Євген Кузик: Стратегія передбачає розвиток якісних медичних послуг у Львові

Розмова з депутатом Львівської міської ради Євгеном Кузиком.

Варіанти розмовляють з депутатом Львівської міської ради (Європейська Солідарність), начальником поліклініки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області" Євгеном Кузиком.

Ви є ініціатором медичної стратегії Львова. На якому етапі нині перебуває її розроблення?

Перша розмова щодо потреби розроблення Стратегії відбулася ще у січні на засіданні депутатської профільної комісії з головними лікарями міста. Депутати Львівської міської ради тоді вивчали запити головних лікарів на закупівлю медичного обладнання коштом міського бюджету, але в жодному з них не була обумовлена доцільність придбання саме такого обладнання. Наприклад, чи справді Львову потрібні нові мамографи та скільки їх потрібно взагалі, скільки жінок на них обстежать? На ці та інші питання тоді ніхто не міг дати відповіді.

А вже у лютому я скерував офіційне звернення до міського голови Львова Андрія Садового з пропозицією створити робочу групу щодо напрацювання медичної Стратегії міста Львова, яка б допомогла розв'язати та знайти відповіді на ці та багато інших запитань розвитку медицини у Львові. Наразі таку робочу групу вже створили, вона провела вже чотири засідання. До її складу входять представники Міністерства охорони здоров'я, експерти та головні лікарі.

Особисто я вважав, що депутатів не варто залучати до складу групи, але Андрій Садовий наполіг на цьому. Він вважає, що участь депутатів в цьому процесі є необхідною, адже усуне чимало питань та зайвих непорозумінь під час її ухвалення в сесійній залі. Нині члени робочої групи виробили спільне бачення обов'язкових компонентів цього документу та визначили: місію, цінності, swоt-аналіз, а також пріоритети та цілі з прив'язкою до індикаторів їхнього досягнення. 

Як працюють індикатори?

Наприклад, якщо говорити про таке захворювання, як рак молочної залози у жінок, то його можна вперше виявити на першій, другій третій чи четвертій стадіях. Сьогодні в 17 відсотків  жінок, які звертаються до лікарів, рак молочної залози виявляється саме на третій стадії, коли вірогідність вилікувати цю хворобу складає лише 50 відсотків. Очевидно, що цей індикатор з роками потрібно зменшувати. Подібних індикаторів багато і, на жаль, для більшості хвороб вони в нас невтішні, передусім щодо серцево-судинних і онкологічних захворювань.

Над яким елементом ви зараз працюєте?

Робоча група збирає та опрацьовує матеріали swot-аналізу. Ми аналізуємо поточний стан охорони здоров'я у Львові, виокремлюємо послуги, які вже  надаються комунальними лікарнями, і з'ясовуємо яких послуг бракує, тобто їх не можна отримати у Львові. Ми також плануємо проаналізувати фінансовий стан медичних установ і вже на підставі всіх даних зможемо зробити певні узагальнення. Ці висновки дадуть нам можливість зрозуміти те, куди потрібно рухатися, щоб знижувалися індикатори, які ми зафіксували. Наприклад, ми будемо знати, скільки і якого нам потрібно медичного обладнання та мамологів, щоб актуальний індикатор виявлення раку молочної залози суттєво знизився через п'ять років. А якщо ми це знатимемо, то зможемо визначити цілі, пріоритети та рухатимемося до їхнього досягнення.

З іншого боку для наших розрахунків і аналізів потрібна статистична інформація  про склад населення Львова, облік хворих з патологіями та чимало інших даних. Коли у січні постало питання про купівлю мамографа, то я звернувся до управління охорони здоров'я Львівської міської ради з проханням надати інформацію про те, скільки у Львові є жінок 40+, яким необхідно регулярно проходити огляди. На цю відповідь я чекаю досі. Подібна інформація потрібна не лише депутатам, але й сімейним лікарям, які повинні слідкувати за профілактикою різних захворювань.

В якому обсязі профільне управління залучили до розробки стратегії?

Його працівники збирають і надають депутатам всю необхідну інформацію для напрацювання медичної стратегії, фіксують пропозиції членів робочої групи та заносять їх до презентації майбутнього проєкту. Робота групи відбувається в онлайн форматі. Під час зустрічей працівники управління представляють опрацьований ними матеріал, а потім кожен з  учасників озвучує свої пропозиції чи зауваження. Хочу подякувати управлінню за їхню роботу над Стратегією та конструктивну співпрацю.

Якщо повернутися до змісту стратегії, то на яких принципах, на ваш погляд, вона має базуватися?

Основним принципом нашої стратегії має стати покращення здоров'я населення, а головною метою – якісна медична послуга та профілактика захворювань. На останнє завдання у нас вкрай мало звертають увагу. І тут не варто нічого нового вигадувати, оскільки ще у 2018 році уряд затвердив національну стратегію профілактики неінфекційних захворювань, просто треба брати та виконувати на місцевому рівні те, що в ній заклали.  Другий напрямок – це створення якісних, комфортних та безпечних умов праці  для медичного персоналу.

