Зміст статті

3 жовтня 2019Марія Палагнюк

Проzorri свистуни Садового

Мутки Львівської міськради з приміщеннями на Площі Ринок у системі ProZorro.

У Львові активно використовують систему Prozorro для продажу та надання в оренду комунального майна. Публічно та за добрими ринковими цінами. Львів незмінно очолює першість серед усіх 239 міст, селищ та територіальних громад з усіх областей України, які вже приєднались до системи ProZorro.Продажі.

В електронних торгах все відбувається швидко та начебто прозоро, публічно оприлюднюють учасників аукціону, ціну та часові рамки. Однак не завжди зрозуміло з оприлюднених документів, як приміщення, які продає на аукціонах Львівська міськрада, стали її комунальною власністю. У цих двох історій різні персонажі та часові рамки, проте спільний сценарій та схожі схеми. Львівська міськрада через суд виселила двох орендарів з приміщень на Площі Ринок і з блискавичною швидкістю відразу ж й продала ці приміщення.

У 2005 році львів'янка Оксана Мачеус відкрила на Площі Ринок галерею "Арт-11" задля популяризації українського та світового мистецтва. Жінка орендувала приміщення на Площі Ринок, 37 та 38, де й проводили різноманітні виставки, мистецькі акції та події. Останнім часом у галереї також продавали картини, прикраси та одяг.

Проблеми довкола галереї розпочалися ще у 2010 році. З того часу мерія декілька разів намагалася виселити Мачеус з орендованого приміщення. Останньою краплею стало 24 червня цього року, коли пані Оксану силою вигнали на вулицю. Скандал поширився у всіх місцевих ЗМІ, з приміщення галереї "Арт-11" виносили та розбивали усі речі, вивантажували меблі, техніку, товар та цінні автентичні речі, а також витвори мистецтва. Після того Львівська міськрада швиденько продала приміщення через ProZorro новому власнику.

Також знають львів'яни й колишню ресторацію на Площі Ринок "Під Левом". Територія цього ресторану охоплювала частини трьох будівель – Площі Ринок, 19, 20 та 21, тому що ці приміщення з'єднані між собою, мають переходи, тому й функціонували раніше як один комплекс. Цього року Львівська міськрада через суд розірвала договір оренди та віддразу ж виставила приміщення на аукціон. У цих двох історіях невідомо лише одне, як ці приміщення опинилися у власності Львівської міськради.

Усі ці будинки є пам'яткою архітектури національного значення, вона знаходяться в історичному центрі міста Львова на території, яку внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Варто зазначити, що будинки на Площі Ринок, 19, 20 та 21 або ж кам'яниці Пелчинська, Крайзерівська та колишня Домбровська є частиною пам'ятки архітектури національного значення, датуються у ХVІ століттям. Триповерхову "Вільчківська кам'яниця" на Площі Ринок, 38 збудовали у ХVII столітті на місці попереднього міщанського будинку. Одним із перших її власників був львівський райця Станіслав Вільчек, і саме від імені родини Вільчеків походить традиційна назва – "кам'яниця Вільчківська". Її реставрували у 1718 році, однак сучасну основу корпусу мурували у 1884-1885 роках Ян і Кароль Шульци. Будинок має асиметричний неоренесансний фасад на три вікна, який адаптований до історичних форм оточення. А чотирьохповерхова кам'яниця "Ґросваєрська" на Площі Ринок, 37 збудовали орієнтовно у ХVІІ столітті. Її назва походить від прізвища власника будинку, доктора медицини Мартина Ґросваєра, бургомістра Львова з 1648 року. Будинок стоїть на видовженій ділянці приринкового кварталу, яка забудовувалася з XIV-XV століттях. Упродовж останніх років на першому поверсі кам'яниці й функціонувала галерея "Арт-11".

Згідно з документами приміщення на Площі Ринок, 38 у Львові ще з 1986 року перебувало на балансі виробничого швейного об'єднання "Весна". Відомо, що тоді 28 листопада 1986 виконком Львівської обласної ради прийняв рішення "Про створення фірмового магазину виробничого швейного об'єднання "Весна", якому передали приміщення площею 657 кв. м. на площі Ринок, 38. Це приміщення використовувало підприємство "Весна" до моменту приватизації 12 грудня 1991 року і його не передавали в комунальну власність територіальної громади міста Львова або в управління місцевих органів виконавчої влади.

