Миротворча місія Львівської міської ради на Привокзальному ринку.
Цього року в Львівській міській раді хочуть прийняти соломонове рішення щодо Привокзального ринку, яке знизить соціальну напругу, що виникла тут через майнові питання.
Конфлікт довкола Привокзального ринку у Львові розпочався у 2014 році. Тоді ж створили й спеціальну комісію, яка мала врегулювати відносини між усіма учасниками конфлікту. До складу комісії увійшли: депутати Львівської міськради усіх фракцій, працівники міськради, підприємці ринку та представники ТзОВ "Привокзальний ринок", яке здійснює на Привокзальному операційну діяльність.
У жовтні 2016 року склад комісії оновився депутатами Львівської міської ради теперішнього скликання і вже 1 грудня 2017 року комісія ухвалила створити на Привокзальному ринку комунальне підприємство, засновником якого буде Львівська міська рада.
Варіанти дізнавалися про причину напруги між підприємцями Привокзального ринку та рештою причетних до цієї проблеми міста.
ТзОВ "Привокзальний ринок" вже тривалий час має приміщення на Привокзальному ринку на праві оренди, а також об'єкти, які належать йому на праві властності. Також на території Привокзального ринку є чимало інших власників нерухомого майна, а також власників земельних ділянок, які не мають жодного відношення до ТзОВ "Привокзальний ринок". Окрім того, товариство здійснює на ринку операційну діяльність, тобто надає послуги з прибирання, охорони, освітлення, визначає місця для торгівлі тощо.
Голова комісії з врегулювання ситуації на ринку "Привокзальний", депутат ЛМР Сергій Івах розповідає, що за рік роботи комісія визначила три основні питання, які спричинилися до конфліктної ситуації на Привокзальному.
Землекористування
Ще тоді (на початку 2000-х), коли ринок був цілісним майновим комплексом та перебував в оренді ТзОВ "Привокзальний ринок", з товариством уклали два договори земельної ділянки. Один з них був чинним з 2001 до 2011 року (йшлося про всю територію ринку, близько 12 000 м²), а інший – до 2005 року, на площу 488 м² (із червоними лініями). Обидва договори втратили чинність і дотепер нових ніхто не підписував.
Варто зазначити, що ТзОВ було основним орендарем землі на Привокзальному ринку, який перебуває у комунальній власності міста з 2001 року.
Депутат Львівської міськради Сергій Івах детально коментує причини відсутності нових договорів:
"З 2004 року деякі підприємці, які працюють на Привокзальному, почали оформляти право власності на нерухомість на ринку, хоча оформлення земельних ділянок під чужою нерухомістю є просто незаконним. З тих документів, які ТзОВ подавало для продовження договору на використання земельної ділянки, випливало, що вони хотіли оформити земельну ділянку під чужою нерухомістю, що є у власності підприємців (третіх осіб).
Окрім цього, незважаючи на фактичне користування вказаною земельною ділянкою, ТзОВ "Привокзальний ринок" не подало відповідних декларацій за 2016 та 2017 рр., що й призвело до недоотримання коштів у бюджет міста. Крім цього, слід зауважити, що за період 2010-2017 рр. тричі переглядалась нормативно грошова оцінка земель м. Львова.
Згодом були ще два звернення ТзОВ до Львівської міської ради щодо надання земель ринку у приватну власність. Але через постійні розбіжності у метражах (ділянок) необхідна ухвала щодо цього питання так і не доходила до логічного вирішення. У 2014 році настав апогей цього конфлікту, і відтоді Львівська міська рада призупинила будь-яке оформлення земельних ділянок до вирішення непорозумінь довкола ринку в цілому".
Відтак комісія Львівської міськради прийняла вольове рішення та вирішила за доцільне закріпити на всій території ділянку спільного користування за комунальним підприємством (яке планують створити цього року), а земельні ділянки, які знаходяться під об'єктами нерухомості інших осіб (ФОП та юридичних осіб), надати у довгострокову оренду.
