Розвадівські розписи

Зупинка Варіантів у храмі Архистратига Михаїла у селі Верин під час мандрівки до Розвадівської ОТГ на Миколаївщині.

Розвадівська об'єднана територіальна громада утворилася 30 квітня 2017 року. До складу громади увійшли: Розвадівська сільська рада, Веринська сільська рада, Крупська сільська рада, Пісочненська сільська рада (село Пісочне, Надітичі і Черниця). Чисельність населення громади – 9810 осіб. За два роки дохідна частина бюджету Розвадівської громади зросла на 30 відсотків і на 2019 рік прогнозований обсяг дохідної частини бюджету становитиме більше 16 мільйонів гривень.

У Розвадівській громаді виготовляють ледве все необхідне для будівництва: цеглу, черепицю, вапно, гіпсові суміші, бетонні вироби, штучний камінь тощо. Торгують на весь західний регіон країни металами та металевими рудами. Виготовляють гофрований папір і картон, паперову і картонну тару, скляні вироби. З 2017 року в ОТГ працює сучасний завод із виготовлення асфальтобетону та кладки дорожнього покриття. Успішно розвивається аграрна галузь (2 тисячі гектарів землі), вирощують тут також й овочі, фрукти та ягоди.

В добу козацького бароко з'явилася популярна тенденція зображати на іконах Покрови Пресвятої Богородиці козацьких гетьманів – так звана "Козацька покрова". З-понад десятка збережених донині реліквій проступають лики російських монархів, Богдана Хмельницького, Івана Сулими та його правнука Семена, владики Лазаря Барановича та інших знатних анонімусів того часу, які нерідко займалися меценатством та спорудженням храмів, де ці ікони й знаходились.

Нашим сучасникам чомусь більше подобається розміщати на фресках своїх ворогів, зазвичай, на іконах Страшного Суду. Так, у греко-католицькому храмі Церкви Матері Божої Неустанної Помочі (Погулянка) на одній зі стін "Суд Божий гряде" на патріарха РПЦ Кіріла, президента РФ Владіміра Путіна, "зеленого чоловічка" з автоматом у руках та ватніка з фляшчиною водки. В іншому греко-католицькому храмі, у Червонограді, ВВП, схопившись за голову, палає в пекельному вогні поміж нацистських та комуністичних символів в оточенні епічного демона. На думку пароха – це лише збірний образ бюрократа та корупціонера.

Опоненти в цьому плані також не відстають. На Франківщині в одному з храмів УПЦ (МП) є фреска, де поміж оголених тіл горить у вогні хтось дуже схожий на Віктора Ющенка – без будь-яких смислів та алюзій. Зрештою, почитання своїх теж нікуди не щезло. У вищезгаданих греко-католицьких храмах у благодатних кутках можна натрапити на учасників Революції Гідності з німбами на головах, а також на видатних церковних та політичних діячів. Сучасним політикам в українських храмах теж місце знайшлося, як-от Януковичу, який в 2007 році внезапно опинився на іконі в греко-католицькій церкві Донецька, чи Порошенку, чия сім'я в античних тогах торжественно возсіяла на фресці в одній з церков Кончі-Заспи.

Та, мабуть, найбільше впізнаваних лиць можна знайти на фресках храму Архистратига Михаїла у селі Верин. Про неї писали чимало у 2010 році, коли художник Микола Гаврилів намалював над святилищем сім'ю Віктора Ющенка та у 2015-му, коли у церкві з'явився Іван Хреститель з обличчям Кузьми (Скрябіна). Та, окрім них, тут можна знайти ще багато чого цікавого. Ззовні нічим не примітна стара сільська церковця виявляється цілим сховищем найрізноманітніших облич – як відомих, так і місцевих. Пані Оксана, яка була присутня при створенні більшості ікон, зі захопленням розказує, як отець Василь Говгера вирішив не тільки відновити стару традицію малювати на стінах можновладців, а й зодягати святих у національні вбрання. Під куполом в мовчазному віддані шани Богородиці схилилися: місцеві учасники збройного підпілля ОУН-УПА, Андрей Шептицький, Іван Павло II, Бенедикт XVI і та сама сім'я Ющенків. За словами пані Оксани, вона мала би символізувати справжню християнську родину.

Стіни храму – це також каталог чудотворних ікон Богородиці та храмів, які знаходяться в Україні. Хрестити Київ князю Володимиру допомагає сучасне духовенство УГКЦ на чолі зі Святославом Шевчуком, а саму церемонію охороняють учасники українсько-російської війни в середньовічних обладунках. Сцени Страшного суду також не позбавлені сучасних мотивів, хоча, чи зображені в пеклі якісь реальні мешканці Верина, невідомо.

На подвір'ї храму росте дуб, який, як вважається має більше тисячі років. За легендою, тут відпочивав відомий поціновувач пам'яток природи Богдан Хмельницький. До речі, його портрету на стінах храму немає.