Зміст статті

1 лютого 2021

Володимир Квурт. Стратегічні виклики і завдання Львівщини

Володимир Квурт про стратегію розвитку Львівщини.

Володимир Квурт – голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради.

Стратегії розвитку регіонів повинні відчувати не лише регіональні, але й глобальні тенденції для того, щоб ефективно моделювати відповіді на виклики, а також не втрачати актуальність як базові документи довгострокового та короткострокового планування. До глобальних викликів, які регіони мають враховувати у своєму розвитку, експерти зараховують: зміну клімату та екологічні загрози, наслідки демографічних процесів, збереження та розвиток людського й соціального капіталу, технологічну революцію 4.0 та її впливи, необхідність підвищення якості управління процесами, нерівність в розвитку територій тощо.

Стратегії розвитку регіонів також обов'язково мусять зважати на контекст загальноукраїнських та міжнародних процесів. Наприклад, війна на Сході України завдала серйозного удару територіям, які традиційно вважали центром промислового розвитку України. Разом з постійною загрозою всіх видів агресії з боку Росії ця ситуація створила сприятливі умови для переміщення центру промислового розвитку зі сходу на захід України. Але чи зможе Львівщина скористатися цим шансом, якщо її Стратегія розвитку на 2021-2027 роки не враховує і навіть не розглядає впливів та наслідків цього фактору? Не зважає вона повністю й виклики та шанси нашого сусідства з членом ЄС – Польщею.

Нарешті Стратегія сталого розвитку Львівщини повинна дати відповіді на два основних завдання розвитку, а саме:

1. Ліквідацію диспропорцій в розвитку територій регіону, зокрема, між селом і містом, а це б забезпечило високі стандарти життя та послуг для членів всіх громад.

2. Створення умов для розвитку інноваційної економіки, що дозволить Львівщині конкурувати з іншими регіонами України та Європи.

Основою ж сталого розвитку Львова та Львівщини у сучасному світі, що динамічно змінюється, мала б стати нова система цінностей, яку варто виробити на базі пріоритетного розвитку культурних традицій. В цій новій ціннісній системі людський розвиток має слугувати основним критерієм в оцінці потреб та змін, які відбуваються у всіх сферах життя. Дозволю викласти декілька моїх міркувань, які допоможуть краще зрозуміти те, куди ми рухаємося і що нам, Львівській обласній раді, потрібно робити для того, щоб наш регіон успішно розвивався та став конкурентоспроможним.

Подолання диспропорцій у розвитку територій і громад

Зменшення диспропорцій у соціально-економічному розвитку територій Львівщини, передусім між містами та селами, є важливим цивілізаційним завданням, яке в нас з року в рік залишається без вирішення. Нагадаю, що умовах адміністративно-територіальної реформи в межах Львівської області створили 73 громади. Їхній потенціал до розвитку є дуже різним, в третини – він нижчий за середні показники. Тому пріоритетом в роботі регіональної влади має стати допомога громадам області, яка допомагатиме їм рости, ставати сильнішими та реально самодостатніми.

Нашим важливим завданням має стати уважне вивчення процесів, які сьогодні відбуваються у житті 73 новоутворених громад, саме заради того, щоб виробити пропозиції для слабших громад, дати їм шанс підтягнутися до тих, хто зумів на старті вирватись вперед. Задля цього обласна влада повинна сформувати конкретні завдання та відібрати проєкти розвитку, які дозволять громадам залучити додаткові інвестиційні можливості. Наш обов'язок – підтримати слабшого, але не утримувати, а допомогти в слабких місцях, щоб громади розпочали динамічний розвиток.

Формування нових генпланів територій

Процеси ефективного розвитку та управління територіями мають спиратись на належну науково-проєктну базу. Це має відбуватися не хаотично, а на підставі Генеральних планів. Тому вже зараз необхідно закласти у пріоритет перегляд чинних генпланів та розроблення нових документів просторового розвитку для всіх 73  громад. Більшість населених пунктів Львівщини насправді мають затверджені генеральні плани, але їх інколи розробляли для наділення мешканців земельними ділянками під будівництво, а тому не враховували загальну просторово-планувальну структуру регіону.

