Оленка Грозовська: Неважливо що співати, важливо як

Нещодавно гурт Grozovska band презентував свою творчість у Львові, в Етно-клубі Набутків.

Гурт Grozovska band вперше виступав у Львові, у яких інших містах уже вдалося побувати зі своєю програмою?

Ми тільки починаємо. Перший раз ми виїхали до Чернігова, ну і до Львова. А Львів це окрема тема, це окрема любов кожного з нас. І дуже приємно, що ми зіграли в Дзизі, атмосфера була супер.

Яку нішу ви б хотіли зайняти в українській музиці?

Дуже багато питань такого роду виникає. Я намагаюся не перейматися цим, ми граємо музику, яка нам цікава. Комусь це схоже на циганський джаз, хтось вбачає у цьому паралелі з французьким шансоном, багато інтерпретацій.

А чого бракувало у Сонцекльоші, чому все ж таки цей проект припинив своє існування?

Це природній шлях, щось вмирає, щось нове починається. Музиканти майже ті самі, що були в Сонцекльоші і нові приєднались до нас. У Львові не було ще Оленки Павлової, нашої саксафоністки.

Олег Комлач грає на флейті, наша зірка – Сергій Бабучі, надзвичайно талановитий циганський мультиінструменталіст, людина-оркестр, яка співає і грає на багатьох інструментах.

Це сталий склад?

Я сподіваюся. Хоча ніхто не може прогнозувати майбутнє. От у такому складі ми вже 4 місяці граємо і нам дуже подобається. Дуже багато нового матеріалу підготували, експериментуємо з різними стилями.

Ми залучаємо циганський фольклор, ми потроху починаємо експериментувати з авторськими текстами. Наприклад ми виконуємо пісню на слова Юрка Іздрика.

Чи з іншими письменниками співпрацюєте?

Ні. Так сталося, що Юрко Іздрик з Грицьком Семенчуком цей текст у іншому форматі виконують, з групою Драмтиатр. А ми товаришуємо групами і цей текст нам на стільки сподобався, що ми зробили свою версію, сподіваюсь, Юрко не в претензії.

Дві версії абсолютно різні, у хлопців – електроніка, а у нас такий лайт варіант, джазово-блюзовий.

Текстовий репертуар Grozovska band в основному фольклорний чи й надалі будете продовжувати працювати з народними піснями?

Неважливо що співати, важливо як. Це фольклор, це пісні іноді попсові, які абсолютно по-іншому розкриваються у непопсовій обробці. Ми відкритті до будь-яких джерел. Від фольклору до сучасної поезії.

Ви зняли перше відео нещодавно...

Це дебютний наш відео кліп. Ми його знімали на київському морі два дні, дуже багато смішних історій було з цим пов'язано.

Як щодо дебютного альбому?

Зараз пишемо, записали уже чотири пісні. Можливо, до кінця осені вдасться закінчити.

На скільки важко такій музиці пробитись в радіо-, телеефіри?

Важко, але допомагає інтернет, особливо гуртам неформатним, а ми такими і є.

У Києві є попит на вашу музику?

Є, але не можу сказати, що він надзвичайний. Цей шлях ми пройшли з Сонцекльошем, ми знаємо, які клуби можуть з нами співпрацювати і радіостанції.

Як на мене, то ваша музика, була б популярною у Європі, закордонні гастролі не плануєте?

Ви знаєте, нас запросили вже на початку жовтня виступити у Лондоні. Ми, правда, хвилюємось через візи, Сергій громадянин Молдови, з цим пов'язані труднощі, але дуже хочеться побувати у центрі музичної культури. Грати у Лондоні це мрія і я сподіваюсь, що нам це вдасться.

Влітку на яких фестивалях виступали?

Ми брали участь у фестивалі «Андріївський узвіз», який цього року відбувався вперше. В принципі, ми його й організовували, це окрема і дуже цікава тема.

Це незалежний фестиваль міської культури, де виступало багато музичних колективів, які експериментують з фольклором, електронікою. Плануємо, що «Андріївський узвіз» буде відбуватися щороку.