Насправді це звучить просто, але насправді дуже важко зробити так, щоб медичні послуги у Львові були якісними та охоплювала всі напрямки. Владі міста необхідно будувати діалог не лише з міськими комунальними, але й з обласними лікарнями, з екстреною медичною допомогою, яка відіграє роль диспетчера в роботі всіх медичних закладів, але підпорядкована також області. Важливу роль в тих процесах відіграють сімейні лікарі, які також вирішують те, куди скеровувати пацієнтів. От коли це все збалансувати та об'єднати, то тоді реальним стане норматив 10 хвилин доїзду машини екстренки до пацієнта, а також чимало інших медичних нормативів, які ми, львів'яни, поки що бачимо лише у фільмах про медиків або ж чули в розмовах тих, хто лікувався закордоном.

Якщо ж узагальнити, то львівська медицина – це складний комплекс і для того, щоб він ефективно запрацював потрібно почати, напевно, з маленьких речей. Потрібно зрозуміти, що в нас є і чого бракує, врахувати та долучити ресурс області, проаналізувати, які виклики йдуть з екстренки, проаналізувати й напрацювати маршрут пацієнта, все це об'єднати в одну стратегію і після цього ми можемо мати свій план дій.

Як впливає на стратегію медичного розвитку Львова медична реформа в Україні?

Реформа є доцільною у тому, щоб всі лікарні стали комерційними неприбутковими підприємствами. Але самотужки їм буде важко досягнути фінансової самостійності. Тому, на мою думку, лікарні та їхнє керівництво зацікавлені в розробленні стратегії розвитку, документу, який визначить однакові правила гри для всіх, а також чітко означить параметри допомоги від влади, на яку вони можуть розраховувати.

Стратегія передбачатиме розвиток якісних медичних послуг максимально широкого спектра у Львові. В цьому зацікавлені не лише мешканці нашого міста, але й самі медики. Адже це стане  основою для розвитку медичного туризму у місті. Втім, якщо говорити про медичний туризм, то я б виокремив не лише можливість лікування у Львові пацієнтів з інших міст та областей. Львів може надавати якісні освітні медичні послуги на базі медичного університету та інших навчальних закладів.

Коли планують представлення Стратегію і чи буде її обговорення?

Я розраховую на те, що презентація та обговорення проєкту Стратегії відбудуться до кінця року, оскільки бюджет 2022 року мусимо вже розробляти на її засадах. Якщо ж зможемо раніше пройти всі ці процедури, то це б було ще краще. Але знову ж, перед затвердженням стратегії на сесії Львівської міської ради я розумію потребу її обговорення на комісії, а пізніше – з залученням колег з області та НСЗУ. Також потрібно долучили й приватні клініки. Лише після цього Стратегію вже можна буде винести на широке громадське обговорення, і лише після цього її мають затвердити депутати Львівської міської ради. Тоді нам вже буде точно не соромно за цей документ і зможемо рухатися разом з ним уперед.

Попри спільну позицію депутатів і виконавчої влади Львова щодо розробки Стратегії, остання вдається до кроків, які заперечують цю єдність. Двічі в порядок денний сесії Львівської міської ради вносили питання про перейменування Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на Клінічне територіальне медичне об'єднання імені святого Пантелеймона?

Така ідея виникає не вперше. Під час минулої каденції відхилили пропозицію створення подібного об'єднання – Медичної ради. У лютому, через тиждень після мого звернення до  міського голови Львова з проханням створити робочу групу щодо напрацювання медичної стратегії, з'явився проєкт рішення про перейменування лікарні швидкої допомоги у територіальне медичне об'єднання імені святого Пантелеймона, яке начебто не передбачає жодного об'єднання, але депутати розуміли, що одна лікарня не може бути територіальним медичним об'єднанням.

Варто називати речі своїми іменами. Тому якщо є ініціатива створення медичного об'єднання, то потрібно озвучити та обговорити його формат, дізнатися думку головних лікарів і колективів медиків лікарень, які планують об'єднати. Без розуміння мети подібного об'єднання, без визначення того, як це вписується в Стратегію, яку нині розробляють, підтримувати такі кроки, на мою думку, надто передчасно. Доказом поспішності та непрозорості  подібних ініціатив стали звернення працівників декількох лікарень, де вони висловили стурбованість процесами, які сьогодні відбуваються в системі охорони здоров'я Львова.

Якщо об'єднання відбуватиметься прозоро та згідно зі Стратегією, то подібне об'єднання лікарень стане виправданим?

В Україні є приклади доцільності об'єднання комунальних медичних закладів, наприклад, у Мелітополі. Об'єднання – це добра модель для міст з населенням 100-150 тисяч осіб. Вона дозволяє акумулювати бюджетні кошти та раціонально їх використовувати, а також оптимізувати структуру медичних закладів. Але чи варто місту з понад мільйонним населенням об'єднувати всі лікарні? Якщо ми об'єднаємо бодай частину лікарень, тобто фактично укрупнимо одну з них, тоді потрібно провести об'єднання всіх інших, які не зможуть самотужки конкурувати з першою укрупненою лікарнею.

