Зміст статті

8 жовтня 2019Дар'я Шовкопляс

Фінляндська наука

Казкова освіта у Фінляндії та інше щастя у Скандинавії.

У 2019 році Фінляндія стала найщасливішою країною світу. Про це свідчать дані World Happiness Report. І хоч самі фіни відверто кепкують з рейтингу, мовляв, щастя поняття абстрактне і індивідуальне, пересічного українця критерії оцінювання змушують задуматись: ВВП на душу населення, соціальна підтримка, очікувана тривалість життя, відсутність корупції, рівень освіти тощо. Хто б відмовився від найкращих показників? Сама ж Україна займає 133-тє з 165 місць у рейтингу. Чи заслужена ця позиція і що таке справжнє onnellisuus (щастя з фін.), перевіряла кореспондентка Варіантів, яка навчалась у Фінляндії за програмою Еразмус+.

Почнемо з освіти. Опитування 2015 року показало, що українські студенти оцінюють якість знань у вищих навчальних закладах України на трієчку. Понад 65% батьків вважали вартість вітчизняної освіти зависокою, 50% хотіли б відправити чадо закордон. Що ж робить фінських студентів найщасливішими?

Безкоштовність

Фінські університети абсолютно безкоштовні як для громадян Фінляндії, так і для іноземців. Цим, до речі, користується чимало вступників з США, де якість освіти прийнято вважати найвищою. У Фінляндії вони отримують нічим не гірший диплом і економлять тисячі доларів на оплаті ВНЗ. Однак гроші на житло і харчування викладають із власної кишені. Зазначу, що для бакалаврів жодних стипендій не надають, але магістри вже можуть розраховувати на гранти. Навчання проводять фінською та шведською (друга державна мова). Але зазвичай університети пропонують безліч програм та курсів англійською. На практиці фінська може не знадобитись зовсім: усі викладачі, студенти, персонал у магазинах, кафе, банках завжди вільно володіють англійською. І це неабияке щастя, бо фінська – одна з найскладніших мов світу, в ній тільки відмінків чотирнадцять. Про складність цієї мови в інтернеті гуляє чимало мемів.

Повна свобода вибору

Один з найголовніших  плюсів фінських університетів – студенти самі обирають собі предмети. Вчи те, що ти хочеш – жодного примусу. Відтак, навчальні заклади виховують спеціалістів у вузьких галузях. Єдине правило: за увесь період навчання необхідно набрати певну кількість кредитів (годин): 60 ECTS за академічний рік, або 30 за семестр. На практиці це легко зробити. До того ж, у випадку якщо студент не здає іспит (а на це він має три законні спроби без жодних талонів, як в українців), він може повторно пройти курс наступного року. Зазвичай, фіни намагаються спланувати все розумно: взяти більше ніж 60 ECTS у перші роки і залишити більше вільного часу на останні семестри, щоб проходити якісь стажування або просто спокійно писати дипломну.

Дистанційність

Чимало фінів без проблем поєднують навчання і роботу завдяки великій кількості онлайн-курсів. Студенти отримують навчальний план у онлайн-системі Moodle і величезний список літератури до кожної теми. Вони також мають список дедлайнів, до яких повинні завантажити у систему певні есайменти, письмові робити. Від так, навчальний процес йде, а студент і викладач можуть ніколи не бачити один одного. Халявити на онлайн-курсах насправді не вдасться. Критерії оцінювання завжди сформовані так, що обійти рекомендовану літературу неможливо. Крім того, фіни дуже суворо стежать за плагіатом. Їм навіть не потрібно копіювати текст студента і вбивати його в Google. В Moodle встановлена спеціальна програма, яка автоматично перевіряє письмову роботу відразу після завантаження. Максимальний рівень схожості з іншими текстами становить 10%. Плагіатників чекає ганебне виключення з університету.

