Зміст статті

22 березня 2018Дар'я Авер'янова2648

Іоланта Пришляк: Класична музика має потужний вплив на свідомість людини

Розмова з головою правління оркестру "ІNSO-Львів" Іолантою Пришляк.

Розмова з Іолантою Пришляк, головою правління Академічного молодіжного симфонічного оркестру "INSO-Львів", заступницею генерального директора Львівської філармонії про проекти оркестру, його місію та виклики, відповіді на які шукають українські музиканти.

Юристка та психологиня за освітою Іоланта Пришляк в 2007 році прийняла пропозицію Гунгарда Маттеса, засновника "INSO-Львів", очолити правління симфонічного оркестру. Після того, як швейцарський музикант залишив Львів, Іоланта Пришляк відіграє роль ідейного натхненника проектів і програм, які реалізує цей професійний музичний колектив.

"ІNSO-Львів" за 20 років виріс у відомий міжнародний бренд. Іоланто Юріївно, як вдалось досягти цього?

Ми просто щоденно займаємось улюбленою справою і ділимось з світом позитивною емоцією, щоб зробити його трішки кращим! Місія оркестру INSO-Львів – це культурна дипломатія і в своїй щоденній діяльності ми її невпинно втілюємо. Наша команда переконана, що культура – це фундамент здорового демократичного суспільства. Збереження культурного надбання та розвиток культурних традицій є надважливим завданням держави. З досвіду своєї діяльності я можу впевнено стверджувати, що культура – це місток між всіма сферами суспільного буття, вона здатна об'єднувати представників бізнесу, влади, різні народи, долаючи соціальні та мовні бар'єри, стереотипи та упередження.

Класична музика до того ж має потужний позитивний вплив на свідомість людини. Це не просто відпочинок, можливість розслабитись, класична музика служить стимулом до розвитку образного та критичного мислення, тобто тих елементів, яких вкрай бракує людині, залежної від кліпової маскультури епохи цифрових технологій. Всі ці моменти визначають зміст проектів і розставляють акценти в нашій діяльності, формуючи імідж "INSO-Львів" як соціально відповідального колективу, якому під силу рішення складних творчих завдань.

Одним зі знакових проектів "INSO-Львів" є "Музика Дунайського регіону" (2013-2015 рр). Дунай є одною з основних річкових артерій Європи, котра об'єднує в просторі та часі багато країн, народів й культур, дотичних до Львова, його історії та музичної культури. Цей проект дозволив учасникам та аудиторії торкнутися симбіозу європейських культур, відкрити нові їх грані та взаємозв'язки крізь призму сучасної української класичної музичної традиції.

Етапними для нас також стали музичні проекти "Спільне Повітря" (2014 р.), "Класика заради миру" (2014, 2015, 2016, 2017 рр.), які з'явилися після трагічних подій 2014 року. Війна внесла корективи в життя кожного українця. Оркестр "INSO-Львів" не є виключенням. Ми активізували соціальний напрямок в своїй діяльності. Популяризуючи українську класичну музику, ми будуємо реальні містки між Сходом і Заходом, які об'єднують наших слухачів в різних регіонах країни.

Над якими новими проектами працює "INSO-Львів" і якими програмами оркестр порадує львів'ян?

2018 рік в нас насичений цікавими планами і подіями. Цими днями оркестр гастролює в Німеччині. В рамках програми Бетховенського фестивалю українські виконавці дадуть три концерти в Оберндорфі, Еркеленці та Юберлінгені.

Одразу ж після повернення, у Львові відбудеться спільний проект з відомим українським валторністом, який мешкає в Швейцарії, Костянтином Тімохіним, покликаний сприяти розвитку школи духових інструментів у Львові та Україні загалом. Він складається з двох частин: спочатку на базі філармонії Костянтин Тімохін проведе безкоштовний майстер-клас для валторністів, після чого оркестр "INSO-Львів" разом з відомим музикантом дадуть концерт, де королевою вечора буде сама валторна.

У першу неділю квітня у львівських храмах Різдва Богородиці на Сихові та Гарнізонному Храмі Петра й Павла прозвучить "Реквієм" Вольфганга Амадея Моцарта у виконанні талановитих українських солістів Тетяни Журавель, Дарії Князєвої, Назара Стацишина й Сергія Магери, Камерного хору "Глорія" та оркестру "INSO-Львів" під керівництвом Володимира Сивохіпа.

