Районні медзаклади без лікарів

У Новгород-Сіверській центральній районній лікарні Чернігівської області, Дитячій поліклініці Деснянського району Києва, а також у Центрі первинної медико-санітарної допомоги Компаніївського району та Компаніївській центральній районній лікарні Кіровоградської області бракує лікарів вузьких спеціалізацій: хірургів, гінекологів, кардіологів, ендокринологів, офтальмологів тощо. Під час розмови медики наголошують на тому, що основні причини нестачі професіоналів – це низькі зарплатні та відсутність розвитку.

У Центрі первинної медико-санітарної допомоги Компаніївського району Кіровоградської області бракує як мінімум 3 лікарів загальної практики та терапії.

"Наразі у нас 6 лікарів (лікарі загальної практики, терапевти та педіатри). Нам потрібен ще один педіатр, оскільки у районі більше ніж 1800 дітей, а максимальна кількість, яку може оглядати лікар, 900 дітей", – розповідає інспекторка з кадрів Центру Людмила Гудизі.

За її словами, часто причиною браку лікарів у районах є низька зарплата, адже молодий спеціаліст отримує мінімалку, а це від 4 тисяч до 5 тисяч гривень. Цих грошей ледве вистачає на най необхідне. Якщо ж спеціаліст мешкає не у нашій місцевості, то йому потрібні ще знайти житло. У Компаніївській центральній районній лікарні також бракує лікарів.

"Цей рік найбільш критичний. До пандемії усі лікарі, навіть поважного віку, працювали з останніх сил. А зараз багато хто звільняється через небезпеку. Наприклад, у нас немає інфекціоніста. Крім того, не вистачає терапевтів, кардіологів. Хірург та акушер-гінеколог вже поважного віку. Вибір лікаря-студента після медуніверситету ніколи не падає на районні лікарні. Відсутність перспектив професійного розвитку їх відлякує" – зазначає працівниця лікарні Олена Гладка.

"Бракує лікаря-терапевта, лікаря-педіатра, анестезіолога, рентгенолога, офтальмолога.  До нас приходять переважно на ці вакансії лікарі-інтерни, які відпрацювавши свій термін, звільняються. Отже, робоче місце знову залишається вільним", – повідомляє інспектор з кадрів Новгород-Сіверської центральної районної лікарні Олена Капелова.

Медичний статистик Інна Борисович розповідає, що в середньому у лікаря може бути за зміну від 24 до 30 пацієнтів. Коли йдуть медогляди, то ця цифра зростає.

"Через відсутність лікаря-офтальмолога у нас, люди часто йдуть до платного лікаря”, – додає статистик.

Брак фахових лікарів негативно впливає на якість медичних послуг, які надаються в сільських і районних лікарнях. Людмила Лісова, мати трьох дітей із Києва, розповідає, що у Дитячій поліклініці Деснянського району Києва окуліста немає вже давно.

"Цьогоріч середня дочка йшла в школу і зір нам перевіряла наша медсестра. Після чого сказала записатись до платного окуліста і перевірити добре зір, бо власного окуліста у лікарні немає. Був період, що і дитячого ортопеда постійного не було. Ми зверталися, можливо, три рази, до нього, але кожного разу це був інший лікар. Останній візит до ортопеда був взагалі невдалий: він не уважно подивився на результати УЗД (не перевірив написаний результат зі знімком, де можна було побачити, що в описі помилка) і назначив невірне лікування. Якби я не зробила повторне УЗД (прийшлося їздити в іншу лікарню), то невідомо чим би це лікування нам закінчилось. Наразі, якщо я бачу необхідність звертатись до вузького спеціаліста, то відразу йду в приватну лікарню" – наголошує вона.

Ірина Кравченко з села Червоновершки Компаніївського району Кіровоградської області, їздить в обласну лікарню за 40 кілометрів від свого дому, хоч у районну дорога займає тільки 15-20 хвилин.

"У нас в селі є амбулаторія, де є сімейний лікар і фельдшер. За потреби беремо скерування у лікарню до обласного центру, не у район, адже у Компаніївці переважно старшого віку лікарі, часто не вистачає молодих хороших спеціалістів. От, до прикладу, мені потрібно було звернутися до ендокринолога, але його у районній лікарні не має", – каже жінка.

Екснардеп та ексзаступник міського голови Харкова, медик за фахом Ігор Шурма вважає, що для виправлення критичної ситуації потрібні консолідовані рішучі дії влади на всіх рівнях.

