Зміст статті

14 грудня 2021Ксенія Савчук

Оксана Маруняк: За цей рік ми навчилися працювати в синергії

Розмова з депутаткою Львівської міської ради Оксаною Маруняк.

Варіанти розмовляють з депутаткою Львівської міської ради (Європейська Солідарність) Оксаною Маруняк про перший рік праці у стінах Львівської міської ради.

Як депутати Львівської міської ради з фракції Європейська Солідарність взаємодіють з виборцями. З якими питання звертаються найчастіше?

Взаємодіємо по-різному: люди телефонують, пишуть у соцмережі, звертаються через ЦНАПи, ми приймаємо громадян. Тобто використовуємо не лише канали комунікації, до яких нас зобов’язує закон, але й також усі можливості сучасного світу. Найбільше звернень, звісно, отримує наш голова фракції Петро Адамик, оскільки до нього мешканці звертаються особисто, як до свого депутата, а також як і до голови ЄС у Львівській міській раді.

На початку року мешканці Львова найбільше просили у своїх зверненнях про матеріальну допомогу. У січні, лютому та березень у депутатських приймальнях були черги. А коли кошти на матеріальну допомогу закінчуються, то кількість звернень дещо зменшується. Люди просять про ремонти хідників, доріг, будинків, звертаються щодо безпеки на дорогах чи побудови нових майданчиків, щодо виділення коштів на ті чи інші потреби.

Тобто львів'яни просять депутатів розв'язати певні проблеми у житті міста, району, вулиці чи будинку. Що кого хвилює.

Чи вдалося фракції Європейської Солідарності налагодити співпрацю з іншими фракціями у Львівській міській раді?

Так, порозуміння є, оскільки всі ми усвідомлюємо, що маємо п'ять років працювати для міста, де живуть наші рідні, друзі та вся велика львівська громада. Щоб потім не соромно було вийти зі стін Ратуші. Я б сказала, що у новій каденції депутатський корпус став самостійним дієвим органом, а не додатком до адміністрації міського голови Львова.

Депутати п'яти різних фракцій спілкуються між собою на засіданнях профільних комісій, в інших робочих групах чи комісіях, зрештою допомагають одне одному у щоденній роботі.

Також у Львівській міськраді створили депутатські групи, до яких входять депутати різних фракцій. Якщо у нас і виникають якісь дискусії у сесійній залі чи на комісіях, то це також нормально. Помітила, що найчастіше дискусії відбуваються між депутатами та працівниками міської ради чи міським головою, аніж між депутатськими фракціями.

Які ініціативи в галузі освіти вдалося запровадити за перший рік праці у стінах Львівської міської ради?

Законодавство України зобов'язує органи місцевої влади сформувати перспективну мережу закладів освіти до 2024 року. Чому? ЗУ "Про повну загальну середню освіту" гарантує, що кількість учнів у класі комунального закладу освіти не може становити менш як 5 учнів та більш ніж 24 учні, які здобувають початкову освіту. Ця норма набуває чинності з 1 вересня 2024 року. Тому до того часу міста України мають розуміти, куди розподілити учнів з переповнених шкіл та дитячих садочків.

Нині у Львові переповнені навчальні заклади, а тому діти змушені навчатися у декілька змін. Так фракція Європейської Солідарності й виступили з ініціативою сформувати такий план мережі закладів освіти ще до 1 вересня 2022 року та зарезервувати місця під нові школи та садочки. Управління освіти Львівської міськради, як виконавці, мали б зробити такий документ та подати на затвердження ради. Тобто ми вимагаємо у чиновників просто виконувати закон, не більше і не менше.

Щодо дошкільних навчальних закладів у Львові. Якою наразі є ситуація з садочками та що депутатам вдалося зробити у цій сфері?

Маю гарну новину. Цьогоріч у Львові вперше за останні 15 років у межах інвестиційного проєкту збудували та віддали місту в комунальну власність дитячий садочок. Забудовник за власні кошти збудував садочок на 350 місць та віддав громаді Львова. Це зробив наш колега з фракції Європейської Солідарності Назар Бербека. Так, один садочок у масштабах міста не розв'яже всіх проблем, але мої колеги працюють в цьому напрямку, наприклад, Ольга Посипанко працює над тим, щоб передати у комунальну власність ЗДО №26.

Як депутати з ЄС долучаються до розвитку туристичного потенціалу Львова?

Карантин змусив розставляти пріоритети. Нині пріоритетною стала саме медицина. На охорону здоров'я ремонти виділили понад 650 мільйонів гривень і це найбільша сума за всі попередні роки. Карантин вніс свої величезні корективи у туристичну галузь, а тому винятком тут можна хіба що назвати візити туристів з Саудівської Аравії, які витрачали у Львові свої кошти. Було б добре, якби місто залишилося привабливим для них і в наступні роки. Сподіваюся, що незабаром ми всі повернемося до нормального життя без обмежень, і тоді для місцевої влади постане питання про відновлення туризму у Львові.