Щодо будинку на Площі Ринок, 37, то він належав державі, а саме на праві комунальної власності Ленінської районної ради народних депутатів міста Львова та перебував на балансі  відповідного ЖЕО Ленінського району. Під час проведення у 1985-1987 роках державного обліку житлового фонду Львівської області у містах, зокрема і у Львові, що здійснювався за єдиною для СРСР системою на основі реєстрації та технічної інвентаризації, цей будинок був первісно облікували "Реєстром житлових будинків, належних місцевим Радам у Ленінському району", який затвердили рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів міста Львова від 14 квітня 1987 року.

Однак, 13 лютого 2015 року виконком Львівської міськради прийняв рішення взяти ці приміщення у комунальну власність без будь-яких правовстановлюючих документів. Зареєстрували приміщення на Площі Ринок, 38 у право комунальної власності міськрадою більше ніж через місяць від рішення виконкому, тобто 23 березня, а свідоцтво і рішення про державну реєстрацію права власності оформили аж 6 квітня 2015 року, а на день пізніше, 7 квітня, такий документ отримали і для приміщення на Площі Ринок, 37.

Як зазначає Оксана Мачеус, держава не передавала у власність територіальної громади Львова нежитлові приміщення на першому поверсі цього будинку, які вона орендувала. Жінка вважає, що процедуру державної реєстрації провели незаконно, оскільки на час оформлення були відсутні документи, які вказуються як підстава права власності, а відомості внесли до реєстру недостовірні, адже реєстрація права власності на підставі документів, які з'явились у майбутньому, аж через два тижні, є неможливою.

Однак, після низки судових проваджень зі стягнення і виселення орендарки, сесія Львівської міської ради прийняла рішення продати ці приміщення через систему ProZorro. Вже цього року Львівська міськрада виставила ці два приміщення на аукціон і їх успішно продали новоствореним київським фірмам. Не гаючи часу 11 лютого продали підвал, перший та другий поверх будинку на Пл. Ринок, 38 за 56,6 мільйонів гривень, а 2 травня – підвал та перший поверх на Пл. Ринок, 37 принесли у міський бюджет ще 45,6 мільйонів гривень.

Причиною продажу цих приміщень у Львівській міськраді назвали борги орендарів.

"На нежитлові приміщення підвалу, першого та другого поверхів, загальною площею 481,10 кв. м на Пл. Ринок, 38, був укладений договір оренди з громадянкою Мачеус О.В. від 10.03.2009 за №Г-7012−9, припинений 01.04.2019. Місячна орендна плата за ці приміщення становила близько 34,3 тис. грн. На нежитлові приміщення підвалу, першого поверху та антресолі, загальною площею 246,90 на Пл. Ринок, 37, був укладений договір оренди від 10.03.2009 за №Г-7012−9 припинений 19.06.2019. Місячна орендна плата за ці приміщення становила 21,9 тис. грн. У зв'язку з тим, що громадянка Мачеус О. В. після закінчення договору оренди не звільнила ці приміщення, їй нараховувалась пеня у розмірі подвійної орендної плати" – зазначила начальниця управління комунальної власності Львівської міської ради Інна Свистун.

Натомість орендарка Оксана Мачеус запевняє, що зараз відсутнє жодне судове рішення, згідно з яким припинили договір оренди між жінкою та Львівською міськрадою. Але 24 червня приватні виконавці зі службою охорони за наказом міськради намагалися виселити орендарів, зі слів пані Оксани, замість здійснення опису майна з понятими, вони виносили майно власниці та нищили твори мистецтва.

"Я підійшла до будівлі на Пл. Ринок 38 у Львові і побачила, що з приміщення, яке ми орендуємо, виносять речі, розбивають і вантажать на вантажний автомобіль Коли ми з братом підійшли ближче, то побачили, що якийсь робітник розбиває вітраж авторства художника Романа Розкача, робітники вивантажували двері, крісла, стелажі просто на наших очах; розламували все це. Згодом я виявила, що з приміщення зникли документи, кришталеві склянки у чотирьох коробках, які належали моїй родині, сейф, торгівельне обладнання та мармуровий стіл" – розповіла орендарка.