Також у квітні до Львова завітають відомий німецький віолончеліст Вольфганг Емануель Шмідт і скрипалька Індіра Кох з програмою, яка складається з творів Петра Чайковського і Макса Бруха. Скрипковий концерт Бруха сьогодні звучить нечасто і ця музика, сподіваюсь, буде для багатьох шанувальників романтизму відкриттям. Музика Чайковського ж тісно пов'язана своєю генезою з Україною та національною традицією.

Ми підходимо до однієї з найбільш важливих для нас подій – міжнародного проекту "Музика пам'яті" в рамках 37-го Міжнародного фестивалю музичного мистецтва "Віртуози". В основу проекту покладена історія життя та творчості угорського композитора Пала Германа, який назавжди зник разом з іншими в'язнями "Конвою 73". Це сталося у роки Другої світової війни. Пал Герман потрапив до нацистського концтабору в містечку Дрансі, що у Франції. Звідти протягом 1942-1944 років у нацистські концтабори Польщі (переважно до Аушвіца) відправили 78 ешелонів, в яких знаходилось понад 60 тис в'язнів. І лише один ешелон "Конвой 73", в якому було 878 в'язнів, серед яких і Пал Герман, в травні 1944 року відправили до Каунаса (Литва). Лише 24 в'язні з цього ешелону вижили. Доля всіх інших, а серед них були українці, поляки, французи, німці, австрійці, угорці, до сьогодні невідома.

Робота міжнародної команди над проектом тривала два роки. Саму ідею запропонував онук Пала Германа – Поль ван Гастел. Британська компанія "Toccata Classics" долучилась до проекту, запропонувавши випустити диск з творами композитора, що прозвучать в концерті 20 травня, а зокрема, світова прем'єра Концерту для віолончелі та оркестру Пала Германа. Диригуватиме оркестром ще один українець – Маестро Теодор Кухар, а сольну партію виконає віолончеліст Клайв Грінсміт (США – Великобританія).

Роботу з реанімації нот та музики Пала Германа здійснив італійський композитор Фабіо Конті, який особисто буде присутній на концерті. Запис мастерингу здійснюватиме звукорежисер зі Словаччини Ярослав Странавські. До процесу реанімації імені композитора залучені також документалісти: режисер Хан Нгуєн (В'єтнам) знімає документальний фільм про життєвий шлях та творчість Пала Германа "Following Pál". Також в рамках проекту планується проведення міжнародної конференції на базі Національної музичної академії ім. М. Лисенка та Центру міської історії Центрально-Східної Європи.

Для мене цей проект є важливим не лише тому, що в ньому звучатиме прекрасна музика. Він проводить символічні паралелі між трагічними епохами, між війнами, дозволяє усвідомити нищівну силу агресії, яка народжується з комплексу неповноцінності тих, кого ми обираємо і хто перетворюється у володарів людських доль, але у підсумку – жертвами агресії стають як пересічні люди, будь то композитор чи фермер, так і ті, хто її породив. Всі закінчують однаково – це смерть. Цей проект також перегукується з історією Львова, долею його багатьох мешканців, адже відомо, що в роки Другої Світової війни у Львові існували єврейське гетто й концтабір, в яких загинули десятки тисяч представників різних народів.

І ще, можливо, варто анонсувати українсько-швейцарський музичний проект, який втілить оркестр "INSO-Львів" спільно з всесвітньо відомими музикантами – Іллею Грінгольцем (скрипка) та Русланом Луциком (контрабас), останній, до речі, є випускником Львівської консерваторії. Ми побудували програму концерту на американській класиці, символічно поєднавши твори Джорджа Гершвіна, 120-річницю якого в цьому році відзначатиме світ, і сучасного композитора Андре Превіна. І зараз ми знаходимось на етапі купівлі авторського права на виконання, а це задоволення не з дешевих.

Минулого року Ви започаткували спільний проект з учнями львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат імені Соломії Крушельницької. Чи цей проект триватиме?

