Зміст статті

3 липня 20182369

Дронографія Львова: Храм свмч. Климентія Шептицького

Храм Священномученика Климентія Шептицького (УГКЦ) на Кривоноса.

Єдина у Львові церква Української Греко-Католицької Церкви, яка функціонує як музей сакрального мистецтва.

Храм Священномученика Климентія Шептицького (Блаженного Климентія Шептицького, колишній костел Св. Казимира) розташований в історичній частині Львова, котра знаходиться під охороною ЮНЕСКО, на вулиці Кривоноса, 1.

Історія

Українській Греко-Католицькій Церкві будівлю храму передали в 2007 році. Перед тим, майже тридцять років її використовувало Міністерство внутрішніх справ СРСР, а згодом і його українські правонаступники. У сусідніх з храмом корпусах колишнього монастиря та шпиталю й сьогодні діє Львівський державний університет внутрішніх справ. Храм в сучасному вигляді збудували в другій половині 17 століття чернці ордену реформатів (відгалуження францисканців). Костел освятив архієпископ Ян Тарновський у 1664 році під назвою Святого Казимира.

Наприкінці 18 століття будівлю передали Сестрам милосердя і аж до початку Другої світової війни вона входила до комплексу монастирських споруд згромадження. У 1950–1970-х роках тут знаходилась колонія для неповнолітніх дівчат. Від часу передачі УГКЦ в храмі не припиняються реставраційні роботи. Вже відновили автентичну кам'яну підлогу, фрагменти розписів стін та фресок. Розчистили кам'яниці, в яких облаштували світлицю для парафіяльних зустрічей та різноманітних заходів.

Архітектура

Храм Блаженного Климентія Шептицького – пам'ятка раннього зразка львівського бароко. Це однонавова з прямокутною апсидою споруда, вимурувана з цегли і тесаного каменю. Фронтон головного фасаду декорований кам'яними вазами та фігурами святих, які розташовані в нішах. Бічні фасади позбавлені архітектурного декору. Гребінь даху над вівтарем вінчає сиґнатурка барокової форми.

В середині храму бічні стіни нави прорізані глибокою сліпою аркадою з трьох арок, які своїм заглибленням утворюють на плані стовпи (які виступають зі стін), декоровані пілястрами, що переходять у гурти склепіння, розділяючи його на три прясла. Склепіння нави хрестове, над головним входом на аркаді влаштовані хори. Арку над вівтарем прикрашає фреска з зображенням Пресвятої трійці, з боків якої зображені апостоли Петро і Павло. Правдоподібно, що автором фресок є італійський живописець Джузеппе Карло Педретті, який в 30-х роках XVIII століття розписував церкву Св. Архистратига Михаїла у Львові. В 2017 році фрески та орнаменти віконних ніш частково відреставрували.

Музейна експозиція

Храм Блаженного Климентія Шептицького функціонує як музей, в якому експонуються предмети сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ з колекції "Студіон". Основу колекції складають ікони, стародруки, пам'ятки дерев'яної та металевої пластики, зразки давніх тканин, а також дерев'яна декоративна різьба та інші предмети сакрального мистецтва, які зібрав у другій половині минулого та в перші десятиліття нашого століття отець-студит, доктор богослов'я, голова Комісії сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ Севастіян (Дмитрух).

Колекція носить назву "Студіон", адже вважається продовженням збірки ікон, яку свого часу започаткував ігумен монастиря студитів о. Климентій Шептицький з допомогою брата – митрополита Андрея Шептицького. Остання зараз зберігається у львівському Національному музеї. Колекція "Студіон" о. Севастіяна нараховує понад шість тисяч експонатів, переважно це твори сакрального мистецтва XIV-XX ст., що походять з Західної України. В збірці також є твори сакрального мистецтва авторства Модеста Сосенка, Олекси Новаківського, Петра Холодного, оригінальні чудотворні ікони Галичини, описані Василем Щуратом тощо. Ікони колекції прикрашають каплицю папської нунціатури в Києві, студентський дім в Рудному, церкву святого Михаїла у Львові.

Одна з ікон подарували в 2001 році Папі Івану Павлу ІІ від громади Львова під час його візиту до нашого міста. В експозиції музею представлені: ікона Богоматір Одигітрія (XVI ст.) з виколотими багнетами очима, яку подарувала вдова священика в пам'ять про чоловіка, ікона святого Миколая чудотворця з села Нагуєвичі, ікона Спас нерукотворний XVI ст., чудотворне Розп'яття Ісуса Христа з села Глиняни, іконостас, датований 1759 роком, зі старої церкви села Крупське, Миколаївського району та інші.

В колекції "Студіон" і, відповідно, в експозиції музею значне місце посідають предмети сакрального мистецтва, які свого часу належали митрополиту Андрею Шептицькому та іншим членам родини Шептицьких, а також їхні особисті речі – загалом близько півтисячі експонатів. Це ікони роботи Анатолія Яблонського, які подарували митрополитові Андрею Шептицькому, кіот XVIІ століття, столик митрополита, особисті речі отця Климентія Шептицького: капелюх, окуляри, хустинка, накриття на стіл з ініціалами.

