Зміст статті

4 березня 2021Степан Приходько

Михайло Цимбалюк: Є одна велика криза фаховості нинішнього державного правління

Розмова з народним депутатом України Михайлом Цимбалюком.

Михайло Цимбалюк з 2016 року очолює "Батьківщину" на Львівщині, а у 2019 році його обрали народним депутатом України за списками від цієї політичної сили. Ми розмовляємо про нинішню політичну ситуацію в Україні з політиком, для якого Львівщина вже стала рідною областю.

Якими є причини кризи в Україні, тому що саме так Ви у своїх виступах здебільшого й характеризуєте сучасну політичну ситуацію?

Нинішні президент та прем'єр-міністр запевняють нас, що все добре і тому не варто панікувати. Разом з тим, ми спостерігаємо ознаки кризового стану, передусім в економіці, який спричинений як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками.

Так, кризові явища в економіці пов'язані з дією карантинних обмежень. Для мене очевидно, що уряд у цій ситуації діє несистемно та припускається серйозних помилок. Це стосується, зокрема, періоду весни 2020 року, коли з його ініціативи українці масово повернулися з Європи та інших країн світу додому. Експерти стверджують, що причиною першого спалаху епідемії в України, якого можна було уникнути, стала відсутність ефективного медичного контролю на кордоні та адекватних заходів для забезпечення ізоляції тих, хто повернувся в Україну. Тобто влада втягнула нас у цю кризу, і виходу з неї, на жаль, поки не бачу. Тоді ж, на весні минулого року, нам обіцяли створити п'ятсот тисяч робочих місць для тих, хто втратить роботу внаслідок карантину, але це була порожня обіцянка. Про неї, зрештою, всі вже й забули.

Непослідовно уряд діє і під час подолання наслідків пандемії шляхом вакцинації. Рік тому в Кабміні нас запевняли, що все нормально, не панікуйте, а вже влітку заявляли, що Україна буде одна з перших держав, яка отримає вакцину. На жаль, так не сталося. Важко не зауважити, що вакцинація перетворилася у глобальний бізнес-проєкт, а громадськість позбавлена інформації про випробування вакцин та дослідження її ефективності. Якщо говорити про індійську вакцину, то ми не знаємо, хто її раніше застосовував і чи пройшла вона всі фази випробувань. Тому є серйозні застереження щодо її використання в Україні.

На моє переконання, серйозна помилка влади в тому, що кошти з ковідного фонду (приблизно 30 млрд грн) скерували не на передоплату закупки вакцин у європейських країнах, а витратили на ремонт автомобільних доріг. Дороги – це добра річ, але не менш важливо було в цій ситуації скористатися шансом для розвитку вітчизняної медицини, а саме створення української вакцини від коронавірусу. Народні депутати від "Батьківщини" зверталися з такою пропозицією до уряду, зустрічались з науковцями тощо. Останні запевнили нас, що готові взятися за розробку вакцини, але українська біохімічна наука так і не отримала фінансування для початку розробляння вакцини.

Через безвідповідальність влади ми втратили час, який був необхідний для того, щоб процес закупки вакцин став прозорим та ефективним. А наприкінці минулого року це вже нагадувало авантюру, оскільки довелося терміново шукати посередника. Як відомо, це збільшує вартість вакцини, яку так і не озвучили. Потім назвали дату надходження вакцини китайського виробництва – 16 лютого. А коли стало зрозуміло, що китайської вакцини не буде, то міністр полетів домовлятися про індійську вакцину, і привіз її якраз тоді, коли у Верховній Раді України вже майже зібрали підписи за його відставку. 

Суб'єктивні причини кризи виходять сьогодні на перший план?

