Про що Синютка не прозвітує перед депутатами облради

21 травня голова Львівської ОДА Олег Синютка прозвітує про свою діяльність у 2018 році на сесії Львівської облради. Очікується, що він підведе також підсумки всього доброго, що зробили на Львівщині  в роки президентства Петра Порошенка. І на цій тріумфальній ноті Синютка, згідно закону, покине займану посаду.

Звісно, що більшість з депутатів, не будуть публічно розбирати детально почуте. Звіт затвердять, а Синютку з почестями відправлять на відпочинок.  Тому вартує окремо поговори про проблеми, які дістануться новому президенту та новому очільнику Львівщини в спадок. Я переглянув матеріали публічного звіту Олега Синютки за 2018 рік. Віддаю належне тому, що зробив він та його команда. Ремонт доріг, розвиток альтернативної енергетики, відкриття нових промислових об'єктів та створення нових робочих місць, відновлення соціальної інфраструктури, перед усім будівництво шкіл і лікарень.

Ми на власні очі  все це спостерігаємо і користуємось результатами тих досягнень. Але, вдумливий експерт не може не помітити, що всі ці надбання стали радше інертним наслідком, який з'явився на фундаменті, який заклали в попередні роки. Синютці та його команді, натомість, не вдалося концептуально змінити засади стратегічного розвитку Львівщини відповідно до сучасних потреб та вимог.

Результати такого підходу даються вже взнаки, достатньо подивитись на графік показників розвитку промисловості Львівщині за останні три роки. Очевидно, що 2018 рік був в цілому гіршим в порівнянні з 2017 роком. А початок 2019 року виявився просто провальним.

Картина буде виглядати ще сумніше, якщо порівняти результати діяльності команди Синютки з показниками 2014 року. Так, сукупний валовий регіональний продукт Львівщини в 2014 році склав 72 923 мільйонів гривень (долар по 8 гривень), а в 2017 – 147 404 мільйонів гривень (долар по 27 гривень) Тобто в доларовому еквіваленті ВВП Львівщини 2017 року скоротився в порівнянні з 2014 роком на понад 3 600 мільйонів доларів. Наявний дохід на одну особу в 2014 році становив 23 595 гривень, в 2017 році  – 41 909 гривень, тобто в доларовому еквіваленті він знову ж таки скоротився на 1397 доларів. Навіть якщо аналізувати будівництво не за індексами, а в розрізі обсягів виробленої будівельної продукції, то виявиться, що в 2017 році вони були більшими за 2014 рік лише на 16 мільйонів доларів.

Додаймо до цього невирішеність проблеми реструктуризації вугільної промисловості, масовий відтік робочих кадрів закордон, безладдя в лісовій та лісопереробній галузі, адже безконтрольні вирубки лісу, попри всі зусилля влади, тривають. Про який усіх в розвитку промисловості Львівщини можна говорити? Чи варто дивуватися, що прямі іноземні інвестиції в економіку області в доларовому еквіваленті в 2019 році в 5 разів були меншими, ніж в 2014 році. Але і з сільським господарством далеко не все так добре, як стверджує влада. Продукція сільського господарства в 2018 році становила 10 281,1 мільйонів гривень, а в 2014 році – 9 299,1 мільйонів гривень. Тобто де-факто сільське господарство тримається на одному певному рівні. І це радше стагнація, а не розвиток. 

Очевидно, що війна на Сході зіграла визначальний негативний вплив, і обвалила розвиток української економіки в 2015 році. Разом з тим не варто закривати очі на помилки, яких припустився Уряд та регіональна влада, які зробили ставку на міжнародну допомогу, а не на власні сили та моделі розвитку. На жаль, гасло Радикальної партії Ляшка "Купуй українське, плати українцям!" так і не втілили у життя, оскільки проект відповідного закону ухвалили лише в першому читанні. Вже колишня влада також не захотіла і не змогла вирішити питання розвитку фермерських господарств в Україні як основи її агропромислового розвитку. Водночас олігархи збагачуються в геометричній прогресії, а малі та середні підприємці задихаються від жорсткої фіскальної політики держави. І це основні причини того, що полиці наших магазинів забиті імпортними дорогими товарами, а самі українці бідують в злиднях.

Повертаючись до Львівщини, хочу запевнити, що ляшківці підтримають нового голову Львівської ОДА у всіх діях, які скеровуватимуться на вироблення нової стратегії розвитку області, в основу якої покладуть її розвиток як потужного інноваційного центру Європи.