, парна сторона) до перехрестя з вулицею Сахарова завширшки тільки 1,26 м. Тож норми вкотре порушені.

А от горезвісна велодоріжка, про яку говорив пан Олег, завширшки всього-на-всього 1 м, тому назвати її придатною до експлуатації складно. Неозброєним оком помітно, що шириною в 1,5 м, тут навіть не пахне, хіба що разом із частиною для пішоходів.

Аби з'ясувати чому така дивна ситуація з шириною велодоріжок, Варіанти надіслали інформаційний запит у львівську міську раду.