Нині ж, у зв’язку з новими стратегічними завданнями розвитку, постала необхідність поєднати населені пункти в межах ТГ (територіальна громада) в єдину планувальну структуру, а також інтегрувати в неї землі сільськогосподарського призначення, які передала держава у власність громад.

Ті з нас, хто був залучений до процесу створення та затвердження чинних генпланів, розуміють те, наскільки це складна та об’ємна робота, тим більше, що всі громади зацікавлені в тому, щоб якнайшвидше отримати її результат. Робота над новими генпланами вимагає чіткої координації та наукового підходу, який може забезпечити лише установа відповідного рівня та статусу. На Львівщині такою установою, після відповідної реорганізації, може стати державний інститут проєктування міст "Містопроект". Сьогодні він перебуває у підпорядкуванні Міністерства розвитку громад та територій України. В інституті ще залишилася певна кількість фахівців. Львівській обласній раді варто розглянути можливість та запропонувати Мінрегіонбуду ініціативу перепідпорядкування "Містопроекту" Львівській облраді.

Недосконалість законодавчої бази

Львівська обласна рада уповноважена ініціювати перед центральною владою зміни в законодавстві, які необхідні для розвитку територій та громад. Стратегічно важливими, на мою думку, є ухвалення закону про міські агломерації, а також внесення змін до Податкового кодексу, згідно з якими ПДФО сплачуватиметься за місцем проживання громадян, а не за місцем реєстрації підприємства, як це є зараз. У всіх передових країнах світу, зокрема, у наших сусідів, вже діють закони про розвиток агломерацій, а стратегії розвитку територій також розробили у форматі конкретних агломерацій. На жаль, Україна не має такого закону, і це, на жаль, гальмує розвиток не лише Львівщини, але й всіх регіонів України. В законі про агломерації суб'єктами об'єднання мали б стати ТГ та міста.

Варто пояснити цей пункт. Міста – це магніти сучасного розвитку, вони конкурують за людей працездатного віку, і саме в них виробляються стандарти якості життя. Містам для розвитку потрібні нові території та інші ресурси, а тому вони зацікавлені в співпраці з сусідніми населеними пунктами, які також мають свій інтерес у напрацюванні проєктів з великими містами. А все тому, що це дозволяє їм розв’язати проблеми своїх мешканців, наприклад, від забезпечення робочими місцями та до доступу для них до найкращих соціальних та культурних практик. Агломерація передбачає партнерське, взаємовигідне об'єднання ресурсів для розвитку, реалізацію спільних проєктів, а тому сприяє підвищенню мобільності та якості життя населення.

Саме тому розвиток міських агломерацій є важливим компонентом досягнення стратегічних цілей розвитку всього регіону. Він сприяє ліквідації диспропорцій між територіями, а також стимулює розвиток конкурентоспроможної економіки. На Львівщині потенційно можливим є утворення двох міських агломерацій: Львівської та Дрогобицької. І Львів, до речі, ще й має всі шанси стати метрополійним центром Західної України.

Другий закон, який стримує розвиток територій (і є дискримінаційним у своїй суті) – це нинішнє положення Податкового кодексу, згідно з яким ПДФО сплачується за місцем реєстрації підприємства. Він працює лише на користь великих міст, які активно й захищають його дію. Водночас від такої норми страждають населені пункти, які є донорами робочої сили для великих міст. З огляду на посилення мобільності населення, ми повинні добитися змін до Податкового кодексу у пункті зарахування ПДФО за місцем реєстрації фізичної особи-платника. Такий підхід гарантуватиме партнерство та рівні фінансові можливості усім громадам. І сам податок варто залишити на місцях в пропорції: 75/25, де 75% – кошти для громади, а 25% – обласний рівень, оскільки це апріорі місцевий податок. В найближчій перспективі важливим завданням також є ініціювання змін до Закону про співробітництво ТГ заради спрощення процедури укладання угод про співпрацю між громадами, а також вдосконалення механізмів його дії.