Так, в цьому році ми плануємо провести вже другу "Оркестрову академію "INSO-Львів", оскільки вона дає школярам шанс вперше в житті виступити на великій сцені в складі професійного оркестру й зрозуміти деталі професії – музикант симфонічного оркестру. Спочатку юним музикантам було важко адаптуватись до нової для них ролі, бо треба було по-дорослому багато працювати. Однак, коли концерт "Симфонічні перлини Відня" відбувся, і ми разом з австрійський диригентом Георгом Кугі вручали дипломи його виконавцям, треба було бачити очі тих дітей – вони були наповнені щастям і це було прекрасно.

Вже зараз відбувається відбір учнів для участі в Академії. На цьогорічному фестивалі "Віртуози" оркестр "INSO-Львів" спільно з учнями школи виконають, зокрема, твір Модеста Мусоргського "Картинки з виставки", який вважається надзвичайно складним і віртуозним твором.

Оркестр "INSO-Львів" запросили до участі у фестивалі Leopolis Jazz Fest?

Так, для нас це велика честь. І ми дуже вдячні команді фестивалю, яка нас помітила та запросила: Олексій Коган, Володимир Камінський, Наталія Горбачевська – вони несамовито професійні люди. Спільно з Вадимом Неселовським ми довго йшли до втілення цієї мрії – поєднати симфонічний оркестр та джаз. У 2016 році оркестр "INSO-Львів" разом із Вадимом Неселовським відкривали 6-й Міжнародний фестиваль Alfa Jazz Fest (тепер – Leopolis Jazz Fest). Наша співпраця триває по сьогодні. Цього року ми отримали запрошення взяти участь в джазовому фестивалі Ingolstädter Jazztage в Німеччині з авторською програмою Вадима Неселовського.

Досі пам'ятаю свої емоції після отриманні звістки від організаторів Alfa Jazz Fest 2017 про виступ оркестру із всесвітньо відомим джазменом Авішаєм Коеном. Це насправді круто, це означало не лише виступ у Львові на головній сцені фестивалю, але й те, що запис виступу українського оркестру транслюватиме відомий телеканал класичної та джазової музики Mezzo. Я відчувала гордість за Україну, за кожного музиканта оркестру.

Цього року ми граємо на головній сцені з відомим контрабасистом Ларсом Даніельссеном, якому виповнюється 60 років. У червні оркестр "INSO-Львів" разом з хоровою капелою "Дударик" та відомою українською диригенткою Оксаною Линів також запросили до участі у другому Міжнародному фестивалі "Operafest Tulchyn".

Чи є проблеми, які сьогодні можуть поставити під загрозу творчий розвиток оркестру, наприклад, нещодавно з'явилась інформація про те, що бракує грошей на зарплату музикантам?

Зараз всі переживають важкі часи, адже війна впливає і тягне за собою різні наслідки. На жаль, до сих пір ми неспроможні подолати руйнівні наслідки радянської ідеології для української культури, її збереженню та розвитку. Шкода, в нас не було більше Шептицьких – меценатів культури. Для справжніх якісних змін потрібно об'єднуватись в громади на принципах взаємної поваги, довіри, дії.

Сьогодні оркестр "INSO-Львів" став платформою, яка об'єднала успішних людей з щирим серцем і бажанням підтримувати і розвивати культуру. Ці люди сформували першу в Україні Опікунську  раду оркестру. До її складу увійшли Лідія Білас, Руслан Сидорович, Валентина Синенька, Марк Зархін, Тарас Добрянський, Михайло Хміль, Олена Вовк, Павло Шеремета, Петро Колодій, Олег Засадний. Отож ми тепер не одні, ми творимо своє середовище, де один за всіх і всі за одного. І це дає віру в те, що ми здолаємо всі перешкоди.

"INSO-Львів" – молодий колектив, левова частка музикантів є випускниками Львівської консерваторії. Оркестр для них – це місце постійної гарантованої праці, а значить – це можливість подальшого професійного росту. Для Львова та області те, що талановита молодь залишається після навчання і має можливість на місці продовжити свій професійний ріст, працюючи з відомими зірками класичної музики – це важливий здобуток і шанс зберегти та розвинути свій культурний потенціал.

