Олег Дуда про перший рік Європейської Солідарності у Львівській облраді

Інтерв'ю з Олегом Дудою відбувається у межах проєкту "Моніторинг виконання передвиборчих обіцянок місцевими політиками Львівської та Запорізької областей", що реалізується за підтримки "Асоціація органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати Україна – Карпатська агенція регіонального розвитку".

Надалі на сторінці Варіантів у Фейсбуці знаходитиметься опитування щодо довіри тому чи іншому спікеру, де читачі матимуть змогу оцінити своє бачення реалізації передвиборчих обіцянок львівських депутатів за цей рік.

Якими проблемами передусім займається Європейської Солідарності у Львівській обласній раді?

Європейська Солідарність є флагманом Львівської обласної ради, а тому ми впливаємо на прийняття практично всіх рішень в обласній раді. Це великий позитив, ми відкриті до комунікації, тісно спілкуємося з головами іншими фракцій та шукаємо конструктив під час обговорення питань. Колеги з інших фракцій завжди додають цікаві думки та рішення, а деколи те, чого не бачимо ми, можуть бачити вони. 

Європейську Солідарність у Львівській обласній раді представляють 28 депутатів, 7 очільників комісій та голова обласної ради. Наші депутати входять до складу майже всіх комісій обласної ради. 

Цьогоріч головною проблемою став коронавірус. І це складні процеси, що впливають на життєдіяльність області. Друге питання – це невеликий бюджет такого важливого органу як Львівська обласна рада, оскільки саме вона є стабілізатором розвитку громад області та виконує запит вирівнювання задоволення їхніх соціальних потреб. Саме Львівська обласна рада має високотехнологічні, висококласні комунальні підприємства, які сильно впливають на життя області та допомагають у такі складні періоди, як пандемія, а також виконують завдання допомоги людям, наприклад, лікарні обласного підпорядкування.  

Також маю перелік пріоритетних проєктів Львівської обласної ради, які підтримала фракція Європейська Солідарність протягом року. 

Одним з таких важливих проєктів став капітальний ремонт з переплануванням приміщень Західноукраїнського спеціалізованого  центру трансплантології вартістю 23 мільйони гривень. Йдеться про створення сучасних умов для трансплантації кісткового мозку у дітей. Реалізувати його за один рік важко, однак для нашої області та усього заходу України це необхідно зробити, тому що зараз у нас є діти, яким роблять трансплантацію в інших містах, переважно у Києві та закордоном. 

Львівська обласна рада також ініціювала купівлю лінійного прискорювача для Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру. На це виділили 12 мільйонів гривень, а ще 6 мільйонів з них додала Львівська міська рада. Це справді необхідна апаратура, що забезпечить висококласний рівень для надання радіологічної допомоги хворим на онкологію.

За ініціативи Європейської Солідарності Львівська обласна рада виділила кошти на ремонт приймального відділення Червоноградської лікарні: 1,6 мільйона гривень пішли на купівлю обладнання для того, щоб ця лікарня отримала змогу проводити інтенсивне лікування.

Львівська обласна рада також виділила 11,6 мільйонів гривень з бюджету області на добудову терапевтичного корпусу в Городоцькій центральній районній лікарні. Цьогоріч завершили ремонт другої черги у Львівському обласному перинатальному центрі, а це дозволило відкрити гінекологічне відділення та нове постінтенсивного догляду немовлят зі справді європейським рівнем надання медичної допомоги новонародженим.

Європейська Солідарність у Львівській обласній раді підтримала бюджетні дотації для закладів освіти в області, зокрема, виділили 17 мільйонів гривень на будівництво нової школи у селі Либохора Самбірського району, де діти й досі навчаються у приміщенні, яке збудували у 1900 році та яке не відповідає санітарним нормам.

