Сергій Федоренко: У системі інфекційної служби варто відійти від принципу "гроші за пацієнтом"
Розмова з директором Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Сергієм Федоренком.
Варіанти розмовляють з директором Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Сергієм Федоренком.
У чому проблема з фінансуванням роботи Львівської обласної інфекційної лікарні 2022 році?
Державне фінансування закладів охорони здоров'я з 2020 року здійснюється за посередництва Національної служби здоров'я України (НСЗУ) відповідно до пакетів гарантованих послуг, які надаються нашим громадянам. Для кожного пакету медичних послуг визначили розцінки, згідно з якими ці послуги й надають.
Нещодавно ми отримали від НСЗУ прогнозовані показники фінансування для лікарні на 2022 рік. Цифри у розрахунках викликають занепокоєння, оскільки вони є значно меншими від загальної суми фінансування, яка потрібна лікарні на 2022 рік для того, щоб забезпечити її стабільну роботу.
Ці розрахунки, наприклад, не враховують всіх хворих на ковід-інфекцію, яких ми пролікували у 2020 та 2021 роках. Вони враховують лише ті послуги, які лікарня надала хворим з іншими патологіями. Через це прогнозована загальна сума значно занижена, зокрема, фонд заробітної плати нижчій від того, що ми мали цього року. Це ставить під загрозу функціонування лікарні.
Інфекційна лікарня нині обслуговує мешканців Львова чи всієї області?
Лікарня єдина є в області. Якщо не вдасться зберегти установу, оскільки ми не зможемо її утримувати, то це призведе до втрати фахівців та до того, що наші хворі не отримуватимуть спеціалізовану допомогу. Це матиме надзвичайно негативні наслідки для всього краю. Впродовж всіх років існування лікарня брала на себе всі виклики, які були в нашому краї. Це і локальні, і генералізовані спалахи кишкових інфекцій.
Якщо повернутися в минуле століття, то наприкінці 90-х років у нас були спалахи дифтерії з яким ми боролися понад півтора року. Це також спалахи поліомієліту, кору, краснухи, вітряної віспи. Таких унікальних фахівців, які є в нашій установі, практично немає ніде. Ми також надавали консультативно-спеціалізовану допомогу практично всім медичним закладам Львівської області.
Всі роки свого існування інфекційна лікарня утримувалася коштом держави та громади. Її почали будувати за Австро-Угорщини за кредити, які погодив Сейм. Вона служила людям і в період панування Польщі на цих землях, і під час війни, і під час радянської влади. Завдяки зусиллям своїх керівників та лікарів інфекційна лікарня розвивалася, працювала і нині є найкращою лікарню не лише в області, але й в усій Україні.
Як можна виправити цю ситуацію?
Ситуація є, м'яко кажучи, небезпечна, а якщо дивитися більш глобально – то це трагедія. Звичайно, реформа в охороні здоров'я була потрібна. Адже всі роки перед цим державне фінансування медицини було незадовільним, у різні періоди воно сягало від 2,5-3 до 4% від ВВП, у той час, як в розвинутих європейських країнах ця цифра сягає 10%, тобто в три рази більше. Реформа також була потрібною тому, що населення нашої країни скорочується швидкими темпами. Необхідні були кроки для того, щоб покращити ситуацію в охороні здоров'я.
Але якщо брати такий специфічний напрям як інфекційні хвороби, та, зважаючи на те, що лікарня є стратегічним закладом, то ми попереджали, і зараз продовжуємо говорити про те, що принцип "гроші йдуть за пацієнтом", який поклали в основу медичної реформи, є в цьому випадку недоречним, оскільки в один день може не бути інфекційних хворих, а завтра – вже може бути 50 хворих.
Проведу аналогію з пожежниками: заробітну плату пожежникам платять не від кількості пожеж, які вони загасили, тому що тоді треба було б, щоб ці пожежі виникали постійно. Але ми знаємо, що кожна пожежа – це є трагедія. Також й нинішні хвороби – трагедія.
Чи варто очікувати на те, що НСЗУ таки запропонує у 2022 році пакет на лікування ковідних хворих?
Цього року ми маємо три пакети, плюс перехідне фінансування, яке здійснювалось в I кварталі 2021 року. Це надання стаціонарної допомоги дорослим і дітям без хірургічних втручань, пакет на лікування хворих на коронавірус та амбулаторна консультативна допомога. Згідно з даними, які є в відкритому доступі на сайті НСЗУ, ковідного пакета наступного року немає.
Лікарню відвідувала лідерка Батьківщини Юлія Тимошенко, буквально на наступного дня міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, і ми підіймали в розмові з ними це питання. Міністр пообіцяв, що звернеться до НСЗУ з цією проблемою, але наразі змін в пропозиціях та на офіційному сайті НСЗУ щодо ковідного пакета немає.
Натомість НСЗУ наступного року вводить пакет, якого не було цього року. Це реагування на надзвичайні ситуації. Деталей щодо умов його фінансування наразі немає, але можна передбачити, що це буде пакет з фіксованою ставкою, тобто в ньому не враховуватиметься кількість пролікованих хворих, як це є в ковідному пакеті. Тому новий пакет, без сумніву, не дасть змогу покрити наші витрати.