Користування нерухомим майном
У комунальній власності є 9 об'єктів нерухомого майна (з різною площею), які збудували на території ринку і які орендують підприємці, а також адміністративний та м'ясний корпуси, площею близько 2500 м². На цю площу 2500 м² ТзОВ мало договір оренди (чинний з 2001 по 2011 рік), який станом на сьогодні, за рішенням суду, продовжили до 2021 року (з невідомих причин). До речі, методика нарахування орендної плати за цим договором станом на сьогодні здійснюється на рівні 2001 року.
Комісія також провела інвентаризацію всього ринку, як тієї частки майна, що належить місту, так і тієї, що належить підприємцям. Після інвентаризації, стало відомо, що цифра, яка була в ухвалі з 2009 року (коли ТзОВ хотіло приватизувати комунальне майно, а саме м'ясну частину та адмінкорпус) не відповідає цифрі у технічній документації.
Таким чином, об'єкт із конкретною площею та іншими технічними характеристиками, щодо якого Львівська міська рада приймала рішення про приватизацію у 2009 році, перестав існувати станом на 2017 рік. Також, під час інвентаризації виявили приміщення, які входили до складу об'єкту (2500 м²) і яких не було у документах за 2016 рік. Станом на сьогодні Управління комунальної власності Львівської міськради вже дореєструвало ці приміщення.
Аби чітко зафіксувати, де є чиєсь майно, а де – площі спільного користування, комісія провела ще й топографічну зйомку території. Так у м'ясному корпусі є частини торгової площі, які не належать ні Львівській міськраді, ні товариству, а третім особам. Якби Львівській міськраді надали можливість приватизувати ці об'єкти, то тоді б порушили права цих третіх осіб.
Депутат Івах припускає, що приватизація усієї будівлі могла б ускладнити користування цими третіми особами своєю приватною власністю. До прикладу, коридори є площею спільного користування і тому всі повинні мати однакові права доступу до подібних площ спільного користування. Окрім того, така приватизація буде незаконною, оскільки у Львівської міської ради ради немає об'єкта з тією приватизаційною площею, яка зазначається в ухвалі. Так виникає запитання: "А що ж тоді продавати?"
У 2013 році щез об'єкт, який у міста орендувала ФОП Арзуманян, що знаходився на території м'ясного корпусу, і який орендує ТзОВ (2500 м²). Його не стало буквально за ніч, просто розібрали цегляні стіни. Жінка звернулась до правоохоронців, ті відкрили кримінальну справу, але й досі невідомо, хто ж знищив цей об'єкт.
ТзОВ "Привокзальний ринок", яке здійснює операційну діяльність, має ключі до цього корпусу, відеоспостереження та охорону, не знає куди подівся об'єкт. Пояснюють, що в ту ніч камери не працювали.
Комунальне підприємство (засновником якого стане Львівська міська рада) керуватиме площами, що зараз є комунальною власністю. Також воно не впливатиме на те, чим підприємець займатиметься на його приватній власності, якими товарами торгуватиме і не визначатиме розклад його роботи.
Tарифи орендної плати за користування торговою площею на ринку
Збурення виникло саме через тарифи, які, на думку підприємців, були необгрунтованими, особливо, у м'ясному корпусі. Комісія Львівської міськради не змогла розібратися з тарифами ТзОВ "Привокзальний ринок", яке невідомо яким чином визначило себе оператором на території, де є багато власників.
Коли комісія отримали тарифи, то направила до ТзОВ листа, де просила надати паспорт ринку з чітко визначеною кількість торгових місць на ньому, згідно яких й проводився розрахунок тарифу. Однак ТзОВ "Привокзальний ринок" відмовилося його надавати, пояснюючи це браком часу.
Якщо, наприклад, підприємець здійснює діяльність у м'ясному корпусі, то має бути орендна плата товариству. Договір, в якому застосовували методику розрахунку орендної плати за користування торговою площею, розробляли ще в 2001 році.
