Володимир Мельник: Філософія – це літургія смислу

Володимир Мельник: Філософія – це літургія смислу

Андрій Тимчишин,  15 жовтня 2012

Декан філософського факультету ЛНУ ім. Івана Франка розповів про святкування 20-річчя відновлення факультету, чим сьогодні живе факультет та як знайти себе на професійному полі студенту-філософу

Розкажіть, будь ласка, про історію виникнення та відновлення факультету.

Рівно рік тому, у жовтні 2011 року, ми відзначали 350-річний ювілей утворення Львівського університету.

У його структурі на час заснування було два відділення – філософське і теологічне.

Тому філософський факультет за часом народження рівний Львівському університету. Загалом, в усіх класичних університетах функціонували філософські факультети – це закономірність розвитку європейських університетів. І Львівський університет не є виключенням з цього правила.

У різні історичні періоди філософія в нашому університеті була представлена по-різному, оскільки до філософії, особливо у ХХ столітті, було своє ставлення. В радянські часи, починаючи з 1939 року, у нас була лише кафедра філософії. У 1992-му році філософський факультет було відновлено.

Це було зроблено з ініціативи Івана Олександровича Вакарчука, який, ставши ректором, обґрунтував необхідність створення такого факультету і зробив, що в найкоротший час філософський факультет став повноправною і самодостатньою науково-навчальною структурою в університеті.

На початках, тобто 20 років тому, на факультеті було дві кафедри, 22 викладачі і 50 студентів. Зараз ми маємо 6 кафедр на чотирьох відділеннях – психологічному, філософському, політологічному і культурологічному, близько тисячі студентів і понад 100 викладачів, 92 з них є кандидатами і докторами наук.

Сьогодні ми маємо всю необхідну інфраструктуру – окрім 6 кафедр, два навчально-методичних кабінети, комп’ютерний клас, є дві науково-навчальні лабораторії, психологічна служба та видавничий центр.

На факультеті функціонує дві спеціалізовані докторські ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Про динаміку наукової роботи викладачів факультету свідчить той факт, що за останні десять років у цих двох радах було захищено близько трьохсот дисертацій, з них 37 – докторських.

З одного боку наші аспіранти та докторанти – а їх у нас майже 70 – готують і захищають дисертації на цих радах, з іншого –  у нас захищають дисертації науковці практично з усіх регіонів України.

За роки становлення філософського факультету, на моє глибоке переконання, викладачі факультету здійснили без перебільшення масштабну роботу – підготували авторські навчальні курси та спецкурси по забезпеченні підготовки фахівців за напрямами філософія, психологія, політологія та культурологія.

Для прикладу з психології для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст, магістр таких курсів та спецкурсів було підготовлено більше 50. До кожного з них розроблено відповідне методичне забезпечення. І це ще не все.

Підготовлено і опубліковано необхідна кількість посібників та підручників з фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін. Так, за 10 останніх років у нас було надруковано 62 підручники та посібники  викладачами – це величезна кількість, яка свідчить про те, що проводиться значна робота.

Підготовлено більше 30-ти авторських монографій і колективних монографій. Остання колективна монографія  – “Толерантність: світоглядно-методологічний аналіз”.

Приємно, що кожен рік Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України проводить відповідні всеукраїнські олімпіади з філософії, політології, культурології та психології і за останні десять років немає жодної олімпіади, де наші студенти не брали б участі і не ставали б переможцями чи призерами.

Це свідчить про те, що наші вихованці можуть конкурувати з представниками факультетів провідних університетів України, які мають неперервну історію вже багато років.

Яким чином формувався викладацький склад на факультеті, які відбувається відбір викладачів?

У нас працюють викладачі, які відповідали вимогам, які ставить час і ректорат, зокрема, щодо наукового рівня викладання, науково-методичного забезпечення навчальних курсів. І хто витримував цю конкуренцію, той залишався працювати, адже у нас всі викладачі працюють на конкурсних засадах.

Оголошується конкурс, подаються документи – і кафедра, вчена рада факультету здійснює цей конкурсний відбір.

Основна частина викладачів у нас – я називаю їх творчою молоддю – це люди віком 30-35 років. Як правило, це випускники нашого університету і нашого факультету. Окрім того, ми не замикаємось на підготовці наших викладацьких кадрів лише нашою аспірантурою.

У нас викладачі закінчували аспірантуру у провідних ВНЗ України, проходили стажування у провідних вишах Європи.

Тобто ми шукали контакти на основі укладених угод Львівського університету з провідними університетами Європи для того, аби ввійти в процес підготовки кадрів на базі провідних навчальних закладів.

Наші викладачі беруть участь у численних міжнародних наукових конференціях. Зрозуміло, що основна умова для такої участі – це знання іноземних мов. Слід зазначити, що кількість годин для вивчення іноземних мов на нашому факультеті така ж, як і на факультеті міжнародних відносин.

Проте, як я розумію, іноземна співпраця на факультеті стосується насамперед аспірантів та викладачів, а як щодо студентів бакалаврату та магістратури?

Така співпраця здійснюється і викладачами, і студентами в рамках більше як 60 міжнародних угод, укладених Львівським університетом з провідними університетами Європи.

Так, вони беруть участь у студентських міжнародних наукових конференціях, зокрема. Однак тут необхідна активність з боку студентів – вони надсилають своє резюме і їх запрошують на конференції.

Тобто тут необхідна наукова мобільність самих студентів. Ми організовували спільний філософський семінар з Варшавським університетом, у якому брала участь значна кількість наших студентів – він відбувається щорічно.

