Бездіяльність Львівської міської ради у питанні поводження з побутовими відходами.
Варіантів припускають, що мешканці Львова, а тепер вже й Львівської тергромади, протягом 2017-2022 років можуть переплачувати майже 11-12 мільйонів гривень в місяць лише за послугу зі захоронення міського сміття.
Є вагомі підстави стверджувати, що Львівська міська рада за період з 2016 року, коли сталася Грибовицька трагедія, і до нині, так й не змогла навести лад у питанні поводження з відходами, а діяльність компаній з поводження з відходами у місті залишається непрозорою та несе значні корупційні ризики.
Журналісти Варіантів припускають, що мешканці Львова, а тепер вже й Львівської тергромади, протягом 2017-2022 років можуть переплачувати сумарно майже 11-12 мільйонів гривень в місяць лише за послугу зі захоронення міського сміття. Цю завищену ціну заклали у тарифах компаній, які займаються вивозом та утилізацією ТПВ. Львівська міська рада не контролює та не регулює їхню діяльність в питанні захоронення ТПВ попри те, що це її прямий обов'язок.
Держекоінспекція vs Львівська міська рада або історія одного скандального судового рішення
У вересні 2020 року Держекоінспекція України скерувала Львівській міській раді перелік вимог щодо приведення у відповідність із законодавством її діяльності у сфері поводження з відходами. Цей перелік є вироком для бездіяльності Львівської міськради у питанні поводження з побутовими відходами, тому що він засвідчує невідповідність законодавству процесу збирання, вивозу та утилізації львівського сміття, а також провал всіх розпіарених Львівською міськрадою ініціатив в цій сфері на кшталт Zero Waste Lviv, роздільного збору сміття тощо.
Держекоінспекція вимагала від Львівської міськради: визначити територію для розміщення відходів, а саме зберігання та захоронення відходів; організувати в повному обсязі збирання та видалення побутових відходів, створити полігони для їх захоронення, а також організувати роздільний їхній збір.
Контролюючий орган також вимагав від Львівської міськради забезпечити контроль за діяльністю компаній, що працюють у сфері поводження з ТПВ; забезпечити контроль за додержанням вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами; розробити, затвердити та погодити актуальну схему санітарного очищення Львова; затвердити місцеві програми поводження з відходами контролювати їхнє виконання.
Він також вказав на бездіяльність Львівської міськради у питанні стимулювання підприємців з метою створення об'єктів для сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів та здійснення в повному обсязі контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території. Нарешті Держекоінспекція вимагала забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованих та неконтрольованих звалищ відходів, виявлення та облік безгосподарських відходів.
Львівська міська рада ці вимоги не визнала та не виконала, а тому Держекоінспекція звернулася до суду. У грудні 2021 року Львівський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов Держекоінспекції.
Юридичний департамент Львівської міської ради, відповідаючи на запитання про те, чому Львівська міська рада не затвердила схему санітарного очищення населеного пункту, пояснив, що міськрада працює над цим, а прогнозований термін затвердження схеми санітарного очищення – до кінця 2022 року.
"У 2016 році між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та ТОВ "Український науковий-дослідний інститут з розробки та впровадження комунальних програм та проектів", укладено договір про надання послуг з розроблення схеми санітарного очищення м. Львова.
На виконання даного Договору було розроблено Звіт про надання послуг з розробки схем санітарного очищення м. Львова. Станом на сьогодні, реалізація вищевказаного договору між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та ТОВ "Український науковий-дослідний інститут з розробки та впровадження комунальних програм та проектів" триває", – йдеться у відповіді.
Однак з рішенням суду виник непередбачений казус: через "технічну помилку" в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) з'явилося два судових рішення щодо цієї справи.
Перше рішення опублікували 28 грудня 2021 року. У ньому суд частково задовольнив позов Держекоінспекції, зокрема, визнав протиправною бездіяльність та дії Львівської міської ради в частині невжиття заходів щодо виконання вимог законодавства у сфері поводження з відходами. Суд зобов'язав Львівську міську раду вжити заходів щодо виконання ряду вимог Держекоінспекції. "Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2021" – йдеться у рішенні суду.
