Надолужити Фаріон

Призабутий ювілей візиту Ірини Фаріон у дитячий садочок № 67 на вулиці Зеленій 19 лютого 2010 року.

Ось так непомітно минуло десять років з часу славнозвісних відвідин членкинею ВО Свобода Іриною Фаріон дитячого садочка № 67 на вулиці Зеленій у Львові з програмною промовою про Мішу та Лізу.

Якось так не встигли зогледітися та опам'ятатись, а вже десять років минуло, наче один день. Власне, й сам ювілей історичної пам'ятки Львова був 19 лютого (оскільки візит Фаріон відбувся 19 лютого 2010 року). Але швидкоплин часу у цей клекітливий період настільки розмиває календарні дати, що доводиться згадувати про цю неабияку дату сьогодні, 29 квітня, у день уродин Ірини Фаріон. І тому, так би мовити, з роси і води плоди Свободи, оскільки не пам'ятає нарід посполитий своїх героїв, не вшановує їх та не цінує.

За цей час Ірина Фаріон встигла стати народною депутаткою України. Виявилась членкинею Комуністичної партії Радянського Союзу. Стала авторкою декількох крилатих виразів та галасливих заяв, а також стала неодмінною натхненницею для мільйона мемів.

Але все це не те, мізер, дріб'язок, дещиця, пшик, дірка від бублика. Всі ці добрі самаритянки та ведучі передач. Закономірно, що візит у дитячий садочок № 67 став зенітом політичної кар'єри Ірини Фаріон. Далі вона вже Фаетоном падала вниз брижами доти, доки зовсім не закотилась за горизонт глядацької уваги, де про неї вже майже ніхто не згадує, а тому й не лякає нею діток.

Кожен політичний період Львів делегував Україні когось подібного, француватого калапуцька. Ярослав Кендзьор, Ірина Фаріон, Ганна Герман (яка мала відтіняти своїми манірними галицькими витребеньками непорушний моноліт найкращих господарників у країні), Володя Парасюк, Наталія Піпа, малий Юраш (якому дещо заважає у цьому керунку плин карантину). І тому далі, певно, буде ще багато чого.