Жінка оцінила вартість збитків, під час нищення її особистих речей, меблів та товару на суму понад 2 048 200 гривень, однак у Львівській міськраді запевнили, що діяли згідно з законом.

"Приватна виконавча служба, на наш скерований наказ, 24 червня здійснювала опис майна, щоби стягувати кошти в рахунок боргу, який пані Мачеус мала перед бюджетом. Виконавець усе робив згідно процедури, передбаченої законом" – додала Інна Свистун.

Але для орендарки перегородили вхід у приміщення та не пустили в галерею.

"Я так і досі не можу потрапити до вказаних приміщень, не можу почати здійснювати свою діяльність, постійно втрачаю кошти, втрачаю свій бізнес, і більше того, у цих приміщеннях знаходяться сторонні люди, сторонні охоронці і проводяться вивіз (фактично грабування) майна, без опису, без понятих, без мого відома і повідомлення мене, демонтаж обладнання тощо" – зазначає пані Оксана.

Щоб вирішити це питання пані Оксана звернулася із заявою до Національного антикорупційного бюро України про вчинення кримінальних правопорушень посадовцями Львівської міськради, однак реакції так і не отримала. У відповідь на інформаційний запит Варіантів щодо розгляду цієї заяви, у НАБУ зазначили, що в результаті перевірки не здобули відомості, які б підтверджували факт причетності посадовців до привласнення бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем. Крім цього, в НАБУ також повідомили, що інші наведені пані Оксаною факти не належать до їхньої компетенції.

Тепер у цих приміщень є нові власники, які придбали їх на аукціоні. Зокрема під час аукціону з продажу приміщення Площі Ринок, 37 учасником була лише одна компанія – ТОВ "Дейлор Консалт", яка запропонувала викупити це приміщення за 45 576 875,59 гривень, а початкова вартість приміщення становила 41 008 200 гривень. Її власником та керівником є Юрій Пузь з Полтавської області. Цікаво, що керівника цієї фірми змінили за сім днів до аукціону. В аукціоні з продажу приміщення на Площі Ринок, 38 також єдиним учасником було ТОВ "Крімсон Корп", яке запропонувала за приміщення 56 579 681 гривень, а початкова вартість Вільчківської кам'яниці становила 50 416 680 гривень. Керівником та власником фірми є 21-річний киянин Альберт Маловічко. Крім цього, з часу свого створення у підприємства змінилися чотири кінцеві власники, а керівника призначили лише за п'ять днів до проведення аукціону. Обидві фірми зареєстровані з листопада 2018 року у Києві та займаються наданням в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а розмір статутного капіталу обох підприємств становить тисячу гривень, що є недостатнім для здійснення підприємницької діяльності.

Відтак, пані Оксана, яка використовувала ці орендовані  приміщення досить тривалий час, претендувала не лише на набуття у власність за набувальною давністю, або хоча б на їх викуп, тобто приватизацію, оскільки для цього були всі підстави, включаючи обсяг зроблених ремонтів та реконструкцій. Однак невідомо чому і як Львівська міськрада у 2015 році взяла приміщення у комунальну власність, якщо вони належали виробничому швейному об'єднанню "Весна".

Аналогічна ситуація виникла і у ТзОВ "Краківський ринок", яке орендувало приміщення на площі Ринок 19, 20 та 21, які є частиною пам'ятки архітектури національного значення. Раніше у цих приміщеннях була арт-ресторація "Під Левом", а пізніше підприємство зробило ремонт й облаштувало музей та ресторан.

Згідно з документами у 1995 році члени трудового колективу ресторану "Під Левом" приватизували ці приміщення, а у 2004 році з'явився документ, у якому йшлося про те, що воно стало власністю Лесі Коненко, яка також понад 20 років володіє приватним підприємством "Камерата", яке займається обслуговуванням та роздрібною торгівлею. У травні цього року Львівська міська рада виставила на аукціон у системі ProZorro продаж цих трьох приміщень першого поверху та підвалу колишнього ресторанного комплексу.

