Ярослав Кіт: Нинішня влада Польщі не допустить, щоб президентські вибори визнали недійсними

Розмова з доктором Ярославом Котом, директором європейської філії Інституту глобальної та регіональної аналітики, про вибори президента Польщі 2020.

Які особливості цієї виборчої кампанії у Польщі в умовах пандемії?

Обмеження на проведення масових заходів через загрозу захворювань, яке запровадили на початку карантину в Польщі, поставило кандидатів в президенти у нерівні умови. Виборча кампанія усіх них, окрім чинного президента, тимчасово зупинилась. Деякі з кандидатів, як от лідер Польської селянської партії (PSL) Владислав Косіняк-Камиш, намагаються ще їздити у різні райони Польщі, щоб активізувати виборчу кампанію. Однак інші, наприклад, відомий польський журналіст Шимон Головня, який в рейтингах симпатій виборців наразі посідає 2-3 місце, чи Малґожата Кідава-Блонська – кандидатка від найбільшої опозиційної сили Platforma Obywatelska, фактично зупинили виборчі кампанії.

Їхнє спілкування з виборцям відбувається лише в форматі прес-конференцій. Кідава-Блонська також заявила про те, що не буде брати участі у виборах, якщо вони відбуватимуться 10 травня, в умовах карантину. Натомість Анджей Дуда їздить, виступає, проводить зустрічі та спілкується з поляками. Зрозуміло, що він це робить саме як президент. Фактично він використовує своє становище та адміністративні повноваження для прихованного ведення виборчої кампанії у штатному режимі. Також вперше в історії Польщі Сейм запропонував виборцям кореспонденційне голосування, тобто з-за допомогою пошти. Це, напевно, і є головною особливістю та викликом для виборчої кампанії 2020.

Основі теми цієї виборчої кампанії?

Карантин вніс корективи також і в це питання. Тем небагато, всі обговорення звелись переважно до теми безпеки громадян та до охорони здоров'я. Домінує також є тема пошуку шляхів виходу з кризи, яка розширюється в економічну та соціальну складову. Тобто соціальна допомога незаможнім людям, допомога тим, хто втратив роботу чи змушений погодитись зі скороченням заробітної плати, а також допомога бізнесу. Ці проблеми на старті виборчої кампанії не спрогнозував і не врахував у своїх програмах жодний кандидат в президенти, зокрема, і сам президент Дуда. Тобто можемо говорити про те, що карантин повністю змінив порядок денний виборів в Польщі.

Однак чинний президент Анджей Дуда, на відміну від опонентів, має досить гарні важелі впливу, наприклад, прем'єр-міністра, панівну політичну партію Prawo i Sprawiedliwość, яка має більшість у Сеймі, щоб не лише пропонувати шляхи вирішення проблем, але й робити реальні кроки для цього. Відзначу ще одну центральну тему для обговорення – екологічну, а саме зміну клімату, оскільки Польща очікує цього року на значну посуху. На периферії цієї виборчої кампанії залишилась тематика політична, геополітична, також втратили актуальність дискусії про стосунки Польщі з Росією та Україною. Тобто теми, які піднімали ще до початку виборчої кампанії, і які, як очікувались, мали стати центральними, зараз знаходяться на маргінесі.

Які нові технології застосовують польські кандидати?

Через пандемію коронавірусу та карантин кандидати переважно перейшли до використання телебачення та онлайн-технологій. Деякі кандидати, Шимон Головня, наприклад, спілкуються з виборцями через Zoom чи Skype. Відбуваються прес-конференції в різних форматах через інтернет. Почастішали телевізійні та радіо ефіри, які однозначно дозволяють донести до виборців позиції кандидатів без безпосереднього фізичного контакту.

За яких умов вибори можуть визнати недійсними? Соціологи, наприклад, обіцяють явку не більше 30 відсотків?

На мою думку, нинішня влади не допустить, щоб ці вибори визнали недійсними. Для цього в неї є необхідні важелі та ресурси. У Польщі парламентська більшість, посада президента, Центральна виборча комісія, а також більшість органів виконавчої влади на місцях сьогодні належить провладній політичній силі PiS. Гадаю, що чинна влада почуває себе достатньо впевнено, вона переконана у перемозі свого кандидата навіть якщо вибори відбудуться в два тури. Це станеться, якщо Дуда набере менше 50 відсотків голосів у першому тирі.