Місце та роль Львова в досягненні стратегічних цілей розвитку регіону

Експерти визнають пріоритетну роль Львова в розвитку не лише нашої області, але й всього регіону Західна Україна. Цей висновок базується на результатах глобальних наукових досліджень, які розкрили провідну роль міст в процесах розвитку територій, тому що саме вони відіграють роль основних центрів розвитку конкурентоспроможної економіки. Цю проблему для Львівської області та Західної України досліджувала група вітчизняних фахівців, яка розробила Концепцію розвитку агломерації Великий Львів та перетворення Львова у метрополію Західної України. Результати їхньої праці опублікували у дослідженні "Великий Львів". Дозволю коротко викласти основні тези цього дослідження під кутом завдань Стратегії розвитку регіону.

Львів у майбутньому – це не лише велика міська агломерація, але й метрополія, тобто місто, яке відіграватиме визначальну роль у розвитку Західної України. Саме у Львові розвиваються інноваційні технології, а також більшість інших конкурентоздатних галузей економіки регіону. Вже сьогодні бюджет Львова (11,1 млрд грн) вдвічі більший за бюджет Львівської області (5, 14 млрд) грн. Але формат новоутвореної Львівської ТГ важко узгодити з науково-містобудівною документацією, яку розробили перед тим, а ще він не забезпечує належний розвиток не лише міста як метрополійного центру, але й навколишніх територій.

Саме Львівська агломерація (територія та населення якої мали би бути значно більшими, ніж це зараз є у Львівської ТГ) дозволила б Львову потрапити до клубу міст-мільйонників. А це б зі свого боку підвищило інвестиційну привабливість всього регіону. Тому розв'язання питання формування Львівської агломерації залишається вкрай важливим і актуальним.

У нинішньому форматі ТГ влада Львова задля успішного розвитку та лідерських позицій повинна розв'язати низку пріоритетних проблем. Передусім, підвищити рівень мобільності населення ТГ і всієї потенційної агломерації. Кожен мешканець міста чи приміської території повинен мати можливість добратись на роботу швидко, комфортно, безпечно і за доступною ціною. Владі Львова варто відповідально підійти до вивчення можливості реалізації будівництва метрополітену, а також паралельно докласти зусиль для того, щоб розвінчати міфи про неможливість будівництва підземки в місті Лева.

Насамперед метро дозволить суттєво знизити щільність наземних пасажиропотоків. У великих містах будівництво метро в поєднанні з розбудовою підземної інфраструктури – це питання державної ваги. В реалізації подібних проєктів мають бути зацікавлені не лише громади міст, але й колективи вітчизняних проєктних інститутів, будівельні компанії, металургійні та вагонобудівні заводи хоча б тому, що це дозволить створити тисячі робочих місць та залучити інвестиції в різні галузі української економіки. Наразі Львів повинен розпочати глобальні інфраструктурні та культурні проєкти, які дозволять йому перетворитись у фінансовий та діловий центр щонайменше Західної України. Одним з таких глобальних проєктів може стати виникнення у Львові Ділового сіті зі залученням офісів міжнародних організацій, торгових представництв та посольств провідних країн.

Інший підхід – це стимулювання розвитку сучасних містечок на території ТГ, а також в передмісті Львова. Останнє, серед іншого, дозволить пом'якшити жорсткий поділ на спальні та офісні райони. Це також зменшить навантаження на центр міста та стане привабливою альтернативою для інвестицій будівельних компаній. Підкреслю, успішність таких просторових проєктів залежатиме від швидкого транспортного сполучення з історичним центром Львова.