Кожен студент має право до чотирьох місяців поїхати в будь-який університет, де він може прослухати курси, які його цікавлять – до прикладу, курс аналітичної філософії у Варшавському університеті.

Тобто студент сам вибирає курси, прослуховує їх, якщо вони співпадають з курсами із нашої університетської програми, ми їх зараховуємо. Щоправда, так можуть робити лише кращі студенти, адже вони потім мусять приїхати і відпрацювати семінарські заняття в нашому університеті.

Можна сказати, що є організовані форми участі студентів у різних наукових конференціях, а є самомотивовані, де ініціатива виходить від самого студента.

Як зустрічі з іноземними викладачами, міжнародні конференції організовує сам факультет?

Щорічно на факультеті відбуваються міжнародні наукові конференції, до участі в яких ми запрошуємо провідних науковців України та Європи. Так, у травні 2012 року відбулася міжнародна наукова конференція “Філософія А. Шопенгауера і сучасність”.

Серед учасників – провідні вчені з Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (проф. Лой А.М.), Інституту філософії НАН України ім. Г. Сковороди (проф. Єрмоленко А.І.) та закордонні вчені – Р. Вольфганг (Німеччина), Г. Карен (Швейцарія), П. Кампц (Австрія), В. Мірко (Німеччина), В. Візуреану (Румунія) та інші.

Крім того, ми запрошуємо відомих вчених з провідних ВНЗ України та закордону для читання лекцій для студентів та магістрантів. Нещодавно у нас перебували П. Козловський (Німеччина), М. Левицька та Т. Сосновський (Польща) та інші.

Щойно завершилась міжнародна наукова конференція, яка була присвячена 20-річю відновлення філософського факультету “Духовність. Культура. Наука”, у якій брало участь понад 150 вчених.

Нещодавно на філософському факультеті відбулися деякі скорочення у викладацькому складі. З чим це пов’язано?

Ні, загальна тенденція в Університеті є такою, що викладач, який працює, під скорочення не потрапляє. Буває, що зменшується кількість годин – ось, до прикладу, цього року скоротили кількість годин з логіки на низці факультетів.

Відбуваються природні процеси зміни викладацького складу – хтось відходить на пенсію, хтось не може викладати за станом здоров’я. До речі, в Університеті не звільняють за віком. Але якщо людина себе погано почуває, то вона з повної ставки переходить на 0,5 ставки.

Тобто звільняє і приймає на роботу викладачів лише ректор за поданням вченої ради факультету. Іншими словами – наказів, аби за 20 років скоротити якихось викладачів не було.

Зрозуміло, що у нас постійно відбуваються зміни навчальних планів. Ми зацікавлені у тому, аби зберігати певну оригінальність. От, скажімо, на спеціальності “культурологія” навчальний план має обов’язкову частину, а має за вибором Університету.

Так само і на психологічному відділенні – викладачі розробляють свої курси для кожної спеціалізації.

Сьогодні інформаційна динаміка в науковому світі є просто неймовірною, тому ми повинні постійно оновлювати наш навчальний план. У тій же філософії, постійно виникають нові напрямки. Це ознака того, встигаємо ми за часом, чи не встигаємо.

Тим паче, у гуманітаристиці постійно виникає маса нових ідей.

Ось, до прикладу, постмодернізм – як до нього ставитись? Класична філософія ставиться вкрай обережно, якщо не сказати по-іншому. Курс “філософія постмодернізму” у нас читає молодий викладач Ореста Лосик, яка вже встигла об’їздити чи не пів-Європи.

Які заходи відбулися в рамках святкування 20-річчя факультету?

Нас відвідали колеги з філософських факультетів Київського університету імені Тараса Шевченка, філософського факультету Харківського університету ім. Каразіна, Дрогобицького національного університету імені Івана Франка, інші науковці і викладачі, з якими ми маємо давню співпрацю.

Ми провели наукову конференцію “Духовність. Культура. Наука”, презентацію наукових видань а також урочисту академію з нагоди 20-річчя факультету. Приємно, що прийшли студенти – актовий зал був переповнений, нас відвідали також колеги з інших факультетів.

Такий феномен, як філософський факультет, та ще й з чотирма напрямками, не міг виникнути без підтримки інших факультетів і особисто ректора. Є така фраза із фільму Мертвий сезон – якщо зібрати дев’ять жінок на першому місяці вагітності, дитина ще не народиться.

Так само і зібрання ста викладачів і докторів наук ще не гарантує утворення факультету. Насамперед, повинна бути творча академічна атмосфера, визначені наукові напрямки, підтримка науковців з інших факультетів.

Приємно, що цього разу про нас не забула влада – і облрада, і облдержадміністрація, і головне управління освіти і науки  Львівської ОДА. Відзначили своїми нагородами наших викладачів, Національна академія педагогічних наук України (президент – Академік В.Г. Кремень) – нагородила завідувача кафедри історії філософії, професора Пашука А.І. золотою медаллю імені Григорія Сковороди.

Ректорат Університету відзначив колектив філософського факультету почесною грамотою та виділенням 100тис. грн. для розвитку матеріально-технічної бази факультету.

І, все ж таки, де знаходять себе студенти після закінчення філософського факультету? Адже, якщо говорити про спеціальність “філософія”, в аспірантуру вступають лише дві-три особи.

Законодавчо цей процес невпорядкований. Проте більшість наших студентів знаходять своє перше робоче місце. Значна частина скажімо філософів, політологів та культурологів працюють у ВНЗ I-IV рівнів акредитації, де передбачено викладання гуманітарних навчальних курсів.

Широке поле працевлаштування у психологів. Цьому сприяє спеціалізація під час навчання – клінічна (медична) психологія, психологія управління та педагогічна психологія.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.