Зміст статті

22 жовтня 2019Дар'я Шовкопляс

Роман Іванців: Треба вкладати більше коштів у Шевченківський район

Розмова з депутатом Львівської міської ради Романом Іванцівим.

Варіанти розмовляють з депутатом Львівської міськради Романом Іванцівим (Громадянська позиція) про міський бюджет, запровадження е-квитка та Палац спорту на Сихові.

Це Ваш перший депутатський досвід. Чи все вдалось?

Це треба у мешканців питати. Я реалізував все, що я запланував зробити. У 2014 році Львівська міськрада затвердила детальний план, який створив проблему з упорядкуванням територій у моєму окрузі (№52 у Шевченківському районі). Згідно з планом, біля школи та церкви мали б звести багатоповерхівки. До того ж там запланували дорогу, яка проходила б територією чинної каплички. Ці проблеми вдалось врегулювати. Тепер на місці запланованих багатоповерхівок є два сквери, які ми організували через громадський бюджет.

Важливо, що в окрузі діти можуть нормально займатись спортом у місцевій школі. Ми повністю відремонтували спортивний зал і не лише за бюджетні кошти. Дуже багато робіт провели з залученням благодійних внесків підприємців. Також відремонтували шкільний стадіон: зрівняли рельєф і збільшили футбольне поле до стандартних розмірів. Раніше там була западина, яка під час дощів заповнювалась водою і ставала озером.

Завдяки залученню благодійних приватних внесків ми збудували волейбольний майданчик в районі вулиці Леннона. Зараз за приватні кошти місцевих забудовників в окрузі розпочали будівництво футбольного майданчика на штучному покритті. За кошт міста ми купуємо тільки саме покриття. Я думаю, що це хороша співпраця міста з бізнесом, коли підприємці вкладають суттєві кошти у будівництво. Також проводимо постійну реконструкцію дворів округу, займаємось проектом відновлення Замарстинівського парку та ремонтом дороги до Голосківського цвинтаря.

Роман Іванців

Шевченківський район найбільший у Львові, а кошти з міського бюджету розділяють між всіма районами порівну. Чи справедливо це?

У Львові вкладались кошти в покращення інфраструктури до Євро-2012. Тоді приходили суттєві суми з держави, залучались кошти європейських інституцій. Але ж стадіон і аеропорт у іншій частині міста від Шевченківського району. Відповідно у нас зробили найменше, особливо з ремонтом магістралей. Інші райони міста вже не витрачають кошти на головні дороги і можуть займатись покриттям на менших вулицях. А Шевченківському не завжди вистачає коштів на ремонт внутрішньо квартальних доріг, бо він найбільший у Львові, а відтак й протяжність доріг там найдовша. Відповідно у нас найгірший стан дорожнього покриття у Львові. Подивіться на вулицю Богдана Хмельницького, наприклад. Особливо у частині від Епіцентру до Рогатки. Там катастрофа.

Шевченківська адміністрація за рахунок коштів поточного ремонту зробила головні перехрестя Чорновола-Липинського, Варшавської-Чорновола. А гроші на це фактично забираються з внутрішньо квартальних доріг, дворів, де багато ще не полатали. До того ж, цього року за рахунок коштів поточного ремонту Шевченківська адміністрація зробила заїзд в місто Львів з боку Галицького перехрестя. Але це ж не стосується тільки нашого району. Це загальноміська справа.

Як змінити принцип розподілу коштів?

На це треба постійно звертати увагу. На останній сесії міський голова Львова Андрій Садовий вже погодився з тим, що у Шевченківський район треба вкладати більше коштів. Принцип рівності у цій ситуації несправедливий.

Але Вам вдалось залучити до округу чималі кошти за рахунок конкурсу громадських проектів. Як Ви організовували мешканців?

Ми утворили так звану громадську раду мікрорайону, куди входять найбільш активні та авторитетні мешканці району. Час від часу ми збираємось та радимось про те, на що звернути увагу. Ідея зі створення цієї громадської ради виникла ще на початку моєї каденції. Тоді я хотів встановити різдвяну ялинку на площі перед школою №97. Реалізував все, як я того хотів: ялинку привезли з лісгоспу і встановили посеред площі. Однак як тільки її прикрасили, посипались відгуки: "У школі вчать не рубати дерева". Очевидно, що ми мали б попередньо розповісти дітям, що ялинку спеціально вирощували, що за ті кошти, за які її привезли, лісництво має змогу висадити ще більше дерев. Але я про це зовсім не думав…

Ця ситуація навчила мене спершу радитись з мешканцями. Так і виникла ідея з громадською радою мікрорайону. Ялинки тепер не привозимо, а прикрашаємо живі, які ростуть на території мікрорайону. З відповідальною громадською радою ми справді отримали колосальний успіх у громадських бюджетах. Всі наші проекти, великі і малі, стали переможцями конкурсів. Спочатку ми виграли конкурс з відновлення Замарстинівського парку, наступного року почали ремонтувати стадіон школи №97, згодом ініціювали будівництво дороги до Голосківського кладовища. Це великі проекти. Плюс, малі, наприклад, облаштування двох скверів та реконструкція дошкільного навчального закладу №14 в районі вулиці Щурата.

