Суд визнав, що українська влада занадто повільно, упродовж двох років, розглядала справу про повернення до Польщі дитини Даріуша Хабровского, яку вивезла його колишня дружина і мати дитини в Україну.
Скаргу в суд вніс Даріуш Хабровскі. Його дочка та дружина покинули Польщу в березні 2009 року, в той самий день, коли польський суд, розглядаючи справу розлучення подружжя Хабровских, заборонив вивозити дитину з Польщі. Мати з дочкою поселилися в Івано-Франківську. Ще тоді чоловік звернувся до суду з проханням забезпечити повернення дочки до Польщі.
Коли у лютому 2011 року український апеляційний суд виніс вирок про повернення дитини до Польщі, виявилося, що за вказаною адресою в Івано-Франківську мати з дитиною не проживають. Родичі повідомили, що ті виїхали з України невідомо куди.
В липні 2010 року Міністерство Юстиції України повідомило, що за інформацією, отриманою від батька дитини, його дочка та колишня дружина перебувають в Сімферополі, однак і там їх не знайшли.
Місце перебування дитини з'ясувалося лише вкінці 2011 року - вже рік вона мешкає у бабусі в Сімферополі і ходить там до школи. На даний час дитині 14 років, а за українським законодавством вона має право сама вирішувати, де хоче проживати.
За допомогою польського консульства в січні 2012 року вдалося організувати зустріч батька з дочкою. Дитина повідомила, що хоче повернутися до Польщі на зимові канікули. Пізніше однак змінила думку і відмовилася повертатися, обіцяючи батькові приїхати навесні. Коли ж дочка не приїхала і на весняні канікули, Хабровскі знову звернувся до суду.
В жовтні 2010 року Хабровскі вніс скаргу до Європейського суду з прав людини, в якому звинуватив українську владу в повільності і неефективності в винесенні вироку українського суду в лютому 2012 року. Він стверджує, що тим самим суд порушив його право на гідне сімейне життя, яке гарантує ст. 8 європейської конвенції про охорону прав та свобод людини.
Хабровскі звинувачував Україну насамперед в тому, що пошуки його дочки почалися лише після винесення вироку українського апеляційного суду. Він звернув увагу на те, що кожного разу українська влада інформувала його колишню дружину про пошуки і вона мала можливість втекти. Критикував працівників суду за їх байдужість та повільні дії, які, як стверджує Хабровскі, зруйнували його сімейне життя. Через те, що минуло так багато часу, його зв'язок з дочкою ускладнився. В скарзі писав також, що дочка через брак спілкування з батьком, втратила відчуття безпеки, а воно є дуже важливим в період дозрівання.
Обгрунтовуючи вирок, суд ствердив, що вирішальним в цій справі є те, чи українська влада вжила всі необхідні заходи для полегшення виконання рішення суду. Суд підкреслив, що в таких справах, як ця, час є дуже важливим чинником в стосунках між батьками та дітьми.
Джерело: www.polskatimes.pl