Однак зараз на сайті ЄДРСР зазначається про те, що "Доступ до документа обмежено на підставі листа суду від 29 грудня як до такого, що не відповідає оригіналу судового рішення через допущену технічну помилку під час його надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень".
Інший варіант судового рішення у цій справі у ЄДРСР опублікували 4 січня 2022 року. Суд в ньому також частково задовольнив позов Держекоінспекції до Львівської міськради та зобов'язав Львівську міську раду вжити заходів щодо виконання ряду вимог Держекоінспекції. "Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2021" – йдеться у цьому рішенні суду.
Пропонуємо читачам ознайомитися з порівняльною таблицею зобов'язань, які визначив суд для Львівської міської ради у двох варіантах рішення.
Юридичний аналіз засвідчує, що другий варіант рішення є значно чіткішим та конкретнішим в порівняні з першим. З нього також забрали вимогу повної зупинки діяльності компаній, що надають послуги з поводження з відходами у Львові, до визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на конкурсних засадах.
Держекоінспекція, довідавшись про зміну рішення, звернулася до правоохоронних органів. Адже згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. До того ж після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати чи змінити це рішення, окрім випадків, які визначає КАС України. Такими випадками є виправлення описок та очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні.
Також згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" не допускається внесення будь-яких змін до судових рішень, які внесли до Реєстру, окрім випадків, що пов'язані з необхідністю виправлення технічної помилки, яку допустили під час внесення судового рішення до Реєстру чи ведення Реєстру. Судові рішення підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їхнього виготовлення та підписання.
Держекоінспекція також подала апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, яке оприлюднили в ЄДРСР 4 січня 2022 року, тобто на другий його варіант. Апеляційної скарги на рішення суду Львівська міська рада не подавала. Про це йдеться у відповіді юридичного департаменту Львівської міської ради, яку отримали Варіанти.
В українській судовій практиці вже був прецедент щодо виправлення рішення суду в ЄДРСР, який свідчить на користь того, що заміна рішення за позовом Держекоінспекції буде визнана правочинною. Йдеться про випадок, який стався з рішенням Верховного Суду (ВС) у лютому 2021 року. Тоді Велика Палата ВС розглянула апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду та у ЄДРСР замість оригіналу судового рішення опублікували його проєкт, який не підписали судді. Лист про технічну помилку до ДП "Інформаційні судові системи" ВС скерував наприкінці березня 2021 року, а оригінал рішення опублікували вже у квітні.
В апеляційній скарзі Держекоінспекція опосередковано пояснює, чому звернулася до суду саме зараз. Держекоінспекція вважає, що підставами на пред'явлення вимог до Львівської міськради стали порушення, які виявили в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11 вересня 2020 року. А 21 вересня 2020 року виконком Львівської міської ради листом повідомив про незгоду з висновками, які виклали в акті, а також про відмову їх виконувати.
Полігону ТПВ Львів не мав та не матиме
У Львові за послуги з поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) платять споживачі (мешканці, ОСББ, управляючі компанії, бюджетні установи, комерційні підприємства) та Львівська міська рада з міського бюджету в частині компенсації компаніям-перевізникам додаткових витрат на вивезення ТПВ.Кожен споживач платить за дві незалежні послуги: послугу з вивезення та послугу з сортування, утилізації, перероблювання чи захоронення ТПВ.
У Львові визначили 7 виконавців послуг зі збирання, зберігання та перевезення ТПВ, а саме: ТОВ "ДВ Екосвіт", ЛКП "Транспортна фірма "Львівспецкомунтрас", ТОВ "Ековей Вейст Менеджмент", ТОВ "Спецавтотранс-Львів", ТОВ "Санком-Львів", ТОВ "Грінера України", ТОВ "ДВ Вейст Груп" (ТОВ "ДВ Вейст Груп" виконком вилучив з переліку виконавців послуг з поводження з відходами на підставі свого рішення від 13 листопада 2020 року № 1059).
Про це йдеться у рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради № 683 від 9 серпня 2013 року "Про визначення виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів у м. Львові".
Тарифи на послуги з вивезення ТПВ затвердили також рішенням виконкому Львівської міськради № 675 від 4 серпня 2017 року "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" для шести компаній.