Юридично продавали підвали, які мають три різні адреси, тому що належать до трьох будинків, однак на аукціон виставили один об'єкт, і у інвентаризаційній справі всі три приміщення вказані під одним номером. У Львівській міськраді пояснили, що таке рішення прийняли, аби не розділяти приміщення на три окремі, а продати одним лотом.

"Так історично склалося, що це частина трьох будівель – Площі Ринок, 19, 20 та 21, тому й продають його одним лотом. Проте ці приміщення між собою з'єднані, мають переходи, тому й функціонували раніше як один комплекс. Тому місто вирішило продавати цей об'єкт як один лот" – пояснила начальниця управління комунальної власності Львівської міської ради Інна Свистун.

Причиною продажу, як і в попередньому випадку, назвали борги орендарів ТзОВ "Краківський ринок", після чого управління комунальної власності Львівської міської ради  розірвало угоду оренди через суд та виселило орендарів.

"Попередній орендар ТзОВ "Краківський ринок" постійно боргував місту кошти за оренду, тому міське управління комунальної власності було змушене подати позов про розірвання договору і виселення цього орендаря. Станом на сьогодні ця заборгованість є на стягненні у виконавчої служби, і попередній орендар справно щомісяця сплачує свій борг місту" – заявила Інна Свистун.

Також вона зазначила, є погодження Міністерства культури України щодо приватизації шляхом продажу на аукціоні вказаних об'єктів за умови виконання норм чинного законодавства України у галузі охорони пам'яток культурної спадщини стосовно об'єкта купівлі-продажу, однак дивно, що дозвіл на продаж приміщення видає Міністерство культури.

Цей лот став одним із найдорожчих об'єктів, які Львів виставляв на продаж через ProZorro, його початкова вартість становила 95 203 560 гривень. У закупівлю входять нежитлові приміщення підвалів та перших поверхів у трьох будинках: на Площі Ринок, 19, загальною площею 406,1 кв.м; на Площі Ринок, 20, загальною площею 419,3 кв.м. та на Площі Ринок, 21, загальною площею 119,7 кв.м., тобто їхня загальна площа становить 945,1 м². Аукціон стартував 26 липня, учасниками були дві компанії – ТзОВ "Теймур" та ТзОВ "Драгон Капітал Консалтинг", які запропонували викупити ці приміщення за 96 573 928 гривень та 116 000 000 гривень відповідно, однак упродовж трьох раундів торгів ціна не змінювалась.

Переможцем обрали ТзОВ "Драгон Капітал Консалтинг", яке зареєстроване у Києві з 2002 року, займається консультуванням з питань комерційної діяльності та керування, а також наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Керівником фірми є Яна Святкіна, а кінцевим власником – кіпрська фірма "Драгон Капітал Інвестментс Лімітед" (99%) та громадянин Чехії Томаш Фіала (1%). ТзОВ "Драгон Капітал Консалтинг" є безпосередньо пов'язаною із Dragon Capital – найбільшою в Україні інвестиційною компанією. Остання має досвід прямих інвестицій в передових виробників товарів і постачальників послуг в Україні, а також в знакові проекти житлової та комерційної нерухомості.

Крім цього Томаш Фіала, є також власником ТзОВ "Європоліс проперті холдінг, яке 5 липня отримало дозвіл від Львівської міськради добудовати торгово-розважальний комплекс Вікторія Гарденс на вул. Кульпарківській, 226-А. Компанія Томаша Фіала пов'язана зі скандалом довкола будинку Терлецького на вулиці Сахарова, 52, який виконком Львівської міськради дозволив знести, а на його місці збудувати скляний офіс з підземним паркінгом. Тоді через скандал з місцевими мешканцями, які були проти такого рішення, директор ТзОВ "Фенікс-Капітал" Василь Жбадинський зареєстрував електронну петицію з вимогою знести цей будинок, а власником ТзОВ "Фенікс-Капітал" виявився Томаш Фіала.

Після проведення аукціону та продажу цих приміщень міський голова Львова Андрій Садовий на своїй сторінці у Facebook особисто привітав Томаша Фіалу з покупкою.

