Зміст статті

10 листопада 2021Петро Запотічний

Олександр Свіщов: Наше завдання – популяризувати водне поло

Розмова з президентом Федерації водного поло України Олександром Свіщовим.

17 червня 2021 року у керівництві Національної федерації водного поло відбулася заміна – новим керівником цієї організації став президент одного з провідних ватерпольних клубів України Динамо (Львів) Олександр Свіщов.

Минуло вже понад 100 днів, і зараз можемо говорити про перші зміни у діяльності цієї спортивної організації, а також про те, що таке водне поло в Україні, і наскільки потужний ми маємо чемпіонат, адже наступного року буде 30 років з того часу, як Україна проводить свій власний чемпіонат з цього виду спорту. Про минуле, сьогодення та майбутнє водного поло в Україні говоримо з президентом ФВПУ Олександром Свіщовим.

Пане Олександре, наступного року виповнюється 30 років першого незалежного чемпіонату з водного поло, хоча, звісно, історія водного поло в нашій країні значно давніша. Хто був ініціатором проведення цього чемпіонату, хто створив ФВПУ та хто був керівником вашої організації протягом цих років.

Найперше хочу згадати засновників ФВПУ, а це Валерій Петрович Дорофеєв та Володимир Іванович Висотін, який зараз є заслуженим тренером України. А першим головою Федерації був Вадим Миколайович Чернов. На жаль, Валерія Дорофеєва уже немає з нами, однак у пам'ять про нього відбуваються турніри з водного поло серед юнаків та дівчат.

Згодом Федерацію очолювали: Олександр Коваль, Йосип Федорович Зємцов, а моїм безпосереднім попередником був Олександр Георгійович Кучеренко. Він, до речі, залишився почесним президентом Федерації, і таким чином ми забезпечуємо тяглість традицій та поступовий розвиток організації. Безпосередньо організацію заснували у 1993 році, однак юридичне оформлення відбулося пізніше, хоча ми й були організаторами всіх національних чемпіонатів України.

До цього ви були президентом ватерпольного клубу Динамо (Львів). Чи ви маєте намір поєднувати ці посади?

Так, я залишаюся президентом ватерпольного клубу Динамо (Львів). Звісно, що це суттєво додає роботи, однак наразі з цим навантаженням я справляюся, оскільки маю чудову команду. Я завжди можу розраховувати на її підтримку.

У статутних документах ФВПУ записали, що український чемпіонат є відкритим. Чи можуть у такому випадку його учасниками стати клуби з інших країн?

Саме так, відкритий статус нашого чемпіонату передбачає таку можливість, як для чоловічих, так і для жіночих команд, а також для команд усіх вікових груп.

Зрозуміло, що сучасна структура національних чемпіонатів склалася не відразу, а поступово. Як вона формувалася, і коли виник поділ на дві ліги, а також на окрему першість серед жінок?

Звичайно, що до сучасної структури ми йшли покроково. Розпочали з національного чемпіонату серед чоловіків у 1992 році. Поділу на ліги тоді, зрозуміло, ще не було. Однак водне поло доволі динамічно розвивалося, і вже у 1993 році ми провели першу національну першість серед жінок.

У тому ж 1993 році додався другий важливий турнір – Відкритий Кубок України з водного поло серед чоловіків, згодом почали розігрувати кубок й поміж жіночих команд. А наступним етапом став поділ ватерпольних команд на Суперлігу та Вищу лігу – це сталося у сезоні 2017-2018 років. Також, що важливо, у нас росте молода зміна та регулярно відбуваються чемпіонати України серед юнаків та серед дівчат у вікових категоріях U-15, U-17, U-19.

Ватерполісти зазвичай не настільки відомі загалу, як футболісти, однак в Україні напевне є чимало зірок цього виду спорту, причому не тільки у роки незалежності України, а й ті, хто виступав ще в радянські часи, зокрема, і за збірну СРСР, і тепер, за збірну України.

Так, маємо чимало як чинних, так і колишніх гравців, які чимало доклалися до розвитку нашого виду спорту, зокрема, презентуючи нашу країну на міжнародному рівні. І в цьому випадку не має значення, форму якої країни вони вдягали, оскільки для нас вони є видатними у будь-якому випадку. Це харків'яни Олексій Степанович Баркалов та Віталій Рожков, кияни Олександр Сергійович Захаров, Андрій Володимирович Коваленко, Андрій Володимирович Белофастов та Михайло Степанов, маріуполець Анатолій Старостенко та севастополець Юрій Миколайович Дрозін.

Як ви прийшли до водного поло та очолили спочатку один з найсильніших клубів, а згодом і ФВПУ?

Я сам є п'ятиборцем, доволі серйозно займався цим видом спорту та тренувався в одному басейні з ватерполістами. До водного поло прийшов завдяки своєму батьківству – мій син вибрав водне поло своїм видом спорту, а тому почав займатися ним у ДЮСШ N3, а далі вже в училищі фізкультури.

Йому вдалося закріпитися у команді майстрів, стати чемпіоном України, володарем Кубку та Суперкубку України. Після його прикладу я також захопився водним поло, долучився до підтримки команди ветеранів. А згодом головний тренер львівського Динамо Ігор Зінкевич запропонував мені очолити клуб, оскільки бачив, що я таки переймаюся проблемами цього виду спорту.

Автор: Петро Запотічний

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.