Ростислав Тістик: Після завершення карантину нардепи повернуться до внесення змін у держбюджет

Розмова з народним депутатом України Ростиславом Тістиком.

Варіанти розмовляють з народним депутатом України (Слуга народу), членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Ростиславом Тістиком.

Чимало нарікань було чути від міських голів на те, що зміни до Держбюджету – це грабунок місцевого самоврядування. Що отримали, а що втратили в кризовій ситуації Львів та область?

Зміни до державного бюджету, які ухвалила Верховна Рада України, сподіваюсь, що це розуміють всі громадяни, є вимушеним, болючим, але вкрай потрібним кроком. Україна понад місяць живе в умовах карантину – примусового простою більшості підприємств та бізнесу, а також серйозних соціальних обмежень для всього населення. Безпека і медичний захист громадян у нашому випадку, коли медична система проходить шлях реформування, коштуватимуть дорого і матимуть тривожні наслідки для економіки.

Після ухвалення змін дохідна частина держбюджету зменшилися на майже 120 мільярдів гривень – до 975,8 мільярдів гривень, дефіцит бюджету збільшився на 202,1 мільярдів гривень. Окремо варто зазначити, що для боротьби з пандемією створили фонд, на який в бюджеті передбачили 64,7 мільярдів гривень.Також збільшили фінансування на соціальні виплати на 29,7 мільярдів гривень, а видатки на обслуговування державного боргу на 3,3 мільярди гривень. Всі ці зміни, на моє переконання, вмотивовані та відповідають пріоритетним завданням держави на цьому етапі. Це – подолання епідемії, соціальний захист найбільш вразливих категорій населення та створення передумов для отримання міжнародної допомоги, без якої важко втримати стабільність фінансової системи.

Скорочення торкнулось також видатків на підтримку місцевого самоврядування. Це правда. Але бюджетний комітет взяв до уваги звернення, які надійшли з регіонів, зокрема, й від Асоціації міст України, і зробив все можливе, щоб завершити процес децентралізації та адміністративно-територіальну реформу цього року. Тому для місцевого самоврядування, зокрема, й Львівської області, зберегли 51,03 мільярда гривень. З них 22,2 мільярди гривень – це субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг місцевого значення. 4,9 мільярда гривень скерують в Державний фонд регіонального розвитку – скорочення відбулось на 34%. 1 мільярд гривень піде на проведення місцевих виборів, а ще 1,7 мільярда гривень – це субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

На жаль, скоротили субвенції на розвиток ОТГ, однак ми плануємо в майбутньому врегулювати це питання. Важливо, що вдалось в державному бюджеті відстояти видатки на реалізацію інвестиційного проєкту покращення стану автомобільних доріг у Львівській області. Замість повного скорочення, залишилося фінансування у суму 305 мільйонів гривень. Тому цього року таки вдасться відремонтувати орієнтовно 40 км автошляхів загального користування, хоча планували 57,5 км.

Чи є статті видатків для Львівщини, які скоротили повністю?

Тимчасово відклали проєкт реставрації головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка. Також відклали чи  частково скоротили непріоритетні статті видатків у всіх регіонах, а не лише на Львівщині. Адже кошти акумулювали для розв'язання форс-мажорних питань, які виникли у зв'язку з пандемією.

Ви особисто, як народний депутат, лобіювали реалізацію проєкту реставрації головного корпусу Львівського університету?

Я активно долучився до цього проєкту, адже наступного року університет святкуватиме 360 років із моменту свого заснування. Як один з найстаріших і найбільш відомих університетів не лише України, але й Європи, він заслуговує на увагу та підтримку з боку держави. Університети донедавна відновлювали основні фонди винятково власним коштом. Цього, звісно, що недостатньо, оскільки потрібно весь час покращувати і обладнання для досліджень, і приміщення. Держава пішла на зустріч і запровадили практику інвестиційних проєктів в університетах. Будівля головного корпусу – це пам'ятка архітектури державного значення, з нею пов'язані долі багатьох видатних діячів всесвітньої та української науки й культури. Особисто я не втрачаю надії повернутись у вересні до  питання цього інвестиційного проєкту, адже тоді можна буде внести чергові зміни до бюджету. Сподіваюсь, що наступні його корективи відбудуться в бік збільшення доходів, отож віднайдеться можливість допомогти моєму рідному університету з реставрацією.

На якому рівні відбулось скорочення видатків на освіту та науку?

Із закладених на 2020 рік 44 мільярдів гривень  на розвиток освіти та науки довелось скоротити 3,7 мільярдів гривень або 7%. Зберегли фінансування низки важливих позицій для освіти, включно  з субвенцією на "Нову українську школу" – 1 мільярд гривень, і тому у вересні українські школяри зможуть навчатись в оновлених класах. Субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів" передбачили в розмірі 2,5 мільярдів гривень, тобто навіть на 500 мільйонів гривень більше, ніж планувалось. І зберегли субвенцію на створення навчально-практичних центрів професійно-технічної освіти – 100 мільйонів гривень.

Держава також підтримала розвиток програми Національного фонду досліджень. 300 мільйонів гривень у формі грантів отримають талановиті українські вчені та дослідники, передусім в галузях медицині, нанотехнологій, природничих і технічних дисциплін. Вдалось також в повному обсязі зберегти зарплати  викладачам вищих навчальних закладів та стипендії для студентів. Наш пріоритет очевидний – зберегти кадри і можливість розвитку перспективних наукових, освітніх та дослідницьких проєктів.

Державну субвенцію місцевим бюджетам на доплати шкільним вчителям реально скоротили?

Це не зовсім так. Йдеться про скорочення на 40% субвенції на покращення соціальних умов вчителям у яких стаж педагогічної роботи не менше як 10 років. На мою думку, поки що не все так трагічно, як це намагаються змалювати опоненти. Адже 1,5 мільяради гривень на ці соціальні виплати ми можемо повернути, тобто знову закласти в бюджет у вересні.

Схоже, що установи культури зазнали значно більших скорочень, ніж освіта та наука?

Тут можна говорити про скорочення витрат в розмірі 20-60% на установи сфери культури, але разом з тим жодну державну програму не заморозили чи ліквідували! Тому варто зберігати спокій і шукати інших варіантів додаткового фінансування культурних проєктів. Будувати сьогодні прогнози щодо подальшого розвитку економіки та різних сфер соціальної і культурної активності – невдячна справа. Я, як народний депутат, буду разом з колегами працювати над тим, щоб віднайти можливості для поліпшення фінансування і культури, і освіти, і інших важливих галузей. Але зараз нам потрібно насамперед подолати пандемію і  стабілізувати економіку.

фото: Фб Ростислава Тістика