олександр ковальчук,  8 квітня 2019

alyona alyona "Пушка" (2019)

alyona alyona "Пушка" (2019)

Ескізний дебютник баришівської реперки виграє обгризеним скелетиком на весняному сонечку.

Дебютний альбом реперки alyona alyona, яку так швидко піднесли в одкровення місцевого хіп-хопу, більше схожий на фальстарт. Його можна було б притримати та доопрацювати, щоб він був вже не настільки ескізним, лайтовим та безликим. Її "Пушка" стріляє холостими. Продовжує утопічні та інфантильні забавки місцевого репу своїми абстрактними та банальними текстами, де немає нічого від сьогодення навколо. Такий собі комфортненький наїв, який так містечково бавиться у місцеву версію Cardi B, яка не особливо й пахне по-багатому. Навіть дещицю зацикленого сюру на треці "Пушка" (типу привіт кардіному "I Do") чомусь нічим більше не посилюють та чітко не артикулюють цайтгайстом.

Звичайно, на тлі всього іншого укррепу, який школотно плутається під ногами, alyona alyona таки виділяється хоч чимось таким, що поволі штовхає місцевий реп трохи вперед. Після її хайпового об'явлення чимала кількість українських начебто реперів мала б змінити навички та піти працювати комунальними двірниками (якщо вони вже такі тру). Але "Пушка" не особливо рятує місцевий реп від летаргійного сну, бо поки обабіч неї згадуєш американських реперок Cupcakke чи Lizzo, то все це несерйозно. Це більше несміла заявка на щось добре в майбутньому, перші паростки неустанної надії.

alyona alyona поки що не особливо й вичитана, достатньо дубова, не особливо пластична (артистична). Передбачувана і навіть поверхова. Її репу ще треба набрати вагу та обрости м'ясом. Ні особливої харизми, ні азартної психології, ні небезпечного ризику, ні грайливого вайбу. Нічого відвертого тут не почуєш, а згадки про сучок вже дещо знецінені. Як на її тлі слухати новий альбом Little Simz? І це ж ніхто її навіть не просить бути місцевою Junglepussy чи Rico Nasty. А навіщо вона в рекламі на каналах Футбол 1 та Футбол 2? Зачитувати свій утопічний трек на тлі тамтешньої істерії, ненависті чи коментатора Круторогова? Трек "Дихає вулиця" відразу можна в рекламку якихось молодіжних луків, а начебто стьобчик "Падло" з переоціненою Аліною Паш – в рекламу йогуртів "Галичина" (якраз перед Пасхою) замість тих зальотниць до того.

Відсутність конкуренції на місцевому ринку призводить до того, що ледве не кожен більш-менш вдалий альбом в Україні називають якщо не феноменом, то проривом, і це не особливо тішить. Хоча, звичайно, краще вже alyona alyona, ніж ця хвиля російського гівнорепу.

Виокремити на "Пушці" можна лише три треки: "Якби я була не я", "Рибки", "Брехунець", а ще чотири, "Мамо", "Викину" (який так нагадує Migos), "Залишаю свій дім", "Літак" – просто зайві. Фолковими елементам тут намагаються дати хоч щось оригінальне, типу, кон'юнктурку, яку зараз активно хавають. Трек "Велика і смішна" краще б був стьобом над вишиватним колективом Kazka, бо слухати в 2019 році слова: "хто коріння своє забувати дає, в того першого кинуть камінь" ("Мама") чи "де батьківський поріг на зеленій траві" ("Літак") трохи дивно (якщо не сказати гірше) і тому краще нехай alyona alyona слухає український соул, щоб відчути різницю. Альоні бракує різноманітності, банального досвіду, у цій проповіді більше бажаного та омріяного. Вона ще може, наприклад, тонко простібнути шаровари сині ТНМК в треці "Якби я була не я" водночас з вульгарним перебором (власне, інтонаційним) про чужу білизну та свист рака в полі (і в арабському векторі їй ще трохи іти, наприклад, до Dessa чи Tommy Genesis).

Окремою розмовою на "Пушці" мусять стати її маніфести покоління, такі наївні та кумедні меседжі про "музику нового дня" ("Голови") чи про те, що "доня твоя переверне цю гру" ("Мама"). Вершинка цього месійного наїву, трек "Відчиняє", не скасовує, звичайно, реперські понти, але така концентрація самонавіювального утопізму всі цих невинних (зелених) вірувань закликає лише до нестримного глуму: "біля мене не існує меж", "я своїм словом зриваю кліше", "моє покоління розпочинає цю гру", "моє покоління вже чекає прорив".

Всі чекають на прогрес української музики, на стрибок кількості в якість, але треба ж якось тверезо оцінювати навколишню ситуацію, і хіба не реп в аналізуванні цих процесів має бути віддзеркаленням актуального? На дебютному альбомі реперки alyona alyona лише трек "Рибки" можна приблизно вважати історією про фейковість цього покоління хіпстерських конформістів, кар'єристів та консюмеристів (рибки за комфортним склом перегукуються з провінційним екзистенціалізмом фільму Вулкан). І тому закономірно, що цей утопічний альбом закінчується ностальгією за дитинством. Всі вони цабе в місцевому акваріумі, якщо не слухати нічого закордонного чи потойбічного.

Тепер ви можете стежити за новинами Варіантів на Telegram-каналі.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.