Можливість навчатись всюди одночасно

Цікаво, що студент може вільно гуляти між факультетами. Наприклад, журналісти беруть курси безпосередньо на факультеті права, історії тощо. Відтак, вони розуміють проблемні питання глибше. Звичайно, не всі курси повністю доступні, бо інколи потребують вже міцної бази знань, але їх все одно багато. Викладачі вказують в описі предмету, представників яких факультетів готові прийняти на заняттях. Крім того, усі фінські університети тісно співпрацюють за допомогою системи Puro. Відтак студент фактично може отримувати освіту у декількох ВУЗах одночасно, так якби львів'яни навчалися в університеті імені Івана Франка і мали змогу обрати цікаві курси у Політехніці. Бали автоматично відсилають материнському університету. А студенти отримують ще ширший перелік предметів та можливість порівняти різні підходи до викладання. На Південному-Заході Фінляндії популярно брати курси у шведських університетах країни.

Комфорт

Загалом інтернет відіграє величезну роль в організації навчального процесу. При вступі у навчальний заклад студент отримує особистий логін і пароль, які підходять для:

– Входу у  Moodle

– Реєстрації на навчальні курси у системі Nettiopsu

– Бронювання потрібної дати для здачі іспитів (студент обирає сам, у який день йому зручніше)

– Для підключення до університетського Wi-Fi

– Для доступу до принтерів (кожен отримує спеціальний значок, який активується за допомогою певного логіну і пароля та дає змогу безкоштовно друкувати, ксерити і сканувати все, що потрібно для навчального процесу. Принтери можна знайти у всіх кампусах та бібліотеках)

– Для входу на університетську поштову скриньку (кожен студент і викладач має окрему електронну адресу, призначену лише для навчання. Її створюють на основі ім'я та прізвища за чіткими правилами. Відтак студент завжди може написати викладачу).

І головне – його ніколи не ігнорують. Викладачам можна написати у будь-який час дня і ночі – вони обов'язково відпишуть. Крім того, студент завжди отримає: "Дякую за ваше повідомлення! Не соромтесь звертатись до мене, якщо у вас виникають якісь запитання". Певно, така фінська викладацька етика. Якщо ж вчитель ігнорує повідомлення, то студент має право звернутись зі скаргою до адміністрації університету, і завжди буде правим.

Повага викладачів

Ставлення до учнів у Фінляндії, дійсно, особливе. Жодних деканатів, які приймають лише після третьої і ніколи нічого не знають. У кожному кампусі є спеціальний інформаційних офіс, у якому завжди підкажуть, як знайти аудиторію чи потрібного вам викладача. Також з будь-якою проблемою можна звернутись до студентського центру. Він, до речі, навіть має спеціальний фонд на випадок, якщо студент, наприклад, має якісь неочікувані проблеми з житлом. Університет знайде та оплатить для нього апартаменти. В біді не залишать. Особливе ставлення тут і до ментального здоров'я. Стереотип про замкнутість фінів насправді не такий вже й вигаданий. Вони самі чимало жартують про свою інтровертність.

Тож студента ніколи не примушують відповідати. Коли необхідно вийти до кафедри, щоб озвучити свою думку, але фін боїться це зробити, викладач радше підійде до нього, поговорить особисто і сам транслюватиме цю ідею аудиторії. Така практика цілком нормальна для Фінляндії. Щоправда, з замкнутістю намагаються боротись. Чимало викладачів організовують роботу командно, міксуючи всіх у групки для виконання певного проекту. Для такої командної роботи у бібліотеках навіть передбачені спеціальні кабінки з шумоізоляцією. Групка може забронювати собі місце на зручний для всіх час і готуватись разом, не заважаючи іншим відвідувачам бібліотеки. А їх чимало.

