1964: Жан-Поль Сартр у Львові

У травні 1964 року культовий французький філософ Жан-Поль Сартр відвідав Україну. Сюди його запросив Микола Бажан на святкування Шевченківського ювілею – сто п'ятдесятої річниці народження. Разом із Сартром приїжджала і його дружина – письменниця і феміністка Симона де Бовуар.

Про перебування класика екзистенціалізму у Києві відомо досить багато. Існують спогади різних класиків – Ліни Костенко чи Івана Драча – про спілкування з філософом та деталі його візиту.

Мало хто знає, що дорогою Жан-Поль Сартр заїхав і у Львів, де теж зустрічався з публікою та прочитав кілька лекцій.

Про львівські гостювання Сартра відомо набагато менше інформації. Хоча, ходять різні легенди. Наприклад, про те, що стомлений формальними офіційними зустрічами філософ в якийсь момент позбувся набридливої опіки відповідних осіб та втік до львівського професора, геолога, з яким і насолодився справді інтелектуальною дискусією про високі матерії.

Як вдалося довідатись, Сартр справді мав зустріч із академіком Євгеном Лазаренком, геологом-мінералогом, який в 1951-1963 рр. був ректором Львівського університету. Втім, наскільки така офіційна особа могла собі дозволити глибокі дискусії з іноземним філософом – залишається питанням.

Відомо також, що у Львові Сартр зустрічався і з науковицею Ларисою Лінецькою, колегою Лазаренка по геології.

Як бачимо, легенда про взаємний інтерес французького екзистенціаліста та львівських геологів таки має під собою підстави. Тож, можна уявити як в закурених кабінетах, заставлених зразками порід, повільно лилася вигадлива інтелектуальна бесіда, присмачена запахущим чифіром. Адже, тоді геологи були елітою академічного світу, різносторонньо та актуально розвинені і славилися доволі вільнодумним академічним середовищем.

Практично нічого не відомо про львівські моменти Симони де Бовуар. Лише у спогадах львів'янина Вітольда Мілоша вона постає жінкою з "химерним, характерно пов'язаним шовковим шаликом на голові на штиб тюрбану".

На щастя, попри те, що минуло вже критично багато часу, вдалося знайти та опитати очевидця виступу Сартра у Львівському університеті.

Пан Юрій Домбровський, колишній доцент кафедри іноземних мов львівської Політехніки, у травні 1964 року ще навчався і був студентом.

Подаємо спогади пана Юрія про зустріч філософа та його дружини із університетськими студентами та викладачами.

"Сартр виглядав надзвичайно скромно. Взагалі, був досить невисокий. На зустріч він прийшов разом із дружиною – Симоною де Бовуар. Спочатку Сартр сказав якесь коротке офіційне вступне слово – про літературний процес у Франції, про свої зв'язки з Радянським Союзом і про те, що давно хотів познайомитися із Україною. Хоча, насправді він, мабуть, не особливо вирізняв Україну від решти Союзу.

Потім почалося спілкування з аудиторією. Але питання задавали або дуже загальні, або суто про літературу. Це все контролювалося зверху. Наскільки пам’ятаю, вже наперед були виділені певні люди, які і зверталися до Сартра з питаннями. Щоб ніхто не сказав нічого зайвого. Задати щось від себе, збоку, ніхто і не пробував, бо, звісно ж, боялися.

Як видавалося, сам Сартр почувався не надто зручно. Мабуть, відчував ту сковану атмосферу, яка панувала в залі, і розумів, що тут не все в порядку.

Людей зібралося багато – повний зал. Розмова велася французькою, перекладачів, наскільки пригадую, не було. Переважно на зустріч прийшли працівники та студенти кафедри іноземних мов, з французької секції.

Власне, тоді на нашій кафедрі працювало багато репатріантів із Франції, тобто ті, хто народився там, але потім повернувся в Україну, звідки приїхали їхні батьки. Вони, в основному і задавали питання.

На нас, студентів ця подія – приїзд Сартра – особливого враження не справила. Адже, ми тоді зовсім нічого не знали про те, що робилося в сучасній літературі за кордоном. Ми знали лише класиків – Гюго, Стендаля, Бальзака. До перекладів Сартра було ще далеко".

головне фото: alex-shutyuk.livejournal.com