З обласного бюджету депутати Львівської обласної ради виділили 9,2 мільйона гривень на реконструкцію Підберізцівського НВК, а саме будівництво нового корпусу дитячого садочка, де зможуть навчатися 40 дітей. Цьогоріч Львівська обласна рада виділила 7,3 мільйона гривень на ремонт спального корпусу ліцею імені Героїв Крут та ще на 2,5 мільйони гривень дофінансувала закладу на придбання нової форми для ліцеїстів.

Також цього року вдалося завершити будівництво Інноваційного лісорозсадницький комплексу на базі держпідприємства "Львівський насіннєво-селекційний центр" завдяки тому, що Львівська обласна рада виділила 11,9 мільйона гривень, зокрема, й на нові сіянці для лісу.

Нарешті Львівська обласна рада передусім фракція Європейська солідарність підтримала потужну комплексну програму "Безпечна Львівщина" на 2021-2025 рік та виділила на її втілення 29 мільйонів гривень, зокрема, для створення системи відеоспостереження в населених пунктах нашої області. Тобто 80 відсотків правопорушень вдалося розкрити саме завдяки цій системі, а це надзвичайно важливо, оскільки безпека людини впливає на працездатність усіх інших сфер.

Як фракції Європейська Солідарність вдається впливати на інвестиційні процеси?

Ми точно впливаємо на інвестиційний менеджмент Львівщини, тому що грамотна нормативна база та максимальне сприяння влади дозволяють створити позитивний інвестиційний клімат у регіоні. Депутати працювали в постійних комісіях та скерували чимало пропозицій до комплексної програми регіонального розвитку містобудівного кадастру, де йдеться про надання пріоритету містобудівної землевпорядної документації для індустріальних парків, для об'єктів промисловості, а також й для тих об'єктів, що мають міжнародне фінансування.

Вони напрацювали чимало пропозицій для державної нормативної бази, а також пропозиції для внесення змін до законів, які впливають на регіональний розвиток та покращення інвестиційного клімату. Депутати Львівської обласної ради, зокрема, й від Європейської Солідарності,   провели зустріч з народними депутатами, членами міжфракційного об'єднання "Львівщина", де сформували пропозиції щодо змін до Закону України "Про Індустріальні парки", "Про відчуження земельних ділянок, рухомого та нерухомого майна", а також до Земельного кодексу.

Фракція Європейська Солідарність проводить величезну роботу у сфері співпраці зі закордоном, щоб іноземні інвестори вкладали кошти в наш регіон. Намагаємося впливати на процеси, які можуть покращити наш суспільно-економічний розвиток.

Були певні побоювання щодо надходження коштів у бюджет області цього року, але, на щастя, маємо добрий показник ПДФО, і якщо порівняти ПДФО з тогорічними показниками, то на початок листопада 2021 року – це 2 мільярди 541 мільйон, тоді як уторік за цей же період було 2 мільярди 521 мільйон. Ми ще маємо місяць у запасі, збираємо більше податків від фізичних осіб та розуміємо, що знаходимося на правильному шляху. Хоча, звісно, результати створення позитивного інвестиційного клімату можна буде глобально оцінити десь років за п'ять, оскільки за рік оцінити таку стратегічну річ важко.

У програмі ЄС наголошується про право громад на добровільне об'єднання. Яка позиція вашої фракції щодо судових справ, де декілька громад Львівщини добиваються скасування рішень про їхнє входження до складу Львівської тергромади проти їхньої волі?

Нашу фракцію формують представники практично всіх громад Львівщини, у нас навіть є наставництво від депутатів нашої фракції щодо певних громад, а тому ми постійно моніторимо ситуацію, впливаємо на розвиток громад та розуміємо їхні проблеми.

Щодо позиції про добровільне об'єднання громад, то це їхнє конституційне право, і збереження принципу добровільності є надзвичайно важливим. Але під час деяких об'єднань цей принцип добровільності таки порушили, як, наприклад, з Малеховом біля Львова. Кожна громада може звернутися до суду. На рішення суду ми впливати не можемо, але розуміємо, що громада має право зберегти добровільність, навіть якщо всім здається, що це не так.