Уряд Шмигаля, на жаль, навіть не технічний, він демонструє повну неспроможність розв'язувати економічні проблеми. Парламент не може ефективно протистояти цим тенденціям з огляду на сформовану монобільшість, яка слухняно виконує всі розпорядження президента. За таких обставин центр впливів сьогодні зосередився на Банковій, в Офісі президента. Економічним блоком ніхто серйозно не займається, міністерство економіки – це статисти. Заради справедливості, зауважу, що негативні тенденції намітилися ще в часи прем'єрства Гончарука, який, до речі, отримав у спадок від уряду Гройсмана збалансований державний бюджет, але вже наприкінці 2019 року в ньому утворилася дірка в 70 млн грн.

Непрофесійні дії уряду привели до створення штучної кризи в державних митній та податковій службах, а наслідком цього стало зростання корупції в їхній діяльності, а також збільшення частки тіньової економіки.

Серед причин падіння надходжень до бюджету можна назвати й те, що Кабмін не спромігся поставити дієвий заслін корупції на державних кордонах. Реформа митних органів насправді перетворилася на кадровий хаос, керівників митниць змінюють як шкарпетки, а контрабанду продовжують масово ввозити в Україну. І це за умови, що рецепт боротьби з контрабандою добре відомий та довів свою ефективність у 2008-2009 роках. Маю на увазі кампанію "Контрабанда стоп!", яку проводив уряд Юлії Тимошенко. Вона полягала в тому, що митники звіряли в реєстрах товари, які вивозять, наприклад, з Польщі, та ввозять в Україну на кожному міжнародному пункті пропуску. З Польщі, наприклад, вивозили банани, а в Україні розмитнювали вже не банани, а автомобільні деталі (за нульовою чи одиничною ставкою). Були і такі випадки.

Також провалили й реформу податкової служби. Державний бюджет втрачає десятки мільярдів гривень внаслідок застосування незаконних схем відмивання ПДВ. І центри з надання таких незаконних послуг діють практично у всій Україні під прикриттям державних силових структур. І ніхто не збирається з тим серйозно боротися. Це помітно хоча б у діяльності парламентської тимчасової слідчої комісії, яку створили для розслідування заяв ексміністра фінансів Ігоря Уманського. Висновки комісії Офіс президента використав для того, щоб провести чергову заміну керівників ДПС, які продовжили зловживання.

Непрофесійні рішення уряду послідовно знищують малий та середній бізнес, який залишився наодинці з пандемією, оскільки незначні пільги, які він отримав, не спроможні компенсувати збитки внаслідок пандемії. В глуху кризу загнали Пенсійний фонд, тому що в уряді не працюють над його наповненням, а лише сподіваються на чергові надходження МВФ, які дозволять перекрити нестачу коштів на виплати пенсій. Навіть агропромисловий комплекс, який всі останні роки працював з прибутком, минулого року показав збитки не лише через об'єктивні причини, як от посуха чи повінь, але й через бездіяльність.

Політика зеленої влади знищує село – колиску України. Малі села перетворюються в хутори, а хутори зникають взагалі. Вільний продаж сільськогосподарської землі – це завершальна фаза в цьому процесі. Адже де-юре і де-факто іноземці будуть володіти та вже володіють українською землею. Оминути заборону на це зможуть й банки з іноземним капіталом, у які фермерам дозволили закладати своє майно і землю за отримання кредиту згідно з правкою до закону про земельну реформу, яку ухвалили в другому читанні.

Ця команда робить помилкові речі. Наприклад, вони усувають державу від управління стратегічно важливими монополіями в економіці, передають контроль та управління ними наглядовим радам з ознаками зовнішнього управління. Ніхто не знає, чим займаються Наглядові ради, але їхні члени отримують мільйонні зарплати в умовах збитковості "Нафтогазу", "Укрзалізниці", "Укрпошти" тощо. Це все призведе до втрати державою контролю над цими важливими галузями економіки.

Як наслідок, держава самоусунулась від впливів на економічні процеси, і це стає реальною загрозою для України, оскільки зменшуються надходження до держбюджету, а тому важко говорити про соціальну захищеність наших громадян чи про розвиток країни.

У чому Ви бачите прояви цієї кризи поза економікою?