Що ж стосується тарифів на послуги з сортування, утилізації, перероблення чи захоронення ТПВ, то їх має погодити орган місцевого самоврядування, на території якого знаходиться об'єкт захоронення ТПВ. У Львові не має власного полігону, а тому цей тариф виконком Львівської міської ради не затверджував.
Львівська міська рада стверджує, що мати власний полігон їй забороняє законодавство. Хоча згідно зі статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить делеговане повноваження визначення території для розміщення відходів згідно з законодавством.
Окрім того, Закон України "Про відходи" визначає, що згідно з наданими повноваженнями органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують розв'язання питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами.
У відзиві на позовну заяву Держекоінспекції, про яку йшлося перед тим, а також в офіційній відповіді юридичного департаменту, Львівська міська рада натомість послалася на ДБН В.2.4-2-2005 "Полігонів твердих побутових відходів. Основи проєктування" згідно з яким розміщення полігонів ТПВ в межах міста забороняється.
Заборона на власний ТПВ на період до 30.06.2019 також є в ухвалі Львівської міської ради № 2163 від 29.06.2017 "Про організацію вивезення твердих побутових відходів у м. Львові".
Без полігону ТПВ на власній території Львівська міська рада безпосередньо також не співпрацює з підприємствами-балансоутримувачами сміттєзвалищ чи полігонів, на які з 2016 року вивозиться львівське сміття.
Юридичний департамент Львівської міськради пояснив це тим, що положення чинного законодавства не передбачають такої можливості.
"Вказане можливо у випадку внесення змін до законодавства про відходи, шляхом запровадження оператора муніципальної системи управління побутовими відходами (комунальне підприємство, уповноважене виконавчим органом відповідної місцевої ради на організацію роботи муніципальної системи управління побутовими відходами) – проєкт закону "Про управління відходами" прийнято в першому читанні 21.07.2020 року", – роз'яснив він.
Де-факто у Львові питання захоронення твердих побутових відходів повністю перевели у договірну сферу. Кожне ОСББ, ЖБК, управляюча компанія, бюджетні установи та комерційні підприємства укладають договір з компанією, яка надає послуги вивезення ТПВ зі Львова. І вже компанія, яка вивозить сміття, укладає договір з балансоутримувачем полігону, де відбувається захоронення. Чи компанія, яка вивозить сміття, укладає договір з компанією, яка здійснює захоронення, а та – з балансоутримувачем полігону. Цими договорами визначаються й тарифи на цю послугу.
Разом з тим Львівську міську раду ніхто не звільняв від обов'язку здійснення контролю за підприємствами у сфері поводження з відходами. Її, як орган місцевого самоврядування, наділив такими повноваженнями закон.
Корупційні ризики, що пов'язані з відсутністю власного полігону у Львівській МТГ
Відсутність у Львові власного полігону та контролю за питанням захоронення відходів спричинило не лише надмірну кількість контрактів, але й надмірні витрати. Всі категорії споживачів послуг з вивезення побутових відходів з червня 2016 року відшкодовують перевізникам вартість послуг з захоронення у розмірі, передбаченому договорами, укладеними між ними та суб'єктами господарювання, які здійснюють їхнє захоронення.
Про це йдеться у пункті 2.4 рішення виконкому Львівської міськради від 21 червня 2016 року № 455 "Про відшкодування додаткових витрат на вивезення та захоронення побутових відходів".
Вартість послуг з захоронення побутових відходів розраховується через ділення загальної місячної вартості цих послуг на загальні місячні обсяги захоронення побутових відходів, що зафіксовані в актах прийняття-передання послуг з захоронення побутових відходів, які підписали перевізники побутових відходів та суб'єкти господарювання, які здійснюють їхнє захоронення.
Фактична ціна захоронення львівського сміття
Мешканці Львова, за підрахунками експертів, платять за послугу захоронення твердих побутових відходів в середньому 600-700 грн/тонну (залежно від укладеного договору). Тоді як вартість послуги захоронення на полігонах є різною, а в деяких випадках й значно меншою.ЛКП "Львівспецкомунтранс" на своєму сайті зазначило, що тариф на послуги з захоронення ТПВ становить 680 грн/тонну.
20 січня ЛКП Львівспецкомунтранс оголосило закупівлю на "Послуги поводження із безпечними сміттям і відходами та їх утилізація".