Доступність усіх навчальних матеріалів

Фіни – читаюча нація. І Університети підтримують цей тренд. На кожне заняття необхідно ознайомитись з мінімум ста сторінками академічного тексту (для більшості українських студентів це вже виклик). До того ж, фіни самостійно ознайомлюються з темою, яку викладач буде пояснювати на наступному занятті. Зрозуміти лекцію без підготовки майже нереально. Викладачі акцентують лише на проблемних моментах матеріалу, який, передбачається, студенти вже знають. Усі академічні тексти доступні. Жодних фотографій книжки в єдиному у світі екземплярі, яку має викладач. Жодних вирізок з газет та підручників за тисяча дев'ятсот… якийсь там рік. У системі Moodle студент може відкрити список літератури та за допомогою логіна і пароля знайти усе в електронній бібліотеці університету. Вона повністю оцифрована. Більш того, аби спростити життя студенту викладачі інколи завантажують pdf-файли відразу у Moodle. Тож єдине, що потрібно зробити, так це раз клікнути клавішею мишки.

Однак й традиційні бібліотеки також переповненні. Студенти вважають їх найкращим місцем, щоб сконцентруватись на навчанні. Там є усі умови: зручні стільці, м'які різнокольорові пуфи, комп'ютери та ноутбуки, щоб не тягнути свій з дому. Хочеш сиди, хочеш лежи – головне вчись. І робити це в бібліотеці можна цілодобово. В окремих кампусах завжди працюють так звані кімнати 24/7. Вони особливо популярні у період іспитів, коли  студенти не тільки прокидаються і засинають з книжками, а просто вирішують не спати. Цікаво, що фіни зачиняють на ніч церкви, але бібліотека відкрита завжди. Персональний брелок, який дозволяє друкувати, працює як ключ. Система пошуку книжок у бібліотеці така ж проста, як і онлайн. Скануєш свій читацький, який виглядає наче банківська картка, вбиваєш у пошук потрібну книжку і система показує, в якому ряду та на якій полиці її знайти. Повернути книжку, яку дозволяють взяти додому, можна у спеціальному автоматі. Тобто читач не повинен бачити працівника бібліотеки і спілкуватись з ним. Продовжуємо тему замкнутості… або ж комфорту.

Можливість виражати себе у будь-який спосіб без осуду

Особистий простір та думка студента у фінів понад усе. Студентам, які не дуже люблять говорити, дають повну свободу самовираження у зовнішньому вигляді. Можна здивуватись кількості людей, які для консервативних українців виглядають неформально. Волосся усіх кольорів райдуги, провокаційні луки. Але фінські викладачі ніколи не пов'яжуть наявність пірсингу на обличчі з розумовими здібностями. Більш того, самі викладачі не бояться виглядати інакше.  Декан гуманітарного факультету може нагадувати зірку фінського металу чи серіалу Вікінги. А лекції про LGBTQ+ можуть викладати не просто supporters, а самі представники ком'юніті.

Чи важко навчатись у Фінляндії?

Запитання досить складне. З одного боку, студенти дійсно більше читають, а головне аналізують. Але можливість самому складати розклад і, головне, комфорт в організації навчального процесу не дозволяє навчанню бути стресовим. Неговіркі в аудиторіях фіни завжди мають час піти до сауни, які тут буквально у кожному будинку (без них просто не будують) та багато подорожують.

Щодо системи оцінювання, то можна з впевненістю сказати, що вона жорстка. Випросити "А" там ніколи не вдасться. Викладачі чітко дотримуються критеріїв і не йдуть на поступки. Загалом, фіни користуються п'ятибальною системою. В кінці курсу вираховують середнє арифметичне за усі есайменти. На хлопський розум: отримати 5 – завдання майже нереальне. Для цього треба бути поцілованим у тім'ячко і щоразу дивувати викладача екстра-знаннями. Ідеальні ж відмінники, в українському розумінні цього слова, отримують четвірки. Чудовою оцінкою, заслуженою досить важкою працею, також є трійка. Тож відсотків 70 фінських студентів неабияк раді двійці чи одиниці. Так, пороговий бал тут одиниця. Студент не здає предмет, коли отримує нуль і це не означає, що протягом семестру він нічого не робив. Порівняно з українською, фінська бальна система виглядає приблизно так: одиниця – залік, наша 3, двійка – наша 4, трійка – наша 5, четвірка –  5+, п’ятірка у більшості випадків дорівнює геніальності.

