Зміст статті

23 червня 2019

З життя привидів або притон у центрі міста

Притончик, самогончик та ослінчик на Цитаделі.

Був колись в Україні легендарний президент Віктор Янукович. Може ще хтось його пам'ятає? Так от він зі своїх плакатів казав: "Почую кожного!" А ще обіцяв, мовляв, буде: "Покращення вже сьогодні!" А потім, якось, таки почувши кожного, взяв і перебрався на ПМЖ у Ростов. Та мова не про нього. Здається обіцяне "покращення вже сьогодні" подекуди вже наступило у Львові.

Це Львів, парк Цитадель. Нещодавно хтось притарабанив сюди оцей комплект меблів. І тепер ті крісла стали своєрідним клубом, центром дозвілля та відпочинку для місцевих наркоманів, пияків, бомжів та інших асоціальних елементів.

Лягти на цей диван може лише надзвичайно смілива чи байдужа до всього людина: крісла залиті сечею, кров'ю, і головне, утикані баянами, тобто одноразовими шприцами. Крісла кишать вошами, комарами, бактеріями, штамами тубіка, венери чи іншоі зарази. Тут посеред бульбуляторів, фляжок з під пива, гір використаних презервативів та залишків бенкетів бігають щури та чупакабри. Тут страшно. Але крісла майже ніколи не пустують. На них завжди зависають якісь люди-привиди.

Дуже зручно: прийшов, випив, курнув, вколовся, і тут же ліг поспати, поки прихід. Покращення вже сьогодні. Не в кожній квартирі буде такий м'який куточок релаксації. А у бомжів та наркоманів є. Ну і все. Побачивши ці крісла, хотів написати щось смішне та веселе. Втім не вдалося.

До речі, до міського управління поліції звідси метрів 300, до обласної управи МВС – метрів 800, до Ратуші – може кілометр, а до найближчої школи – метрів 100. Покращення вже сьогодні. Але для кого? Я не знаю, хто конкретно у Львові має слідкувати за порядком. Теоретично ми всі. А в реальності, наче, ніхто. Після скількох чітких надписів з рекламою наркодилерських сайтів на стінах будинків можна навіть переконатися, що тут всім заправляють бариги (наркодилери) або ті, хто їх прикривають. А щодо цих диванів, то може самому взяти бензин, сірники, і просто спалити той розсадник зарази?


автор: Юрій Лелявський