Кульчинський, Яворський і всі решта

Оглядини потенційних кандидатів на посаду міського голови Трускавця.

Попри відсутність чіткого розуміння правил за якими відбуватимуться заплановані на жовтень місцеві вибори, політичні сили в регіонах помітно ожили та почали будувати плацдарми для виборчих баталій. Центр експертних досліджень "Тема" розпочинає цикл публікацій про підготовку до майбутніх елекцій в містах та районах Львівщини. Базуючись на експертних опитуваннях різних середовищ, ми намагатимемося спрогнозувати насамперед рейтинги потенційних кандидатів у міські голови, оскільки саме їхній потенціал меншою мірою пов'язаний з загальноукраїнською політикою, яка суттєвіше  впливає на показники політичних партій на місцях.

Трускавець завжди був знаковим містом для Львівщини і тому увага до виборів у місті-курорті завжди була доволі значною. Як демонстрували попередні вибори, у Трускавці завжди була доволі висока конкуренція і на старті можна було спостерігати відразу кількох кандидатів, здатних поборотися за крісло міського голови. Аналогічну ситуацію можна спостерігати і сьогодні.

Найвищий експертний рейтинг станом на кінець травня залишається у чинного міського голови Андрія Кульчинського. За висновками центру «Тема», сьогодні він коливається у межах 19 відсотків, однак має тенденцію до падіння. Падіння це доволі стрімке і щось важко помітити хоча б якісь очевидні фактори, які могли б його зупинити. Кульчинський на минулих виборах переміг за підтримки трендової тоді партії "Самопоміч", але нині її підтримка вже мало що значитиме у Трускавці.

Більше того, мешканці міста апелюють до того, що міський голова так і не спромігся виконати основні пункти своєї передвиборчої програми: ані не зупинив хаотичної забудови, ані не залучив серйозних інвестицій для розвитку курорту, ані не забезпечив місто якісною питною водою (парадоксально, однак у місті цілющих вод з кранів тече одна з найгірших в Україні). Додавши сюди низку скандалів з присмаком корупції, можна твердити, що рейтинг чинного міського голови має усі шанси падати обернено пропорційно до того, як зростатимуть рейтинги його основних конкурентів.

Найбільшу динаміку експертного рейтингу поміж потенційних опонентів Кульчинського можна спостерігати у голови Агенції розвитку курорту Трускавець Юрія Яворського. Його сьогоднішні 13,5 відсотків (за моделюванням центру "Тема") насамперед є результатом вдало вибудованої медіа-стратегії, якою Яворський одночасно намагається продемонструвати своє розуміння проблем міста і окреслити шляхи їхнє вирішення. Саме голова Агенції розвитку курорту Трускавець, на думку експертів "Теми", може стати основним конкурентом Кульчинського, якщо йому вдасться переконати виборців у своїй здатності вирішити задекларовані проблеми та забезпечити себе підтримкою популярних політичних сил, більшість з яких остаточно ще не визначилась зі "своїми" кандидатами.

У політичних колах Трускавця називають ще кількох кандидатів, які здатні вклинитися у суперечку Кульчинського та Яворського. Троє з них уже керували містом і думки трускавчан щодо їхньої успішності діаметрально протилежні. Плюсом Богдана Матолича і Лева Грицака є їхній досвід, який може вплинути на вибір старшого покоління. Однак водночас їхня політична історія для кожного з них є і суттєвим мінусом. Адже колишні тісні стосунки з Партією регіонів навряд чи забудуться навіть на тлі теперішньої співпраці зі Зе-командою (Матолич) і "Батьківщиною" (Грицак). Експертний рейтинг Богдана Матолича, на думку експертів "Теми", сьогодні складає орієнтовно 5 відсотків, а Лева Грицака – в межах 11%. Щоправда, в обох цих кандидатів важко відшукати потенціал для зростання.

Роздумує про своє балотування й передостанній на сьогодні міський голова Трускавця Руслан Козир, який, на думку трускавчан, за час своєї каденції особливо не прославився, але й не оскандалився. Свої 10 відсотків "на старих дріжджах" Козир набрати цілком може (орієнтовно стільки виборців можуть проголосувати за нього станом на кінець травня), однак говорити про шанси на перемогу було б занадто оптимістично. Це як вірити у ренесанс "Народного фронту", від якого Руслан Козир став мером в часи електорального розквіту партії Яценюка. Шансів на перемогу він не має, але карти основним конкурентам сплутати може.

Ця теза доволі чітко характеризує і Ігоря Кісака, знаного у місті забудовника, який декларує свою прихильність до націоналістичних цінностей. Сьогоднішні 12,5% Кісака за час виборчої кампанії цілком могли б подвоїтися, якби його підтримали усі націоналістичні сили. Однак наразі це практично нереально. Власне кандидування Кісака може зіграти на руку чинного міського голови, адже забудовник може забрати значну частину опозиційного електорату.

І, нарешті, Тарас Матолич – син згаданого вище Богдана. На відміну від батька Матолича-молодшого знають у місті набагато менше. Якщо говорити про його шанси ще рік тому, то на тренді "Слуги народу" Тараса Богдановича можна було б розглядати як серйозного конкурента. Нині ж соратник Зе-команди (Тарас Матолич у березні став став заступником голови Дрогобицької РДА Омеляна Стасули, який тісно пов'язаний із зе-депутатом Орестом Саламахою). Якщо ж Матолич-батько таки відправить на вибори свого сина, то навряд чи його рейтинг буде суттєво вищим, ніж нинішні 3 відсотки.

Якщо абстрагуватися від прізвищ, то ситуація у Трускавці неособливо відрізняється від інших міст – добра третина виборців не визначилася зі своїм кандидатом. За такої ситуації додаткові шанси з'являються у тих, хто ще не керував містом, оскільки зважаючи на результати опитування, трускавчани не в особливому захваті від своїх попередніх керманичів.