Зміст статті

9 грудня 2021

Таємниця Домбровського кар'єру

Домбровський кар'єр: тиха екологічна катастрофа, яка незабаром кричатиме.

Коли говорять про екологічну катастрофу, то в уяві постають пейзажі антиутопій у зеленавому тумані.

Але ми говоримо про водяну гладінь поблизу міста Калуш на Івано-Франківщині. Ці ж мінерали, а точніше їхні розсоли, загрожують знищити екосистему Дністра та позбавити людей з України й Молдови одного з найбільших джерел прісної води. Те, що це  екологічна загроза міжнародного характеру, визнають всі. Думок щодо розв'язання цієї проблеми чимало, але практичного рішення її не знає ніхто, а дехто з фахівців переконаний, що ця проблема взагалі надумана.  

Коли все ще було добре

1826 року на Прикарпатті знайшли значні поклади калійної солі. У той час наука ще не винайшла способу застосування цього мінералу, але вже в середині 19 століття почалося повноцінне освоєння родовищ. Калуський калійний завод заснували у 1853 році. На відкриття підприємства приїхав сам імператор Франц Йосип I.

Калійну сіль почали активно використовувати у виробництві мінеральних добрив для сільськогосподарських потреб. Завдяки їхньому застосуванню аграрні культури мали більшу урожайність, високу витривалість перед хворобами, підвищену лежкість під час транспортування та зберігання. Це підвищило їхні смакові та естетичні якості, що дало змогу нарощувати експорт та збільшити додану вартість продукту.

Поклади калійної солі у Домбровському кар'єрі розвідали ще у 30-х роках 20 століття, але розробляти їх почали аж 1967 році. Кар'єр внесли до сировинної бази калуського заводу калійних добрив. Це був перший випадок у світовій практиці видобутку калійної солі відкритим способом, адже 100-метрові поклади солей лежали буквально на поверхні.

Домбровський кар'єр експлуатували до 2007 року. Доки у кар'єрі працювали, то збудували дренажну траншею, доти й працювали помпові станції, які відкачували поверхневі води. Однак після зупинення експлуатації кар'єр почав заповнюватися водою.

Кар'єр від загрози заповнення водою убезпечували дренажні системи, які вимкнули у 2008 році через борги підприємства перед постачальником електроенергії. Затоплення вирви тривало особливо інтенсивно у 2008-2010 роках через прорив річки Сівка з боку північного борту кар'єру, а також через рясні опади.

фото: firtka.if.ua

Яку загрозу становить Домбровський кар'єр

Річ у тому, що він заповнений розсолами калійних солей, що виникли внаслідок потрапляння до родовища води. Їхній обсяг постійно збільшується. Зараз це понад 20 мільйонів кубометрів. Ці розсоли, а точніше їхнє потрапляння у водоносний горизонт, і є основною причиною тієї біди, що може спіткати цілий регіон внаслідок подальшого ігнорування проблеми. Зараз рівень розсолів у Домбровському кар'єрі становить 288 метрів.

Кар'єр складається з двох частин − південної та північної. На південній залягання розсолів зупинилося на рівні 100 метрів, а на північній − приблизно 40 метрів.

Начальник екологічного департаменту Івано-Франківської ОДА Андрій Пліхтяк, вважає, що Домбровський кар'єр небезпечний тим, що у ньому відбувається розчинення калійних солей − розсолів.

"Згідно з дослідженнями на поверхні є мінералізація 10 міліграмів на літр, але на дні вона набагато більша − до 400 міліграмів на літр. Через їхнє потрапляння у водоносні горизонти є загроза засолення водоносних прісних підземних вод", − пояснив він.

Домбровський кар'єр у радянські часи перебував у власності АТ "Оріана", а згодом − ТОВ "Оріана-ЕКО". 

"Оріана-ЕКО" з тими статутними фондами повинна була починати розробку виробництва калійних добрив, але вони навіть експериментально установки не зробили. Можливо, десь і зробили, але не в Калуші. Це зараз їхня власність, а тому будь-хто зайти на той самий Домбровський кар'єр не може, оскільки це треба погоджувати з "Оріана-ЕКО" – розповів міський голова Калуша Андрій Найда.

Науковець Юрій Садовий вважає, що ситуація на відвалах Домбровського кар'єру є критичною: кар'єр забруднить річку Сівку, що впадає у Дністер, який рознесе забруднену воду в інші країни. Юрій Садовий  передбачає, що рекультивація першого хвостосховища нічого не дасть, це марне витрачання коштів. Свого часу це хвостосховище вже рекультивували, але з нього постійно вже 50 років поспіль виносяться солі. 

"Це природний процес: солі у хвостосховищі мають надзвичайно високу розчинність в  наших кліматичних умовах, зокрема зважаючи на значну кількість опадів, рекультивація за попереднім зразком матиме недовговічний ефект. Поки сіль там є, то вона вимиватиметься. А тому єдиний вихід – це перероблювання вмісту хвостосховища", – підсумував він. 

Цілковите наповнення чаші Домбровського кар'єру очікують до 2025 року

Василь Романів, житель села Кропивник, що знаходиться біля Домбровського кар'єру, поділився в розмові з автором своїми гризотами.

