Олег Сорочкін: Знаковим рішенням 2018 року стала закупівля нового транспорту

Варіанти розмовляють з депутатом Львівської міськради Олегом Сорочкіним ("Громадянська позиція") про проблеми у створені ОСББ, програми співфінансування та львівський транспорт.

Що Вам вдалося зробити за 2018 рік у Вашому виборчому окрузі? А які проблеми ще залишилися?

Я представляю 9 виборчий округ у Львові, який розташований вздовж вулиці Городоцької, від львівського Цирку і до Приміського вокзалу. За 2018 рік я провів 49 прийомів громадян на які загалом прийшло 218 відвідувачів. Такі зустрічі вже традиційно відбуваються щосереди і на них приходять мешканці переважно з проблемами  житлово-комунального господарства, адже це одна з найболючіших тем для мешканців округу. На території округу розташовані переважно дво- чи триповерхові будинки другої половини 19 століття. Тобто їм вже близько 130 років. І в кожному багато проблем: руйнуються балкони, протікають дахи та каналізаційні мережі. Тож до введення реформи житлово-комунального господарства в дію я, як депутат від округу, намагався максимально допомогти мешканцям з проведенням ремонтних робіт в їхніх будинках. Відтак цього року нам вдалося провести в понад 30 будинках ті чи інші ремонтні роботи: перекрити дах, провести ремонти балконів чи замінити каналізаційні системи. Загалом від початку моєї каденції  подібні  ремонтні роботи провели у більш як у 80 будинках округу.

Зараз відбувається реформа житлово-комунального господарства, яка зводиться до перекидання утримання житлових будинків виключно на плечі мешканців. Львівська міська рада прийнята Ухвалу, де передбачається примусове списання з балансу міста усіх житлових будинків. Я голосував "проти" негайного списання житлових невідремонтованих будинків з балансу Львівської міської ради, оскільки вважаю, що спочатку варто створити хоча б якусь програму фінансової підтримки для утримання старих будинків Галицького, Залізничного, Франківського, Личаківського чи Шевченківського районів, що розташовані в межах історичного ареалу. Будинки у нашому окрузі мають приблизно 8-12 квартир, де мешкають переважно люди пенсійного віку. Якщо створювати в такому будинку ОСББ, то таке ОСББ ніяк не зможе утримувати будинок самостійно. І як його, наприклад, можна прирівняти до тих ОСББ, які створюють, в нових районах забудови, наприклад на Сихові, де будинки відносно нові, дев'ятиповерхові та мають 6-9 під'їздів по 36 квартир у кожному під'їзді?

Місто Львів заробляє значні кошти на туризмі, зокрема завдяки архітектурній цінності будівель, і тому якщо навіть такі старі будівлі офіційно й не є пам'ятниками архітектури, але вони знаходяться в історичному ареалі Львова. Саме тому місто повинно виділяти частину коштів для утримання таких будинків в належному стані, хоча б в межах програми співфінансування, за якою жителі оплачують 30% вартості необхідних ремонтних робіт, а місто дофінансовує ще 70% . Також цього року вдалося добитись проведення капітального ремонту тротуарів на вулиці Братів Міхновських та дорожнього покриття на вулицях Вернигори й Голубовича. Окрім того, відремонтували внутрішні двори старих будинків №52, 54, 56, 58 на вулиці Городоцькій, №11А, 9А, 7А на вулиці Ярослава Мудрого та подвір'я будинку №24 на вулиці Комарова. А ще ми розпочали облаштування мультифункціонального спортивного майданчика на вулиці Марка Вовчка, де передбачили тренажери та спеціальне гумове покриття для гри в баскетбол і міні-футбол.

Ви ще працюєте у робочій групі з вирішення транспортних питань. Що вдалося вирішити з львівським транспортом цього року і які плани на наступний рік?

Як на мене, найбільш знаковим рішенням 2018 року стала закупівля великої кількості нового транспорту. Нарешті до цієї проблеми підійшли глобально. У 2018 році місто придбали на умовах лізингу 150 автобусів: 100 МАЗів і 50 Електронів. 131 з них вже знаходяться в розпорядженні АТП-1, а 65 автобусів вже працює на лінії. Щоправда виникла нова проблема, яка пов'язана в нестачею водіїв відповідних категорій. Львівська міська рада вже запланувала закупити ще 50 тролейбусів, і можливо, нам вдасться придбати ще 100 автобусів у наступні роки. Попри суттєві зрушення у придбані нового транспорту міська влада, на жаль, так й не вирішила питання запровадження єдиного електронного квитка. Ймовірно, що це питання остаточно не вирішиться і наступного, 2019 року, через тривалі тендерні та технічні процедури. Однак я сподіваюсь, що наступного року вони таки розпочнуться.