Владі Львова необхідно зосередитися і досягти якісного прориву у реалізації науково-освітнього потенціалу регіону. Реальними завданнями для наукових і освітніх установ Львова вже мають бути проєкти з розробки штучного інтелекту та нанотехнологій як теоретичного, так і прикладного спрямування. Це дозволило б розвивати сучасну науку і якісну освіту в місті не лише коштом державної та муніципальної підтримки, але й в партнерстві з бізнесом та в інтересах розвитку всього регіону.

Львів мав би показувати приклад у задоволенні екологічних прагнень мешканців регіону: від правильного сортування та утилізації сміття до створення зелених зон та розв'язання проблем чистого повітря і якісної води. Кожен мікрорайон Львова необхідно зробити комфортним, з власним обличчям і сучасними можливостями. Успішні практики містян сприяють зростанню привабливості екологічних проєктів для приміських громад. Якщо Львів залишить у пріоритеті власного розвитку туризм, то й в цьому питанні він мав би зробити якісний ривок у розвитку.

Регіон невиправдано довго чекає музей сучасного мистецтва чи музей науки та технологій, ми практично випали з календаря міжнародних виставкових подій. І проблема не лише в пандемії чи відсутності майданчиків для експозицій, а швидше в нерозумінні владою Львова завдань стратегії розвитку бізнес-туризму на цьому етапі. Вирішення цих завдань дозволить Львову не лише підвищити міжнародний статус, але й залучити реальні великі інвестиції, стимулювати розвиток конкурентоздатної економіки, створити нові робочі місця, зокрема, в передових індустріях, а отже й припинити відтік фахівців за кордон.

Відповідно завданням обласної влади має стати підтримка ініціатив влади Львова, які скеровані на перетворення міста у метрополію. Ми маємо стати партнерами у реалізації масштабних інфраструктурних проєктів, інноваційних проєктів, в підтримці розвитку науково-дослідних та освітніх центрів, ми також зацікавлені в збереженні історико-культурної спадщини та модернізації інфраструктури культури. Львів – локомотив розвитку всіх територій регіону, його важливість у реалізації стратегічного завдання щодо перетворення області на конкурентоспроможний регіон є надзвичайно важливою, але ми чекаємо від влади Львова й конкретних ініціатив, де можна буде побачити спільність наших поглядів на стратегію розвитку.  

Міжнародний вектор у розвитку Львівщини

Львівський регіон досить обмежено використовує можливості міжнародної регіональної співпраці для власного розвитку. Причин для цього є багато. Наприклад, це відносно довга та пасивна позиція української центральної влади в питаннях розвитку міжнародних регіональних зв'язків, а також помилки, яких вона зробили під час формування та ведення міжнародної політики. З іншого боку, країни (потенційні партнери) не завжди є активними у співпраці з регіонами України, хоча послідовно розвивають співпрацю між регіонами в інших напрямках. Обласній та місцевій владі, зі свого боку, також бракує розуміння та активності в питанні використання потенціалу міжнародної співпраці для нашого регіону.

Аналіз міжнародної ситуації та світових тенденцій засвідчує зростання ваги регіональних ініціатив. Для України, передусім Львівщини, наприклад, значний інтерес становить проєкт створення Балто-Чорноморського транспортного коридору, а надалі, на його базі – Балто-Чорноморської міської метрополії, до складу якої може увійти Львів, а також й Львівський регіон. Де-факто, окрім Львова, Балто-Чорноморську мегалополію формують Гданська, Варшавська та Одеська агломерації. Звісно, що таке утворення потребує міждержавного визнання, а також змін до законодавства України, про які вже ми говорили. Можливо, що в перспективі економічний розвиток Балто-Чорноморського регіону закладе базу для більш тісного геополітичного союзу, який стане основою для сталого розвитку цього регіону.

Балто-Чорноморський транспортний коридор – це також важлива складова енергетичної безпеки регіону. Львівщина в перспективі мала б увійти до проєкту енергетичного коридору Свіноуйсьце (Польща) – Одеса, який дозволить збудувати та використовувати термінал скрапленого газу біля Одеси. Практично це б створило систему реальної, а не удаваної безпеки енергоресурсів у всіх країнах цього проєкту.