Європейська Солідарність обіцяла справедливу систему соціального захисту людей на Львівщині. Якими є ці критерії справедливості та як ви збираєтеся їх контролювати?

Соціальний захист – це питання рівня розвитку демократії та заможності держави. Ставлення держави до вразливих груп населення зображає саме ці процеси. Я був закордоном та бачив те, як заможні держави ставляться до пацієнтів чи людей з інвалідністю. У них значно доброзичливіша атмосфера, ніж у нас.

Важко говорити про справедливість за умов обмеженого фінансування, тому що соціальний захист також вимагає інфраструктурного розвитку, який потім впливатиме на можливість приведення інвестицій у сферу соціального захисту. Між ними межа – справедливість. Іммануїл Кант у своїх роздумах над цими проблемами, писав: "Жодну започатковану владою велику соціальну реформу не можна зреалізувати, якщо ти не вплинув на всі попередні законодавчі акти".

У Львівській обласній раді депутатка нашої фракції Соломія Риботицька створила міждепутатську групу "Рівні можливості", і я вважаю, що ця група чимало вже зробила продуктивного у соціальному напрямку за цей рік. Зокрема, дискусія "Жінки в науці, політиці та громадській діяльності", чи обговорення проблем адаптації воїнів ООС за участі громадських організацій. У сучасному світі великою проблемою є тема домашнього насильства, і років п'ять тому про це ще ніхто не говорив, але нині у Львівській області вже відкрили будинки, де можна знайти прихисток від насилля. Те, що питання домашнього насилля нині активно обговорюють, є доказом того, що ми держава, яка рухається у європейському напрямку. 

У цій депутатській групі також активно обговорюють питання боротьби зі залежностями, оскільки від них страждає чималий сегмент наших мешканців. Саме за ініціативи групи реалізували  програму щодо харчування для дітей з орфанними захворюваннями. Депутати фракції Європейська Солідарність постійно ініціюють збільшення матеріальної допомоги для військових, і цього року нам вдалося організувати додаткові допомоги (5 тисяч гривень) сім'ям тих, хто загинув під час Революції гідності.

Питання фінансування соціальних ініціатив залишається відкритим. Завжди буде дилема: розвивати інфраструктуру чи вкладати в соціальне забезпечення. Але зрозуміло, що мають бути інфраструктурні проєкти, треба ставати багатшими та поліпшувати захист незахищених верств. 

Що Європейська Солідарність у Львівській обласній раді зробила для розвитку туристичного потенціалу Львівщини?

Коронавірус не сприяє розвитку туризму. Для будь-якого туриста важливо мати гарантії безпеки. Тому ми й вчимося жити з ковідом: люди почали вакцинуватися, зріс відсоток підприємств, особливо у сфері обслуговування, які не закривалися на карантин, і це, відповідно, також залучає до нас туриста.

Питання туристичного потенціалу розглядалося неодноразово, але, на жаль, туризм в обласному бюджеті має лише три мільйони на цей рік. За них вдалося розробити проєктно-кошторисну документацію туристичних зупинок в області. Тому хочемо змінити ситуацію з розвитком туризму в області, оскільки нині  Львів приваблює більшість туристів. Натомість важливо використати потенціал усієї Львівщини, яка є цікавою у всіх аспектах: є культурна спадщина та гарне навколишнє середовище.

За ініціативи депутатів Львівської обласної  ради розробили туристичний маршрут "Королівський шлях", який сполучатиме Львів та село Лаврів на Самбірщині неподалік кордону з Польщею.  Цікавою та важливою для розвитку туризму є рекреаційна інфраструктура області (відпочинкові центри та санаторії). Необхідно забезпечити професійними кадрами та покращити стан об'єктів історико-культурної спадщини. Болючим питанням є несистемне інформування про наші пам'ятки та курортні пропозиції українських туристів, а також закордонних гостей. Також наші туристичні об'єкти мають низький рівень доступності для інклюзивного туриста, а це має стати взірцем та показником соціального захисту. 

