Андрій Андрущенко: Ми маємо навчитись заробляти гроші

Варіанти розмовляють зі сільським головою Старого Яричева Андрієм Андрущенком, який за 15 років перетворив невеличку сільраду з чотирьох сіл Кам'янка-Бузького району на високорозвинуту та самодостатню громаду.

Андрій Андрущенко (41 рік). Народився і виріс у сім'ї робітників. Отримав професію столяра-будівельника, а також електромеханіка. Пізніше здобув чотири вищі освіти – дипломований менеджер держуправління, юрист-міжнародник, фахівець зі земельних питань, а також біржовий та торговий маклер.

У політику прийшов на хвилі Помаранчевої революції. З 2004 року розбудовував молодіжну НРУ, був її очільником у Кам'янка-Бузькому районі та членом обласного Проводу НРУ. Долучався також до розбудови Радикальної партії та Громадянської позиції на Львівщині. Наразі безпартійний.

У 2005 році став держслужбовцем, здобувши перемогу на виборах сільського голови у селі Банюнин. З 2006 року тричі перемагав на виборах сільського голови Старого Яричева.

Одружений, разом з дружиною виховує трьох дітей.

Старояричівська сільрада і без ОТГ дає собі раду з наповненням бюджету та розвитком?

Це правда, але входження до ОТГ відкриває перед нами нові можливості для інвестицій та розвитку підприємництва, а значить – для реалізації більш потужних та різноманітних програм розвитку громади. В ОТГ бюджетоутворюючими будуть два села – Старий Яричів і Запитів. Інші населені пункти, які входитимуть до складу ОТГ, мають слаборозвинене виробництво або ж не мають його зовсім. У Старому Яричеві сьогодні створили майже тисячу робочих місць, працює кожен третій мешканець. Це високий показник для нашого району та області.

Водночас, щоб бути успішними в форматі ОТГ, громадам потрібна не лише самостійність в ухваленні рішень щодо управління територій, але й допомога з боку держави щодо питань подальшої лібералізації законодавства у сфері підприємницької діяльності, спрощення дозвільних процедур, продовження реформ у сфері земельних відносин. Лише за цих умов після децентралізації бізнес стане привабливим для залучення інвестицій. Наприклад, на мою думку, варто спростити процедуру отримання підприємцями земельних ділянок для ведення діяльності, а саме надати сільським радам повноваження видавати такі дозволи. На це піде значно менше часу, ніж на проведення аукціонів. Сільська рада, як ніхто інший, проконтролює цього підприємця, оскільки зацікавлена в отриманні податків на розвиток громади.

Я добре розумію, що боротьба за інвестиції між громадами буде гострою, тому що після завершення децентралізації вони мали б розраховувати передусім на власні сили, а не чекати дотацій з державного чи інших бюджетів. Ми маємо навчитись заробляти гроші. Це можливо лише після підтримки та стимулювання бізнесу до розвитку на території ОТГ. Тоді громади матимуть кошти для реалізації інфраструктурних, культурних і соціальних проєктів.

Що для Вас значить бути сільським головою, адже 15 років свого життя Ви присвятили служінню громаді?

Це передусім відповідальність перед людьми, а також постійна робота, якій потрібно віддавати себе повністю. Я ніколи не думав і не мріяв бути сільським головою. У дитинстві та юнацтві мені все давалось нелегко, адже не доводилось розраховувати на допомогу батьків, я мав лише їхню любов. Все, чим я керувався, це відповідальне, чесне ставлення до людей і своїх обов'язків. Я переконаний, що саме молоді українці стануть запорукою успішного розвитку нашої країни. Не все відразу вдається, і ми на цьому шляху поки що не досягли відчутних позитивних змін, але, спілкуючись сьогодні з людьми, я розумію, що вдається найважче – змінити їхню свідомість. Я також розумію, що не можна зупинятись, потрібно шукати, а також використовувати всі шанси для досягнення позитивних результатів.

Як Вам вдалось перетворити Старий Яричів в успішну та заможну громаду?

Маємо результат спільної, повсякденної, титанічної праці. Вона непомітна, але ми вже бачимо її кінцевий результат. У 2006 році ми були дотаційною сільською радою, але сьогодні наша громада вийшла на високий рівень добробуту та соціально-культурного розвитку.

Я особливо тепло згадую перші кроки. Нам важко було визначити пріоритети, оскільки Старий Яричів взагалі тоді був занедбаний. У 2006 році в бюджеті села було 10 тисяч гривень та чимало боргів. Довелося віддавати позики ще за 1994 рік. Не було вуличного освітлення, надійного електропостачання, доріг тощо. Проте розпочали ми з ремонту сільської ради, тому що туди насамперед приходять гості, зокрема, й майбутні інвестори. Потім взялися за дороги, оскільки це ключ до інвестиційного розвитку території та громади. Встановили також додаткові трансформатори, і так розв'язали проблему з електропостачанням.

Паралельно почали вирішувати й важливі соціальні питання. У 2008 році при сільраді створили Сільський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. На той час в області було лише дві такі служби – у нас, в Старому Яричеві, і в Зимній Воді. Ми опікуємось всіма сім'ями, які мешкають на території нашої сільради та перебувають у важких життєвих обставинах. З ними працюють спеціалісти, а діти та батьки отримують також допомогу від громади. Наприклад, ми спільно зі спонсорами проводимо щорічні благодійні акції – готуємо дітей до школи, купуємо їм зошити, книжки, ручки, спортивні костюми тощо. Традиційними вже стали благодійні акції допомоги нужденним до Дня Святого Миколая чи на Пасху. Цьогоріч вартість великоднього кошика становила 400 гривень. Ми роздали святкові кошики 100 сім'ям.

Значну увагу приділяємо створенню умов для розвитку освітніх, просвітницьких і культурних установ, а також системи охорони здоров'я, оскільки розуміємо, що без цього не зможемо втримати молодь в наших селах. Нам вдалося, поміж іншого, створити навчальні дошкільні заклади при школах, який частково компенсували потребу в дитячому садку, якого в нас ніколи не було. Значні бюджетні кошти за останні роки вклали в ремонти шкіл, зокрема, в Руданцях, їхню енергомодернізацію, заміну вікон тощо. У Старому Яричеві є початкова школа, якій вже поза 100 років, і в якій я також навчався. Ми замінили там вікна, обладнали внутрішні туалети та підвели гарячу воду. Цього року плануємо замінити дах та відновити фасад. Це найбільша початкова школа у Львівській області за кількістю дітей: 100 учнів та 26 дошкільнят.

Особливою опікою ми також охопили 26 учасників АТО, 2 вдів, героя Майдану, а також їхні сім'ї, які мешкають на території нашої сільської ради. Можна годинами розповідати про те, що ми зробили та робимо.

Як Старий Яричів став привабливим для підприємців?

Справді, на території нашої сільради є чимало успішних підприємств. Я тішусь, що вони працюють, створюють нові робочі місця, справно платять податки, а також активно допомагають громаді. Наприклад, нове сучасне підприємство Лемберг Солар, яке спеціалізується на виготовлені сонячних батарей, зобов'язалось повністю взяті на себе оплату вуличного освітлення в Старому Яричеві, як тільки підприємство запрацюють в плановому режимі. Тобто для мешканців воно стане безкоштовним.

А ще є кондитерська фабрика "Ярич" – це прекрасні люди з якими ми постійно співпрацюємо. Це також компанія ЛембергМіт. Дан-Сервіс, що виготовляє хлібопекарські печі. Тір-сервіс, де виготовляють диски щеплення і ремонтують вантажні автомобілі. Сільгосптехніка, меблеве підприємство, ферма Еліт Мілк. А також фірма "Укрпалета", яка виготовляє піддони, де працює майже 150 осіб.

З бізнесменами непросто працювати та знаходити спільну мову. У нас також були і бувають конфлікти чи невдачі. Наприклад, власником кондитерської фабрики в Яричеві спочатку була поважна міжнародна компанія. Вона придбала нашу фабрику для того, щоб знищити конкурента, і тому не дбала про створення нових робочих місць. Мені довелось тоді прийняти непросте рішення і відмовити їм. Сільрада не погодила дозволи, ми зберегли фабрику, але потрібно було шукати нового інвестора. Саме у цей непростий момент до нас звернулась компанія "Ярич", яка взяла солідний кредит і, дякувати Богу, відродила нашу фабрику, де сьогодні працює майже 350 працівників.

Чи достатньо відсутності безробіття, щоб втримати молодь у селі?

Зі Старого Яричева ще ніхто не виїхав, навпаки, всі їдуть до нас. Спробую пояснити чому. На відміну від багатьох своїх колег, голів інших сільрад, я переконаний, що земля має ефективно працювати на громаду, а не простоювати. Завдяки землі, яку ми передали в оренду підприємцям або фермерам, громада може залучати інвестиції, які необхідні для реалізації інфраструктурних та соціальних проєктів. Їхнім результатом є те, що умови життя на селі максимально наближуються до пакета соціальних і побутових послуг, які людина отримує в місті. Саме це нам вдалось реалізувати у своїй громаді.

Наприклад, забезпечили в Новояричівській районній лікарні всі сучасні умови для роботи лікарів та якісного обслуговування пацієнтів. Щороку на розвиток лікарні плануємо виділяти до 6 мільйонів гривень з бюджету, зокрема, відкрити пологове відділення. Наші лікарі готові надавати послуги не лише членам громади, але й тим, хто може постраждати внаслідок ДТП на трасі Київ-Чоп, оскільки лікарня розташована неподалік неї. Значну увагу і допомогу ми також спрямовуємо на розвиток сільської медицини – утримання двох фельдшерських пунктів, а також створення та розбудову мережі сільських амбулаторій. Допомагаємо важкохворим фінансово, опікуємось ними.

Усе це разом з постійною турботою про розвиток освіти, культури та екологічної безпеки й дозволяє нам втримати нашу молодь вдома. Ми активно розвиваємо співпрацю з громадами країн ЄС. Минулого року наші школярі побували в Чехії, відвідали Сенат, співали та колядували на запрошення чеських парламентарів. У співпраці з громадами Чехії розвиваємо проєкти створення туристичного маршруту Кукезів-Жовква та сприяємо модернізації пожежної служби тощо. Міжнародні партнерські програми стали важливим аргументом їздити до Європи за досвідом, а не в пошуках праці. Хоча визнаю, що попри всі зусилля, нам поки не вдається остаточно здолати сумну тенденцію демографічної статистики. Щороку в нас народжується трохи більше, ніж помирає: 50 проти 40 осіб.

Чи вдалось відкрити індустріальний парк "Сігма Парк Яричів" про який з 2017 року чимало писали і рекламували?

Майданчик і документація парку готові до запуску. Запрошуємо і чекаємо підприємців до співпраці. Наша сільрада та індустріальний парк "Сігма Парк Яричів" підписали Меморандум про співпрацю. Якщо індустріальний парк запрацює, то це дасть змогу додатково залучити до бюджету громад приблизно 60 мільйонів гривень. Ми також чудово розуміємо, що саме цей парк може дати необхідний стимул для швидкого зростання спроможності Новояричівської ОТГ. Тому всі села чекають на його запуск, а я активно працюю з підприємцями, заохочую їх розгорнути власну бізнес-діяльність на базі нового індустріального парку.

Як гостро для Старого Яричева та сусідніх сіл стоїть екологічна проблема з огляду на присутність і розвиток промисловості?

Сільрада Старого Яричева ухвалила власну екологічну програму дій на п'ять років. Генеральні плани населених пунктів передбачають будівництво і реконструкцію очисних споруд, водопостачання, системи каналізації, водовідведення тощо. Зрозуміло, що поки складно екологічні проблеми вирішувати в районах старої забудови. На це нема коштів. Однак недопустимо, коли в проєктах нової забудови інвестори економлять на будівництві каналізації та очисних спорудах.

Наскільки успішно розвивається на території Вашої ради сільське господарство?

Коли я обійняв посаду сільського голови, то серйозною проблемою було те, що більшість сільськогосподарських земель не оброблялись, пустували, обростали великими чагарниками, а подекуди на них навіть почали рости дерева. Я вирішив звернутись до підприємців, запропонував їм зареєструвати в нас підприємство, взяти в оренду нерозпайовані та необроблені землі сінокосів, які заростали, і вже через півтора року на них з'явився сад смородини. Сьогодні вони загородили вже 40 гектарів, придбали комбайн, а в селі Великі Підліски збудували великий склад заморозки. Фермерське господарство Еліт Мілк уклало договори на оренду 100 гектарів землі, зокрема, й сінокосів. Для мене це наочні приклади того, як земля може ефективно працювати на користь людей та всієї громади.

У нас сьогодні немає необробленої землі. Понад 2,5 тисячі гектарів обробляє компанія Континентал Фермерс Груп. Я усвідомлюю плюси та мінуси діяльності агрохолдингів для громад і намагаюсь це регулювати на місцевому рівні. Чекаю також на наслідки земельної реформи.

Розвиток фермерства стримує, натомість, відсутність стабільного ринку для реалізації їхньої продукції. Це найбільша проблема. Гадаю, що чимало людей могли б займатись фермерством, якби точно знали, що вони обов'язково реалізують свою продукцію. А не так, як я бачив в Броварах, де висипали тисячі тонн моркви, оскільки немає майданчиків для її реалізації. Найбільшою проблемою для нас є збут, і я шукаю різні можливості, спілкуюсь з народними депутатами щодо законодавчих ініціатив, які передбачають для людей відповідні страхові гарантії. Я переконаний, що наше майбутнє за сільським господарством.

Інша велика проблема – це дорогі кредити. Під 30% ніхто не буде брати кредити для розвитку сільського господарства, тому що це ризиковий бізнес. Якби ставкам кредиту була 3%, то повірте, чимало людей, зокрема, й молодь, вернулися б працювати на свою землю.

Чи очікуєте Ви збитків внаслідок коронавірусного карантину?

Людське життя – найвища цінність для мене. Погоджуюсь і повністю підтримую дії уряду щодо введення карантину в умовах світової пандемії. Також розумію, що важко оцінити масштаби та загрозу вірусу, коли в тебе обмаль часу на ухвалення рішення. Для мене, як очільника громади, важливо було в цій ситуації убезпечити людей від хвороби та водночас зберегти потенціал громади до розвитку. Тому ми не зупиняли роботу підприємств, а обмежились тим, що розробили протоколи безпечної поведінки їхніх працівників на виробництві. З кожним підприємцем провели розмови та визначили обмеження, які дозволили, з одного боку, зберегти здоров'я людей, з іншого – не зупинити економіку.

Що Ви збираєтесь робити після утворення ОТГ, адже посади сільського голови більше не буде?

Я планую брати участь у виборах на посаду голови новоствореної ОТГ і сподіваюсь на підтримку своєї громади, а також інших громад з якими ми об'єднуємось. Декілька разів мене запрошували працювати до Києва, але я відмовився, оскільки для мене є сім'я, і я втратив би набагато більше, коли б залишив рідну землю. З іншого боку, я добре обізнаний з проблемами та ситуацією у всьому Кам'янко-Бузькому районі, а не лише в нашій сільраді, і відчуваю у собі потенціал та сили до роботи з великою громадою.

Тому зараз обдумую і працюю над деталями програми розвитку, яку потрібно винести на обговорення громадськості. Сподіваюсь, що вона отримає відгук, а я – необхідну для перемоги підтримку на виборах. Переконаний, що для нашої громади важливо на першому етапі зберегти і якісно модернізувати вже активну інфраструктуру, а також об'єкти соціальної сфери (школи, дитячі садочки, лікарні тощо). Я не допущу їхнього закриття чи реорганізації. І вже після того, як ми дамо собі раду з цим, то можна вже буде рухатись далі.