"Прозоро, відкрито та публічно. Сьогодні Львів продав найдорожчий лот в історії міста – 945 м на Пл. Ринок за 116 млн грн. Prozorro дуже крутий інструмент для чесних торгів. Місто вже заробило завдяки ньому понад 400 млн грн з моменту використання. Більшість коштів йдуть в освіту. А наразі вітаю компанію "Драгон капітал консалтинг" і особисто Томаша Фіалу з черговою вдалою інвестицією у Львів" – написав він.

Продаж цих приміщень побив рекорд Львова щодо продажу комунальних приміщень через ProZorro. Раніше найдорожчим приміщенням, проданим у місті було приміщення, яке вже згадувалось раніше, будинку на Площі Ринок, 38, яке придбала київська фірма ТОВ "Крімсон Корп" за 56 мільйонів гривень.

Однак, у цій історії також невідомо, на якій підставі ці три приміщення опинилися у комунальній власності Львівської міськраді. Як зазначалось раніше, до 2004 року вони були у колективній власності ресторану "Під Левом", а потім перейшли у приватну власність Лесі Коненко. Згідно з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, яке Варіанти отримали у Управлінні комунальної власності Львівської міськради, зазначено, що приміщення на Площі Ринок 19, 20 та 21 перейшли у комунальну власність мерії у 2017 році, але з періодичністю у два місяці. Як йдеться у документах, приміщення на Площі Ринок 19 зареєстрували в комунальну власність Львівської міськради 13 вересня 2017 року, Площа Ринок 20 – 20 червня того ж року, а приміщення на Площі Ринок 21 – аж 3 листопада 2017 року. Однак договору продажу чи передачі у комунальну власність цих приміщень немає.

Варто нагадати, що на початку травня 2018 року працівники Західного офісу Державної аудиторської служби України виявили в управлінні комунальної власності Львівської міської ради фінансові порушення майже на два мільйони гривень. Зокрема, управління не перерахувало до бюджету 1,8 мільйонів гривень одержаної орендної плати та дозволило незаконно приватизувати одне з комунальних приміщень міста, яке перебувало на балансі одного з комунальних підприємств Львова.

Загалом через електронну систему ProZorro продали 90 об'єктів, загальною площею більше 10 тис. кв.м. З початку продажів комунального майна в електронній системі ProZorro управління комунальної власності Львівської міської ради відчужило майна на загальну суму більше ніж 300 мільйонів гривень.

За словами начальниці управління комунальної власності Львівської міськради Інни Свистун прозорий продаж майна ефективний для міськради, громадян міста та власників такого майна. Аукціони – це свідома політика влади міста, яка дає результати.

"Що також важливо, поставивши об'єкт на продаж на перший аукціон, в подальшому система Prozorro усе робить сама згідно з вимогами закону про приватизацію, а також регулює ринок. Приміщення продаються за тією ціною, скільки за них реально готовий платити ринок. Крім того, у цих приміщеннях почнуть працювати малі, середні і великі підприємства, які дадуть нове життя тим приміщенням, і місту загалом" – наголосила Інна Свистун.

Однак згадок про власників цих приміщень до аукціону немає у жодних документах. Як і точних дат того, коли будівлі в центрі Львова стали комунальною власністю Львівської міської ради. Варіанти проаналізували кількість комунальних приміщень, які Львівська міська рада продала за останні шість місяців та склали Топ-10 найдорожчих квадратів. З'ясувалося, що до кінця 2019 року Львівська міська рада планує продати ще 56 приміщень Більшість із них знаходяться у центрі міста та входять у історичний ареал Львова. Поміж них є й декілька приміщень на Площі Ринок.

Крім цього, зараз управління комунальної власності працює над спрощенням і пришвидшенням самого процесу передачі майна в оренду без довгих процедур, прийняття різноманітних рішень на комісіях. Також у Львівській міськраді ініціюють зміни до Закону України про оренду, щоб міста могли швидко та ефективно, виключно через Prozorro.Продажі, здавати в оренду своє майно.


фото: maps.google.com

Автор: Марія Палагнюк