Цього разу зміна голови Львівської облради відбулася технологічно швидко, майже без публічного обговорення. А даремно.
Адже Петро Колодій не просто став новим головою Львівської облради, з його обранням на цю посаду насправді розпочинається новий період в історії облради VI демократичного скликання, в якому бізнесова складова домінуватиме над ідейною та політичною.
Іншими словами, Львівська облрада в найближчі два роки має всі шанси перетворитися на закрите акціонерне товариство, метою діяльності якого стане розподіл фінансового та майнового ресурсу серед бізнес-середовищ головних опозиційних партій, а саме: ВО «Свобода» і Фронт змін. Крихти зі їхнього столу достануться також місцевим олігархам.
Синдром «трьох мавп»
У ситуації з обранням Петра Колодія на посаду голови Львівської облради дивує перш за все те, що жодний депутат не поставив під сумнів моральне право цього політики зайняти одну із найвищих посад Львівщини.
У той день, 23 листопада, ніхто не згадав, що Петро Колодій був близьким товаришем відомого нині покійного кримінального авторитета Ореста Завінського. Ніхто також не запитав у Колодія чому він так і не довів безпідставність звинувачень нардепа Писарчука в його причетності до бандугрупування Завіні в суді?
Ніхто не запитав у Колодія чому він та члени його родини задля мрії про власну хатинку знищили пам’ятку архітектури на вулиці Коновальця, 70 у Львові і чому до сьогодні не понесли відповідальності за безліч незаконних дій в цій справі.
Жодний депутат не поцікавився долею скарги на нібито рекетирські дії Колодія в історії із захопленням акціонерного товариства «Атмосфера-Центр-К».
Ніхто з них не звернувся із запитом у правоохоронні органи стосовно «темних плям» в біографії Колодія, адже журналістські розслідування довели, що вказані у його біографії посади є фіктивними.
Жодна жива особа в сесійній залі не поцікавилася повним переліком бізнес-структур, засновником яких Петро Колодій. До прикладу, ТОВ «Еколог» – технічне обслуговування та ремонт автомобілів, ТОВ «Вежа» – добре відоме кафе-башта у Стрийському парку, ТОВ «Метеорит» – виробництво бетонних сумішей – про цей бізнес Колодія ще ніде ніколи не йшлося.
Ніхто чомусь так до кінця не розібрався із ще одним звинуваченням на адресу Петра Колодія у рекетирстві, а саме: історією фіктивного продажу ВАТ «Газавтосервіс» приміщень по вул. Рудненської, 30 у Львові фірмі «ІТС-Україна», внаслідок чого остання втратила 1 млн. 300 тис. дол., сумнівним чином привласнених Колодієм та його компаньйонами.
Цей перелік можна продовжувати, але навіщо? Ми перерахували лише те, що вже було озвучено раніше і залишилося без жодних наслідків як з боку правоохоронних органів, так і політиків.
Тоді що можна вимагати від виборця, який, голосуючи за «Свободу», насправді лише сприяв тому, що замість донецьких бандитів до влади на Львівщині під підпиттям націоналістичних гасел дорвалися свої, місцеві бандити?
Ці люди далеко не дурні. Однак мотиви їх дій лежать в площині дуже далекій від інтересів громади, а методи – подібні до тих, котрими робився бізнес у шалених 90-х рр.. минулого століття.
Один з депутатів Львівської облради, з яким ми говорили на тему призначення Колодія головою облради, зауважив, що насправді проблема полягає не лише в минулому Колодія. Всім було вигідно зробити вигляд, що вони «нічого не бачать, не чують і нічого не говорять», бо попри, м'ягко кажучи, недоліки Колодій чи не єдина людина у «Свободі» з числа тих депутатів, хто залишився, яка здатна приймати рішення, а також має відповідний досвід.
Нехай буде так і нехай цей вибір лишиться на їхній совісті.
Сірий кардинал облради
Насправді Петро Колодій вже давно відіграє неабияку роль в кулуарних розкладах і домовленостях бізнес-середовищ облради.
У 2006-2010 рр. Петро Колодій (Свобода) разом з Ярославом Дубневичем (тоді БЮТ) і Михайлом Ковалем (УНП) входили до неформальної так званої «економічної ради», яка намагалася поставити під контроль всі фінансові потоки, а також впливати на вирішення майнових та інших економічних питань в облраді.
Ця група шляхом підкупу та домовленостей назбирала необхідну просту більшість депутатів для голосування за потрібні економічні рішення. Проте задля повного контролю над радою їй необхідно було провести своїх представників в її керівництво. В 2009 році вони досягнули цього – Петро Колодій стає заступником голови облради, другий заступник голови Роман Ілик вважався тоді креатурою Ярослава Дубневича.
Перемога «економічної ради» в облраді виявилася піровою за своїми наслідками для демократичних сил Львівщині: вона поклала початок розколу у середовищі Львівського БЮТ, внаслідок чого на місцевих виборах 2010 року ця партія не змогла провести списки своїх депутатів до обласної ради та міської ради Львова.
Однак про це всі сьогодні чомусь забули.
Ховатися більше не потрібно
У 2010 році Петро Колодій повторно обирається депутатом Львівської облради, а лідерство «Свободи» за результатами виборів відкриває перед її представниками можливість посісти керівні посади в облраді. І лише тодішня невпевненість «Свободи» у власних силах перешкодила одразу Колодію можливість стати головою. Вперед було пропущено невиразного і нездібного до одноосібного керівництва Олега Панькевича.
Подейкують, що Панькевич ніколи не приймав рішення без попереднього узгодження та консультацій зі своєю сестрою Іриною Сех (в політичних питаннях) та Петром Колодієм (економічних питаннях). Насправді саме ці двоє керували облрадою з 2010 року. І це можна було відчути навіть не переступаючи її порогу.
Петро Колодій продовжує також займатися в облраді передусім бізнесом. На поверхню це прорвалося з гучним скандалом двічі: коли постало питання про заміну директора КП «Галсільліс», а також коли прозвучали звинувачення на адресу Колодія у «кришуванні» контрабанди на Львівщині.
Правда бізнес-партнери Колодія в цій облраді помінялися: Михайло Коваль не потрапив до ради, а Ярослав Дубневич тепер в нардепах. Отож замість УНП і БЮТ сьогодні бізнесмени із «Свободи» тісно співпрацюють з бізнес-крилом «Фронту змін» на чолі з Василем Пісним.
Лише подальше переформатування керівних посад у Львівській облраді дасть остаточну відповідь на питання як розподілять ВО «Свобода» і Фронт змін сфери економічного контролю на рівні області.
Сьогодні ж лише очевидно, що «Свобода» намагиметься залишити за собою визначальні впливи не лише на рівні керівництва області (посада першого заступника, як і голови, – її квота), бюджетної комісії, але й також обов’язково в екологічній комісії, яку раніше очолювала Ірина Сех.
На фоні проблем з наповненням і виконанням обласного бюджету, обмеженості доступу до земельних ресурсів та майна, тема політичного рекету на дозволах, передусім екологічних, стає для львівських депутатів чи не єдиним потенційно можливим крупним заробітком. Тим більше, що на горизонті є всесвітньо відома іноземна компанія, яку можна і яку вже почали активно тероризувати депутати зі "Свободи" – англійська «Шеврон». Останній непощастило виграти конкурс на видобуток сланцевого газу на Львівщині.