До того ж, окрім небайдужих людей у громадській раді, активну участь у просуванні громадських проектів взяли діти. Коли ми займались стадіоном школи, то я побачив, як вони роздавали на зупинках повідомлення з агітацією голосувати за цей проект громадського бюджету. Це була виключно їхня ініціатива. Діти самі збирались і друкували листівки. От за такою молоддю майбутнє. До речі, потім ми вирішили не забувати про це і нагородили найактивніші класи. Комусь організували поїздку з екскурсією до Тернополя, а хтось отримав інші призи.

Ви також працюєте у робочій групі щодо запровадження електронного квитка у Львові. На якому етапі цей процес?

Він іде поступово, але рухається. Вже пройшов тендер на визначення виконавців зі становлення обладнання та іншого програмного забезпечення. Наступного року ми маємо бути в тестовому режимі цієї системи.

Вінниця вже давно використовує електронний квиток? Чому так затягнули у Львові?

Вінниця розпочинала швидше і, відповідно, швидше й закінчила. Справа у тому, що документообіг ЄБРР це досить довгий процес. Ви подивіться, як реалізовуються проекти зі сміттям. На документи проектів, які супроводжують європейські інституції, витрачається дуже багато часу. То нам треба поспішити, а в Європі все роблять спокійно, зате впевнено. Вже маємо такі реалії.

Запровадження е-квитка обіцяє зробити систему оплати в транспорті прозорою. Чого ще очікувати львів'янам?

Цивілізований підхід у транспортній системі призведе до того, що львів'янам таки доведеться більше платити за проїзд. Ми побачимо реальну фінансову ситуацію на ринку перевезень. Коли запровадять електронний квиток, то місто забере увесь грошовий оборот перевізників у своє підпорядкування. Всі гроші, які мешканці платитимуть за проїзд, отримуватиме місто, яке згодом й фінансуватиме перевізників. Їм платитимуть за кожен кілометр. Неважливо чи в них порожній автобус чи забитий пільговиками. Водії вже не будуть ігнорувати пенсіонерів та дітей на зупинках.

Але з іншого боку, ми вже це бачимо, коштів, які мешканці платитимуть за проїзд буде недостатньо для покриття усі витрати перевізників. От у Шевченківському районі був дуже проблематичним маршрут №19. Коли проводили конкурс на визначення перевізника, то на нього ніхто не подався, навіть той перевізник, який раніше його здійснював і добре знає. Просто з тією сумою оплати за проїзд, яку встановило місто, безліч маршрутів у Львові є неприбутковими. Відтак, якщо мешканці не зможуть повністю покрити витрати перевізника, то це доведеться зробити місту.

Ми змушені будемо взяти певну частину коштів з бюджету. Чим менше платитимуть за проїзд львів'яни, тим більшу суму з бюджету нам доведеться виділити. А це гроші, які забиратимуть з ремонту доріг, шкіл, садочків, майданчиків тощо. Тобто, очевидно, що вартість проїзду повинна зрости. Але треба пам'ятати, що люди не будуть платити за одну поїздку, а за певний час, протягом якого можна змінити декілька автобусів.

Ви є ініціатором будівництва Палацу спорту на Сихові. Відповідно до останнього тендеру будівництво вже мало б розпочатись у вересні цього року. Чому так затягується цей проект?

Щодо останньої тендерної процедури, то на неї подалось чотири учасники. Сама процедура довго відтягувалась, оскільки ми робили робочу документацію. Відповідно відкладався термін подачі пропозицій. Настільки мені відомо, з чотирьох учасників лише в одного був повний належний пакет документів. Інші мали якісь нюанси у тендерній документації через які ми не могли допустити їх до оцінювання, аби не було запитань з боку антимонопольного комітету та правоохоронних органів. Відтак ми прийняли рішення запустити тендер наново для того, щоб учасники виправили свої помилки і з новою документацію взяли участь у тендері. Звичайно, шкода, що ми втрачаємо час, але, з іншого боку, ми перестраховуємся від непорозумінь.

Коли все-таки почнуть будувати?

