Зміст статті

10 квітня 2019

Як реалізувати громадський контроль реформи ДФС

Блог голови Громадської ради при головному управлінні ДФС Львівської області Ігоря Коця.

Голова Громадської ради при головному управлінні ДФС Львівської області Ігор Коць про особливості громадського контролю за реформами ДФС.

Вже з червня в Україні запрацюють нові державні податкова та митна служби, які орієнтуватимуться на сервіси та стимулювання добровільної сплати податків, а не на фіскальну діяльність. Це стало можливим внаслідок реалізації реформи Державної фіскальної служби, яка розробляли декілька років представники української влади, експерти та фахівці міжнародної консалтингової компанії та незалежної оцінки процесу адміністрування податків TADAT. Тому можемо сподіватися, що в її основу поклали сучасне розуміння ролі та функції державних фіскальних органів як сервісних служб, які надають якісні послуги. Зміщення пріоритетів в їхній роботі забезпечуватиметься спрощенням бюрократичних процедур та впровадженням ефективних організаційних процесів. Працівники нових фіскальних державних служб отримають високі соціальні гарантії та умови праці, а це, на думку авторів реформи, утримуватиме їх від спокуси вчинення корупційних дій.

На практиці План реформи ДФС передбачає, передусім, оптимізацію організаційної та функціональної структури фіскальних органів. Так, утворять одну юридичну особу в податковій вертикалі ДФС, тобто центральний офіс, а на місця делегують лише ті функції, які необхідні, передусім, для надання сервісних послуг клієнтам. Другу важливу частину реформи складає переформування основних бізнес-процесів та ефективне використання ІТ-технологій. Тут акцент зробили на вдосконалення сервісних функцій, організації ефективного процесу погашення боргу, покращенні якості та ефективності аудиту, реформі управління інформаційними системами та технологіями, модернізації ІТ. Якщо все це вдасться зробити, то українці отримають нові податкову і митну служби, які працюватимуть на випередження та профілактику порушень, а не як суто фіскальні структури. Позитивний результат реформи сприятиме покращенню бізнесового клімату в Україні, чого, насправді, прагнуть всі суб'єкти підприємницької діяльності і в чому зацікавлені також всі платники податків.

Участь громадськості в реформі ДФС

Громадськість, передусім, Громадські ради при ДФС, асоціації підприємців та роботодавців активно залучалися в процес підготовки реформи. Натомість їхня роль в реалізації самої реформи, а також після її завершення, є незначною та радше пасивною, адже зводиться до моніторингу того, що відбувається. Так, міжвідомчий офіс координації реформи у Мінфіні та ДФС створили без включення до його складу представників Громадських рад. Взаємодія з громадськістю відбувається на рівні залучення останньої до обговорення вже запропонованого Плану реформи. Набір нового персоналу до центрального апарату ДФС та на керівні посади в територіальних органах проводиться на конкурсній основі Нацагентство з питань державної служби. Громадськість не має прямого впливу на результати його роботи, хоч перелік кандидатів публікується і публічно обговорюється. Після ж організаційного переформатування роботи ДФС відпадає необхідність в створенні Громадських рад на місцях, адже в регіонах будуть діяти лише інспектори. Тобто виконавці, які контролюватимуть роботу сервісів. Про створення Громадської ради в Києві при Центральному офісі в реформі нічого не повідомляли і наразі це питання ніде не обговорюють. Чи означає така ситуація зменшення громадського контролю за діяльністю фіскальних органів в Україні? І якщо це так, то наскільки цей процес є об'єктивним та правильним?

Боротьба з корупцією триває

Передумовою реформи ДФС стало те, що 56% українців вважають державні фіскальні служби одними з найбільш корумпованими в Україні. За цим показником їх випереджають лише суди (75%). Міністерство фінансів вбачає реформу Державної фіскальної служби ключовою антикорупційною ініціативою. Безумовно, запропоновані реформою кроки є важливими в напрямку подолання хабарництва та інших негативних явищ. Разом з тим, нова система, як це випливає зі змісту плану впровадження реформи, не омине старих хибних віянь та впливів. Так, до цього часу немає розуміння тих важелів, які здатні стримати рядових працівників нових фіскальних служб від зловживань. Адже 70% з них автоматично переведуть на нові посади зі старих структур. І мова тут не лише про розмір окладів, мова про готовність старих фахівців працювати в нових умовах. Останнє передбачає комплекс стажувань, тренінгів, різні види психологічної підготовки. Незрозуміло також, за якими критеріями цих людей відбиратимуть на роботу в нові фіскальні служби. Також відсутні чіткі терміни проведення набору співробітників та не виписали основні тренди зміни корпоративної культури фіскальних служб. У цих питаннях громадський контроль мав би бути ефективним інструментом, а досвід роботи громадських організацій – базовим. Але поки цього немає.

План реформи ДФС передбачає комплекс заходів, які спрямовуватимуться на суттєве розширення електронних сервісів. Разом з тим залишається незрозумілим, які з них дозволять уникнути конфліктних ситуацій, що виникали в практиці роботи ДФС раніше, через застарілу комп’ютерну базу чи низьку пропускну спроможність сервісів. Йдеться про штрафи для підприємців, які через такі причини невчасно подавали звітність. Проблемою також є недосконалість програмного забезпечення сервісів і баз даних, які використовують фіскальні служби у своїй роботі. Поділяю та підтримую пропозицію щодо необхідності створення Незалежного державного дата-центру, куди мають передати всі бази даних ДФС, що унеможливить в майбутньому втручання керівництва фіскальних структур у їхню діяльність. Адже і державні органи, і платники податків мають бути лише користувачами інформаційних баз з рівними правами. Такий радикальний крок не передбачається реформою. Отож залишаються можливості для маніпуляцій і ,відповідно, й корупційних дій.

Останнє, на чому варто зараз зупинитись – це нечітке визначення в Плані реформи того, як і ким все ж таки реалізовуватиметься фіскальна функція. Відомо лише те, що це буде міні-податкова міліція. Тобто скоротиться чисельність тих, хто в ній працює. Але наразі немає закону, який би чітко визначив, які саме злочини розслідуватимуть і чи не будуть податкові фіскали дублювати функції інших правоохоронних структур, які займаються розслідуванням економічних злочинів. Наведені вище проблеми засвідчують, що на практиці в процесі реформи ДФС корупцію, як системне явище, не здолають відразу. Для цього потрібний час і зусилля не лише однієї держави. Тому вартує поставити в порядок денний збереження громадського контролю за цими процесами та винести на широке обговорення питання про те, в яких формах і якими методами він реалізовуватиметься в нових умовах.