Опитування вказують на те, що бойкоту виборів не буде, хоча до цього й закликають деякі кандидати. На попередніх виборах явка була понад 55 відсотків, і останні вибори показують, що активність громадян зростає. За результатами опитувань, на президентських виборах очікується явка понад 30 відсотків, навіть якщо говорити про так звані кореспонденційні вибори. Сьогодні, 6 травня, Сенат відхилив законопроєкт про організацію кореспонденційних виборів, тобто поштою, і тому тепер цей законопроєкт повернеться до Сейму, де його можуть розглянути все завтра.

Експерти побоюються щодо кореспондентських виборів, оскільки можлива фальсифікація їхніх результатів. Чи є необхідність у влади вдаватись до фальсификацій? І чим можна пояснити, що PiS не пристав на рекомендації Європейської комісії щодо перенесення термінів проведення виборів?

Влада не фальсифікуватиме результати виборів тому, що наразі чинний президент однозначно є першим у всіх соціологічних опитуваннях. Єдиним мінусом для чинної влади є те, що президент може не набрати необхідних понад 50 відсотків, щоб перемогти у першому турі. Це істотна загроза для чинної партії. Фінансова та організаційна, щоб підійти до другого туру виборів. Якщо у другий тур також вийде Косіняк-Камиш, то тоді деякі соціологи зрівнюють його у рейтингу з чинним президентом, а це чорний сценарій для пануючої партії.

Рейтинг президент Анджея Дуди є достатньо високим через демонстрацію його турботи про безпеку громадян та його обіцянки не змінювати позитивний курс розвитку держави. А також через його застереження, що обрання когось іншого може покласти край всім позитивним програмам, які реалізує чинна влада. І такі погрози діють на поляків, яких вже налякала нинішня ситуація, економічна криза та коронавірус. Саме тому рекомендація Європейської комісії взагалі невигідна чинній владі.

Наскільки реальними є заяви опозиції щодо оскарження результатів виборів в суді?

Це нереально тому, що кандидатка опозиційної партії Platforma Obywatelska має рейтинг до 5 відсотків. Не буде сенсу оскаржувати вибори, якщо Малґожата Кідава-Блонська не пройде у другий тур. У партії Platforma Obywatelska недостатньо сил, щоб боротися у всій Польщі. Її депутати досить активні в Європарламенті, але в Польщі вони достатньо слабкі, непослідовні, неорганізовані та мають нечітку стратегію своєї діяльності. Вся польська опозиція, а також кандидати, які мають рейтингові місця (до 3-4 відсотків), достатньо хаотичні у своїх виборчих кампаніях. Ніхто не знає з якими вони працюватимуть командами.

Будь хто з майбутніх президентів, але не Анджей Дуда, ворогуватиме з найбільш потужною польською політичною  партією (PiS), їм просто важко буде домовитись. Навіть якщо опозиція оскаржуватиме результати виборів у суді, то жодних ефектів це не матиме, оскільки вся судова система та прокуратура зараз повністю підконтрольні владній партії Prawo i Sprawiedliwość.

Ви раніше казали, що вибори президента в Польщі є важливими у сенсі подальшого розуміння того, як цифрові технології та вірус обмежать права і свободи людей?

Можна говорити про обмеження прав та свобод людей під час кореспонденційних виборів, які можуть відбутись якщо не 10 травня, то 17 або 23 травня. Цікавим є момент, що у Польщі чомусь не розглядали варіант можливості проведення електронного голосування. Такий варіант проведення голосування  набагато би полегшив життя багатьом виборцям. За умови проведення кореспондеційних виборів, виборці мають отримати поштою бюлетень для голосування, заповнити його та кинути у спеціальну скриньку. Під час електронного голосування усе б відбувалось у власному кабінеті (профілі) виборця, де лише в нього є доступ, і який надійно захищений паролями чи електронним підписом. У багатьох країнах подібне електронне голосування вже застосовується, а в Польщі чомусь цей іноваційний варіант взагалі не розглядали.

На мою думку, люди, які володіють електронними технологіями чи мережами, однозначно не є більшістю виборців власної партії. Електронне голосування дозволило б голосувати сотням тисяч громадян Польщі, які мешкають у всьому світі. Але попередні вибори у Польщі показали, більшість за кордоном переважно голосує проти владної партії. Невелика, але більшість. Відповідно є загроза програти ці вибори. Тому кореспонденційні вибори розраховані на виборців партії PiS, тобто пенсіонерів, людей, які отримують допомогу від влади.