Балто-Чорноморський проєкт, зрештою, цікавий не лише балтійським країнам та Україні. Важливою його складовою, транспортним коридором Гданськ-Одеса, цікавиться Китаю, оскільки він збігається з його державною програмою побудови Нового Шовкового Шляху. Китай вже проінвестував будівництво відрізку транспортного  коридору до Батумі (Грузія). Через Захід України, зокрема, й територію Львівської області, проходять міжнародні транспортні коридори А3 та А5 (з Південної та Центральної Європи), а це робить Україну та Львівщину, зокрема, повноцінним учасником економічного простору Тримор'я – від Середземного моря до Балтики та Чорного моря. Проте Україна недостатньо активна в цьому процесі. Нашим завданням є створення додаткових можливостей для перетворення Західної України в конкурентний європейський регіон-мегалополіс. Лідером у цих процесах можуть і повинні стати Львівська область та Львів.

Проєкти розвитку сучасної інфраструктури як інструменти досягнення цілей Стратегічного розвитку регіону

Під час вирішення завдань стратегічного розвитку регіону ключовим моментом залишається модернізація та розвиток всієї інфраструктури. Розвиток транспортної інфраструктури сприяє підвищенню мобільності мешканців області, а також розширює їхній доступ до місць праці, створює безперешкодний доступ до соціальних і культурних об'єктів, стимулює розвиток туристично-відпочинкової та спортивної індустрій. Підвищення мобільності населення є важливим стратегічним завданням розвитку усієї Західної України.

Спільний ринок робочої сили відкриє перед містами регіону нові інвестиційні можливості, адже високоосвічений та професійний людський потенціал сьогодні є важливим капіталом. Необхідно забезпечити для мешканців цілого регіону можливість працювати в будь-якому обласному центрі, а також доступність туристичних, фінансових, виробничих, рекреаційних об'єктів території з максимальним терміном сполучення до однієї години. Тому вже сьогодні варто розпочинати діалог між обласними центрами Західної України про розширення автомагістралей, а також про виділення землі для транспортних коридорів для того, щоб об'єднати українські землі нитками автошляхів та залізниць. Водночас також не варто забувати й про резервування коридорів для інженерних мереж.

За останні роки чимало зробили для розвитку дорожньої інфраструктури Львівщини. Варто наголосити на тому, що це завдання має вирішуватися у спільно з будівництвом нових конкурентних переваг регіону, основ для його інноваційного розвитку. Викликом для України та для Львівщини є створення інфраструктури, яка дозволить повноцінно використати потенціал міжнародних транспортних коридорів.

Львівська обласна рада повинна приділяти постійну увагу діалогу з центральною владою в питанні реалізації вже задекларованих проєктів державного будівництва кільцевої дороги на півночі Львова, автомагістралей та міжнародних пунктів пропуску в напрямку західного кордону в рамках міждержавного проєкту України та Польщі. Ми повинні лобіювати перед Києвом реалізацію проєкту будівництва Євроколії, активізацію участі України у проєкті будівництва Go Highway Одеса-Гданськ. Спільно з владою Львова маємо розпочати пошук інвестора та визначити місця для будівництва нового аеропорту, який стане оператором не лише пасажирських, але й вантажних повітряних перевезень для регіону, нового терміналу для поїздів швидкісного сполучення, який має поєднати Захід України з європейською колією.

Проєкти "Сухий порт" біля Мостиськ та будівництво євроколії до Львова, а згодом й до Одеси та Чернівців, дозволить зшити Україну з європейською мережею пасажирських і бізнес-перевезень. Це означає додаткові преференції для підприємництва. Актуальним залишається завдання будівництва нової (друге кільце +/- R= 20 км) кільцевої дороги для Львова. Сучасне транспортне сполучення, енергетичні можливості та організований товаропотік стануть важливою передумовою появи та розширення бізнесу, а отже й точкою зростання спроможності громад та розвитку територій області.


фото: Фб Володимира Квурта

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.