Бродівський замок

Її підривали, розграбовували, підкоряли різні політичні сили. Цікава історія Бродівського замку й до сьогодні залишається маловідомою для сучасних українців.

Бродівський замок – унікальна історична пам'ятка фортифікаційних споруд 17 століття. Із 1629 року замок належав Станіславу Конєцпольському. Саме за його підтримки збудували фортецю нового бастіонного типу. Її будівництвом займалися відомий французький інженер Гійом Леввасер де Боплан та італійський будівничий Андреа дель Аква. Замок мав форму п'ятикутника, складався із 5 бастіонів та куртин із казематами всередині. Це була важлива для всієї Речі Посполитої оборонна споруда.

Цікаво, що до облаштування фортеці долучилася й одна із найбільш цікавих постатей в історії Європи і Львова – Юзеф Бем. Генерал, військовий інженер, учасник революцій та повстань, який народився у Західній Галичині, і наприкінці життя добився військових вершин у Османській імперії, де й помер вже не Бемом, а Мурад-пашою. Поховали його у незвичній могилі з колонами над "святою польською землею", бо Церква заборонила ховати відступника, яким би героєм він не був. Він прибув до Бродів у 1826 році на запрошення Францішека Потоцького та став адміністратором промислової імперії Потоцьких, заснував паперову фабрику і розробив принципову нову систему опалення для Бродівського замку.

У 1648 році Бродівська фортеця відбила кількаденну облогу військами Богдана Хмельницького. Під час Берестейської битви  вона відігравала важливу роль польської військової бази, де тримали полонених козаків. Невідомо, чи був сам Хмельницький у замку і чи взагалі мав намір його захоплювати, проте для облоги він залишив 20-тисячне військо, яке знаходилося поблизу твердині протягом восьми тижнів.

Окрім оборонного значення, замок був місцем розкішних світських дійств та карнавалів. З 1704 року власником міста і замку, зокрема, став Станіслав Потоцький. Саме він добудував барокову вежу з годинником та двоповерховий палац. Ймовірно, що будівничим був сам Станіслав Потоцький. Саме у Бродівському замку зіграли весілля доньки Станіслава Потоцького – Теофілії.

Під час Наполеонівських походів замок втратив своє оборонне значення. Московський уряд, боячись використання замку польським військом – союзником французів, наказав австрійцям підірвати фортецю. В казематах облаштували склади, а єдиною окрасою залишився палац, де зберігалася бібліотека родини Потоцьких.

Значних руйнувань замок зазнав під час Першої і Другої світових воєн. Зникла велика колекція меблів та портретів видатних польських діячів, які належали власниці споруди графині Ядвізі Жищевській. За часів Радянського Союзу споруду знову використовували як військовий об'єкт аж до 1990 року, коли радянські військові залишили замок. У період між 1939-1940 роком будівлю використовувала радянська влада як концентраційний табір для польських військовополонених, а після закінчення Другої світової війни у ній вже був завод для ремонту автонавантажувачів.

Теперішній замок більше нагадує руїну, ніж палац однієї із найвпливовіших родин Польщі. Напівзруйновані будівлі, розмальовані графіті стіни казематів, обдерті фасади. Мабуть, у європейських країнах уже давно б перетворили замок на популярний об'єкт для туристів. Та в нас за це борються громадські організації з підтримкою місцевої влади. Для реконструкції замку у 2009 році було виділено 900 тисяч гривень, проте стічні отвори для води, які зробили реставратори призвели до того, що посипалося склепіння казематів.

На щастя, цьогоріч зробили декілька вагомих внесків для збереження замку. Зокрема на черговій сесії Бродівської міської ради прийняли рішення про оголошення 2018 року "Роком Бродівського замку". Влітку стартував проект національної співпраці "Чим живуть замки", що реалізується в межах програми Британської Ради "Culture Bridges" за фінансування ЄС. Проект реалізувався громадськими організаціями "Край" (м. Броди) та "Старокостянтинів небайдужий" (м. Старокостянтинів).

За цей час провели декілька заходів для привернення уваги до проблем замку, наприклад, культурно-мистецький фестиваль "ЗамокFest" та конкурс короткометражного кіно "Наш замок". Окрім цього на території постійно проводяться фестивалі, концерти та виставки, а всередині палацу відбуваються уроки однієї із шкіл міста Броди.

Варто сподіватися, що увага до історичного минулого та майбутнього замку не згасатиме. Адже замок існує доти, доки про нього дбають і пам'ятають.