Зміст статті

12 жовтня 2020Божена Стець

Світлана Стечак: Паркові комплекси можуть стати магнітом для інвестицій

Розмова з керівником Центру пасажирських перевезень Світланою Стечак.

Варіанти розмовляють зі засновницею та керівником Центру пасажирських перевезень Світланою Стечак.

Світлано, чим зумовлена Ваша зацікавленість питанням розвитку парків?

Я фіксую теми, які найчастіше підіймають виборці в розмові зі мною, як з кандидатом в депутати Львівської обласної ради. Зауважила, що для мешканців Львова та інших міст нашої області пріоритетною є тема збереження та організації зелених зон, яких сьогодні в обласному місті бракує, а в інших містах, якщо вони і є, то не облаштовані та не виконують властивих їм функцій.

Тема парків для мене насправді не є новою, але раніше я на них дивилась лише під кутом зору розвитку паркового туризму. Тому мені знадобився час, щоб розібратись в цій проблемі, вивчити досвід інших областей і країн, а також сформувати чітко проблему та запропонувати шляхи її вирішення. Зараз я готова до участі в дискусії, яка ведеться на цю тему в публічному просторі, тому що вважаю, що насправді її спікери спрощують проблему, зводячи її до потреби визначення меж чинних парків та збереження зелених насаджень в них.

У чому, на Вашу думку, глобальна проблема?

Парки в сучасному місті виконують не одну, а багато функцій. Це не лише "зелені легені" та місце для розваг, але й майданчики для творчості та розв'язання соціальних проблем. Парки бувають різними за видами та розмірами, формами управління (публічні або комерційні). Парки потрібні різні, головне, щоб вони виконували основну свою функцію – приносили задоволення і дарували радість людям. Задля цього необхідно організувати парковий простір. А от саме з цим завданням в нас серйозна проблема.

У влади немає розуміння та потреби вироблення стратегії, програми й концепцій розвитку паркових просторів. Переконана, що Львівська обласна рада повинна розробити відповідну стратегію для всієї області, включивши до неї не лише міські парки, але й паркові комплекси поза їхніми межами. Концепція розвитку кожного паркового простору має включати чіткі параметри для трьох елементів: зелені насадження, інфраструктура, архітектурні споруди, і останнє – ідейне наповнення парку, або те, що там роблять люди, наприклад, відпочивають, розважаються чи організовують культурне дозвілля. Лише тоді громади Львівщини отримають чітке розуміння і дорожню карту заходів щодо збереження та розвитку зелених зон.

Такий підхід вимагає якісних кадрів і відповідного фінансування?

Безперечно. На прикладі Львова, питанням розвитку зелених зон сьогодні займається переважно небайдужа громадськість. Але хотілось би, щоб її дії скеровували та супроводжували фахівці. До прикладу, чомусь всі переживають про межі парків на картах, але ніхто у Львові не веде дискусію про те, чи потрібно паркам визначення меж в натурі.

Хоча особисто я знаю ландшафтних дизайнерів і архітекторів, які переконані, що парки, сквери, чи зелені газони повинні мати огорожу для того, щоб довго жити та розвиватись. Звісно, йдеться не про високий паркан, а про сучасну легку невисоку огорожу, яка обов'язково має позначати та захищати зелену зону. Лише центральні парки Львова мають свою адміністрацію, яка займається їхнім прибиранням і розвитком. А от у віддалених районах Львова, наприклад, на Сихові, парки наразі лише зелені насадження, без відпочинкової чи будь-якої іншої інфраструктури, тематики, що значно звужує їхні функції та можливості. Переконана, що капіталовкладення в розвиток паркових зон стратегічно важливе для розвитку потенціалу всього регіону. Паркові комплекси можуть стати тим магнітом, який притягне інвестиції, пожвавить соціально-культурне життя, зокрема, дозволить створити нові рекреаційні та туристичні об'єкти  чи маршрути.

Наприклад, відомим місцем відпочинку литовців та туристів зі всієї Європи є Японський сад, який створили на заході цієї країни, неподалік від Дарбенай та Лаукжяме. Сьогодні це найбільший подібний об'єкт в Європі. Він з термальними джерелами та рестораном в японському стилі. На 16 га росте близько 15 тисяч різних дерев і кущів. У Литві більше немає місця, де росте так багато сакур. Тільки уявіть, яка це краса навесні, під час цвітіння. Хто заважає нам залучити інвесторів і створити аналогічний парковий об’єкт на Львівщині? Чи бодай відродити садово-паркові ансамблі, які існували тут раніше?

Наприклад, всі знають про Підгорецький замок, але в 1635 році заклали ще й Підгорецький парк. 1730 роком дратується початок створення парку в Оброшино. Вартує відновити садово-парковий комплекс у Немирові. Охочі радо відпочили б також у Рудківському дендропарку. Особливо мені болить доля ансамблю палацу Жевуських-Лянцкоронських поблизу Нового Роздолу, оскільки це моя мала Батьківщина. Розкішний палац, який збудували в 18-19 ст., був оточений чудовим ландшафтним парком на площі 15 га. В 1939 році парк займав ціле узвишшя на пагорбі поблизу Роздолу. Будівля палацу, за неофіційною інформацією, нещодавно приватизували. Що з територією парку, мені невідомо. В будь-якому випадку і палац, і парк перебувають в занедбаному стані, хоча цей чудовий палацовий комплекс мав би, на мою думку, перетворитись на місце активного культурного відпочинку мешканців нашого області, а також популярний туристичний об'єкт.

Ви прогнозуєте можливий розвиток паркового туризму на Львівщині?

Львівщина завдячує Борису Возницькому створенням відомого маршруту "Золота підкова" замками Львівщини. Логічно в цей туристичний маршрут внести відродження Підгорецького парку. Така ініціатива може дати поштовх розвитку парковому туризму на Львівщині. Вона актуальна з огляду на перспективи зростання потоку внутрішнього туризму в найближчій перспективі. Ми мали б сьогодні подбати про збільшення різноманіття туристичних об'єктів в нашому регіоні.

Автор: Божена Стець