Зміст статті

21 серпня 2018Іванка Корань3065

Розгублена колона Сикстів

Розібрана колона Сикстів намагається зібратися докупи у Львові.

Її фрагменти чудом вціліли в різних куточках Львова, щоб майже через 70 років повернутися на своє місце. Однак вороття колони Сикстів може стати достатньо проблематичним через непрозорі дії міської влади Львова.

Колона Сикстів – це кам'яний стовп, який вмонтований сьогодні в огорожу Національного університету "Львівська політехніка" неподалік костелу святої Марії Магдалени (Будинок органної та камерної музики) на розі вулиць Чупринки і Дорошенка у Львові. Про те, що це не просто одна з деталей огорожі, а історична й архітектурна пам'ятка, відомо хіба що фахівцям та шанувальникам стародавнього Львова. Вони вважають, що цей кам'яний стовп, який спочатку був оздоблений рельєфами та написами, є найдавнішою збереженою пам'яткою подібного роду у Львові датованою ХVІ століттям.

колона Сикстів біля костелу святої Марії Магдалини (фото: lvivcenter.org)

Колону, як стверджують дослідники, встановив заможний львів'янин Томаш Сикст. У 1548 році він викупив міський лан, що простягався до межі Кульпаркова, і заклав там фільварок – Сикстуську колонію. Лан і дорога, що вела від міста до садиби, отримали назву "Сикстуських" (сучасна вул. Дорошенка). Наприкінці XVI століття (орієнтовно 1580 року) Сиксти на межі своїх володінь встановили колону, яка маркувала межі володінь або слугувала пам'ятним знаком.

До нашого часу збереглися світлини колони у її первісному вигляді.  Її грані вкривали сценами розп'яття Ісуса Христа і латинськими написами. На колоні стояв куб у вигляді каплички із зображеннями Ісуса на хресті та Богородицею та апостолом Іваном, які стояли під хрестом, а на арочній ніші була постать святого у чернечій сутані з розп'яттям у руках. Ймовірно, що це було зображення святого Франциска Асизького.

Верхівку стовпа Сикстів увінчував хрест. Існує думка, що саме від цього хреста і отримала назву найдавніша вулиця дільниці Новий Світ: Штандівська – Хрестова – Потоцького – Зігфрідштрассе – Пушкіна – Генерала Чупринки, яка розпочиналася навпроти нього.

У 1600 році поблизу колони спорудили капличку для домініканок, яка й стала основою костелу святої Марії Магдалини. Ймовірно на початку XVIII століття на наріжнику паркану, що огороджував каплицю, поблизу входу до саду, встановили барокову скульптуру святого Яна Непомука.

скульптура святого Яна Непомуцького (fototeka.ihs.uj.edu.pl)

У 1939 році колона Сикстів зазнала часткового руйнування – пошкодили верхівку у вигляді каплички і хрест. Тоді ж постраждала й сусідня скульптура святого Яна Непомука. В 60-х роках минулого століття латинські написи на колоні затерли цементом, а куб з її верхівки перенесли до саду Музею українського мистецтва на вулицю Драгоманова. Натомість дашок з колони Сикстів всі ці роки валявся у подвір'ї саду львівської політехніки. Тобто колона Сикстів дійшла до наших днів в розчленованому вигляді, а її деталі зберігаються в різних куточках Львова. А скульптура святого Яна Непомука просто зникла у невідомому напрямку.

Нещодавно Варіанти помітили навколо колони Сикстів реставраційний намет. Банер на ньому повідомляв, що реставраційні роботи виконуються коштом Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном Polonika.

Саме ця польська державна установа реалізує стратегічну програму "Захист культурної спадщини Польщі за кордоном". І саме в рамках цієї програми відбуваються у Львові реставраційні роботи у  колишньому костелі Єзуїтів –  теперішньому храмі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла (УГКЦ), реставрація надгробків на Личаківському кладовищу, реставрація фресок Розена у Вірменській церкві тощо.  

колона Сикстів у травні 2015 року

Що ж стосується деталей реставраційних робіт, передусім його проекту, то вони поки що залишаються незрозумілими. Так, Варіантам не вдалося з’ясувати: хто є їхнім замовником і чи є відповідні дозволи на їхнє проведення. Адже офіційного паспорту реставраційних робіт немає.В управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради Варіанти  запевнили, що вони не мають жодного відношення до них. Натомість проректор НУ "Львівська політехніка" Володимир Крайовський повідомив, що саме керівничка управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко-Швець зверталася до них за дозволом на проведення робіт та отримала згоду.

Директор Національного музею ім. Андрея Шептицького Володимир Кожан підтвердив, що ініціатива реставрації колони Сикстів прийшла з Львівської міськради. Також з Львівської міської ради до музею надійшов лист з проханням про дозвіл на повернення на колону кам'яного куба, який є експонатом саду скульптур музею на вулиці Драгоманова. Однак, на думку директора, зробити це буде досить складно, оскільки є офіційна процедура, яка передбачає отримання дозволу Міністерства культури України. Тим більше, що Львівська міська рада, окрім звернення до музею, не вжила жодного кроку для її проходження.

дашок з колони Сикстів (фото: facebook.com/LvivSculpture, Василь Петрик)

Натомість невідомо-куди зник з подвір'я Політехніки дашок колони. Чергова запевнила нас, що ще декілька днів тому він був на місці. А Володимир Крайовський зазначив, що йому про це нічого невідомо і дозволів на це ніхто не давав.

Микола Бевз, завідувач кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури НУ "Львівська політехніка", розповів Варіантам, що фахівці Політехніки свого часу підготували декілька проектів реставрації колони Сикстів. З одним з них, можна ознайомитись зараз, адже це дипломна студентська робота. Проект передбачав "збірку" колони, тобто повернення всіх її елементів, а також відновлення латинського напису, який свого часу переклав львівський перекладач Андрій Содомора. Микола Бевз також запевнив Варіанти, що для проведення реставраційних робіт обов'язково має бути дозвіл управління охорони історичного середовища Львівської міськради.

P.S. Варіанти не змогли взяти коментар щодо цієї ситуації в керівнички управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілії Онищенко-Швець, оскільки вона перебуває зараз у відпустці.

За матеріалами photo-lviv.in.ua та lvivcenter.org


Варіанти дякують Вітольду Мілошу за допомогу в написанні матеріалу

Автор: Іванка Корань