Зміст статті

29 жовтня 2021Володимир Квурт

Опалювальний сезон 2021-2022 на Львівщині

Володимир Квурт про особливості опалювального сезону 2021-2022 на Львівщині.

Голова постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради Володимир Квурт про особливості опалювального сезону 2021-2022 на Львівщині.

Ініціатива бюджетної комісії Львівської облради щодо відкладення розподілу 49 мільйонів гривень, що вже є на її рахунку, на покриття видатків комунальних підприємств газу для проходження опалювального сезону, викликало нездорову реакцію з боку Львівської ОДА. Керівництво останньої звинуватило Львівську обласну раду у зриві опалювального сезону.

фото: Фб Володимира Квурта

Опалювальний сезон в Львівській області відбувається напружено, в умовах надзвичайної ситуації, але підстав для заяв про його зрив немає жодних. Натомість загрози, що виникають, потрібно вирішувати спільно. Адже наразі вони пов'язані зі зволіканнями в діях уряду, який до нині не розв'язав питання, що пов'язані зі затвердженням процедури компенсації стрімкого росту ціни на газ. Керівництво Львівської ОДА замість того, щоб відстоювати інтереси громад і держави, займається відвертим популізмом та окозамилюванням.

Нагадаю, що питання забезпечення газом комунальних установ області постало внаслідок стрімкого зростання цін, яке спричинене світовою економічною кризою, а також політикою Росії, яка використовує своє монопольне положення на ринку газу для тиску на європейські країни та Україну.

У жовтні ринкові ціни на газ коливаються в межах 25-40 тисяч гривень. Меморандум між Кабміном та Асоціацією міст України передбачив можливість отримання підприємствами теплокомуненерго (ТКЕ) газу за фіксованою ціною, тобто тарифи на опалення не повинні зрости для населення та бюджетних установ. Водночас уряд пообіцяв в майбутньому компенсувати громадам видатки на закупівлю газу для підприємств теплокомуненерго понад ті, які заклали в розрахунках бюджетних витрат.

Ці домовленості від початку не врегульовували ситуацію з комунальними установами, які отримують тепло від власних котелень, купуючи газ напряму у постачальників, або ж ОСББ. Також поза дією Меморандуму опинилися приватні школи, лікарні, військові містечка, інші соціально важливі установи, які не перебувають у комунальній власності. Для них, звісно, купувати газ за ринковими цінами є рівноцінним  смерті.

Згідно з фактичними даними, які є у Львівської обласної ради, всі  наші комунальні установи, які уклали угоди з теплопостачальними підприємствами, а таких 35, отримують тепло за тарифами, які якщо і зросли в порівняні з минулим роком, то незначно. Тобто в цій частині Меморандум можна вважати спрацював, хоча механізм компенсації залишається невизначеним. До того ж Асоціація підприємств теплокомуненерго заявила про те, що за фіксованою ціною вони отримують менші обсяги  газу, ніж витрачають, а тому їм вже доводиться докуповувати газ за ринковою ціною.

Натомість комунальні установи з власними котельнями, які зараз працюють, а таких у Львівській області є 25, у жовтні купують газ напряму за ціною 22-36 грн за куб. м, а не за фіксованою ціною, оскільки нові угоди з Нафтогазом так і не уклали.

Цим установам, щоб перейти на нові угоди з Нафтогазом за фіксованим тарифом потрібно:

а) розірвати нинішні угоди з постачальниками та повністю погасити борги перед ними.

б) підготувати нові угоди.   

Останнє вони виконали, але жодної угода не підписали через те, що  лише 25 жовтня уряд скасував додаткові умови та процедури, які потрібно було б виконати таким підприємствам, щоб укласти нові угоди. До того ж уряд має видати ще одне розпорядження, яке остаточно розблокує процес підписання угод з Нафтогазом. Також незрозуміло те, чи компенсують обласним комунальним підприємствам передплати понад фіксований тариф у жовтні.  

Ось у такій ситуації Львівську ОДА й турбує лише питання розподілу коштів обласного бюджету, які таки використають за призначенням, а не ліквідація перешкод, що виникли з вини уряду та які обернуться для мешканців області шаленими цифрами в платіжках за газ.

До того ж нові угоди з Нафтогазом, які, нагадаю, ще не уклали, не передбачають авансових платежів. Тобто за спожитий у листопаді газ потрібно буде сплатити у грудні. Так роблять всі споживачі послуг Нафтогазу. З іншого боку залишається питання внесення в розрахунки витрат на транспортування та розподіл газу, а це збільшує кошторис видатків за газ. Також відомо, що Львівгаз заклав у свої плани подвійне підвищення тарифів на транспортування та розподіл газу з січня 2022 року.

Тому бюджетна комісія Львівської обласної ради вирішила відтермінувати розподіл 49 мільйонів гривень на оплату газу і це достатньо виважена позиція.  Львівська обласна рада має можливість швидко акумулювати потрібний фінансовий ресурс на тих рахунках, де це вкрай необхідно.

Обурює те, що Львівська ОДА, переймаючись долею 49 мільйонів гривень обласного бюджету, жодного разу публічно не задекларувала своєї позиції  щодо питання забезпечення газом мешканців військових містечок, приватних медзакладів, приватних шкіл тощо. Про їхню долю ніхто не говорить, немає жодних рішень, а це також мешканці наших громад і нашої області. Поза увагою керівників державної влади в регіоні також залишається позиція, яку озвучила Львівська обласна рада, щодо компенсації обласним бюджетам незапланованих видатків на оплату газу.

Така вимога, на моє переконання, є справедливою. Адже обласний бюджет формується з податків наших громад, наших мешканців, а його кошти скеровуються на підтримку та розвиток громад, а також на допомогу тим, хто самотужки не справляється зі своїми проблемами.  

Задеклароване урядом рішення про компенсацію громадам позапланових видатків за газ для підприємств ТКЕ коштом 4% ПДФО перекриє в повному обсязі видатки далеко не всіх громад. Наприклад, Дрогобицькій тергромаді доведеться додатково витратити на ці цілі власних 57 мільйонів гривень без компенсації. Городоцька тергромада докладеться в сумі 1,7 мільйона гривень, Стрийська – лише у 2021 році доплатить з власних коштів 12 мільйонів гривень.

Про який розвиток громад у цій ситуації можна говорити та мріяти, якщо всі кошти, які ми зібрали, вони скеровують на покриття нестач з державного бюджету в освіті, медицині, а тепер ще й закривають питання енергоносіїв. Так у цих громад залишається тільки надія на допомогу Львівської обласної ради.  

Керівництво Львівської ОДА, яке вимагає у Львівської обласної ради терміновий розподіл 49 мільйонів гривень на оплату неукладених угод, не хоче помічати того, що в проєкті Держбюджету, який вже затвердила Верховна Рада України у першому читанні, не внесли положення про компенсацію громадам видатків за газ коштом 4% ПДФО.

Натомість у парламенті зареєстрували законопроєкт 6062 про внесення змін до Бюджетного кодексу України, який передбачає ліквідацію з 2023 року бюджету розвитку місцевих бюджетів.  Джерела доходів бюджету розвитку планують закріпити за загальним фондом місцевих бюджетів. Це означає, що громади не зможуть зберігати кошти на депозитних рахунках, не зможуть належно планувати розвиток, а борги за енергоносії з них будуть стягуватись автоматично.

Наша Львівщина, як вся Україна, нині переживає важкий період. І я переконаний, що лише в партнерській співпраці, а не протистоянні та перетягуванні ковдри на себе, потрібно долати труднощі.  

Автор: Володимир Квурт

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.