Важливо розпочати почати будівництво ще цього року, тому що це впливає на те, чи отримаємо ми якісь субвенційні кошти від держави. Рішення прийматимуть зважаючи на стан реалізації проекту. Якщо ми не почнемо будувати цього року, то наступного вже матимемо складну переговорну позицію для лобіювання інтересів міста. До того ж, підряднику потрібно освоїти до кінця цього року 16 мільйонів гривень з цьогорічного бюджету Львова. Cподіватись, що наступного року таки підтримають ініціативу попереднього уряду щодо виділення коштів на підтримку місцевих бюджетів у будівництві палаців ігрових видів спорту. Наш проект, порівняно з проектами інших міст, справді є супероригінальний та більш мультифункціональним.

Цьогоріч місто втратило державну субвенцію. Яка допомога з держбюджету потрібна Львову для будівництва на наступний рік?

За розрахунками, сама коробка Палацу коштує 400 мільйонів гривень. Відповідно, на наступний рік на потрібно орієнтовно 150 мільйонів гривень, щоб будівництво постійно та нормально працювало. І як мінімум половину ми проситимемо з держбюджету. Це було б цілком реально. І щодо минулорічної субвенції, то я реально переконаний, що ми зробили правильно, коли скасували тендер у листопаді 2018 року. Ми повинні були оголосити його до кінця року, щоб отримати 54 мільйонів гривень з держбюджету. Але проект готувався у шаленому режимі і, як наслідок, ми отримали величезну вартість будівництва у понад 900 мільйонів гривень. Тоді тендер таки запустили, але водночас почали шукати виходи, як здешевити будівництво.

Згодом проектанти запропонували варіанти, які дозволили зекономити 400 мільйонів гривень. Вдалось підшукали альтернативні матеріали. Порівняйте: втратити 54 мільйони державних коштів чи зекономити 400 млн з бюджету міста. Тому ми і скасували тендер та розпочали коригувати проект. Тепер маємо загальну вартість у 620 мільйонів гривень. При цьому у проекті 2018 року зарплата будівельників становила 6800 гривень. А в лютому цього року ми підняли її до 14500 гривень. Тобто вартість робочої сили зросла більш ніж вдвічі, хоча проект здешевів. Плюс, якщо минулого року у нас була тільки проектна документація, то зараз у нас готова робоча. Ми маємо вже деталізовані креслення. Законодавство дозволяє проводити тендери без робочої документації, але, звичайно, є багато нюансів, в яких можуть критись додаткові витрати. Наявність робочої документації є величезним плюсом, оскільки підрядник бачить реалістичність проекту. І неможливим стає варіант, коли під час підписання договору з підрядником можуть виникати якісь непорозуміння щодо цін. Все вже об'єктивно оцінили.

В одному зі своїх інтерв'ю за 2018 рік Ви зазначили, що головними проблемами Львова є сміття і транспорт. Нічого не змінилось?

Ми забагато платимо за вирішення цих проблем з міського бюджету. Щодо питання транспорту, то придбання певної кількості автобусів через лізингову систему поступово знімає напругу. Відкриття полігонів – також. Однак ми ще не можемо сказати, що система чітко вибудувана і працює, але ми все-таки на шляху до цього. Звичайно, що вирішення цих проблем затягнули і тому нині їхня ліквідація потребує потребує більше часу, а, відповідно, й більше коштів. Зі сміттям складніше, але з транспортом ми точно прогресуємо. І електронний квиток цьому також цьому посприяє.До того ж, у Львівській міській раді обговорюють можливість позики у Міжнародної фінансової корпорації для придбання транспорту, а також участь у програмі "Міський громадський транспорт" за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку. Це також суттєво додасть кількості великогабритного транспорту.

З якими новими проблемами може зіткнутись Львів у найближчому майбутньому?

В нас насправді назріває ще одна проблема. Збільшується кількість мешканців в тих районах, де ведуться нові забудови, і ми маємо реальний колапс на дорогах. Справа у тому, що у Львова дуже мала територія у пропорції до кількості населення. Навіть якщо порівнювати з іншими старими європейськими містами. Ми не розширюємось, а забудовуємо кожен вільний клаптик. Тож нам треба, щоб територія міста стала більшою, щоб реально стало вільніше дихати. До того ж, інфраструктура реально відстає. У мене була можливість ознайомитись з планом мобільності німецької урядової компанії GIZ. І в ньому показали, настільки розвиненою є мережа доріг і громадського транспорту умовно в південній та північній частині Львова. Південніша розвинута набагато краще, а північна – проблематична. Там є буквально кілька доріг до центру. Замарстинівська зараз перекрили і, відповідно, машинопотік через Чорновола ростиме неймовірно. Люди, які живуть у тій частині міста, стають заручниками ситуації. 


Публікація у рамках Програми висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації.

фото: Фб Романа Іванціва

Автор: Дар'я Шовкопляс