Зазначу, що половина населення  Гельсінкі та Турку, двох найбільших фінських міст, належить до академічної спільноти – є студентами чи викладачами. Людину, яка має вищу освіту, там дійсно поважають. Красномовно про цю повагу говорить навіть щорічне улюблене свято фінів – Vappu. Офіційна його частина збирає на найбільшій площі міст тисячі фінів у білих капелюхах (замість чорних ковпаків, як у американців, фіни на випускний одягають білі кепки, як у моряків). Після промови мера увесь натовп одночасно підкидає головні убори до неба. Цікаво, що на свято приходять не лише люди, які у цей момент є студентами. Там приємно бачити чимало дідусів і бабусь з уже пожовклими кепками. Вийти на Vappu – обов'язок для кожного фіна з освітою. Варто вказати, що низько кваліфіковані працівники у Фінляндії отримують мінімум 1800-2000 євро заробітної плати. На посадах, які потребують вищої освіти мінімум – 3200 євро.

Як вступити до фінського університету?

Перевірити чи такою щасливою насправді є фінська освіта може кожен. І зробити це можна повністю безкоштовно, якщо пощастить з отриманням гранту на магістратурі, або гарантовано – за програмою Еразмус+. До слова, за нею можна подаватись в університет будь-якої країни з якою ваш український ВНЗ має спеціальний договір. Брати участь у Erasmus+ можуть студенти, які закінчили перший курс бакалавріату без заборгованостей та мають рівень В2 з англійської мови чи мови країни, у яку подаються. Перелік ВНЗ та дедлайни подачі заявок можна знайти на сайті міжнародного офісу вашого університету.

Для участі у конкурсі необхідно заповнити аплікаційну форму та подати наступні скан-копії документів:

– CV (резюме) у форматі Europass (вказати місця отримання освіти, професійний досвід, волонтерські проекти та конференції, в яких можливо брали участь, перелік публікацій)

– Ксерокопію закордонного паспорту

–Виписку оцінок із заліковки, завірену у міжнародному офісі (конкуренція дуже жорстка тому треба від початку підтягувати свої бали за іспити та практики)

– Документ, який підтверджує знання англійської мови. (IELTS або TOEFL – міжнародні сертифікати. За умовами конкурсу ви також можете подати спеціальну форму, завірену вашим викладачем англійської. Але на практиці вона не працює. Відправляючі та приймаючі університети більше довіряють перевіреним міжнародним тестам, тому за їхній сертифікат аплікант отримує вдвічі більше балів. Отже, порада – здавайте тести).

– Довідка з університету про те, що ви є студентом

– Мотиваційний лист (У ньому потрібно довести, чому саме ви гідні такого шансу, що вирізняє вас з поміж інших студентів вашої країни. Розкажіть про ваш досвід, ваші заслуги, ваші плани. Не забувайте дивувати конкурсну комісію. Не пишіть стандартно)

Переможці відбору отримують шанс навчатись у приймаючому університеті протягом півроку і щомісячно отримують стипендію 900 євро. Певний відсоток від суми, яку студент платить за квитки закордон та residence permit, повертають, залежно від договору між ВНЗ. 

Кілька слів про неакадемічний бік Еразмусу

Студенти за обміном говорять: "Єдиний мінус Еразмусу у тому, що він закінчується". Звичайно це чудова можливість, щоб отримати нові знання і в абсолютно новому для вас форматі. Але те що не забудеться ніколи, почнеться поза університетом. Еразмус – це можливість знайти друзів по всьому світу. Тільки там ви можете прокинутись під голосну сварку італійців, поснідати справжніми французькими crepes, навчити азіатів обожнювати борщ і дізнатись, що молоді британці називають королеву "lizard". Ви не раз відчуєте величезну прірву у культурах і все одно переконаєтесь, що з кожним можна знайти спільну мову. Як жартують Еразмусівці, після періоду у вас є безкоштовне житло у кожній країні. І вам там раді.

Автор: Дар'я Шовкопляс