Блокування роботи Конституційного суду – це також криза, яку штучно створила влада. І добре, що спікер Верховної Ради України  Дмитро Разумков стримав оточення президента від узурпації влади шляхом ліквідації Конституційного суду. До роботи та рішень Конституційного суду є чимало застережень. Наприклад, як юрист, я вважаю незаконним його рішення про розпуск парламенту попереднього скликання. Але не можна допустити, щоб він став ручним і виконував не закон, а волю певних політичних угрупувань.

Сьогодні ми також маємо всі підстави констатувати кризу системи державного управління. Парламент нещодавно ухвалив закон щодо державної служби, який дає можливість непрофесіоналам необмежений час обіймати керівні посади в міністерствах у статусі виконуючих обов'язки міністра. Це чергове свідчення курсу чинного президента на знищення парламентаризму в державі. Зеленський зробив дуже ризиковану річ, адже він всю відповідальність за діяльність в.о. керівників уряду поклав на себе. В.о. міністра матиме право голосувати на засіданнях Кабміну, вносити зміни в структуру міністерства, звільняти чи призначати чиновників. Гарна історія про ліфти, конкурси на державну службу – це в минулому, тому що в. о. міністра буде робити все одноосібно, без конкурсу і ніхто не зможе впливати на цю ситуацію.

Причиною всіх нинішніх криз є одна велика криза фаховості теперішнього державного правління. Окрім цього, з держуправління усунули фахівців, які мали інституційну пам'ять. Їхні знання та досвід нічого не варті для команди Зеленського.

Навіть така позитивна річ, як продовження адміністративної реформи, а саме укрупнення районів, обіцяє обернутися провалом, адже зробили стільки дурниць. Наприклад, залишили районні ради та райдержадміністрації, не ліквідували облдержадміністрації, переклали на територіальні громади фінансування установ культури, освіти та комунального майна без забезпечення належних умов для їхнього фінансування.

Чудово усвідомлюю, що надходжень від акцизу на пальне, а також від орендної плати держпідприємств за землю, які територіальним громадам залишали з ініціативи фракції "Батьківщина", не вистачить, щоб вони відчули себе реально самодостатніми та спроможними за умови, коли держава переклала на них видатки за своїми зобов'язаннями. Держава вчинила з громадами несправедливо. Вона відпустила їх у самостійне плавання, але так і не створила перед тим відповідної інфраструктури та інших необхідних умов для їхнього розвитку, як це було, наприклад, в сусідній Польщі.

Держава втратила керованість, а через незавершеність реформ на місцях відбувається перетин повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування. Це породжує у політиків відчуття вседозволеності. Ми ж бачимо, як деякі міські голови заявляють про те, що не будуть виконувати розпорядження уряду, наприклад, щодо карантинних обмежень. 

Яким Ви бачите вихід з цієї кризи?

Зеленський має усвідомити, що він президент усієї України. Настав час, коли потрібно запросити до співпраці лідерів всіх парламентських фракцій та виробити програми спільних дій з виведення країни з кризи. Такий інструмент свого часу використовував і Кучма, і Ющенко. Ніхто з нас не тішиться з того, що ця влада не дає собі ради. Ми готові розділити відповідальність і маємо необхідні пропозиції та досвід, як от: план ВО "Батьківщина" щодо реінтеграції Донбасу або ж ЄС готова запропонувати свій план виходу з економічної кризи. Таким чином до роботи варто залучити всі політичні сили.

Ви декларуєте готовність розділити відповідальність за вихід країни з кризи, а чи готова "Батьківщина" скерувати своїх представників на роботу в Уряд?

Ми готові, але лише за умови спільної відповідальності всіх політичних сил. У нас досвідчена команда. Ми розглядаємо кожний законопроєкт на експертній раді, вивчаємо, враховуємо, і лише тоді підтримуємо. Але якщо ми бачимо, що законопроєкт є лобістським або ж скерований на знищення державної влади, то ми ніколи його не підтримуємо.

