Зміст статті

17 вересня 2021Ксенія Савчук

Пірати з XX століття

Огляд вчорашнього XX Міжнародного економічного форуму.

Учора, 16 вересня, у Львові відбувався XX Міжнародний економічний форум, на який організатори очікували понад 1 500 тисячі людей.

Огляд найцікавішого, що відбувалось на заході.

Напевно, не варто порівнювати Міжнародний економічний форум з Форумом місцевого розвитку у Трускавці, але все ж складно цього не зробити. І тут треба додати, що більше не означає краще, бо запросивши таку кількість людей неодноразово утворювався натовп, де всі, само собою не дотримувались карантину ані близько, зокрема, заступник голови облдержадміністрації Андрій Годик, який так ревно розповідає на брифінгах, що нам от-от прийде кінець від ковіду.

Рука нечистого доклалася до того, щоб на захід прийшли ті бізнесмени, які ще рік тому стукали баняками під стінами облдержадміністрації про те, що їм не дають нормально працювати через карантинні обмеження. Серед присутніх лише депутат Олександр Ганущин розганяв хмільну веселу ауру тим, що в середині жовтня ми міцно в жо...жовтій зоні.

 

Фуршет також не до порівняння, хіба у спритності. Для того, щоб люди не знудилися ходити туди-сюди в одноманітному залі ресторану Арени Львів, алкоголь був у вільному доступі з 11 години, а з їжі чистий закусон з листкового тіста на різну подобу та декілька кексів. І тут треба вже шукати, хто схитрував: ресторан, який знав, що слойки та круасани – це дешево та сердито, чи та київська фірма, що взяла майже мільйон на організацію. Одним словом, хто був у Трускавці, той пам'ятає різноманіття солодкої випічки, пропозицію напоїв та обід зі шведською лінією з різноманіттям страв.

Дмитра Посипанка, який керує внутрішньою політикою  та комунікацією ЛОДА, видно не було, він десь розсипався та зовсім розчинився, оскільки не все йшло згідно з планом та мільйони оперативних задач хтось мав вирішувати. Зокрема, підчистити з офіційного сайту присутність диригентки Оксани Линів, яка не удостоїлась прийти на панельну дискусію "Львівщина: капіталізація через додану вартість", що плавно перейшла у розмову про важливість вкладання грошей у освіту та які спікери молодці, що так роблять.

Диригентці Линів було б не особливо цікаво серед півтори тисячі бізнесменів, між якими були й ті, хто у своїх роздумах про хліб насущний не зовсім оцінили політ її думки біля дупці Моцарта-молодшого. Та й факт того, як навколо її іміджу акцентується те, що вона ледве не єдина успішна жінка у своїй кондукторській професії, то її музі на стадіоні будо б достатньо незручно поміж відвертого кодла сексистів, які цідять крізь зуби чергові 50 грамів, а також мають сміливість сказати щось  недоречне про гарних дівчат на підборах, які представляли на виставці весь економічний потенціал регіону (читайте: Онур), і, зокрема, також й те, що робота в них лише сидіти та сміятися. 

Зауважу, що економічний потенціал того бізнесмена явно нижчий, ніж у тих дівчат, оскільки мав би обачніше таке говорити там, де у всіх є два вуха.

Але якщо Оксана Линів не диригує на панельній дискусії, то першу скрипку забирає сихівська нардепка Наталя Піпа, яка замість того, щоб ставити запитання, розповідала про себе, свої освітянські законопроєкти та те, що вона єдина з Львівщини сидить у комітеті з питань освіти, науки та інновацій. Правда, про своє голосування за тютюновий закон вона забула згадати. 

Це нагадувало те, як її нардепна коліжанка Галина Васильченко розповідала в Трускавці про те, як вона поверне своїм законопроєктом 5% ПДФО у громади. І чи у всіх в Голосі одна посадова інструкція, чи то у дружбі між собою прийшли до висновку, що можна гастролювати з одною піснею (законопроєктом) та вставляти його на біс, навіть коли не просили?

На Економічному форумі були проблеми з відеозв'язком. Принаймні, у цьому організатори переконували голову Львівської обласної ради Ірину Гримак, яка мала під'єднатися з вітальним словом до учасників з Києва, але так і не змогла, не було про це й інформації на сайті. Про це повідомила лише пресслужба Львівської обласної ради. До речі, спитати щось у самих організаторів також було важко, оскільки вони відразу перенаправляли до Годика чи Козицького, а сам Козицький відповів, що взагалі не знав, що такий дзвінок був запланований.

Ігнор Ірини Гримак – це лише маленька потіха від того ігнору, який Козицький отримав від Шмигаля та Зеленського на пропозицію приїхати на Економічний форум. За словами Максима Зіновійовича, вони були зайняті "іншими важливими державними справами". Тож коли львівські Магомети сиділи у Львові, то Гримак сама поїхала до Києва на п'ятий Українському жіночий конгрес, де зустрілась з Оленою Зеленською, а от своєю присутністю Козицького втішив лише міністр розвитку громад і території Олексій Чернишов.

І якщо вчорашній захід на арені Львів організували бюджетним коштом, то сьогоднішній, а саме зустріч з колишнім крутим аферистом з 90-х Джорданом Белфортом – був комерційним. І системні адміни там також не мають спокою, тому що якщо раніше на сайті писало про зв'язок цього івента з XX Міжнародним економічним форумом, то вже нині на тому ж місці загальна  фраза "Міжнародний досвід для українського бізнесу". 

І тут дуже цікаво про меншовартість в українців та ігнорування власного досвіду. Чи справді варто заплатити 29 тисяч, щоб послухати людину, яка вийшла за межі закону, була звинувачена у шахрайстві та відмиванні грошей, і відсиділа певний термін. Логіки слухати того, хто попався на афері, немає, коли в Україні є повного власних бізнесменів, які завжди чисті перед законом. Вони, звісно, не схожі на Ді Капріо, який грав Белфорта у стрічці Вовк з Вол-стріт, але їхня доля не менш закручена, ніж у сюжеті Гострих картузів.

Зокрема, з радістю можна було послухати про життя та бізнес Зіновія Козицького, батька голови Львівської облдержадміністрації. Це ж покинути психіатрію, перервати сімейну лікарську династію та увійти у ризиковий  газовидобувний бізнес та зелену енергетику.  Сюжет для книжки, їй-бо. Але оскільки вовк з Волл-стріт насправді вже давно мандрівний пес, то йому більше нічого й не залишається, як розповідати байки про гроші в Україні чи Зімбабве за гроші. По-справжньому вовчі апетити ховаються в овечій шкурі.

 

Автор: Ксенія Савчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.