Але чим ми можемо мотивувати талановиту молодь залишитись, якщо на сьогодні музикант Львівської філармонії отримує найнижчу не тільки у Львові, а й в Україні заробітну плату, а це 4500-5000 гривень. І утримати з такою фінансовою "мотивацією" професійного музиканта вкрай важко. Багато з них виїздять закордон в пошуках гідного життя для себе та своїх родин. Ми губимо найкращих. А для відновлення втраченого знадобляться десятиліття.

Відомо, що війна – це не найкращі часи для розвитку культури, але якщо затягувати пояси, то потрібно це робити всім, а не економити на культурі. Не менш хибною, як на мене, є думка, що культура повинна сама на себе заробляти. Це утопічно у випадку академічного мистецтва, яке за своєю суттю стоїть осторонь індустрії масової культури і комерції. Такі меседжі свідчать про некомпетентність і нерозуміння реального позитивного впливу культури на формування суспільства і сталий розвиток регіону. Коефіцієнт корисної дії культури не можна порахувати, як гроші, але без неї складно уявити виховні, освітні, духовні процеси, будувати комунікації та формувати імідж регіону. 

Тобто йдеться про те, що філармонія та "INSO-Львів", як її підрозділ, повинні самі на себе заробляти?

Філармонія за своїм юридичним статусом – комунальний заклад Львівської обласної ради. Вся господарська діяльність побудована на принципах господарського розрахунку: ми самі заробляємо на комунальні видатки (світло, газ), утримання приміщення, рекламу заходів, покриття транспортних видатків та поселення запрошених солістів і диригентів, купівля авторського права на виконання творів тощо.

Нам важливо, щоб були охайними та красивими не лише зал і сцена, але й туалети, щоб на балконах були квіти, адже все це не просто побутові кімнати, а елементи естетичного виховання нашого глядача. Нам важливо, щоб філармонію відвідували якомога більше дітей і молоді, бо нашого глядача необхідно виховувати з самих ранніх років життя.

І коли глядач потрапляє в зал, він має отримати естетичне задоволення від якісного музичного продукту. І залежить це не лише від майстерності виконавців, але й багатьох інших факторів, як от якість інструментів, на яких вони грають. При таких зарплатах купити собі новий інструмент просто нереально, а покривати амортизаційні витрати дуже складно.

Останні три роки австрійська фірма "Thomastik-Infeld" надає спонсорську допомогу у вигляді комплектів струн для оркестру, що в грошовому еквіваленті складає 5-6 тисяч євро.  Але, окрім струн, струнникам треба регулярно змінювати волосину на смичку, треба робити постійну профілактику мідних інструментів та дерев'яних духових інструментів, для останніх потрібно купувати тростини. Буває так, за один концерт міняється 10-15 тростин і з них лише одна грає таким звуком, який задовольняє музиканта. Утримання оркестру – це великі видатки, без яких не можливо говорити про якість звучання класичної музики.

Як виходити з цієї ситуації?

Власними силами. На зібрані благочинними концертами кошти  оркестр придбав клавішний інструмент за 1300 євро, який використовуємо на виїзних концертах. Зараз збираємо гроші на купівлю бас-кларнету: зібрали 1800, а потрібно – 6000 євро. На черзі контрафагот, орієнтовна вартість якого від 8000 євро.

Але всі ці зусилля мають сенс, якщо буде кому грати на цих інструментах. Після проведених загальних зборів колективу філармонії було підготовлене офіційне звернення до керівників області – Олександра Ганущина та Олега Синютки з проханням переглянути в бюджеті видатки на фінансування оплати праці артистів філармонії, забезпечивши їх в повному обсязі з включенням надбавок за статус "академічний". Саме від позиції цих політиків та їх рішень сьогодні в значній мірі залежить, чи вдасться зупинити відтік талановитої молоді закордон, а також те, чи збереже Львівщина свій людський культурний потенціал.

Якою була реакція влади на Ваше звернення?

Діалог адміністрації філармонії з владою мав конструктивний характер. Сподіваюсь, що нам вдалось донести до її представників значущість культурної та іміджевої місії, яку втілює філармонія для нашого регіону та України. Нам пообіцяли врахувати наше звернення під час чергового перегляду бюджету. Я з нетерпінням чекаю конкретних кроків в цьому напрямку, адже переконана, що політики Львівщини розуміють важливість культурної складової у всіх процесах суспільного життя.