З боків іконостасу облаштовані вівтарі, присвячені, відповідно, блаженним Андрею і Климентію Шептицьким з вітринами, в яких виставлені церковні реліквії. Це є частинка дерева зі столу, за яким відбувалась Таємна вечеря, а також частинка Хресного Дерева, на якому розп'яли Ісуса Христа.

Ідея продовжити справу збирання творів сакрального мистецтва, започатковану Климентієм та Андреєм Шептицькими, народилася  у 80-х роках минулого століття під час спілкування о. Севастіяна з тодішнім архімандритом підпільної Унівської лаври о. Юрієм (Макаром). Останній надихнув о. Севастіяна до колекціонування, передавши йому три ікони зі старої колекції "Студіон" Андрея Шептицького, які зберігались у студитів: Богородиці Одигітрії, Христа (XVIII ст.) та Богородиці Почаївської (початок ХХ ст.)

"Отець Юрій після наших розмов вважав, що я надаюсь до збирання старовинних ікон і церковних речей, як це робив Шептицький. З того часу я почав оглядати, дивитись, збирати" – розповів о. Севастіян Варіантам. Отець Севастіян відвідував монахів, монахинь, священиків похилого віку і вони передавали йому на збереження для наступних поколінь церковні раритети. У середині 80-х років в селі Рудне о. Севастіян стан свідком того, як один монах-студит, бажаючи спасти від зневаги мощі святих, які перед тим закопали в землі у звичайному бідоні з-під молока, вирішив їх спалити. Він вмовив монаха віддати йому на збереження вміст бідона.

"Тоді я жив в Брюховичах. Викопав в курнику яму і замурував підлогами, і це все зберіглося. Тепер ці реліквії є в експозиції храму Блаженного Климентія Шептицького. Що в тих реліквіях є: Животворящий Хрест, на якому був розп'ятий Христос, скалка зі столу, за яким відбувалась Таємна вечеря, частинка одягу Ісусу Христа, частинка одягу Св. Йосифа, хресне дерево Св. апостола Андрея, мощі святого апостола Андрея", – розповів він.

картина "Мойсей" Олекси Новаківського

Деякі мистецькі твори вдавалось знайти просто на смітнику. Так до колекції потрапило полотно "Мойсей" Олекси Новаківського. "Якось у Львові на смітнику (поруч ішов ремонт будинку) я побачив щось на зразок полотнища, що припало порохом, почорніло. Здалося, що це якась картина. Я взяв ніж і зішкрябав кілька шарів, а за мазками пензля побачив, що це  робота Новаківського. Забрав її додому й уже пізніше дізнався, що це втрачений портрет митрополита Андрея Шептицького роботи Новаківського. В альбомі Володимира Залозецького, що присвячений творчості Олекси Новаківського, зазначено, що цей портрет під назвою "Мойсей" загубили у 70-х роках минулого століття. Я взяв сантиметр і поміряв – 130 на 70 сантиметрів, отже, сходиться, це – він!" – розповідав о. Севастіян в одному з інтерв'ю.

Після розпаду СРСР та легалізації УГКЦ, в 90-х рр. минулого століття, о. Севастіян розпочав експедиції з метою збору предметів сакрального мистецтва. "У дитинстві я неодноразово бачив як радянська влада нищила церкви. В моєму селі Добряни Городоцького району декілька разів міліціонери викидали й вивозили церковне майно. Так, 18 грудня 1984 року наряд міліції виніс все з сільської церкви, зокрема, й ікони, і на двох вантажівка вивіз конфісковане майно частково в село Дубаневичі, частково – в Городок, де позвалювали його в дзвіниці Св. Іоанна Христителя. Я пам'ятав про це, і коли в 90-х рр. почав їздити по селах, маючи на руках погодження від митрополита Стернюка, а пізніше – від кардинала Любачівського, оглядав старі покинуті церкви, дзвіниці. Якщо натрапляв на звалища церковних речей, звертався за згодою до селян. Якщо вони не заперечували, вивозив предмети, які здавались мені цінними, до Унівського монастиря. Тоді ж там почали проводити реставраційні роботи, бо ікони часто були в аварійному стані" – згадує о. Севастіян.

При музеї працюють реставратори. В 2008-2010 роках коштом гранту Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини відреставрували 40 ікон, а ще встановили сигналізацію у музеї. Також відреставрували дві двосторонні хоругви XVIII ст.: "Євхаристія"–"Не ридай мене мати" та "Богородиця Страждальна"("Меч болю Пресвятої Богородиці")–"Розп'яття Милятинське", а також ікона "Богородиця", що є елементом іконостасу. Музей при храмі Блаженного Климентія Шептицького проводить активну виставкову діяльність в Україні та займається видавничою діяльністю.

Сьогодні музей розширюється. Держава передала в оренду 700 кв. м. площ прилеглого до храму колишнього монастиря під створення експозиції, присвяченій  митрополитові Андрею Шептицькому. Зараз в цих приміщеннях тривають ремонтні роботи. Отець Севастіян планує відкрити експозицію у вересні 2019 року.


За матеріалами Вікіпедії

Автор: