Зміст статті

9 липня 2020Дмитро Деркач

Хижий Беркут

Курорт "Захар Беркут": про загрозу безпеці туристів, екології Карпат та захоплення землі.

Курорт "Захар Беркут", як і більшість курортів нашого регіону, туристи відвідують не лише взимку, але й влітку. Особливо зараз, коли кордони багатьох країн для українців закриті, а внутрішній туризм стає особливо популярним. Багато курортів, наприклад, забронювали не лише на серпень, але й вже навіть на вересень.

Тому Варіанти й вирішили дізнатись про готовність курорту приймати туристів в умовах карантину, технічний стан канатної дороги "Захара Беркута", яка активно використовується туристами влітку, а також про безпеку інфраструктури курорту загалом.

Гірськолижна інфраструктура курорту "Захар Беркут" створювалась ще на початку 2000-х років. Звісно, що протягом 20 років експлуатації канатна дорога та витяги зношуються, а отже потребують капітального ремонту. І, якщо власник зацікавлений у безпеці туристів та розвитку курорту, то він буде інвестувати в інфраструктуру та модернізацію. В іншому ж випадку, рано чи пізно його халатність може призвести до трагедії. А, як відомо, українське законодавство покладає відповідальність за безпечну експлуатацію гірськолижної траси саме на суб'єкта господарювання, тобто її власника.

Чимало років поспіль у своїх рекламних матеріалах власники курорту декларували бажання модернізувати гірськолижні траси, однак далі заяв справи, на жаь, так і не просунулись. З відкритих джерел можна дізнатись про те, що з 2009 року власники курорту "Захар Беркут" не збудували жодного нового витягу чи готелю, і це попри те, що в їхньому розпоряджені знаходиться земельна ділянка площею 2,7868 га. Це свідчить про те, що у власника комплексу чомусь відсутнє бажання розвивати сучасний гірськолижний курорт, який відповідатиме всім параметрам безпеки.

Пересічний відвідувач бази відразу помітить, що гірськолижні траси сьогодні перетинаються з канатною дорогою, бугельними витягами, дорогами, пішохідними та кінними стежками, а взимку туристи неодноразово пишуть у соціальних мережах про рух снігоходів та квадроциклів гірськолижними трасами. А це, зважаючи на безпеку, неприпустимо, оскільки канатна дорога та витяги, згідно з законом, є об'єктами підвищеної небезпеки. А мостів, шляхопроводів, естакад чи тунелів, які б дозволяли все це безпечно обходити, власник тут не збудував. ДСНС регулярно звітує про допомогу ще одним туристам, які застрягли на витягах.

Ось, наприклад, декілька років тому тоді ще МНС звітувало про те, що: "Під час підйому лижників на гору Високий Верх через несправність у системі електроживлення сталася зупинка канатно-крісельної дороги. В результаті 54 людини, з них 5 дітей, залишились у кріслах на висоті 12-15 метрів. Для надання допомоги залучили підрозділи Львівського гірського пошуково-рятувального загону МНС та Головного облуправління МНС".

А ось ще одна публікація, роком пізніше, яка свідчить про "найбільший врожай травм".

Ще в 2010 році результати перевірок технічного стану канатної дороги засвідчили зношеність металевих конструкцій опор канатної дороги на 30%. Зважаючи на те, що модернізації з того часу не було, можна припустити, наскільки саме виріс цей процент за останні 10 років експлуатації.

У руках редакції опинився документ, де Проєктно-конструкторський інститут "Проммеханізація" звертається до голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України після перевірки курорту "Захар Беркут". У своєму звіті фахівці інституту пишуть про грубі порушення з боку комплексу. Про те, що на канатній дорозі не працюють блокувальні пристрої (а це грубе порушення); про суттєвий знос рухомого складу. Про самовільне встановлення власником канатної дороги електродвигуна більшої потужності, що унеможливило під'єдання аварійного обладнання. Думка більшості експертів схиляється до того, що експлуатація канатної дороги в такому стані є небезпечною для життя туристів та персоналу.

Є також підстави стверджувати, що ремонт опор канатної дороги, яка експлуатується майже постійно протягом року, відбувається з порушенням технологічних вимог. Так, мешканці Волосянки зафіксували факт бетонування однієї з опор канатної дороги 13 травня цього року, а вже 22 травня канатна дорога працювала та обслуговувала туристів. Чи достатньо 9 діб для того, щоб бетон набрав належної міцності? Думка фахівців у цьому питання однозначна – ні.

Безпекою відвідувачів курорту працівники "Захара Беркута" нехтують і в інших питаннях. Ще 18 березня цього року гірськолижний курорт "Захар Беркут" повідомив про закриття туристичної бази на карантин. Однак будь-хто може онлайн спостерігати через вебкамери за тим, як канатна дорога працювала та перевозила туристів (працівники не дотримуються соціальної дистанції під час посадки-висадки пасажирів, торкаються пасажирів під час знімання з крісел).

Екологічна загроза

Згідно з даними інспекційного порталу, у січні 2019 року посадові особи Держекоінспекції встановили порушення з боку "Захара Беркута" (юридична особа ТзОВ "ГК Волосянка") й екологічного законодавства. Так, власник курорту самовільно зайняв земельну ділянку для розміщення та обслуговування споруд механічного й біологічного очищення стічних вод. Внаслідок цього очисні споруди курорту розмістили на відстані 20 м від притоки річки Славка. Можна припустити, куди йтимуть відходи, а також й те, що це – факт прямої загрози забруднення водойми. 

Також у документі йде мова і про інші порушення: не дотримувались умови дозволу та правила спеціального водокористування, здійснюється самовільне користування надрами, відсутні та не затвердженні проєкти зон санітарної охорони водозаборів, не дотримуються лімітів скидання забруднюючих речовин, використання земельної ділянки з земель водного фонду орієнтовною площею 6 кв.м для розміщення та обслуговування прохідної без документів, що засвідчують право на земельні ділянки. Перелік порушень чималий і продовжувати його можна ще довго. Після цих порушень курорт "Захар Беркут" притягнули до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП у вигляді штрафу.

Але висновків після цієї ситуації власник так і не зробив. Припис щодо необхідності знесення будівлі в межах прибережних захисних смуг з боку "Захара Беркута" так і не виконали, а тому й далі відбувається порушення законодавства та засмічення притоки річки Славка. Чи це свідчення халатності державних чиновників чи факт корупції – вирішувати не нам, але питання й досі, на жаль, залишається відкритим.

Перекриття і контроль дороги "Захаром Беркутом". Повернення у 90-ті?

На екологічних порушеннях курорт вирішив не зупинятися. Як приклад, вже понад 10 років проблемою для місцевих мешканців є те, що "Захар Беркут" самовільно перегородив шлагбаумом проїзд з боку автомобільної дороги Славське-Хащованя. Слід зазначити, що цією під'їзною дорогою користуються не лише туристи, які їдуть сюди відпочивати. Споконвіку місцеві мешканці добирались нею до своїх земельних ділянок та житлових будинків. Але так було раніше. Не зупинив власників курорту від протиправних дій також той факт, що перекриття цієї дороги перешкоджає проїзду медичної швидкої допомоги та пожежних машин. Тобто хтось з місцевих може просто не дочекатися допомоги через затримки на самовільно встановленому блокпості. Взимку ситуація ускладнюється ще й тим, що цей відрізок є достатньо крутим, слизьким і вузьким для заїзду, отож в негоду шлагбаум, перед яким змушені зупиняться автомобілі на підйомі, може спричинити аварійну ситуацію.

Мешканці Волосянки неодноразово звертались до правоохоронних органів щодо цієї ситуації. Сільська рада Волосянки ще у 2010 році зобов'язала власників турбази "Захар Беркут" зняти цей шлагбаум, а у 2015 і 2016 роках суди своїми рішеннями зобов'язали їх також знести й будівлю для охорони. Будівлю охорони та шлагбаум наче демонтували. Наче, тому що власник курорту згодом зухвало встановив неподалік від старої будівлі охорони нову будівлю зі шлагбаумом. Таким чином, люди й досі не можуть безперешкодно приїхати до власних земельних ділянок та житлових будинків, а також не мають права на швидку чи пожежну допомогу за потреби. 

Замість післямови

Зважаючи на всі ці факти важко зрозуміти, як все це сходить з рук власникам "Захара Беркута"? Якою є ціна такого відвертого нехтування законами України та звичайними моральними принципами? Що має ще відбутися на цьому курорті, аби його власники нарешті схаменулися? Поки що ці питання, на жаль, без відповіді. І так триває вже понад десять років.

Автор: Дмитро Деркач