Згідно з тендерною документацією Львівспецкомунтранс шукає компанію, яка надасть послуги організації подальшої перероблення та/або утилізації (захоронення) чи видалення безпечних відходів. Договір планують укласти до 31 грудня 2022 року. Очікуваний обсяг послуг – 50 000 тонн. І тут можна зауважити, що Львівспецкомунтранс планує платити 450 грн/тонну сміття за захоронення.
На сайті ТОВ "Грінера" зазначається, що тариф на захоронення ТПВ на Стрийському сміттєзвалищі, де управителем є ТОВ "Грінера Стрий", за сміття з населених пунктів, які не входять до складу Стрийської ОТГ, становить 700 грн/т. Хоча мешканці Стрийської тергромади платять за захоронення ТПВ 165 грн/т.
Сміття зі Львова везуть також на сміттєзвалища у Буську, Стрию, Тернополі, Коростені та Жидачеві. Це дані моніторингу Варіантів. Органи місцевого самоврядування цих населених пунктів не затверджували окремих тарифів на захоронення ТПВ зі Львова.
Виконком Тернопільської міськради наказом управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології від 1 листопада 2019 року "Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами" затвердив тариф на послуги з поводження з побутовими відходами в сумі 96,99 грн без податків, зокрема, 17,17 грн на захоронення побутових відходів. Тобто 17,17 х 6,06 (коефіцієнт ущільнення ТПВ у Львові) х 1,2 (ПДВ) = 124,86 грн/т.
Чинний тариф для інших установ та організацій, що розміщені за межами Буської територіальної громади, в сумі 72,32 грн за кубометр відходів, затвердили рішенням виконавчого комітету Буської міської ради від 14 березня 2017 року, і він становить – 72,32х6,06 = 438,26 грн/т.
Виконком Стрийської міської ради рішенням від 22 вересня 2021 року "Про встановлення тарифів на послуги з поводження з ТПВ (збирання, перевезення та захоронення)" затвердив тариф на збирання та перевезення ТПВ у розмірі 480 грн/т, а на збирання, перевезення та захоронення ТПВ – 644,52 грн/т. Тобто послуга з захоронення коштує 164,52 грн/т.
Варіанти попросили Держпродспоживслужбу надати тлумачення законодавчих актів, що стосуються застосування регуляторної ціни на послуги з захоронення ТПВ, яка є складовою загальної послуги поводження з ТПВ, а також повідомити на підставі яких затверджених (погоджених) органами місцевого самоврядування тарифів на послуги захоронення можуть виставляти загальні рахунки за послугу поводження з ТПВ мешканцям (споживачам), а також які передбачені санкції у разі порушень цих норм.
Головне управління Держпродспоживслужби мотивуючи тим, що зазначені питання не регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації", а регулюються Законом України "Про безоплатну правову допомогу", відмовилося надати відповідь на запитання.
"Повідомляємо, що Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області не володіє і не зобов'язано відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти запитуваною Вами інформацією" – повідомило Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області.
У відповіді Держпродспоживслужби є своя логіка з огляду на те, що Конституція України своєю нормою закріпила компетенцію щодо офіційного тлумачення лише за Конституційним Судом України.
Можливі наслідки
Зі Львова на полігони в середньому вивозять 25 тисяч тонн ТПВ в місяць, а тому необґрунтовані прибутки підприємств, які отримують кошти за захоронення львівського сміття, можуть становити 10-12 мільйонів гривень щомісяця.
Згідно зі Законом України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з захоронення побутових відходів є складовою загальної послуги поводження з побутовими відходами, яка є комунальною послугою, а тому належить до регульованих цін.
Якщо тариф на захоронення побутових відходів належить до регульованих цін, то споживач послуг поводження з побутовими відходами, а саме захоронення, можуть просити про повернення надмірно сплачених сум.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про ціни та ціноутворення" до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін – вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичним виторгом від продажу (реалізації) товару та виторгом за цінами, що сформовані відповідно до запровадженого способу регулювання (окрім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.
Таким чином можуть постраждати не лише підприємства, що надають послуги, але й всі підприємства (ОСББ, ЖБК, управляючі компанії), які фактично є посередниками між мешканцями та надавачами послуг Львів.