Зараз до розгляду у Верховній Раді України готують законопроєкт про зброю. Він потрібний, адже в нас обіг зброї серед цивільного населення регулюється інструкцією МВС, яку затвердив Кабмін ще в 1998 році. Але цей законопроєкт має всі ознаки лобізму з боку компаній, які займаються продажем короткоствольної зброї. Я уважно вивчив його, провів консультації з представниками МВС та прокуратури. В Україні офіційно зареєстрували в населення 1 млн 300 тис. зброї. Це гладкоствольна мисливська, нарізна мисливська зброя, а також пристрої для відстрілу гумових куль, так звані травматичні пістолети. А от незареєстрованої зброї, за неофіційними даними, на руках в населення 5-6 млн одиниць. В умовах війни зброя мігрує країною, купити пістолет нелегально можна за 500 доларів, а автомат – до 2000.

Тому перед державою та правоохоронними органами стоїть пріоритетне завдання вилучення нелегальної зброї. Я сподіваюся на те, що парламент не ухвалить цей законопроєкт, де лобісти внесли правку про те, що короткоствольною зброю можна буде скористатись лише у своєму помешканні для самооборони. Судова практика свідчить про те, що факт самооборони довести досить важко. До того ж держава не готова до того, щоб проконтролювати тих, хто матиме короткоствольну зброю, а також захистити людей, у випадку, якщо власнику зброї доведеться її застосувати помилково. Цей законопроєкт потребує доопрацювання, з нього потрібно вилучити дозвіл на володіння та використання цивільними короткоствольної зброї.

Для чого потрібен антикризовий тарифний пакет, який зараз просуває фракція "Батьківщини" у Верховній Раді?

Тарифна політика уряду Дениса Шмигаля є антисоціальною. Газ – це складова всіх виробничих процесів, зростає ціна на газ – автоматично підіймаються ціни на все, зокрема, й на товари першої необхідності, зростають також й комунальні платежі. В Україні в 90-тих роках створили надбудову над енергетичними підприємствами – "Нафтогаз". Ця компанія нічого не виробляє, а лише контролює та перерозподіляє те, що заробили інші підприємства.

Юлія Тимошенко вже багато років добивається ліквідації "Нафтогазу", оскільки це автоматично має здешевити тарифи, оскільки саме в них закладають гроші на утримання цього монстра-надбудови. По-друге, "Батьківщина" послідовно виступає за те, щоб українці отримували для побутових потреб саме український, а не імпортний газ, тому що його видобуток, як це нещодавно визнав Вітренко, вдвічі дешевший.

Тарифи на електроенергію, на нашу думку, також несправедливо завищили через протекціонізм уряду щодо енергетичних підприємств одного з українських олігархів. На догоду йому сьогодні знищується атомна енергетика в Україні. ДП "Енергоатом" продає державі електроенергію за 50 коп. за кВт, це найдешевша електроенергія, але сьогодні це підприємство перебуває на межі банкрутства. Тому ми наполягаємо на виведенні "Енергоатому" з кризи. Замість цього уряд купує електроенергію в Росії та Білорусії. Навіть після підписання четвертого енергопакета ЄС Україна не від'єдналася від електромережі Росії.

Ми також різко критикуємо уряд Шмигаля за провал підготовки теплоенергетичних підприємств до зими. Адже посеред зими з'ясувалося, що на ТЕС нема достатніх запасів вугілля, і це в той час, коли українські шахти не знають, як збути своє вугілля. Натомість нам озвучили пропозицію спалювати на ТЕС газ. Як правник, можу сказати, що тут можна порушувати кримінальну справу за халатність чиновників, яка призвела до тяжких наслідків.

Наш антикризовий тарифний пакет, як і наша позиція в питаннях паливно-енергетичного комплексу, скеровані на те, щоб Україна не втратила енергетичну незалежність.


фото: Фб Михайла Цимбалюка

Автор: Степан Приходько

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.