Варіанти,  4 грудня 2020

Теорія порядку денного в ЗМІ. Замовчування в українських медіа

Мало хто чув про "теорію порядку денного", але кожен стикався з нею, хоча б раз переглядаючи новини на будь-яких інформаційних порталах.

Українські ЗМІ активно застосовують її для оптимізації подачі інформації та контролю її поширення і впливу на суспільство. Суть цієї теорії полягає в тому, що медіа керують подачею інформації. Вони можуть замовчувати певні новини, подаючи в ефіри інші. Таким чином, ЗМІ створюють інформаційний фон, в якому перебуває їхня аудиторія, відділяючи її від певної інформації, навіть, якщо вона є важливішою за ту, яку вони висвітлюють.

Автори цієї теорії (М. Мак-Комбс і Д. Шоу) в 1968 році провели експеримент, який довів, що масмедіа пріоритетно висвітлюють, в принципі, одні й ті ж самі теми. Завдяки медійному розголосу, ці новини, далекі від реальних потреб аудиторії, стають суспільно значущими. В українських медіа застосування цієї теорії спостерігається всюди. Кожне окреме медіа, в залежності від стилю висвітлення інформації та новин, які потрапляють в редакцію, приймає рішення, щодо того, яку інформацію подавати в маси, а яку краще притримати.

Це можна побачити на прикладі гучного скандалу про книгу Вахтанга Кіпіані "Кримінальна справа Василя Стуса". Історія розвивалась навколо однієї книги, яку заборонили друкувати після судового процесу над нею та невдоволенням Віктора Володимировича Медведчука, учасника судового процесу у справі Стуса.

Засоби масової інформації розділились в цій ситуації на два табори. Одні (більшість) критикували рішення суду та намагались будь-якою мірою підтримати книгу і людей, що встали на її захист. А інші (декілька медіаресурсів), не повідомляли про цю ситуацію взагалі, або ж будь-якою мірою намагались мінімізувати негативний аспект спричинений невдоволенням людей. Якщо розглядати перших, то можна помітити, яку перевагу вони надавали будь-яким новинам про книгу Кіпіані над іншими. Саме ця інформація стояла в пріоритеті декілька днів і наповнювала весь інформаційний простір медіа.

Що не скажеш про медіа, які належать проросійським власникам, або ж будь-яким чином пов'язані з ними. Такі ЗМІ за весь час розголосу цих новини, жодного разу не опублікували на своїх сторінках чи каналах інформації про справу Стуса чи книгу Кіпіані. Вони відверто уникали цієї інформації у своєму медійному просторі, натомість забивали його іншими новинами, які мали хоч і меншу суспільну цінність, однак були вигідними для них.

Висновок з цього лише один: інформаційний простір кожного каналу створюється особисто ним. Питання в тому, чи правдивий канал ви оберете. Як показує практика, прихильників проросійських медій в Україні вистачає, а з ними й антиукраїнських думок. Такі портали будуть висвітлювати лише ту інформацію, яка вигідна та потрібна їм або ж їхнім власникам, уникаючи при цьому реальних, важливих проблем, які потребують розголосу та обговорення.

Потрібно бути вкрай обачним, потрапляючи на такі портали. Для перевірки їхньої правдивості можна використовувати такі ресурси як: Mediakrytyka.info, MediLab та Media Sapiens. Найголовніше – розвивайтесь і працюйте над своєю медіаграмотністю.

авторка: Христина Онисько

фото: wz.lviv.ua

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.