Мусимо розуміти, що водій повинен виконувати свою роботу: дотримуватись правил дорожнього руху, графіку та комфортно перевозити пасажирів. Він не має стежити за оплатою проїзду. Важливо відокремити водіїв від готівки і забезпечити облік коштів, що сплачуються за проїзд. Наразі, якщо аналізувати суми зібраних коштів, які показують автотранспортні підприємства, то створюється враження, що автобуси їздять напівпорожніми, але це ж не так, львівські автобуси переважно переповнені. Тому необхідно запровадити жорсткий контроль за коштами, які збираються за перевезення, а це реально можливо зробити лише за допомогою електронного квитка.

Введення електронного квитка не лише полегшить роботу водіям, але й допоможе зекономити львів'янам, які добираються до місця праці декількома транспортами. Вони зможуть пересісти на інший транспорт в потрібній їм точці, але платитимуть за один проїзд, бо квиток буде дійсним годину чи півтори. Точний час має стати питанням для дискусії. Також передбачається ведення місячних абонементів на проїзд. Водночас, із запровадженням електронного квитка, зникне необхідність у дуже довгих маршрутах. Зараз львівські автобуси їдуть зигзагами усім містом, щоб охопити якомога більше зупинок, а відтак мешканці витрачають чимало часу на проїзд вулицях, які їм фактично не потрібні. Тому, після ведення єдиного електронного квитка, треба відкоригувати ще саму систему транспортних сполучень у місті, оскільки за логічного розташування пунктів пересадок та налагодженому графіку львів'яни економитимуть час проїзду.

Цього року Ви долучилися до відзначення у Львові 100 річниці Листопадового чину та ЗУНР.

Я цим питанням почав займатися ще в 2017 році. Наближався ювілей – 100-річчя ЗУНР, а міські посадовці жодним чином не виявляли ініціативи щодо підготовки до належного святкування цієї знакової для історії міста дати. Хоча, наприклад, у той ж час у сусідніх державах, зокрема в Польщі, вже повним ходом ішла підготовка до святкування 100-річчя відновлення їхньої державності. Тож 14 вересня 2017 року на сесії Львівської міської ради я виступив з ініціативою щодо розроблення програми святкування 100-річчя Листопадового Чину та створення ЗУНР. Відповідне звернення до міського голови Львова Андрія Садового підтримала депутати міської ради.

На мою думку, Листопадовий Чин – це одна з найвизначніших подій в історії Львова, Галичини та України. Зокрема й тому, що з точки міжнародно-правих засад державотворення саме українці на теренах Східної Галичини створили свою державу – ЗУНР. Вони перейняли владу від державних органів колишньої Австро-Угорської імперії і так легітимізували українську державу на цих теренах. Потім були важкі дні боїв у Львові та на усій території ЗУНР. На жаль, тоді ми не змогли перемогти і тому й відбулась польська окупація. В контексті сучасності святкування 100-річчя цієї Великої дати на належному рівні мало б стати адекватною відповіддю на часто недружню риторику щодо українських героїв, яка останніми роками лунала з сусідньої держави.

В цьому питанні мене підтримали відомі львівські історики: Ігор Федик, Іван Хома та інші. Доводилось констатувати, що у Львові було обмаль знаків пам'яті, які б нагадували про ті листопадові дні 1918 року. Багато львів'ян та гостей міста щодня ходять вулицями Городоцькою, Ярослава Мудрого, Гоголя, гуляють у парку Івана Франка та біля Університету і навіть не здогадується, що саме там українці зі зброєю в руках захищали свій український Львів. Тому програмою ми передбачили встановлення у декількох місцях, на лінії оборони Львова, скульптурних композицій, які б нагадували про ці події, зокрема біля казарм Фердинанда на вулиці Городоцька 40 та на вулиці Листопадового Чину. Згодом область також почала розробляти програму святкування 100-річчя ЗУНР. Можна сказати, що виникла певна конкуренція "місто-область" під час якої пам'ятник за адресою Городоцька 40 встановлювало містом, а пам'ятник на вулиці Листопадового Чину – Львівська ОДА. Та хай там що, але і ця "конкуренція" в певній мірі пішла на користь первинній ідеї належного святкування. Хоча, звичайно, в питаннях відзначення днів пам'яті посадовці, незважаючи на всю складність відносин між ними, мали б демонструвати єдність та спільність дій.

Також у рамках відзначення річниці Листопадового чину у місті провели чимало просвітніх заходів. Найяскравішим та найякіснішим, на мою думку, була мистецька акція біля ЛНУ імені Івана Франка, коли на стінах закладу показували світлини періоду ЗУНР під музичний супровід. Запам'яталася також серія лекцій в Urban бібліотеці на тематику ЗУНР на які приходило чимало молодих людей. Гарною ініціативою стало також стало нагородження преміями по 25 тисяч гривень 10 львівських науковців, які досліджують питання ЗУНР. Було й чимало інших заходів, зокрема, реконструкція подій Листопадового Чину у Львів, а ще створення 9 відеороликів, які присвячені найвидатнішим постатям ЗУНР і Листопадового Чину. А товариство "Пам'ять" відзняло короткометражний фільм Рим.