Зміст статті

14 жовтня 2018Марія Палагнюк2232

Юрій Шухевич: Україна ще далеко не українська

Розмова з народним депутатом України Юрієм Шухевичем.

Сьогодні, у Свято Покрови, в День захисника України та створення УПА, відбулася зустріч голови Львівської ТО Радикальної партії Олега Ляшка Миколи Іщука та народного депутата з фракції Радикальної партії, сина Героя України, командувача ОУН-УПА Романа Шухевича, Юрія Шухевича.

Микола Іщук: Юрію Романовичу, символічно, що ми сьогодні в велике Свято Покрови і день заснування УПА стоїмо на Личаківському кладовищі, біля могили Вашого батька Романа Шухевича, генерал-хорунжого Української Повстанської Армії.

Юрій Шухевич: Насправді самих рештків мого батька в цій могилі немає, бо їх вивезли невідомо куди. Але тут є земля з Білогорщі, яка зрошена його кров'ю, тут поховали його матір, дружину та сестру. На Покрови святкують день УПА. Роман Шухевич не був причетний до самого моменту створення армії, адже у 1942 році він ще був у Легіоні. Засновниками УПА фактично були Івахів та Клячківський. Але коли у січні 1943 року Роман Шухевич повернувся з Легіону, то швидко взяв на себе всю відповідальність. Хочу наголосити, що День Покрови – це свято української зброї. Треба не забувати, що Свята Покрова була покровителькою Запорізької Січі, всього козацького війська. Так само УПА започаткували саме на це свято. Відтак Покрова оберігала українських воїнів протягом всієї довгої історії боротьби повстанської армії.

Микола Іщук: І як на мене, дійсно правильно, що День захисника України ми святкуємо саме на Покрови. Сьогодні багато зробили для вшанування воїнів УПА, зокрема, й Ви доклалися до цих процесів.

Юрій Шухевич: Я пішов в парламент тільки з одною метою – щоб визнали вояків УПА і членів підпільної ОУН борцями за незалежність України. Віктор Ющенко підписав указ про визнання вояків ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні, який наші вороги опротестовували в судах. Ми всі суди виграли і хотіли закріпити це рішення на рівні закону. Нам це вдалося. Закон "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" ухвалила Верховна Рада України і це була наша важлива перемога. Сьогодні ж у парламенті вже зареєстрували законопроект "Про комбатантів в Україні", який має врегулювати правовий статус воїнів добровольчих батальйонів в Україні. Законопроект за який, сподіваюсь, наступного тижня проголосують в першому читанні у Верховній Раді. Нам вдалося прийняти закон про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Метою закону є відновлення прав осіб, яких засудили у позасудовому порядку, а також яких засудили за діяння, які не вважаються злочинами у цивілізованому суспільстві. Бо старий закон 1991 року був обмежений і реабілітацію фактично не отримували люди, які зі зброєю в руках боролися за волю України.

Микола Іщук: Україна на Покрови не лише згадує героїв-захисників Вітчизни там тих років, але й також вшановує воїнів, які захищають Україну сьогодні. І Ви, як депутат, також багато робите для підвищення статусу захисника Вітчизни.

Юрій Шухевич: Так, сьогодні молоді хлопці на Донбасі продовжують відстоювати нашу незалежність і свободу. До речі, мені дуже подобалося, як сказав один з хлопців: "Мої діди воювали на Заході України за волю України, я сьогодні воюю на Сході України, але я вірю, що прийде час і мої внуки будуть воювати на Кавказі. Також за волю України". Наш комітет робить усе для того, аби вшанували усіх наших героїв. Тих, які служать за контрактом, добровольців та волонтерів, які віддали і продовжують віддавати своє здоров'я та життя в боротьбі за нашу незалежність. Закон про добровольців прийняли і наші хлопці сьогодні продовжують діяти й боротися за те, за що боролася УПА, повстанці Холодного Яру та учасники визвольних змагань 1918-1921 років.

Микола Іщук: Що б Ви хотіли побажати хлопцям, які саме в ці дні поновлюють ради Української армії в боротьбі за свободу України?

Юрій Шухевич: Хочеться побажати, щоб вони вернулися живі, здорові, але з перемогою. Бо в кінці війни мир може бути лише у двох випадках – перемоги або капітуляції. Колись Зенон Коссак, як Карпатська Січ мала здатися мадярам, сказав: "Панове, не забувайте, що в словнику українського націоналіста немає слова капітуляція. Ви нас можете знищити, вбити, але ніколи не можете поставити на коліна". Тому бажаю перемоги і щоб прийшли живі й здорові. І бажаю, щоб вони прийшли до влади, бо кому, як не їм, ця влада належить. Вони ж пішли голіруч в 2014 році, відстояли, зберегли Україну і дальше її захищають.

Микола Іщук: Вони своїми руками компенсували фактично все те, що Україна втратила з 1991 року і допомогли Україні вийти з критичної ситуації. До речі, коли на Вашу думку, розпочалася незалежність України: з 1991 року?

Юрій Шухевич: Я вважаю так: в 1991 році, то була формальна незалежність – прапор, гімн, герб і все таке. Була держава Україна, але чи була вона українською? Далеко ні. Вона була Україною, але не українською. І вона тільки на Майдані почалася українізуватися, з 2014 року. Але, на жаль, і тепер ще цю боротьбу не завершили. Україна ще далеко не українська. Але, я сподіваюся, що наші воїни повернуться з фронту переможцями і займуть гідне місце на політичній арені та в житті України.

Юрій Шухевич: Україна ще далеко не українська

Автор: Марія Палагнюк