Судова експертиза у Бучі

Експерти Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз протягом квітня-травня працювали в спеціальній групі офісу Генпрокуратури України, де фіксували наслідки військової агресії в Київській області.

Про це Варіантам розповіла директорка інституту Марія Зелінська, а також експерти, які повернулися до Львова з відрядження.

Основна група експертів, до складу якої входили експерти з будівництва, трасологи та автотоварознавці, працювала в Київській області два тижні без вихідних.

Після цього роботу в Київській області продовжили чотири експерти. Експерти ж, які повернулися до Львова, опрацьовуватимуть зібрані матеріали та проводитимуть оцінку втрат та збитків для висновку Генеральної прокуратури України, який далі представлятимуть у міжнародних судах та міжнародних організаціях.

Варіанти поспілкувалися з експертами: завідувачем лабораторією інженерно-технічних досліджень Василем Іляшем та старшим судовим експертом Лабораторії автотехнічних досліджень Андрієм Шатковським.

У чому полягала ваша робота?

Ми почали працювати у Бучі 6 квітня. Для нас це був шок, оскільки ми працювали паралельно з вибухотехніками, а деколи ходили вулицями, де навіть сапери ще не провели розмінування. Тобто нам довелось бачити все. У перші дні не всі тіла ще забрали з вулиць. Було важко психологічно. І фізичне навантаження було значним. Щодня ми виїздили з Києва десь о 7 годині ранку, проходили в середньому від 12 до 20 км, залежно від погоди, і повністю обходили наші села чи міста, щоб зафіксувати всі руйнування.

За тиждень ми проїхали автомобілем  до 1000-1500 км. Київська область велика, а деякі населені пункти знаходяться на відстані 120 км від Києва, на кордоні з Чернігівщиною. Але там були системи об'їзду через зруйновані мости, а на деякі ділянки взагалі ще не пускали без спецдозволів та супроводження. Загалом усі групи експертів опрацювали 200 населених пунктів. Наша група оглянула 23 населених пункти, з них 4 міста. У містах ми працювали спільно з групами експертів з інших інститутів, а у селам – самі.

Що означає фіксували?

Проводили ідентифікацію транспортних засобів, оскільки вони настільки були пошкоджені, що неможливо було встановити марку та модель автомобіля. Голий каркас. Шукаєш і знаходиш десь номер реєстрації, який обгорів. Нам заборонили відкривати автомобілі. У Бучі був такий випадок, що ми йшли вулицею, зафіксували та описали один автомобіль, а коли поверталися, то його лише розпочали розміновувати.

Тобто ви описали заміноване авто?

Ми не знали, які з них заміновані, а які – ні, але у декількох випадках можна було це помітити. Або ж нам показували розтяжку, наприклад, за вікном автомобіля. Зрозуміло, що якби хтось відкрив, то тоді б сталася трагедія. Тому ми пересувалися та працювали акуратно, намагалися на щось зайве не наступити, робили свою роботу максимально відповідально та якісно. Перед усім цим процесом нам провели інструктаж.

Як відбувався у таких екстремальних умовах процес фіксації авто?

Ми максимально описували пошкодження, щоб можна було потім ідентифікувати автомобіль, визначити вартість та прив'язати його до власника. Ми нотували, що автомобіль знаходиться на такій-то вулиці, намагалися знайти його реєстраційний номер, ідентифікаційний код, щоб потім можна було порахувати збитки та місце його локації.

За цими даними ми вже можемо встановити модель і комплектацію, довідатися рік випуску, тобто основні дані, які надалі дозволять встановити матеріальний збиток у середньоринковій ціні. Все інше, попри наше бажання, ми встановити не можемо: чи був він шпакльований, чи була пошкоджена оббивка, і чи в ньому було додаткове обладнання. Якщо стояло ГБО, то це ми б фіксували. Але якщо балон розривався, то тоді взагалі від машини нічого не залишилося.

А будинки як ви описували?

Будинки ми спочатку ідентифікували за адресою: вулиця, номер. Тоді описували конструктивні елементи в загальному: індивідуальної чи іншої забудови, кількість поверхів, помешкань. Так само описували й інфраструктурі будинки: школи, дитячі садочки.

Намагалися максимально ідентифікувати будинок на місцевості, щоб згодом можна було витягнути з баз технічну документацію та дані про нього. Це потрібно, щоб зробити розрахунки для відшкодування втрат та спорудження нового житла. Так ми ходили вулицями, оскільки нам заборонили заходити в будинковолодіння якщо там немає господарів, оскільки було чимало замінованих будинків чи дворів.

Наприклад, село Мощун Київської області, де були найзапекліші бої за Київ. Мощун нині практично зруйноване село, його зрівняли з землею. Лише одиниці будинків, що вціліли, окрім дачного кооперативу. Нічого немає: ні будинків, ні інфраструктури, ні електрики, ні газу. Люди втратили майже все.

Ваша робота дозволить їм претендувати на відшкодування збитків?

Маємо нині глобальне завдання – на державному рівні визначити вартість завданих збитків, шкоди державі у тому, що стосується рухомого та нерухомого майна. Експертизи ми робимо на замовлення офісу Генпрокуратури та СБУ. Чимало населених пунктів ми відпрацьовували з СБУ, а в Ірпені працювали з офісом Генпрокурора. Що ж стосується громадян, то вони, наскільки нам відомо, мають офіційно звернутися до органів місцевого самоврядування, які опрацьовуватимуть всі звернення та вноситимуть їх у бази для відшкодування.

Тобто ви, як експерти, описували все пошкоджене майно, і приватне і державне, але обраховуєте саме державні втрати?

Загальний комплекс, оскільки держава  відшкодовуватиме збитки людям, а відповідно – це збитки держави.

Ми готуємо висновки у межах майбутнього звернення держави в міжнародні суди для визначення розміру репарацій. Це буде основна сума, яка потім ділитиметься на відшкодування з реєстрів на право власності, на автотранспортні засоби та на спадковість, тому що багато людей загинуло. Ми зафіксували те, що побачили, а чи люди подаватимуть та як це відбуватиметься, ми не знаємо.У Львові ми продовжуємо працювати над підготовкою звіту, тому що це комплексна експертиза, яку веде Київський  інститут, і де залучені фактично всі НДІ судової експертизи.

Ми зараз опрацьовуємо все, що ми оглянули та описали. Детально все описуємо та складаємо фототаблиці. Розшифровувати зібрані дані нам допомагають інформаційні програми. І вже  після цього буде спільний експертний висновок, який скерують до правоохоронних органів та органів досудового розслідування.