Нам треба вчитися пропагувати Львівщину. Я бачив, як у Туреччині пропагують медичний туризм та як там розвивають рекламу культурного туризму. І це дає добрий результат. Сподіваюся, що наша депутатська ініціатива щодо визнання Трускавця курортом державного значення допоможе цьому курорту зацікавити туристів. Трускавець є добрим промоутером розвитку туризму на Львівщині, а його слава національного курорту дозволить привести в область додаткові інвестиції.

Під час виборів Європейська Солідарність обіцяла реставрацію чинних архітектурних ансамблів, замкових та палацових комплексів, а також інвестиції в розвиток мережі культурних та спортивних закладів.

Важливо, що до державної програми "Велика реставрація" на 2021-2023 роки внесли об'єкти Львівщини, наприклад, Жовківський замок. Наші депутати пильно стежать за виконанням цієї програми. Шкода лише, що у державну програму "Велику реставрацію" не увійшли сакральні споруди передусім пам'ятки дерев'яної архітектури, яких чимало на Львівщині та які планують об'єднати в міжнародний туристичний маршрут.

Постійна комісія з питань історико-культурної спадщини та туризму також активно працює й щодо збереження української історико-культурної спадщини закордоном. Є території, де мешкали українці, там залишилися пам'ятки матеріальної та духовної культури, які варто зберегти для нащадків. Львівська обласна рада виділила кошти на проєкто-кошторисну документацію щодо роботи у цьому напрямку. 

Завдяки ініцативі депутатів нашої фракції оновили експозицію Львівського національного історичного музею. Також  оновили експозицію у музеї Історії релігії та в музеї Богдана-Ігоря Антонича. У музеї Євгена Коновальця у Зашкові до 130-річчя з дня народження закупили мультимедійне обладнання та реалізувати мультимедійний проєкт. Львівська обласна рада виділила кошти для закупівлі автотранспорту у музей Івана Франка в Нагуєвичах.

На програму "Розвиток культури" Львівська обласна рада виділила цьогоріч 4 млн 250 тисяч гривень, і зрозуміло, що невелика сума, щоб отримати миттєві результати. Тут потрібно десятки мільйонів, щоб відразу отримати бажаний результат. Проте у кожній громади відчувається розуміння, що варто мати у себе відновлені пам'ятники та церкви, тому що це притягує людей до громади. Як приклад тут можна згадати про розвиток Історико-краєзнавчого музею "Сколівщина".

Що Європейська Солідарність робить для розвитку медицини в області, як вона це обіцяла робити у своїй програмі?

Медицина є пріоритетом у програмі партії Європейська Солідарність. Covid-19 дійсно вніс свої корективи та заподіяв шкоду розвитку медицини, оскільки виникла потреба виділяти кошти для забезпечення лікарень лише в напрямку боротьби з пандемією. Це перевірка, до якої ніхто у світі не був готовим. Тепер варто зрозуміти те, якою буде медицина у  постковідну еру, тому що попри всі труднощі лікарі повертаються до лікування тих хвороб, що були й раніше. 

Для цього потрібно створити відповідні сучасні умови, наприклад, як це вже зробили у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі, який став зразком повного циклу перинатальної допомоги, як в провідних європейських країнах. Плануємо, що до кінця року також відкриється оновлене пологове відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Нам, депутатам Львівської обласної ради, важливо, щоб медичні послуги були реально доступними для кожної людини, а медична допомога розвивалася збалансовано. Ми дивимося на всі процеси комплексно.

Важливо, щоб в районах Львівської області були заклади, які надаватимуть медичну допомогу та перебуватимуть в зоні географічної доступності, наприклад, лікарні інтенсивного лікування, однакові за профілем лікарні мають бути у Червонограді, Дрогобичі, Стрию, а не лише у Львові. Тим більше, що власне у Львові, наприклад, є замала кількість терапевтичних ліжок, де б надавали необхідну висококваліфіковану терапевтичну допомогу.

