Номер Вишиваного

Урочисте відкриття номера імені Василя Вишиваного у готелі Bankhotel з нагоди 125-річчя від дня народження Вільгельма Франца фон Габсбурґа-Лотаринзького.

Урочисте відкриття номера імені Василя Вишиваного (Вільгельма Франца фон Габсбурґа-Лотаринзького) у львівському готелі Bankhotel з нагоди 125-річчя від дня його народження зібрало лиш незначну дещицю місцевої сметанки та світочів совісті. Власник готелю В'ячеслав Юткін, певне, що очікував з цієї нагоди на всю владну трійцю Галичини, але за Козицького та Ганущина перед усіма присутніми виборсувався лишень Садовий з пікантними обмовками до Фройда.

Ніхто не знає чому, власне, саме ім'ям полковника Легіону Українських Січових Стрільців власники готелю вирішили наректи свій найкращий номер 408. Фанати горорів навіть без однієї цифри відразу перехрестяться згадками про оповідання Стівена Кінга. Десь поблизу Василь Вишиваний навіть принаймні не шпацирував неквапом. Зате працював батько неевклідової геометрії Янош Бояї (див. дошку на розі). Поруч трудився історик Володимир Кубійович. Через будинок мешкав хірург світової слави хірург Людвік Ридигер, а зовсім неподалік – сам Станіслав Лем.

Лише мондріанівські килимки перед дверима номера імені Василя Вишиваного передають хоч якийсь відгомін того часу всім присутнім, які дивляться під ноги. Найкращий номер готелю Bankhotel (21 штука за добу), який так полюблять різноманітні дипломати (та поляки), нічим особливо не вражає. Темно, тьмяно, сіро. Галасливий універ за вікном. Непретензійний люкс без жодних збоченств, непримітна функціональність без жодних зобов'язань та необтяжлива мінімалістичність.

Вишиваного вже давно урочо підняли на свої штандарти вкраїнські гомосексуали, а місцева письменниця Наталка Сняданко навіть написала роман "Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма" (відразу пригадується галицька візія на розшифрування слова "лох") про його бісексуальні андрути. Проте ці райдужні подробиці жодним чином не відшукали своє навіть маргінесне місце у дизайні номера імені Василя Вишиваного.

Можливо, що це свідомо зробили для того, щоб зайвий раз не збурювати консервативну сметанку міста та поважних істориків області. Однак й вони, хоча й ковтають (цю інфу) та мовчать про себе, у вузенькому колі друзів свято переконані, що власник готелю не вгадав з дизайном номера. На їхній безапеляційний мовляв тут би мала бути сецесія, а не щось сіреньке та стандартне про визначного сина українського народу. І справді, у маленькій спальні надзвичайно мало місця для різноманітних ігор знеможених тіл. Там хіба що може розташуватись плацдарм для ліліпутів (якщо хтось таке полюбляє зокрема).

Деякі присутні чомусь переконані, що найбільше про Василя Вишиваного з поміж усіх навколо знає міський голова Львова Андрій Садовий. Така несподівана вража підколка батьківського іміджу спонукає Садового відразу перевести стрілки на якусь бісектрису, оскільки він чудово розуміє всю підступну двоякість того твердження. За останні каденції Садовий значно прокачав свої навички стьобу і його відповідь спраглим масам набула не менш лукавої двозначности. Громада міста отримала новий простір для тематичних зустрічей – заявляє він, натякаючи на специфічну любов Львова до карнавальної травестії.

Місцева сметанка ніяк не реагує на ці в'їдливі шпильки Садового, оскільки продовжує невтомно клясти власника готелю, який зумів перетворити номер імені визначної постаті на якусь ікейну безликість. Вони ревізорами інспектують бар, туалети та спальню. Випробовують на міцність її утилітарну функціональність власними пальцями, оскільки організатори номерної учти навіть не додумались організувати для велетів духу хоча б маленький фуршетик. Навіть келиха шампана з нагоди.

Сметанка повільно бродить номером і чомусь мовчить про слов'янські пейзажі 1966 року на стінах. Про російськомовні журнальчики на столиках. Про те, що обабіч декількох книг ВСЛ (яке нещодавно продало права на публікацію двох своїх книжок російському видавництву "Манн, Іванов і Фарбер") стоять російські видання Данте, Сарояна, Фіцджеральда, Чейза та Кобо Абе. Хоча б щось польською якщо цей номер вже так полюбляють польські туристи, але ні, нема тут також й роману Наталки Сняданко. А де принаймні "Червоний князь" Тімоті Снайдера? З цього номера №408 хочеться чимшвидше вийти й ніколи більше туди не заходити.

Яке ж щастя, що саме нині вийшов новий альбом Caribou "Suddenly", а тому гріх би було не поставити з цієї нагоди його новий хіт "Never Come Back".