"Найперше, що потрібно робити для того, щоб у сільській місцевості були медичні працівники – це створити умови праці, забезпечити житлом та підвищити оплату праці лікарів. Аби це все працювало, потрібна одна річ – гроші. Якщо не виділятимуть мінімум 5% ВВП на охорону здоров'я, то жодних змін і не буде. Тому багато речей залежить від уряду, від міністерства та від самоврядування області та міста. Якщо все це працюватиме синхронізовано, то звичайно, що ми побачимо зрушення" – зазначає Шурма.

Він розповів, що проблема кадрового забезпечення в Україні завжди стояла гостро, але лише зараз в Україні сформувався реальний дефіцит лікарів різних спеціальностей.

«Кількість вишів дозволяла говорити, що чисельність лікарів та середнього медперсоналу є достатньою. У нас студенти мали і мають можливість навчатися на державній формі, пізніше, коли держава скеровувала студентів на роботу після завершення медичного університету, училища чи коледжу, то не завжди вони туди їхали. Саме тому у нас завжди виходили так звані кадрові плями. Але проблеми, що геть немає ані фельдшерів, ані лікарів ніколи не було до цього часу", – пояснює він.

Дефіцит кадрів в медицині спричинений, на його думку, передусім законом, який скасував обов'язкову для молодих спеціалістів-лікарів роботу за направленням.

"На превеликий жаль, із 2016 року, народні депутати почали підіймати питання, що відпрацювання щодо направлення прирівнюється у демократичному світі до рабства. Незабаром прийняли закон про скасування відпрацювання. У кінцевому результаті сталось так, що держава витратила сотні тисяч гривень на навчання студентів-лікарів водночас маючи проблеми кадрового забезпечення. Але скерувати їх на роботу вона вже не могла, оскільки відповідно до закону люди самі собі вибирають місце праці. Це є перша причина браку лікарів на рівні районів та сільської місцевості", – наголошує Шурма.

Друга причина є це низький рівень заробітної плати медичних працівників.

"З давніх часів у сільській місцевості три особи характеризували громаду як розвинену і забезпечену: священник, вчитель і медичний працівник. Згодом відбулася дискредитація медицини, особливо це відчулося з приходом Уляни Супрун на посаду в.о. міністра охорони здоров’я. Якби хтось поглянув у бухгалтерію медичного працівника, то він би побачив таку картину, що професійні, віддані своїй справі, люди отримують мізерну заробітну плату", – зазначає він.

Нарешті сьогодні в українських лікарів з'явилась реальна можливість працевлаштування за кордоном і вони активно цим користаються.

"Раніше виїхати за кордон і влаштуватися на роботу нашим медикам було практично неможливо, адже наші дипломи були недійсним і їх потрібно було роками підтверджувати. Але після відкриття кордонів, а також через брак фахівців, наших медичних працівників почали брати на роботу. Лише у період з 2014 до 2019 року Україну залишило майже 60 тисяч медичних працівників, а цього року – 30 тисяч. Чи можна звинувачувати цих людей? Абсолютно ні, адже кожен хоче гідно працювати та отримувати за це відповідну плату. Зараз для наших студентів набагато вигідніше безкоштовно навчатися у наших вишах і поїхати на роботу за кордон. Я ніяк не міг зрозуміти, чому у медичних училищах є величезний попит на посади лаборантів? Як виявилось, приїжджають емісари та укладають угоди з нашими найздібнішими студентами-медиками. Відповідно їхнє навчання оплачують, а після його завершення, оскільки немає скерування, то студенти виїжджають за кордон", – каже Шурма.

Експерт переконаний, що на виправлення ситуації підуть роки.

"Найперше, що потрібно робити, то це підіймати статус медичного працівника. Потрібна передусім гідна заробітна плата та відповідні умови праці, Нова медична реформа була дуже поспішною. У нас потрібно було робити те, що передбачає Конституція. У нас повинні бути комунальні заклади охорони здоров'я, а паралельно мали б розвиватися альтернативні форми надання медичної допомоги, тобто приватні структури. Є категорія людей, яка не спроможна заплатити за консультацію та медичні послуги, а тому вони повинні знати, що держава їм гарантує високий рівень медицини", – наголошує екснардеп.

авторка: Валерія Городинська

фото: tamtour.com.ua