І це важливий момент для партії Prawo i Sprawiedliwość, яка разом з чинною владою зробила надзвичайно багато за останні 5 років, якщо порівнювати з попередниками. Соціальний рівень добробуту поляків значно зріс за останні роки, і тому це не варто недооцінювати цей момент під час розмов про президентські вибори у Польщі. Це і щомісячна допомога на кожну дитину у сумі 500 злотих, і так звана 13 пенсія для всіх пенсіонерів, які мешкають у Польщі, і допомога 500 злотих на місяць усім людям з інвалідністю незалежно від віку.

Також варто сказати про ущільнення податкової системи, зокрема, припинення масових афер, які існували в системі повернення податку у Польщі. А ще спроби енергетичної незалежності від Росії. Наприклад, практично розпочалось будівництво Baltik Pipe – газопроводу з Норвегії через територіальні води Данії та Швеції до Польщі, а це на половину обмежить залежність Польщі від російського газу.

Чи присутня на цих виборах тема української діаспори (мігрантів)?

Тема мігрантів звучить дещо менше, оскільки зараз ЗМІ практично перейшли на теми коронавірусу та економіки. Голоси про Україну лунають в тому контексті, що українці є сезонними працівниками, які підтримують чимало галузей польської економіки. Зараз ця тема піднялась через те, що українці виїхали, але не можуть повернутись до Польщі. Нещодавно відбулась розмова президентів Дуди та Зеленського щодо можливості повернення сезонних працівників.

З 4 травня польські консульства почали приймати документи на видачу робочих віз для громадян України. Також у Польщі ще з'явились голоси, які кажуть, що, можливо, не варто повертати назад українських мігрантів, оскільки їхню роботу зможуть виконувати поляки. Але все це достатньо наївно, оскільки поляки жодним чином не погоджуються працювати за такі гроші (10-13 злотих на годину) у сільському господарстві. А іншого працівника, окрім українця, польський фермер, не знайде. Гостро стоїть проблема 14-денного карантину для всіх, хто повертається з-поза східного кордону Польщі. Працедавцям невигідно утримувати працівників з України в ізоляції такий період.

Якими є настрої українців, які живуть і працюють сьогодні в Польщі?

Настрої різні. Українці, які залишились у Польщі та мають певні заощадження чи працюють, звичайно, що задоволені. Довіра та стабільність у Польщі є набагато більшою, ніж в Україні. Рівень особистої культури також відрізняється. Є чимало українців, які хочуть повернутись назад, але тут виникає дилема куди вертатись: на порожнє місце чи їхати в інші країни Західної Європи. Ця криза закінчуватиметься у моментах економічних катаклізмів, які вже розпочались. У Польщі сьогодні відчинені всі величезні торгові центри та неозброєним оком можна зауважити кількість порожніх приміщень. З'являється багато безробітних громадян Польщі, які залишилися без засобів до існування.

Українці мають в Польщі можливість безплатного лікування від коронавірусу. Українці, які мешкають у Польщі, навіть якщо вони громадяни України, але мають легальний статус, можуть подаватися на допомогу від міських осередків допомоги родині, якщо вони втратили роботу. А це допомога у вигляді досить великих продуктових пакетів на кожну особу.

Польська влада зробила все можливе, щоб легалізувати перебування українців у Польщі, які залишились у країні внаслідок коронавірусу та не можуть продовжити своє перебування, оскільки зачинені всі установи, які приймають документи. Можна кореспонденційно написати заяву, і з моменту прийому цієї заяви продовжувався час перебування цього громадянина у Польщі навіть якщо він протермінував дозвіл на працю, карту побуту чи робочу візу. Це реально можна зробити й Польща справді спробувала допомогти українцям.

P.S. Центвиборчком Польщі на запит Голови Сейму Ельжбєти Вітек відповів, що вибори не вдасться організувати 10 травня  через організаційні та правові проблеми. Натомість частина депутатів урядущої коаліції, група Porozumienie Ярослава Говіна, може не голосувати за подолання вета Сенату, який не підтримав кореспонденційний законопроєкт.