"Я хвилююся, що хвостосховище прорве і все піде на село. Хвилююся, що люди залишатимуться без домівок і буде багато біди через хімію. А відшкодовувати нам то ніхто не буде" – сказав він.  

У 2019 році місто Калуш відвідав тодішній голова Івано-Франківської ОДА, а нині вже прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

"Якби тієї хімії не було тут, то це була б звичайна вода, як у морі. Проблема у тому, що відбувається зараження важкими металами. Є два напрямки розв'язання проблеми – технічний та бізнесовий. Технарі скажуть думку як убезпечити катастрофу. Через років 15 цей процес не можна буде зупинити й ми можемо втратити воду у криницях. Окрім державного, технічного захисту, потрібне рішення бізнесове. Для мене тут є червона, гаряча екологічна кнопка. Ми розуміємо, що це тиха катастрофа", – сказав Шмигаль.

Але жодного конкретного плану дій від нього ніхто так тоді й не почув.

У Калуші, на території гірничопромислового району від травня 2021 року працює Міжвідомча комісія Міністерства захисту довкілля. Створення комісії ініціював народний депутат Едуард Прощук.

"У держбюджеті 2021 року на програму Міндовкілля "Здійснення природоохоронних заходів, зокрема покращення довкілля" передбачили майже 65 млн грн. Фінансовий запит на проведення моніторингу Домбровського кар'єру становить 2,3 млн. Сподіваюся, що Міндовкілля задовольнить запит на фінансування, яке допоможе зрушити з місця це питання", – написав нардеп у Фейсбуці.

Депутат Івано-Франківської обласної ради Сергій Волошин переконаний в тому, що без участі держави проблему Домбровського кар'єру стратегічно не вдасться вирішити.  

"Проблема можливої екологічної катастрофи чи негативних наслідків для довкілля, пов'язані з Домбровським кар'єром, не можна вирішити на рівні міста та області. Я був свідком й учасником, як мінімум, трьох виїзних засідань екологічного комітету ВРУ різних скликань за участі провідних фахівців галузі екології, геології, хімії, інженерії тощо. Всі розуміють, що розв'язати проблему можна тільки тоді, коли на державному рівні виділять кошти, які можуть досягати величезних розмірів.

Очевидно, що обласна рада не може потягнути цей бюджет. Але є ще одна проблема. Немає кінцевої однакової думки у різних фахівців щодо способу її вирішення. Одні рекомендують викачувати розсоли та закачувати їх у закинуті шахтні виробітки, інші пропонують переробляти розсоли та виготовляти з них мінеральні добрива, тобто отримувати зиск.

Також була ідея ізраїльських фахівців щодо так званої "підземної завіси" для зупинення проникнення вод річки Сівка у кар'єр. Це дало б змогу стабілізувати рівень кар'єру та навіть з часом його знижувати. Однак всі ці проєкти потребують фінансування, яке навіть сама держава Україна не може собі дозволити, а тому прийдеться просити допомоги західних партнерів", – наголосив Волошин.

Інший погляд. Може, не все так страшно?

Видання Урядовий кур'єр у 2013 році опублікувало альтернативний погляд на проблему Домбровського кар'єру, який заперечує можливість екологічної катастрофи.

"Змоделювавши експериментально динаміку геологічних процесів та провівши теоретичні розрахунки, Анатолій Маркович дійшов висновку, що внаслідок неминучого та цілком природного самообвалювання бортів кар'єру нерозчинні покривні породи закриють його солевмісні горизонти, що опинилися під водою, ропа осяде на стометровому дні, а поверхневий пласт водної товщі у 17 м залишатиметься завжди прісним. Саме так сталося на Яворівському сірчаному кар'єрі на Львівщині. Нині на берегах Яворівського озера, яке переповнене рибою, працює чимало санаторіїв і баз відпочинку", – стверджується в статті.

Експерти пропонують ще одне розв'язання проблеми. І воно можливе без приватних інвестицій та божевільного креативу. Це ідея відновлення калійного виробництва на базі Калуського калійного заводу. Річ у тім, що заповнений водою кар'єр ще не означає, що сировинна база втратилася. Є цілий комплекс технологій, що дозволяють у промислових масштабах переробляти розсоли та добувати ті ж самі калійні солі.

Експертна група ООН, яка приїздила до Калуша у 2010 році для вивчення ситуації навколо Домбровського кар'єру, ще тоді надала рекомендаційні висновки про те, що відновлення виробничого процесу є одним з ключових кроків до розв'язання екологічних проблем.

Вітчизняні та закордонні оцінки й дослідження дозволяють  сформувати стратегію ліквідації катастрофи та створити водночас тисячі робочих місць, запустити процес добування та перероблення продуктів калійної промисловості, оскільки не їхній імпорт Україна витрачає мільйони доларів.

Варто також нагадати, що 90% структури українського імпорту калійних добрив займає продукція російської компанії "Уралкалій" та білоруської "Білоруськалій". 

Натомість роками ситуація знаходиться в підвішеному стані.


авторка: Софія Очкур

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.