Можливо, що лікарні однакового профілю працюватимуть у одному об’єднанні в майбутньому. Ми очікуємо на це, оскільки розуміємо, що медицина має бути однаковою для будь-якого мешканця України, незалежно від територіальної громади, багатого чи бідного. Це державний рівень. Фінансує медицину наразі НСЗУ, і коштів поки небагато, але ця установа вже потрохи набирає обертів та надає пріоритетні послуги. 

Ще цьогоріч ми працювали над розвитком Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи. Це лікарня у Винниках, і вона також може надавати ургентну невідкладну допомогу. Нині маємо кошти на проєктно-кошторисну документацію для того, щоб ця лікарня надавала якісну, невідкладну допомогу, тому що Львівська обласна клінічна лікарня, знаходиться у центрі міста, і до неї важко дістатися. І там таки замала кількість терапевтичних ліжок, де б надавали високоспеціалізовану допомогу.

Як працює приватна медицина? Вона бере найшвидше, найдорожче та найприбутковіше. Ми також можемо піти саме так, але це неправильно. З радянських часів ми практично загубили реабілітаційну медицину, а це величезний сегмент надзвичайно якісної сучасної та необхідної реабілітації. Такий сегмент медичних послуг приваблює туристів до Туреччини навіть з Ізраїлю, який має свою висококласну медицину. У них є реабілітаційні лікарні з сучасною апаратурою, які приносить додаткові кошти у бюджет. 

Ми не можемо закривати всі відділення. Наприклад, на базі Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру є пріоритетні послуги (радіологічна допомога та хімієтерапія), однак онкохірургія нині є не настільки оплачуваною, але ж ми не закриємо після цього онкохірургію. Головне не бігти за короткотерміновими цілями розвитку, а дивитися далі, зокрема, й на досвід сусідніх держав.

Як Європейська Солідарність виконує свою обіцянку щодо розвитку профтехосвіти?

Профтехосвіта має бути популярною, а знання повинні застосовуватися на виробництві та в інших сферах господарки. Я переконаний, що у професійну технічну освіту разом з місцевим самоврядуванням мали б вкладати свою частку й підприємства, які у такий спосіб виховуватимуть собі кадри. На Економічному форумі у Львові активно обговорювали подібні моделі співпраці. Наприклад, львівський завод "Ензим" зацікавлений у спеціалістах-хіміках та готовий вкладати гроші в навчання фахівців на хімічному факультеті нашого університету. Також за ініціативи нашої фракції цьогоріч відремонтували спальний корпус ліцею імені Героїв Крут та оновлення форми ліцеїстам. 

Європейська Солідарність у своїй програмі ще зазначала про розвиток гірських територій Львівщини. 

Гірські території цього року отримали приблизно 14% від загальної суми коштів обласного бюджету, що були призначені на реалізацію мікропроєктів.  Вважаю, що це добрий показник.  Важливою ініціативою став проєкт "Мале карпатське коло". Це створення сучасного дорожнього сполучення між курортами трьох країн Карпатського регіону. Сама ідея народилася у наших попередників, але сподіваюся, що вже реалізуємо її незабаром. Це дозволить збільшити туристичний потік в Карпатах, зокрема, й завдяки туристам з азійських країн. 

Європейська Солідарність у Львівській обласній раді також підтримала виділення 390 тисяч гривень на співфінансування проєкту "Велобескиди", який передбачає створення велосипедної інфраструктури на території трьох міст: Сколе, Східниця та Борислав, а також й велопішохідної траси між цими містами для огляду туристичних локацій та карпатських краєвидів. Туристична рекреаційно-велосипедна інфраструктура  має свою цільову аудиторію. Це приносить кошти громадам, а також дозволяє зберігати транскордонну співпрацю та налагоджувати залучення коштів з Європейського Союзу.