Михайло Хміль, народний депутат України, член Опікунської ради "ІNSO-Львів"

Для мене висока честь бути другом одного з найбільш талановитих творчих колективів Львівщини – симфонічного оркестру ІNSO-Львів. Колектив оркестру та його творчість – це "візитна картка" Львова, відома в Європі та інших країнах світу, унікальне іміджеве надбання нашого регіону. Це розвиток музикальної традиції нашого міста, репрезентація його музикальної школи, виховання наступних поколінь українських музикантів.
 
Крім того, "INSO-Львів" – єдиний український колектив, який транслюється музичним каналом Mezzo. Іоланті Пришляк спільно з музикантами оркестру вдалося добитись того, що сьогодні світові зірки класичної та джазової музики радо співпрацюють з українськими музикантами в цікавих міжнародних проектах. А львів'яни мають можливість насолоджуватись результатами цієї співпраці.
 
Також дуже важливо, що ІNSO-Львів не тільки дають концерти у стінах філармонії, але несуть свою музику і йдуть безпосередньо до людей. І вже на Вербну неділю, 1 квітня, оркестр виступить у Храмі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла та Церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Тому я і мої колеги вважаємо, що Львівщина повинна створити усі належні умови для всебічного розвитку класичного мистецтва в регіоні.

Саме тому народні депутати від Львівщини звернулись до керівництва Львівської області з проханням знайти можливість вирішити фінансові проблеми, які сьогодні стоять перед творчим колективом Львівської філармонії, аби не допустити відтоку талановитих музикантів за кордон, аби не доводилось, як у 2016 році, організовувати благодійні концерти, щоби придбати для оркестру такі потрібні музичні інструменти.


Андрій Білоус, заступник голови Львівської обласної ради

Ніхто Львівську філармонію не залишить без допомоги, якщо така буде потрібна. Але зараз постало одне запитання до керівників всіх комунальних закладів: уважно проаналізувати свою роботу під кутом зору її ефективності.

Тривають розмови і, отож, ми бачимо, що в філармонії, як і в інших комунальних закладах, за останні роки значно збільшилась кількість працівників, і саме тому потрібно оптимізувати ці позиції. Ми також попросили керівництво філармонії розглянути можливість збільшення надходження від власних заробітків, зокрема, оренди, щоб показати ефективне господарювання. У відповідь ми почули, що для цього й справді є резерви.

Потрібно навчитись правильно господарювати та ефективно розпоряджатись коштами громади. Львівська обласна рада зараз виділила кошти на проведення аудиту у всіх комунальних установах. Якщо ж ми не побачимо бажання з боку очільників цих установ працювати по-іншому, то будемо змінювати керівників.

Художнім керівником "INSO-Львів" є народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, професор, Герой України Мирослав Скорик, якій цього року святкує 80-річний ювілей.

"INSO-Львів" протягом багатьох років представляє Україну на міжнародних фестивалях та мистецьких проектах. Молоді музиканти співпрацюють з всесвітньо відомими музикантами та диригентами, серед яких: Франсуа Лельо, Ліза Батіашвілі, Кшиштоф Пендерецький, Вольфганг Емануель Шмідт, Олександр Земцов, Дірк Броссе, Сергій Накаряков, Отто Заутер, Ілля Груберт, Алан Берн, Валерій Соколов, Вадим Неселовський, Лорен Скламберг, Раймонд Янссен, Андрій Бєлов, Леопольд Козловський, Клод Делангль, Фахраддін Керімов, Стівен Дікрен, Анна Скрильова, Ніколас Паск'є, Далія Стасевська, Алессандро Сафіна, Марія Прінц, Філіпп Пєрло та іншими.

Щороку оркестр "INSO-Львів" здійснює гастрольні турне країнами Європи (Нідерланди, Швейцарія, Італія, Франція, Австрія, Польща, Німеччина, Португалія, Іспанія). Географія гастрольної діяльності оркестру включає також такі країни, як Колумбія та Китай.

Також оркестр "INSO-Львів" є володарем декількох нагород та відзнак, наприклад: відзнака Radio Swiss Classic "Love", відзнака "Золотий диск" "Franz Xaver Mozart Klavierkonzerte", відзнака Radio Swiss Classic "Schumann / Beethoven Klavierkonzerte".

Автор: Дар'я Авер'янова