Сергій Івах наголошує на тому, що застарілу тарифну сітку слід переглянути, тому що ніхто за всі ці роки не хотів цього робити:
"Зараз місто має зі здавання в оренду своєї власності приблизно 25000 гривень на місяць за площу 2500 м², тобто 10 грн/м². Підприємці знали, що ТзОВ щомісяця платило місту 25000 гривень. Натомість одна жінка, яка веде підприємницьку діяльність на ринку, повідомила мені, що вона одна приносила товариству 25 тисяч у місяць за одне торгове місце.
Ми не розуміємо, чи цей тариф нараховується у м'ясному корпусі чи в овочевому? Чи у проходах для спільного користування чи на хідниках, поза межами ринку, де незаконно встановили конструктивні елементи та здійснювали торгівля квітами? Ми цього так і не могли встановити. Одночасно, ТзОВ "Привокзальний ринок" так і не спромоглося надавати підприємцям належних умов для праці: водопостачання, світла, вентиляції тощо.
Комунальне підприємство Львівської міської ради зробить тарифи доступними та відкритими для усіх. ЛКП також визначатиме тарифи лише на території, яка перебуває у комунальній власності.
Але перед усім цим (заснуванням ЛКП та затвердженням тарифної сітки), на мою думку, має відбудеться обговорення цього питання з підприємцями, які працюють на ринку, де також варто обговорити список послуг, які потрібно буде надавати підприємцям. Це територія неподалік центру (міста), і вона може давати у міський бюджет прибутки".
Зняти соціальну напругу
Головним завданням комунального підприємства має стати зняття соціальної напруги, що виникла у 2014 році. Як тоді, так і зараз, підприємці хочуть аби Львівська міська рада прийняла глобальне рішення на користь усіх підприємців на території Привокзального ринку. Адже на ринку виникали локальні проблеми, які мало вирішувати ТзОВ, яке самовільно уповноважило себе на здійснення операційної діяльності на ринку, і яке так і не змогло навести лад на ньому.
Надія Сало, яка здійснює на Привокзальному ринку підприємницьку діяльність не один рік, також незадоволена діями ТзОВ "Привокзальний ринок" як виконавця операційної діяльності:
"Ми знаємо, що ринок у жахливому стані. У деяких підприємців маленькі місця площею 1-3 м². ТзОВ став монополістом, і тому у випадку, коли я не підтримуватиму їхні рішення, може вимкнути мені світло. І я не зможу звернутися до "Львівобленерго", оскільки мого прізвища немає у договорі. Договір є між "Львівобленерго" та ТзОВ "Привокзальний ринок" і щоб зробити договір з "Львівобленерго" я мушу вести окрему лінію електропередачі.
Я та ще декілька підприємців робили технічні умови на окрему лінію. Але після цього мені вимкнули світло, бо я не погоджувалась з тим, як вони керують ринком на території, яка перебуває у комунальній власності.
Свого часу підприємці власним коштом зробили часткову реконструкцію ринку і зробили трансформаторну підстанцію, яка раптом чомусь опинилась на балансі ТзОВ.
На Привокзальному ринку 480 павільйонів, з них 150 – у власності підприємців. Рештою у незаконний спосіб заволоділо ТзОВ: підприємці збудували їх за власні кошти, а ТзОВ "Привокзальний ринок" оформило право власності.
І ТзОВ, як монополіст, ускладнює використання комунальних послуг там, де провели реконструкцію коштом підприємців. Навіть людей, які мають приміщення у приватній власності чи на території, що перебуває у комунальній власності, змушують додатково укладати договори ще з ТзОВ, яке обумовлює видатки так, ніби йдеться про майноТзОВ, наприклад, витрати на транспорт, канцелярку тощо.
Є підприємці, які бояться висловлювати своє позицію, тому що ризикують втратити робоче місце, але є й такі, які розуміють, що якщо ринком і далі керуватиме ТзОВ "Привокзальний ринок", то вони можуть позбутись своєї власності. Тому за перехід у комунальну власність голосуватиме переважна більшість підприємців".