Також виникає питання, а навіщо тоді нам управління охорони здоров'я разом з депутатською комісією? Адже логічно буде передати управління на рівень одного чи двох об'єднань, створивши адміністрації великих лікарень. Таке укрупнення заперечує сенс медичної реформи, централізація лікарні призведе до знищення конкуренції.  Я сумніваюся, що це буде правильний крок, оскільки тоді лише одна особа отримає вирішальний вплив на розвиток  медицини. Є ж інші підходи та шляхи, наприклад, можна створити раду директорів медичних закладів чи повернутися до ідеї Медичної ради.

Попри це у Львові відбувається укрупнення КЛШМД коштом приміщень та штату 1-ї міської клінічної лікарні імені Князя Лева?

Депутати на комісії голосували за тимчасову передачу приміщень цієї лікарні під створення тимчасового госпіталю для хворих на ковід, але питання про перехід лікарів 1-ї лікарні на постійну роботу в КЛШМД не було. Про останнє я дізнався, як і всі, з медіа. Тут маємо очевидну маніпуляцію та підміну понять. Втім, якщо частина лікарів вже змінили роботу, вони мають на це право. Якщо ж інші декларують бажання продовжити роботу в 1-й лікарні, то ми повинні також забезпечити й таку можливість. Я неодноразово обговорював це питання з першим заступником міського голови Львова Андрієм Москаленком. Він пообіцяв, що після закриття тимчасового госпіталю приміщення повернуть 1-й лікарні.

Також головний лікар КЛШМД Олег Самчук запевнив мене про те, що всі наступні глобальні перетворення, як от і створення територіальних медичних об'єднань, спочатку винесуть на обговорення головних лікарів та колективів лікарень, і лише після цього такі питання виноситимуть на комісію та сесію Львівської міськради. Якщо ж з боку лікарів триватиме спротив щодо таких ініціатив, то особисто я голосуватиму проти.

Без приміщення також залишилися медичний коледж та адміністрація екстреної медичної допомоги, які виселили з КЛШМД, і невідомо чи вони туди повернуться?

Насправді приміщень, де можна було б розмістити додаткові ліжка для ковідних хворих є чимало. Але варто розуміти, що кількість медиків, які можуть обслуговувати хворих, обмежена. Тобто звільнення приміщень саме цієї лікарні зумовлене логістикою. Лікарям зручно, коли все поблизу та під рукою. Вони витрачають менше сил на пересування і, відповідно, можуть доглядати більше хворих.

Я вірю в те, що всі ці приміщення повернуться до орендарів після завершення карантину, і ми докладатимемо максимально зусиль для цього. Натомість зараз важлива наша підтримка керівництву лікарні, яка першою серед всіх лікарень Львова відгукнулася на заклик відкрити ковідне відділення, і яка сьогодні надає якісну допомогу найбільшій кількості таких хворих. А тому я вважаю, що ухвалені рішення є правильними.

Як Ви ставитеся до того, що деякі львівські лікарні намагаються перебрати на себе пацієнтів, комплексним лікуванням яких займаються спеціалізовані медичні центри у нашому місті?

Комунальні лікарні отримали статус комунальних неприбуткових підприємств. Вони мають самі визначати те, чим вони займатимуться та які медичні послуги надаватимуть. Якщо лікарня визначить, що хоче надавати медичні послуги за всіма 36 пакетами НСЗУ, то ніхто їм цього заборонити не зможе. Однак, на моє переконання, варто напрацювати спільне бачення та виробити спільні для всіх правила гри. Потрібно приймати виважені рішення, від яких виграють усі! Адже, наприклад, якщо у Львові є дві дитячих обласних та одна дитяча міська лікарня, які надають повний спектр медичних послуг для дітей, то наскільки виправданим буде відкриття ще однієї?

Якщо говорити про трансплантологію, то в Україні вже діють 19 медичних закладів, які мають ліцензію на проведення пересаджень органів. Ще 6 закладів отримали ліцензії на пересадження кісткового мозку. На Львівщині сьогодні декілька обласних лікарень також готуються займатися цим. Міністр Степанов заявив, що в цьогоріч має бути 250 трансплантацій (як мінімум). Минулого року в Україні зробили 118 трансплантацій. Поставили завдання за три роки отримали повну трансплантаційну незалежність в країні. Це амбітне, правильне завдання. Це добре, що трансплантологія в Україні розвивається. Разом з тим розвиток трансплантології вимагає від лікарів, які займаються цим напрямком, дотриманням високих медичних, етичних та багатьох інших стандартів. От саме високі стандарти лікування й мають стати однією з основних цілей та напрямів розвитку нашого міста.

фото: Фб Євгена Кузика