Якщо не буде ковідного пакета, то чи означає це, що в нас перестануть хворіти на ковід, а саму хворобу лікувати?
Сьогодні в Україні помирає приблизно 500 (і більше хворих) від коронавірусної хвороби. Це жахливі, трагічні цифри. Ми бачимо, що практично всі континенти вражені коронавірусом. Вірус пристосовується до існування в навколишньому середовищі, він мутує та вражає все більшу кількість людей. Говорити про те, що сьогодні чи завтра, або ж наступного року ця пандемія закінчиться ми не можемо.
Ні 1, ні 2 січня ковід точно не закінчиться. Хворі й далі надходитимуть, а ми не зможемо їх лікувати. Також постане питання оплати праці медичним працівникам, які цілодобово ходять в захисному одязі та надають необхідну допомогу. Наразі діє постанова Кабміну, відповідний наказ міністра охорони здоров'я про доплату у розмірі до 300% медичним працівникам, які надають допомогу хворим на ковід. Ці кошти беруть саме з ковідного пакета, розмір якого залежить від кількості пролікованих хворих. Ми сподіваємося на здоровий глузд, а також й те, що цей пакет таки затвердять.
Якщо ж ковідний пакет не відновлять, то можна очікувати зростання соціальної напруги серед медичних працівників. А важно сказати, що буде далі. Однак головною проблемою, яку необхідно кардинально вирішити, щоб щороку не виникали подібні напруження є те, що у системі інфекційної служби потрібно відійти від принципу "гроші за пацієнтом" та повернутися до фінансування коштом державної субвенції чи впровадити систему відповідних доплат на заробітну плату з обласного бюджету.
На тлі пандемії ковіду таке враження, що люди перестали хворіти на інші хвороби, зокрема, й інфекційні?
Нині доцільним є не лише збереження інфекційної служби в Україні, інфекційних стаціонарів, а також варто подумати про збільшення ліжок, оскільки існує реальна небезпека поширення різних інфекційних хвороб. Тривогу викликають повідомлення епідеміологів про те, що реальною є загроза виникнення та поширення хвороби під назвою Фактор Х. Ця хвороба надзвичайно подібна до Еболи, яка забрала чимало життів Африці, а її поширення, зважаючи на нинішню міграцію населення, може відбутися і на європейський континент.
Україна – країна епідемій, то ми бачимо сьогодні локальні спалахи поліомієліту серед дітей, то де-не-де знову виникають спалахи кору, вітрянки та краснухи. Треба зважати на те, що в умовах пандемії коронавірусної хвороби вже практично два роки зсунули чи не виконують інші профілактичні щеплення серед населення України. Це може призвести до спалахів кору, вітрянки, краснухи та дифтерії.
З якими іншими діагнозами до лікарні надходять пацієнти протягом останніх років?
Значну групу наших пацієнтів становлять діти, які хворіють на гострі кишкові інфекції. Нині нікуди не поділися вірусні гепатити, якими також ми займаємося. Лікуємо важкі форми тонзилітів, паритонзилярні абсцеси, а в дітей – це розвиток гострих ларингітів, коли вони задихаються. Значною є кількість діток з менінгококовою хворобою. Є значна кількість хворих і дорослих, які мають вірусні менінгіти, що обумовлені різними вірусами, але також є й хворі, які мають бактеріальні менінгіти з розвитком навіть енцефалітних станів.
Чи може розв'язати проблему з фінансуванням допомога Львівської обласної ради?
З обласного бюджету покриваються потреби, які пов'язані з утриманням установи: оплата енергоносіїв, частково медикаментів, придбання апаратури тощо. Якщо взяти 2021 рік, то хочу подякувати Львівській обласній раді, оскільки вона максимально врахувала потреби лікарні. За кошти обласного бюджету ми придбали нову цифрову діагностичну рентгенівську систему, яку вже ввели в експлуатацію. Також придбали кисневі концентратори та медикаменти. Тобто обласний бюджет надавав, надає та буде надавати практичну допомогу.
Натомість заробітна плата є питанням державного фінансування, а не обласного. Але ми звернулися також до керівництва області з проханням розглянути можливість допомогти нам з питанням заробітної плати. І ми щиро сподіваємося на допомогу.
Зараз в лікарні є 569 працівників, з них 80 – це лікарі, а інші – це медичні сестри, молодші медичні сестри та інший персонал. Чисельність доведеться зменшувати. Але хворим потрібно надавати допомогу постійно. Наприклад, у ковідному відділенні вдень на 60 хворих працює дві медичні сестри, оскільки одна медична сестра точно не зможе поставити крапельниці, зробити ін'єкції чи ліки роздати такій кількості хворих. На всю лікарню є два слюсарі, які постійно мають роботу. Їх також потрібно зберегти, тому що потрібно виконувати цю роботу.
фото: glavkom.ua