Якими є досягнення фракції у культурній сфері?

Фонд культури. У 2022 році запрацює нова комунальна установа, яка займатиметься створенням культурного середовища та промоцією Львова. Відтепер культурні діячі самостійно визначатимуть та пропонуватимуть те, на що виділяти кошти. Фінансові пріоритети для цього середовища розставлятимуть не на Площі Ринок, 1, а в самому середовищі. І це правильно. Цю ідею прописали у Стратегії розвитку культури Львова до 2025 року. Аналітики, експерти та громадські діячі працювали над нею два роки.

Також наші колеги з фракції ініціювали створення Порядку встановлення пам'ятників у Львові з чіткими та прозорими правилами гри для всіх, хто захоче поставити у місті той чи інший пам'ятник, композицію, пам'ятний знак тощо. Цей документ унеможливить кулуарне розв'язання подібних питань у ручному режимі. Також 6,5 мільйона гривень виділили цьогоріч для Першого українського театру дітей та юнацтва, оскільки ця будівля вже давно не ремонтувалася.

Щодо медичної реформи у Львові. Якими є подальші дії вашої для того, щоб львів'яни отримували якісну медичну допомогу?

Цьогоріч ми наполягали на гармонійному розвитку всіх медичних закладів міста, на збалансованому виділенні коштів. Не може бути так, що одна лікарня отримує всі кошти, а інша – нічого. У Львові створили три ТМО (Територіальні медичні об'єднання) за профілем медичних послуг – невідкладна допомога, сімейна медицина, акушерство та гінекологія. Зараз триває процес у юридичній площині, формують ради керівників, оформляють всі необхідні документи та процедури, щоб зберегти фінансування від НСЗУ.

Паралельно з цим за ініціативи нашого колеги Євгена Кузика у Львові напрацювали та запустили Медичну стратегію, яка дає розуміння, куди рухається медицина Львова та якою ми її хочемо бачити через 1-3-5 років.У 2022 році акцент у місті буде на діагностику, оскільки краще звернути увагу на превентивні заходи та вчасне виявлення, аніж ганятися за задавненою хворобою.

Тому проголосували також й за програму "Здоров'я львів'ян", що передбачає преміювання сімейних лікарів, які матимуть найкращі результати щодо кількості проведених скринінгів у пацієнтів. Йдеться про серцево-судинні захворювання, онкологію та цукровий діабет. Ціна питання в цій програмі не така вже й велика у масштабах міста – 500 тисяч у рік. Але колеги-медики переконують, що це мотивуватиме сімейних лікарів давати скерування на скринінги та доводити до звершення.

Також ми напрацювали програму "Медичний контакт-центр". Це фактично буде гаряча лінія, куди мешканці зможуть звертатися з різними питаннями щодо охорони здоров'я. Але не варто її переплутати зі 103, оскільки це вже невідкладна допомога. Ми доопрацювали цю програму, щоб вона покривала усі медзаклади міста, а не лише один. Відповідно виконавці програми зможуть зі звернень збирати аналітику, і ми розумітимемо, де що не працює та що потрібно покращити.

Які передвиборчі обіцянки не вдалося реалізувати вашій фракції?

Комунальні підприємства Львова та повний аудит їхньої діяльності. Ми мали на меті детально проаналізувати роботу всіх комунальних підприємств міста, тому що деякі з них, наче чорні діри, поглинають шалені суми з бюджету. Але чи доцільно це – питання. На жаль, міський голова Львова затягував процедуру утворення Управління аудиту – органу, який би якраз й міг детально перевірити КП. Однак рік завершується, а віз й досі там.

А ще до кінця не визначили старостинські округи, як і самих старост. А це була наша вимога до виконавчої влади. Визнавати, що щось не вдалося, прикро, але потрібно. Ми не забули про ці питання, і тому вони залишаються викликом для депутатського корпусу. Також доволі складним є питання  з добудовою мосту на вулиці Княгині Ольги. Є чимало опонентів цієї добудови та й сам проєкт буде достатньо дорогим для міста. Але мені хочеться вірити, що вдасться зробити усе.

Що фракції ЄС у Львівській міській раді потрібно вдосконалити у своїй праці для того, щоб максимально досягнути поставлених цілей?

Фракція зібрала різних людей, різного віку, з різним досвідом та з різних галузей. За цей рік ми звикали одне до одного, навчилися працювати в синергії. Тепер цю сформовану внутрішню комунікацію потрібно скерувати на подолання великих викликів у житті громади. Маємо залишатися міцною командою, якій довірилися львів'яни, і працювати для громади великої об'єднаної Львівської МТГ.

Публікація у межах Програми висвітлення діяльності Львівської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації.


фото: Фб Оксани Маруняк

Автор: Ксенія Савчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.